Головна » Українська мова

Розробка уроку „Узагальнення та повторення вивченого матеріалу про частини мови й синтаксис” з української мови в 6-7-х класах

Мета: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів про частини мови та синтаксис, зокрема про головні та другорядні члени речення; удосконалити орфографічні навички, вміння розпізнавати в тексті числівники, використовуючи народознавчі відомості; розвивати творчі здібності; виховувати зацікавленість до традицій, обрядів, фольклорної спадщини українського народу.

Обладнання: таблиця, малюнки на осінню тематику, індивідуальні картки, плакат тематичної спрямованості уроку.

Етапи проведення уроку

 Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Розповідь учителем легенди про осінь:

За народним переказом Осінь старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй:

- Забирай із собою моє багатство, я віддаю тобі все золото, але будь щедрою - і люди полюблять тебе. І осінь, як ви бачите, виконує бажання Сонця і щороку дарує нам щедрі дарунки дарів і лісів, чарує нас своїм осіннім золотом. Осінь має трьох синів - місяців, наклички яких відомі всім - це вересень, жовтень, листопад. Ці місяці, як і всі місяці року, мають ще синонімічні народні назви.

Запитання до учнів:

•                      Які народні назви осінніх місяців вам відомі?

(Відповіді учнів)

•                      Які приказки, прислів’я, прикмети, що присвячені осені та осіннім місяцям, ви знаєте?

(Відповіді учнів)

•                      Назвати самостійні та службові частини мови.

(Відповіді учнів)

Морфологічна вправа.

Списати з дошки поезію про осінь, над кожним словом надписати частину мови.

1.                   варіант

Тихо осінь ходить гаєм...

Ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть

2.                   варіант

А берізка над потоком,

Стала наче золота.

Рвучий вітер - розбишака їй косиці розпліта.

Повторення відомостей про числівник.

Запитання учням:

•                      Що називається числівником?

•                      На які розряди поділяються числівники за значенням і граматичними ознаками?

•                      Які числівники відносяться до кількісних?

•                      Як поділяються числівники за будовою?

(Відповіді учнів)

Вибірковий диктант.

Завдання: із тексту диктанту, який читатиме учитель, виписати числівники та визначити їхню будову.

Осінні місяці та релігійні свята Назва першого гінця осені походить від вересу - рослини, яка квітує із серпня і до кінця жовтня. Верещить вересень, що вже осінь. І це так. Із середини вересня починають відлітати у вирій птахи. У вересні збирають пізні сільськогосподарські культури. А ще у вересні святкують такі свята:

11 вересня - Усікновення. У цей день, начебто Іоанові Хрестителю одсікли голову. Тому не працювали, особливо не сікли ножем чи сокирою, великий овоч, котрий нагадує голову - капусту, буряк, картоплю.

14 вересня - Семена. З цього дня починалося «старе» бабине літо, яке закінчувалося 21 вересня.

21 вересня - Друга Пречиста, Різдво Богородиці.

Назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодягалися в найпривабливіший жовтогарячий колір. У жовтні місяці завершують роботи на полях, городах. У цьому місяці святкують свята:

9 жовтня - Івана Богослова, 14 жовтня - Покрова. З Покрови почали справляти вечорниці, котрі проводили до Великодня.

Листопад - останній місяць осені. Він замикає їй ворота і запрошує в гості зиму. Місяць дістав назву від падолисту. У листопаді все налаштовується на зимовий спочинок. У цьому місяці святкують свята:

8 листопада - Дмитра. З цього дня домашніх тварин вже не виганяють на пасовиська.

14 листопада - Кузьми і Дем’яна. Це день зустрічі зими. З цього часу починає замерзати земля і крига сковує річки й озера.

21 листопада - Михайла. Михайло має неодмінно сповістити про зиму, бо «приїжджає на білому коні».

27 листопада - Пилипа.

Осінь, дійсно, золота пора року.

Повторення відомостей про головні та другорядні члени речення.

•                      Як називають головні члени речення?

•                      Які члени речення відносяться до другорядних?

(Відповіді учнів)

Робота учнів біля дошки.

Записати речення під диктовку та визначити головні і другорядні члени.

Осінь листя розфарбовує, дарує теплі кольори.

Ми вересневі дякуємо за старанність, за багатий урожай.

І ось сьогодні прийшов на світанні в гості жовтень.

Останнє листя з квітів осипалося у парках, лісах, садах, закінчується листопад.

Робота учнів у парах.

Вирішення мовної задачі з одним не відомим.

Завдання: визначити пропущений склад у записі народної назви осіннього місяця і повідомити правильну відповідь.

? + чи + ни = народна назва листопада.

Ба + гря +? = народна вересня.

? + зим + ник - народна жовтня.

Ве +? + ник = народна назва жовтня.

Груд + ко +? = народна листопада.

Творча справа: скласти речення із одним словосполученням.

 

Посмішка вересня; жовтневі килими з листя; краса природи листопада.

Розповідь учителя про свято Покрову.

Одне з найбільших осінніх свят - це Покрова Пресвятої Богородиці. Відзначається воно 14 жовтня. Свято встановлено на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови білу хустку - Покрову і розкинула її над людьми в церкві, одночасно молячись за їхнє спасіння. Саме ця біла Покрова і стала оберегом України. У багатьох селах на честь Покрови будували й освячували храми, зводили села. Церква Святої Покрови була головним храмом Запорозької Січі, а храмове свято Богородиці Покрови - улюбленим святом козацтва. Святу Покрову запорожці вважали своєю покровителькою. А значить і хранителькою всієї країни.

Йдучи в похід, запорожці завжди брали із собою ікону Божої Матері, яку вважали своєю заступницею, в далеких походах. Під Покровом Богоматері вони не боялися ні розбурханої морської стихії, ні злих ворожих сил.

У сільському побуті на Покрову завершувалися польові роботи, переходили до зимового утримання худоби.

Покрова - це час переважної більшості весіль. Із давнини прийшло переконання, що як Покрова накриває траву листям, землю снігом, а воду льодом, так і дівчат повинна накривати вона шлюбним вінцем. На Покрову дівчата бігли до церкви й ставили свічку, хто перший поставить - раніше заміж вийде.

Таким чином, Покрова набула значення не тільки релігійного а й національного свята. Його урочисто відзначає нинішнє українське козацтво.

Домашнє завдання.

•                      Виписати приказки, прислів’я, прикмети, які прив’язані із святом Покрови (5-6).

•                      Скласти три речення, за поданими учителем словосполученнями, що присвячені одному із осінніх місяців.

Оцінювання учнів Підсумок уроку.

Метод: незакінчені речення.

На уроці я дізнався (дізналася)      

Найбільше мені сподобалося на уроці      

Із тексту диктанту про осінь та осінні я дізнався (дізналася)           

На уроці я поглибив (поглибила) свої знання про 

Із розповіді про святу Покрову мені стало відомо         

Заключне слово вчителя.

Хоч небо часом вкрите хмарами.

Та світять листячка - вічні,

Це осінь листя розфарбовує,

Дарує теплі кольори.

Учитель вручає кожному учневі по осінньому листочку.

Література

 Журнал «Позакласний час» 15-16 2012 р. М.О. Ціпле. Колективне свято «Усмішка леді Осені».
 Василь Скуратівський «Вінець». Київ Видавництво УСГА 1994.
 Прислів’я, прикмети та повір’я українського народу. Школа. Видавничий дім.
 Українці. Свята, традиції, звичаї. Донецьк, Альфа-Прес 2004.
 Радо зустрічайте свято (збірник сценаріїв) Київ 2003. Редакція загально- педагогічних газет.

 

Додатки до уроку

Народні назви осінніх місяців.

ВЕРЕСЕНЬ

Літопродавець, золотоцвіт, багрянець, сівень, маїк, бабське літо, вечір року, вереснець.

ЖОВТЕНЬ

Листовій, листопадник, паздерник, хмурень, грязень, зазимник, весільник.

ЛИСТОПАД

Напівзимник, грудкотрус, ворота зими, листопадень, братчини, падолист.

Прикмети, приказки, прислів’я про осінь

•                      Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні байдикує.

•                      Верещить вересень, що вже осінь.

•                      Вересень - рум’янець року.

•                      Серпень страву готує, а вересень подає її до столу.

•                      Осінній час - сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й згори йде.

•                      Пізній падолист - на суху осінь.

•                      Літо з дощами - осінь з грибами.

•                      Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.

•                      Жовтень ходить по краю, та й виганяє страх із раю.

•                      Грім у жовтні - на малосніжну м’яку і коротку зиму.

•                      Листопад зимі ворота відчиняє.

•                      Листопад не лютий, про те запитає, чи одягнутий чи взутий.

•                      Яка погода в листопаді, така й і в квітні.

•                      Бурхливий листопад на сувору зиму.

•                      Якщо до середини жовтня з беріз не осипалося листя - сніг ляже пізно.

•                      Якщо восени рано нанесе снігу, то і весна буде рання.

•                      Осінь ясна - зима холодна.

•                      Осінь збирає, а весна з’їдає.

•                      Як вересніє, то й дощик сіє.

•                      Жовтень як не з дощем, то з снігом.

•                      Листопад - вересню онук, жовтню син, а землі - рідний брат.

•                      Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.


Теги: Юніцька Н.М., синтаксис
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 140/9


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar