Головна » Українська мова

Стилістичні особливості синтаксичного цілого. Цикл уроків з української мови для 11 класу

Мета. Познайомити учнів із поняттями: «складне синтаксичне ціле», «макротекст», «мікротекст»; розглянути структурні одиниці тексту; познайомити з ознаками першого речення ССЦ; повторити з чого складається композиція, стилі та типи мовлення; навчити виділяти характерні ознаки ССЦ, визначати типи ССЦ; удосконалювати вміння учнів складати мініатюри; вдосконалювати навички самостійної роботи з текстом; розвивати логічне мислення, пам'ять; виховувати інтерес до читання науково-популярних, художніх текстів.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань на основі самостійного дослідження.

Обладнання. Тексти для аналізу; картки для індивідуальної роботи; таблиця «Складне синтаксичне ціле», творчі зошити,  підручник «Українська мова» 10-11 кл. О.М. Біляєв, Л.М.Симоненкова.

 

 

Хід уроку

 

І. Увідно-мотиваційний етап.

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Назвіть найменшу синтаксичну одиницю, яка виражає закінчену думку.
Чим відрізняється текст від окремих речень?
Чи будь-яка сукупність тематично-об’єднаних речень є текстом?
За якими ознаками можна об’єднати речення в  єдине ціле?
У вас є творчі зошити, крім робочих, тому сьогодні на уроці ви будете вести роботу у паралелі, зараз я вам пропоную визначити і записати у творчих зошитах, що потрібно знати і вміти.

Сторінка творчого зошита учня

Складне синтаксичне ціле

 

            Учні протягом уроків з цієї теми записують, що треба знати і вміти, а потім перевіряють себе, крім того записують терміни, самостійно складені таблиці тощо.

3. Вступне слово вчителя.

 Сьогодні я хочу познайомити вас з поняттям «складне синтаксичне ціле». Зупинимо свою увагу на ССЦ як найменшій структурній  одиниці тексту. Але перед тим,як перейти до вивчення ССЦ, давайте пригадаємо композиційні частини тексту. (учні називають композиційні частини тексту)

        Універсально її можна показати так: заголовок; зачин (вступ, зав’язка); середня частина(розвиток дії), кульмінація(у художньому творі); кінцівка(висновок, розв’язка). Що розглядати як структурні одиниці тексту? Висувалися мовознавцями різні пропозиції: 1) складне синтаксичне ціле -

М.С.Поспєлов; 2) надфразну єдність (НФЄ) - Л.А.Булаховський;

3) висловлювання - В.В.Виноградов; 4) прозаїчні строфи (ПФ) - ГЯ.Солганік;

5) компоненти тексту - М.Фігуровський.

Що ж ми називаємо ССЦ, які його характерні ознаки,  на які функціональні типи розподіляються ССЦ? Я пропоную вам самостійно у групах опрацювати матеріал.

 

ІІ. Операційно-пізнавальний етап.

Підготовка до самостійної роботи в групах. Роздача текстів. Пояснення завдань для кожної групи.

І група. Прочитати текст зробити, тематичні записи у творчих зошитах.   Виділити основні ознаки першого речення. Скласти план розповіді про ССЦ.

 ІІ група. Ознайомитися з характерними ознаками ССЦ, зробити відповідні записи, пояснити значення слова «мікротема».

 ІІІ група. Визначити функціональні типи ССЦ; пояснити зв'язок між реченнями у різних типах ССЦ.

Самостійна робота у групах.

 

 ІІІ. Корекційно-оцінювальний етап.

Звіт керівників груп про результати роботи.

Між групова робота. Обговорення результатів дослідження кожної групи. Виступи експертів груп. Конспектування теоретичного матеріалу.

Узагальнення результатів досліджень.
Запис теоретичного матеріалу у вигляді таблиці

 

ІV. Закріплення матеріалу.

Визначити перше речення ССЦ (вправа 281 стор.164)
Аналіз поданого тексту за схемою(вправа 281 стор.164)
Самостійна робота

Списати. Проаналізувати міні-текст

І варіант

Земля не може жити без сонця, а людина без щастя. В години великих переживань і тривог людське серце схоже на криничку. Яка очищається від мулу,тому що тоді пізнається справжня ціна людяності, тоді пізнається і щастя. В такі часи з подивом довідуєшся, як мало і як багато треба тобі на віку, як погано ти йшов по своїй дорозі, як завчено ти говорив «добрий день», не творячи цього доброго дня, навіть гірше,ремствував на нього, бо тріски буднів часто заслоняли золото променів.

Такі думи час від часу рояться і злітають в душі кожного із нас. (за М.Стельмахом)

ІІ варіант

От як воно буває в житті. Людина щось витворює для себе, на перший погляд, наче й велике та вічне, сподіваючись вразити світ й самому мати від того радість бодай наприкінці життя. А життя мудріше за людину. Її не стає,вона віднуртувала свою мить і вгасла,спалила себе на власному багатті… і тепло багаття доброї людини ще довго гріє інших, а може, не згаса ніколи, й тим вільно скористатись кожному, хто здатний не відкидати пріч тепло життів, які горіли до нього, не ставити одне своє життя в центрі Всесвіту, серед безмежної галактики життів.

Лише тирани можуть плекати надію, що всесвіт належить їм увесь без обмежень. Вони навіть можуть існувати деякий час у тому ілюзорному над світі, певні, що вони вічні, тоді як вони такі ж весняні метелики, як і всі інші, хіба що з більшими чи меншими вкрапленнями на крильцях…

 

Перевірка самостійної роботи. Оцінювання учнів.
Творча робота.

Складіть міні-міркування до теми «Життя людське-найперша цінність, яку треба берегти»  у публіцистичному стилі.  Поділити утворений текст на ССЦ.

Перевірка творчої роботи. Оцінювання учнів.

 

V. Підсумок уроку.

 

VI. Домашнє завдання.

Вивчити теоретичний матеріал. Підготувати питання до вивченої теми для роботи груп. Написати твір на тему «Чи варто бути добрим», дотримуючись вимог до побудови текстів такого типу.

 

Урок № 3-4

Тема. Абзац та ССЦ. Абзацний зачин. Співвідношення ССЦ та абзацу.

Мета. Повторити матеріал, вивчений на попередньому уроці; познайомити учнів з    такими поняттями: «абзац», «абзацний зачин»; навчити знаходити основну фразу та коментар; показати відмінність між ССЦ та абзацем; закріпити набуті знання на практиці; поповнювати словниковий запас учнів; розвивати творчі навички, активізувати механічну пам'ять учнів; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Таблиця «Складне синтаксичне ціле»; творчі зошити; підручник «Українська мова» 10-11 кл. О.М. Біляєв, Л.М.Симоненкова, оповідання В.Сухомлинського «Велике відро»

Епіграф уроку. Що маєш казати-наперед обмірковуй.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель визначає емоційний стан учнів, очікувані ними результати, допомагає усвідомити учням власну мотивацію за допомогою незакінчених речень.

«Незакінчене речення»

Перед цим уроком я хвилююсь, оскільки…
На уроці я сподіваюсь…
Від цього уроку я очікую…
 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують свої твори, визначаються найкращі роботи, виправлення помилок. Облік оцінок.

 

IV. Актуалізація опорних знань

« Мозковий штурм»

Що таке ССЦ?
З чого складається ССЦ?
Яке речення у ССЦ займає важливе місце і чому?
Які характерні ознаки ССЦ?
Які з ССЦ мають паралельний зв'язок?
У яких ССЦ використовують ланцюговий зв'язок?
Що можна сказати про ССЦ змішаного типу?

Гра «Ланцюжок»

Кожен учень повинен придумати речення, яке продовжувало б думку попереднього за поданою канвою:

 

Ліс не смітник

Всією  сім’єю – в ліс на відпочинок.

Ігри, розваги.

Обід на галявині.

Час додому.

Насмітили й залишили.

 

Корекційна робота
Записати колективно складений текст з урахуванням корекції, визначити скільки ССЦ у ньому, скільки абзаців.

 

V. Повідомлення теми і мети уроку.

VI. Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

Спостереження нового матеріалу

Прочитайте текст. Зачитайте перше речення кожного абзацу.

 

«Велике відро»(В.Сухомлинський)

До школи прийшло чотирнадцятеро малих дітей, щоб полити сіянці яблунь. Сіянці яблунь називаються шкілкою. Особливо щедро їх треба поливати восени, коли земля стає сухою від літньої спеки.

Вчитель поставив біля саду чотирнадцять відер. Тринадцять з них були маленькі,а чотирнадцяте-велике.

Діти швиденько взяли маленькі відра. Залишилось одне відро-велике. І один учень без відра залишився  - маленький синьоокий хлопчик Мишко. Він був дуже повільний, задумливий.

Ну, що ж, Мишко, - сказав учитель.- Бери велике, носитимеш по піввідра.

Діти стали поливати. Всі носять маленькими відрами. А Мишко - великим. Набирає не піввідра, а повне. Всім носити легко, а Мишкові важко.

Одна дівчинка сказала:

Не треба зівати, Мишку. Скоріше було брати маленьке відро.

Ось і закінчили поливати.

Учитель сказав:

Тепер нарвіть собі по повному відру яблук і віднесіть додому. Пригостіть матерів і бабусь.

 

Робота з текстом

Аналіз тексту

Чи відповідає заголовок темі оповідання?
Який виховний момент розглянуто у тексті?
Скільки ССЦ у тексті?
Скільки абзаців?
У чому різниця між ССЦ і абзацем?(учні висловлюють власну думку)

 

Пояснення учителя

Так в чому різниця між абзацем і ССЦ? Щоб отримати правильну відповідь на це запитання, треба чітко знати, а що ж ми називаємо абзацем. Тому  ми з вами опрацюємо теоретичний матеріал,зробимо відповідні записи у творчих зошитах і протягом уроку знайдемо відповіді на питання, записані на дошці. Не забувайте про епіграф нашого уроку, я сподіваюсь на вашу увагу, мислення і чекаю від вас правильних відповідей.

Термін абзац використовуються у двох значеннях: 1) відступ управо на початку речення («красная строка»); 2)відрізок письмового чи друкованого тексту

між абзацними відступами, що містять у собі одне чи кілька речень або ССЦ.

Абзацами може бути одне слово, ціле речення, ціле ССЦ. Оскільки абзацним відступом підкреслюється тільки перше речення, його вважають абзацом.

Абзаци-це речення, що виділяються на письмі відступом управо з метою їх смислового підкреслення чи відмежовування від суміжних попередніх речень. Речення, що містяться між абзацами-пояснювальні.

Абзаци-це ядро тексту; вони примушують зупинитися, приготуватися до сприйняття нової і важливої інформації.

Три основних причини виділення абзаців

Новизна інформації-початок ССЦ.
Важливість інформації у масштабі всього тексту.
Логічна несумісність наступних речень із попередніми (лінійна несумісність фраз).

Кожен абзац має чітку структуру:

1)абзацний зачин;

2)абзацна фраза;

3)частина-коментар.

Абзацний зачин-це слово (іноді речення), що за значенням синтаксичною роллю дорівнює окремому члену реченню.

 

Запишіть приклади

Настало літо. Сім’я Петренків переїхала   за місто, на дачу.

Можна замінити: влітку сім’я…

 

Запишіть під диктовку речення,замініть абзацне речення одним словом.

Промайнула година. Він так і не прийшов.( Через годину він так і не прийшов).

 

Абзацна фраза-перша фраза абзацу, що містить одну з головних думок усього тексту.

 

Частина-коментар-решта абзацу, що йде після абзацної фрази.

Абзацні фрази виділяються графічно, ритмомелодично і містять основні думки.

 

ССЦ- не лише ланцюжок речень,які поєднуються за смислом(мікротемою) та граматично(засобами міжфразного зв’язку). Тому ССЦ і абзац не завжди збігаються; у частині тексту, що знаходиться між двома абзацними відступами, може бути одне ССЦ, його частина, або ж кілька ССЦ, чи просто речення.

 

VII. Усвідомлення нових знань в процесі практичної діяльності.

 

Завдання №1

Подані речення записати у такій послідовності, щоб утворився текст. Дібрати заголовок. Визначити ССЦ.

Вони стверджують, що людина почуватиметься щасливішою, якщо думатиме про приємне. Учені вважають, що причиною поганого настрою найчастіше є нереалістичний спосіб думки. Варто навчитися розпізнавати і змінювати характер гнітючих думок-і ви позбудетеся депресії. Депресії-це хвороба,що супроводжується пригніченістю, почуттям власної нікчемності, переконаністю в тому, що ти нікому не потрібен.

Зробити синтаксичний розбір першого речення.

 

Творча робота

Узявши за основу просте речення, побудувати речення, ускладнені:

Звертанням;
Однорідними членами речення;
Відокремленими членами;
Вставним словом(словосполученням чи реченням)

Людина завжди прагне бути щасливою.

 

Самостійна робота по варіантам

І варіант                                            ІІ варіант

Вправа 331 стор. 187-188                  Вправа 327 стор. 184

Прочитати текст. Визначити кількість ССЦ(мікротем). Переказати усно текс.

 

Перевірка самостійної роботи учнів. Мотивація оцінок.

 

VIII. Підведення підсумків роботи.

Дати відповіді на запитання, які звучали на початку уроку і записані на дошці.
Підсумкова бесіда з учнями.

 

IX. Завдання додому. 

 Вправа 328 стор.185-186

Середній рівень: списати перший абзац, визначити текстовий суб’єкт і текстовий предикат абзацу. Визначити кількість ССЦ у тексті.

Достатній рівень: списати другий абзац. Чи можно його поділити на частини? Дати письмову відповідь на запитання: «Чи завжди збігаються ССЦ і абзац?»

Високий рівень: на основі цієї вправи і вправ,розглянутих на уроці, написати твір на тему «Дві долі»

Усім учням: вивчити теоретичний матеріал, повторити відомості про офіційно-діловий стиль.

 

Урок № 5

Тема. Ділові папери. Доручення. Розписка. Акт.

Мета. Повторити відомості про  офіційно-діловий стиль. Опрацювати відомості про найважливіші жанри письмового ділового спілкування-доручення,розписку,акт;розвивати уміння складати такі документи. Виховувати уміння ділового спілкування.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, зразки документів.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Організація початку уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ. Робота з дидактичним матеріалом.

      1.Ознайомтесь з  теоретичним  матеріалом, дайте відповіді на    запитання:

- для чого потрібне уміння складати ділові документи?

- які жанри ділового мовлення ви вивчали?

- які вимоги ставляться до ділових текстів?

- які мовні засоби у діловому мовленні недопустимі?

- на які групи поділяються ділові папери? (з високим та низьким рівнем стандартизації)

- які документи виконують на заздалегідь підготовлених бланках?

- тексти яких документів мають більш вільну форму викладу?

- чи все-таки є тверді вимоги щодо їх оформлення? (у кожному документі є елементи(реквізити), формулювання і розміщення яких змінювати не можна).

 

2. Робота з текстом.

Завдання до тексту: прочитати текст, вказати характерні особливості офіційного мовлення.

Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людського сім’ї, і рівних та невід’ємних прав їх є основою свободи, справедливості та загального миру; і беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялись силою закону з метою забезпечення того,щоб людина не була змушена вдаватися як до  останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і беручи до ваги, що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; і беручи до уваги, що народи Об’єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні  права людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі; і беручи до уваги, що держави-члени зобов’язались сприяти у співробітництві з ООН, загальній повазі, додержанні прав людини і основних свобод; і беручи до уваги, що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов’язання.

Генеральна Асамблея проголошує цю Загальну Декларацію Прав Людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання та здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.(Загальна декларація прав людини)

 

IV. Опрацювання доручення і розписки як жанрів ділового мовлення.

1.Прочитайте завдання і текст вправи 386. Дайте відповіді навказані запитання.

2.Впрва 387.

- розгляньте наведений зразок доручення, зверніть увагу на такі обов’язкові його елементи: хто, кому і що доручає, особистий підпис того, хто видав доручення, засвідчення підпису, дата видачі доручення.

3.Складіть доручення довільного змісту.

4.Прочитайте завдання і текст вправи 395( стор. 237). Підготуйте відповіді на поставлене запитання.

5.Розгляньте зразок розписки, зверніть увагу на те, чи дотримано в ньому усіх вимог такого документа.

6.Самостійне складання розписки за завданням вправи 396.

 

V. Слово вчителя.

Обидва документи належать до обліково-фінансових, застосовуються переважно у сфері матеріальних цінностей.

До таких документів належить і акт. Розглянемо особливості цього документа.

призначення

структура

складають

Підтверджують певні факти, події, пов’язаних з діяльністю установ чи окремих осіб.

У верхній частині з’ясовується  підстава для його складання, перелік осіб, присутніх при цьому.

 У констатуючій частині вказують характер виконаної роботи, виявлені факти, роблять висновки.

У кінці наводяться підписи членів комісії.

Під час перевірки, переобліку, здавання і приймання справ, при здачі об’єктів, при нещасних випадках офіційно призначені комісії

 

VI. Аналіз зразка

 

Загальноосвітня школа І-ІІст.№12

м. Селидового Донецької області

 

Акт

15.09.2008

Перевірка наявності матеріальних цінностей у кабінеті української мови та літератури № 408

 

Підстава: наказ директора школи від 13.09.2008р.

Складений комісією у складі: голова-завуч О.В.Шалунова, члени комісії-вчитель математики Г.Г.Ткаченко, учитель хімії Е.Г.Красноруцька.

Комісія встановила, що в кабінеті наявні такі наочні засоби навчання:

Альбом « Т.Г.Шевченко»
Альбом «М.Коцюбинський»
Таблиці з української мови.

Технічних засобів навчання у кабінеті немає.

 

Голова комісії ____________  О.В.Шалун

      Члени комісії  ____________  Г.Г.Ткаченко

                                                     ____________  Е.Г.Красноруцька

 

VII. Самостійна робота

Складіть акт довільного змісту.

 

VIII. Зачитування складених документів. Взаєморецензування.

 

IX. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал за підручником, що стосується розглянутих документів; повторити раніш вивчений матеріал.

 

Урок № 6-7

Тема. Засоби міжфразного зв’язку. Види МФЗ

Мета. Познайомити учнів з засобами міжфразного зв’язку, їх видами, з’ясувати доречність їх використання у текстах, навчити аналізувати тексти.

Розвивати логічне мислення, мовлення, уміння застосовувати на практиці набуті знання.

Виховувати зацікавленість,  любов до рідної мови.

Обладнання. Роздатковий матеріал, таблиця.

Тип уроку.  Урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І Організаційний момент

1 «Закінчи речення»

Від цього уроку я чекаю…
На уроці я сподіваюсь…

 

ІІ Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

Назвіть загальновизнані ознаки тексту. (цілісність, зв’язність,структурна організація. Завершеність.
Яким чином досягаються ці ознаки тексту?

 

ІІІ Сприйняття і засвоєння нових знань. Мотивація.

Запис у зошитах теми уроку
Слово вчителя

Текст - це не тільки ланцюжок речень, поєднаних між собою мікро- або мікротемою, це і між фразний зв'язок речень, ознаки якого ми розглянемо на нашому уроці і закріпимо практично. Знання, які ви отримаєте на уроці ви можете практично застосовувати на різних уроках і у повсякденному житті, адже  перед нами стоять важливі задачі: навчитися будувати тексти, використовуючи набуті знання. І ці тексти (твори, виступи, реферати, наукові роботи) повинні відповідати вимогам сучасної мови і мовлення; продукувати та удосконалювати  недосконалі тексти.

Сьогодні ми з вами будемо також удосконалювати навички самостійної роботи у парах.

Самостійна робота  у групах

 

Група 1.

Завдання

ознайомтеся з теоретичним матеріалом про між фразний зв'язок, зробіть записи у вигляді таблиці
перепишіть текст, визначте види міжфразного зв’язку у тексті

 

Рідна земля

За канавою, якою обведений ліс, за кущами ліщини росли сосни. На їхніх високих струнких стовбурах мерехтливо заіскрилися світлячки. Це палахкотіли крапельки свіжої живиці. Її густий та тягучий, наче клей. Запах лився у груди. Пахло невидимою папороттю, що цвіте тільки в народних переказах, і тому з сивої давнини й дотепер її цвіт є свідченням людської долі й щастя.

Бричка поминула ліс. За блакитніли поля. Біліла серед ланів озимина під місяцем і під зорями. Десь там під селом, на сіножатях, не втихало, пізно розпочавшись, жаб’яче кумкання, а тут залягла велика, мовби полита тугою і рідкісним смутком, тиша. Польові птахи і польові звірята – все примовкло.

 

Група 2.

Завдання

ознайомтесь з засобами повторної номінації предметів та засобами створення предметно-логічного каркасу тексту, законспектуйте матеріал
спишіть текст, визначте у ньому лексичні повтори, доведіть доречність їх використання

 

Співчуття є протилежністю людських поривань, які посилюють життєве завзяття: воно пригнічує. Коли є співчуття, втрачається сила… Співчуття цілком перекреслює закон розвитку, - отже, закон добору. Воно підтримує те, що вже хилиться до загибелі, боронить приречених та неспроможних, і завдяки надміру безпорадних і безталанних, яким дозволяє жити, саме життя робить похмурим і непевним… Недолугі і безпорадні мусять загинути – це перший принцип нашої любові до людини. І в цьому їм треба допомогти.

 

Група 3

Завдання.

Ознайомтеся з мовними засобами висловлювання,  граматичними засобами вираження МФЗ, засобами вираження логічних відношень між частинами тексту, законспектуйте.
Складіть твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі на одну з поданих тем:

Кожен з нас повинен бути терпимим.

Краса душі – найкраща.

Кожен має те, що заслуговує.

 

Презентація роботи групи 1
Визначити МФЗ у тексті стор.379 «Формула, яка творитиме для вас дива»
Презентація роботи групи 2
Удоскональте текст, відредагувавши його

 

Український віночок

Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди був віночок. Віночок на Україні виплітали з різних квітів від весни до осені. Останнім у році був віночок із золотавого кленового листя.

До вінка впліталося багато різних квітів з лікарськими властивостями. Впліталися до вінка ружі й деревій, безсмертники й любисток, волошка й ромашка, незабудки і цвіт калини. Почесне місце у вінку належало деревію. Його ще називають деревцем. Його насіння розносить вітер на велику відстань. Воно невибагливе до навколишнього середовища. Він є символом нескореності у вінку.

 

Презентація роботи групи 3
Складіть твір - роздум на дискусійного характеру на тему

вислова Л.Українки «До чистої мети треба йти чистою дорогою»

 

IV Підсумок уроку

Рефлексія.

Скласти зв’язне висловлювання за доповідями учнів

Оцінювання навчальних досягнень

 

V Домашнє завдання

Середній рівень: стор 379 текст№9, списати,визначити МФЗ

Достатній рівень: стор.380 текст №10, списати, проаналізувати

Високий рівень: скласти твір – роздум у публіцистичному стилі на тему «Поважай себе, коли хочеш, щоб поважали тебе» (В.Гете)

 

Додатковий матеріал до уроку

 

Засоби міжфразного зв’язку

МФЗ

Види міжфразного зв’язку

 

Між фразний  зв’язок  - це зв'язок між реченнями, ССЦ, абзацами, розподілами та іншими частинами тексту, що організує його смислову та структурну єдність.

             У зв’язному мовленні поєднуються між собою не тільки сусідні речення, а й ті, що знаходяться на відстані. Зв'язок наступного речення з попереднім називається послідовним (ланцюжковим) і контактним

 ( «кільця» ланцюжка знаходяться поряд, взаємозалежні)

 

Контактні зв’язки трапляються і між тематично об’єднаними групами речень. Наприклад: Навесні досить, щоб покропив дрібний дощ, і трава одразу зазеленіє, все оживе. З цим Павло зустрічався кожного разу, але щоразу стояв і дивився, мов заворожений. Саме такої пори він вибрався шукати нової домівки.

 

Паралельний зв'язок спостерігається тоді, коли сусідні речення не зв’язані лексично, проте мають схожу синтаксичну структуру і пов’язані єдиною мікротемою.

Наприклад: Заходила ніч. Німіє степ і хмариться. Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми і звуки довгої літньої днини. Не погасла ще на заході червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, мов жарина у попелі, вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився чарівним огнем.

 

Дискантний зв'язок - такий зв'язок, що об’єднує  віддалені речення(цим зв’язком об’єднуються найбільш інформативні частини тексту - абзаци) Наприклад: Не обминайте,люди, осінньої журавлиної краси падолисту. Йдіть до лісу, у парк, станьте під кронами дерев, подивіться тихе згасання пожовклого листя. І ви багато зрозумієте, згадаєте свою весну і літо, подумаєте про власну осінь.)

Ретроспективний зв'язок - зв'язок, при якому сутність речення можна зрозуміти, лише повернувшись назад, до попередніх речень. Наприклад: Листя без дерева не може жити. Зірвавшись з гілля, воно пливе у повітрі перший і останній раз. І хто знає, який закон тут більше діє. Закон тяжіння чи закон вимирання. Чи не тому (чому?) осінь у людському серці породжує сум.

 

Перспективний зв'язок – коли речення чи навіть слово визначає зміст наступної розповіді(«Справа тут не в тому. Думаю ось як… Ось історія його життя… А сталося ось що …)

 

За сферою застосування поділяються на дві групи:

Засоби зв’язку, що застосовуються і для з’єднання частин складного речення, і для МФЗ (сполучники, частки, займенники тощо, співвідносність видо-часових форм дієслова, вставні слова, неповні речення, порядок розташування компонентів)
Власне між фразні засоби зв’язку (лексичний повтор, члени речення та частини складного речення, що застосовуються, окремі типи простих речень)

 

За функцією у тексті засоби МФЗ поділяються на два різновиди:

Ті, що забезпечують семантичну єдність тексту(лексичний повтор, засоби повторної номінації, відповідність дієслівних форм,риторичні фігури, називні речення, сукупність слів певної семантичної групи, члени речення і предикативні частини, сукупність певного виду обставин)
Ті, що передають тільки логічні відношення між частинами тексту (сполучники, частки. модальні слова)

 

Засоби повторної номінації предметів

 

Однією з умов цілісності тексту або його відносно закінченої частини є багаторазове згадування того об’єкта, що є предметом уваги мовця.

Найпростішим засобом повторного називання, який забезпечує змістовний зв'язок між реченнями, є лексичний повтор – кількаразове вживання одного і того ж слова. Цей засіб вимагає до себе уваги, бо часто повторення одних і тих же слів свідчить про бідність лексичного запасу мовця і кваліфікується як мовний недолік. Але інколи лексичний повтор необхідний.Наприклад:

Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої смерті догляне, що в нас дітей нема?»

От баба й просить діда:

Поїдь, діду в ліс, вирубай мені там деревину, та зробимо колисочку…(з нар. Казки)

Особливо часто застосовується лексичний повтор у наукових і ділових текстах, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає заміні.

Недоліком є тільки немотивований повтор. Щоб уникнути таких недоліків, треба знаходити слова, здатні виступати семантичними еквівалентами назв. Найбільш вживаним засобом заміни є займенники та займенникові прислівники, а також повтор слова у поєднанні із вказівним займенником. Наприклад:Був собі пан та лакей. То як були вони маленькі, так укупі гралися і все у них зарівно: а став панич паном, то так зненавидів того лакея, що давай вигадувати та приказувати, щоб він зробив і те й те, та все таке, щоб його можна було знищити. Усе те лакей поробить, живим і вернеться.

Урізноманітнюють висловлювання і загальні назви, ужиті замість власних і родових понять: Значних руйнувань зазнала Умань під час війни. У місті мало залишилось вцілілих будинків.

Своєрідним засобом повторення вказівки на предмет служать і слова, що мають словотвірну спорідненість з уперше вжитою назвою ( спільнокореневі слова): Мабуть, жодне слово на світі не вміщує стільки ласки й ніжності, як слово мама. Мати з дитиною на руках – символ життя. Немає тепліших рук, ніж у матері. Материна любов не знає зради.

 

Засоби створення предметно – логічного каркасу тексту

У структурі тексту значну роль відіграють слова одного семантичного ряду, тематично близькі групи слів.

В описах вирішальне – передати ознаки прислівників, велику роль у таких текстах відіграють прикметники та похідні від них дієслова. Наприклад: Червоний світ миготів ніби хвильками і брижжами по стінах… Три вікна були ніби завішані знадвору червоними кривавими хустками… Весь двір, садок, хата – все було залите червоним світом, ніби кров’ю. Кругом неба однизу стояла гарна, як земля, смуга, неначе огняне небо підперезане оксамитовим поясом…

Статичний опис витримується у рамках теперішнього часу: Кожен вид русалок має свою відмінність. Скажімо, нявки полюбляють збиратися гуртами, вчиняти шалені забави…

У розповідях домінують форми минулого часу: Іван – царевич ліг, заснув. Вона взяла кожушок з себе скинула, вийшла надвір, крикнула,гукнула…

У роздумах найчастіше спостерігаються дієслівні присудки у теперішньому часі з уточненням постійної дії: Правильно й часто говорити рідною мовою може кожен, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів – мовників. Це – не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично.

 

Мовні засоби впорядкування висловлювання

У текстах різних стилів і типів мовлення знаходять застосування специфічні групи слів, за допомогою яких мовець пояснює адресатові сприймання логіки викладу, послідовності розгортання змісту.

У розповідних текстах з їх розвитком дій у часі до них належать слова з часовим значенням. Це обставини(прислівники, дієприслівникові звороти, іменники, прийменники

Типовим для описових творів є слова з просторовим значенням (прислівники, дієприслівник, іменна прийменникова конструкція): На кілочках висіла зброя й одежа. Посеред хижі, недалеко від вогнища, стало видно Яму - піч… В одному кутку стало видно дерев’яні постаті Перуна і Волоса… У другому кутку, на низькому помості лежало кілька чоловік.

У текстах - міркуваннях поширеними засобами зв’язності служать слова, що вказують на послідовність певних аргументів, на характер думок.

Це вставні слова: навпаки, таким чином, отже, по-перше, як повідомляють та ін..

Риси необхідні для виховання: це, по-перше, любов до свого народу, до трудящих. Людина повинна любити людей… По-друге, чесність. Привчати дітей до чесності. По-третє, хоробрість…

Значну роль виконують у тексті і окремі типи речень. Особливу семантико-стилістичну роль виконують двоскладні непоширені або поширені речення, з одним або двома другорядними членами.(Короткі речення обрамлюють ССЦ): Любов виростає з дитинства. Чарівне це слово знаємо змалечку. І тиха колисанка, і святий образ матері, і сонце в блакитному небі, і земля – все це дається як найдорожчий дарунок світу і приходить у життя непомітно, як являється у всій красі і силі любов і добро…

Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства.

З’єднувати частини тексту, вказувати на перспективу дальшого розгортання тексту можуть і питальні речення (риторичні фігури): Яка розкішна подорож влітку серед українського райського степу! Він замаєний різноманітними пахучими квітами.

А небо? Яке ж може бути українське небо, як не синє,чисте, аж душа в радощах розпливається.

Дуже виразним засобом є речення узагальненого змісту, які вимагають переліку ряду однотипних факторів у подальшому викладі:Словесне вітання має свою історію. Наприклад, «Здрастуйте» вже мало хто сприймає як просте побажання здоров’я. Так само і слова «Добридень» або «На добраніч» передусім означають, що ти бажаєш знайомому приємно відпочити.

Граматичні засоби вираження МФЗ

 

Засобом зв’язку речень у ССЦ є синтаксична неповнота. Відсутність підметів не порушує цілісності тексту, робить його компактнішим. Особливо часто застосовуються вони у діалогічних єдностях, де усвідомлення майже усіх реплік вимагає уваги до попередніх фраз.

 

Засоби вираження логічних відношень між частинами тексту

 

Найважливішими з цих засобів є сполучники сурядності і підрядності. Текстові їх функції аналогічні до тих, які властиві їм у складному реченні:

Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть.


Теги: синтаксис, Коваленко Л.А.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 290/99


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar