Головна » Українська мова

Стилістичні засоби синтаксису. Урок з української мови для 11 класу

Мета: розширювати знання учнів про стилістичні засоби синтаксису й основні стилістичні фігури; навчити аналізувати стилістичні особливості, які виникають у процесі реконструювання синтаксичних одиниць, і користуватися синтаксичними синонімами у мовленні; удосконалювати граматико-стилістичні вміння вибирати з ряду співвідносних синтаксичних конструкцій найдоцільніші, відповідні до умов мовленнєвої комунікації; удосконалювати вміння доречно вживати стилістичні фігури у власному мовленні; підвищувати рівень мовленнєво-комунікативних умінь старшокласників; розвивати компетентність самоосвіти і саморозвитку.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: таблиця стилістичних фігур, схема «Знати, уміти, цінувати», комп’ютер.

Хід уроку

I.                  Оголошення теми і мети уроку.

II.               Актуалізація опорних знань і навичок учнів.

1. Що ми вкладаємо в поняття стилістичний синтаксис?

Учень. Стилістичний синтаксис ґрунтується на вивчені й аналізі співвідносних (або взаємозамінних) синтаксичних конструкцій, що використовуються як у межах одного стилю, так і в різних функціональних стилях мовлення.

2.0сновним синтаксичним засобом стилістики є синтаксичні синоніми. Серед поданих пар синтаксичних конструкцій визначити, які з них н|ґ можна вважати синонімами. Використати такі умовні позначення:

= речення виступають синтаксичними синонімами;

≠ речення не є синтаксичними синонімами.

Зробити висновок, які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними.

 Учитель. - Шановні одинадцятикласники! Сьогодні ви на просто учні, а дослідники.

 

1. Дослідження - зіставлення

Згадайте народні уявлення про будову світу.

Ви б згадайте народні уявлення про будову світу.

Упродовж усього історичного розвитку людина охопила своєю свідомістю якнайширшу картину світу.

Упродовж усього історичного розвитку свідомістю людини охоплення якнайширшу картину світу.

Своєрідні погляди народу на різні явища природи.

Своєрідні погляди народу на такі явища природи, як вітер, дощ,веселка, хмара, роса.

Люблю я наші степи.

Та чи можна не любити наші степи ?

За Дніпром, за борами далеко, стоять хмари внизу.

Над самими борами видніються високі й важкі чорні гребені Альп.

У всіх землеробських народів можна віднайти сліди культу матері - землі.

У всіх народів,що займалися землеробством, можна віднайти сліди культу матері - землі.

Тимко роздумував про життя, хвилюючим почуттям милуючись свіжістю зеленого роздолля.

Тимко роздумував про життя, коли хвилюючим почуттям милувався свіжістю зеленого роздолля.

 

2. Дослідження - творче спостереження Дослідити творче використання називних речень у художньому стилі, їхню емоційно - експресивну функцію.

1.    Київ... місто, оспіване багатьма письменниками, композиторами і художниками. (П. Полочко)

2.     Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий. (М. Рильський).

3.     Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, рвучке і ніжне...(Д. Павличко).

4.      Весна і сонце, і пісні... Що є краще в рідній стороні? (В. Сосюра).

5.     Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор. (П. Тичина).

6.     Тиша. Не колихнеться найтонша гілочка. (А. Шиян).

Прочитати тексти. Чи однотипні за будовою речення в межах одного тексту? Свою думку обґрунтувати.

 

1. А що за ранок у степи! От зайнялася зоря. Почало дніти. Небо ясніє. От і горобці зацвірінькали. Потягло свіжим, ранковим вітерцем. Ген-ген з-за гори випливає червоне сонце. Неначе кров'ю облило кругом степ. Зелено - сивий колір трави, перейшов у червоно - зелений. Сонце йде повагом угору. Вслід йому міняється колір степу. (За О. Кониським).

2. Люблю я зелені степи нашої Вкраїни! Широкі вони, як море; довгі; як небо; безкраї, як воля. Хороші - прехороші вони на весні! Зелений килим - море безкрає. Серце б'ється вільніше; чуєш, як по твоїх жилах перебігає - переливається степове повітря легке, свіже, у пивне... Наче душа твоя під впливом того повітря розкривається, щоб напитися кохання і любить,

 

любить ... (За О. Кониським). 3. Дослідження - стилістичні реконструювання.

Перебудувати прості речення на різні види складних (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень.

 

1.    Навесні в українських степах по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки.

2.     В останні дні перед виходом валок із сіл викочувались величезні вози у неблизьку подорож.

3.     Наприкінці сезону чумаки поверталися додому вкрай стомлені й виснажені дорогами, (за М. Слабошпицьким).

Довести, що побудовані конструкції є синтаксичними синонімами. Зразок.

Просте речення

Складносурядне речення

Складнопідрядне речення

Безсполучникове складне речення

Навесні в українських степах по селах починали

лаштуватися в далеку дорогу чумаки.

В українські степи приходила весна, і по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки.

Коли в українські степи приходила весна, починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки.

В українські степи приходила весна - по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки.

 

4. Дослідження пошук.

 

Прочитати уважно речення. Визначити, які стилістичні фігури в них використано. Виписати номери речень у відповідно колонку таблиці.

1.    Отака була сім'я у царя, у Плаксія. Цілі дні сиділи, голосили, та сопіли, та стогнали, та ревли, сльози відрами лили. (В. Симоненко)

2.     Слово може врятувати людину, слово може і вбити.(Нар. творчість)

3.     Немає необхідності ненавидіти кожну чужу сім'ю, тому що любиш свою. Немає необхідності ненавидіти, тому що ти патріот. (Д. Лих).

4.     І стеляться обрії милі, і вечір в ясній долині, і карії очі, і рученьки білії ночами насняться мені. (А. Малишко).

5.     Що ж ти таке тут, пилино світова, царю земний - чоловіче? Коли твій розум не збагне того світового простору, твої очі не проглянуть його пустоти, твоя думка не досягне його краю, скажи ж мені, що ти таке з своїми високими думками, з своїм гордовитим розумом? Куди ти пнешся з ними, куди лізеш?.. (П. Мирний).

6.     Дай тобі, Боже, усього... усього за те...( Б. Грінченко).

7.     Вона прийшла непрохана й неждана, і я її зустрінути не зумів.

(В. Симоненко).

8.   Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога за неї

душу погублю. (Т. Шевченко).

9.    Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о СИНІЙ!

Осанна осені, о сум! Осанна. (Л. Костенко).

10. Найменший шелест або стук - і моє серце падає і завмирає.

(М. Коцюбинський).

Довести, що ці фігури впливають на стилістичне забарвлення змісту

висловлювання. Показати, як саме.

1 .Риторичне запитання

2. Анафора

3. Паралелізм.

4.Повтор підсилювальний.

5.Полісинде тон (багато

сполучниковість)

6. Градація

7. Антитеза

8. Обрив. (Замовчування)

9. Плеоназм.

ІО.Еліпсие. (пропуск слова)

 

5. Дослідження - творче конструювання.

Пояснити значення фразеологізмів. Кожен із них увести до самостійно складених речень. Замінити, де можна, фразеологізми на синонімічні слова чи словосполучення.

Як сніг на голову; ловити гав; підкласти свиню; як кіт наплакав; бабине літо.

IV.   Підсумок.

-         Яку роль у стилістиці відіграють синтаксичні засоби?

-         Яке мовлення вважається образним виразним та емоційним?

-         Яку роль у мові відіграють стилістичні фігури?

V.   Домашнє завдання.

Виписати з художніх творів приклади вживання різноманітних стилістичних засобів синтаксису, стилістичних фігур.


Теги: синтаксис, Дубровіна Л.М.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 3807/241


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar