| Головна » Українська мова |
Анотація Розробка системи уроків з української мови у 6 класі « Торкнутися краси можна тільки серцем» з теми « Займенник», використання комп’ютера на уроці, навчальний та закріплюючий, виховний та розвиваючий характер карток, тематичного дидактичного матеріалу передбачає формування основних умінь, навичок, інтересів учнів, використання різноманітних інтерактивних форм, методів і засобів навчання, перевірку і закріплення засвоєних учнями знань з теми на основі матеріалу з творів В. Сухомлинського. В розробці системи уроків має наявність інтеграція з біологією, географією, українською літературою. Тематичний дидактичний матеріал призначений для застосування на уроках української мови в 6 класі при вивченні теми « Займенник» та при повторенні вивченого у 7 – 9 класах. Ключові слова: Василь Сухомлинський, Батьківщина, родюча земля, батьківський поріг,любити край, пам’ятати, любити, святиня, школа, улюблена квітка, головне в житті, улюблений куточок природи, лісові багатства, народ – богатир, святі слова, до совісті розуму людського, природа – рідний дім…
Мета: повторення й поглиблення знань учнів про займенник, як частину мови, його морфологічні ознаки; з’ясування, яку синтаксичну роль виконує в реченні займенник та які існують розряди займенників за значенням; удосконалення вмінь учнів знаходити в тексті займенники, визначати їх розряд за значенням; формування життєвих компетентностей у школярів; розвиток патріотичних поглядів та уміння бачити і розуміти красу навколишнього середовища; виховування в учнів любові до рідного краю, до Батьківщини; вшановування пам’яті видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського
Система уроків з української мови у 6 класі з теми « Займенник» з використанням інтерактивних методів навчання
Шведова Тетяна Іванівна – вчитель української мови та літератури, вчитель I- ої кваліфікаційної категорії Краснополянської ЗОШ I – II ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області
Інтегрований урок №1 ( Інтеграція з українською літературою, біологією та географією) Тема уроку: Займенник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. Мета уроку: повторити й поглибити знання учнів про займенник, як частину мови, його морфологічні ознаки; з’ясувати, яку синтаксичну роль виконує в реченні займенник та які існують розряди займенників за значенням; удосконалювати вміння учнів знаходити в тексті займенники, визначати їх розряд за значенням; виховувати в учнів любов до рідного краю, до Батьківщини; вшановувати пам’ять видатного педагога Василя Сухомлинського. Тип уроку: комбінований Вид уроку: інтегрований урок з інтерактивними вправами Завдання: навчити учнів визначати розряди займенників, утворювати та відмінювати їх, правильно вживати їх у реченні; сприяти засвоєнню учнями правил написання займенників; формувати в учнів уміння і навички зв’язного усного і писемного мовлення, любов до Батьківщини,до природи. Обладнання: таблиця, дидактичний матеріал, портрет В.Сухомлинського, комп’ютер( Презентація. Диктант « Мовчанка») Очікувані результати: уміння зв’язко розповідати про займенник, визначати розряди займенників; Перебіг уроку I. Організаційний момент. 1. Оголошення теми і мети уроку. Девіз уроку: “ Любить свій край – це значить все любити» ( В. Сосюра) 2. Вступне слово вчителя Сьогоднішній урок – незвичайний. Урок, присвячений мудрому вчителю, великому письменнику і педагогу В.О.Сухомлинському. Це вчитель добра і краси. Він промовляє до нас своїми творами. Вчить. Василь Олександрович Сухомлинський був сином хлібороба і добре знав ціну хлібові. Зростав серед степів, од матері переймав у свою душу казки про Колобка, спеченого з останнього бідняцького борошна, про дбайливого хлібороба, що до схід сонця засіває свою ниву, і про жайворонка, що народився серед степового роздолля. По закінченні школи сказав матері: “ Я люблю, мамо, дітей і хочу стати вчителем ”. Так і став Василь Олександрович Сухомлинський вчителем. Коли почалася війна, молодий вчитель пішов на фронт, воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався у шпиталях. Але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда. Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи. Він сам навчав дітей історії, географії, прищеплював шану до рідного слова. Він навчав своїх вихованців добру, чесності, любові до праці. Це він разом з дітьми і вчителями насадив на павлишському косогорі чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії і Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки. За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук.
II. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Інтерактивна вправа “ Мовний двобій ” (повторення: словосполучення, речення, граматична основа). 2.Диктант « Мовчанка» ( Демонстрація слайдів « Презентація. Диктант « Мовчанка») Завдання: мовчки до кожного малюнка ( слайда) придумати іменник або сполучення слів. Колективне зачитування придуманих слів. 3.Виразне читання ученицею вірша Н.Михальчук Є люди, як свічки,- Згорають, відходять в небуття. Є люди, як зірки,- Горять і світять все життя. Та ні, це не зірки, холодні, мертві, Вони – то сонця, що засвічені у небі, Які горять, обігрівають все і не згасають... І не згаснуть. 4. Метод “ Мікрофон ” ( Обговорення питання: Як ви, діти, вважаєте: пам’ять про яких людей не згасає? ) 5. Міні – диктант із синтаксичним завданням У другому реченні визначити граматичні основи. У кожному слові рідної мови не тільки звукове позначення явища, події, а й найтонші відтінки почуттів і переживань. Ми промовляємо слово обрій – і перед нами – гарячий літній день, степ цвіте і духмяніє, блакитне небо десь далеко – далеко доторкнулося своїм кришталевим куполом до землі. Кожне слово рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва містить тисячі. 6. Літературна сторінка Виразно прочитати текст. Дати відповідь на запитання: Для чого потрібні чарівні слова людини? (Не забувайте їх вживати у своєму мовленні.) Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав: - Спасибі тобі, струмочок. Онук посміхнувся. - Чому ти посміхаєшся, Онуче? – спитав Дідусь. - Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі? Адже він не жива істота: не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку. Дідусь замислився. Струмочок все дзюрчав і дзюрчав. У лісі співали пташки. Помовчавши, Дідусь сказав: - Це так... Струмок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би не подякувати, а ми не вовки, а люди – не забувай цього, Внучку. А знаєш, для чого людина говорить спасибі? Знаєш, кого це слово підносить? Онук замислився. Він ще ні коли не думав над цим. - Людину, - сказав Дідусь. – Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні віслюком, ні безмозкою куркою. ( За В.Сухомлинським) 7. Критичне мислення. Метод “ Мікрофон ” А як ви думаєте, діти? III. Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу. 1.Прочитати виразно наведений нижче уривок з художнього тексту. З’ясувати, що він собою являє: окремі речення чи зв’язний текст. Довести свою думку, відповівши на запитання: Хто піднімається з ліжка? До якої частини мови належать ці слова? (Звернути увагу на те, що вони не називають предметів, а лише вказують на них.) Як синичка будить мене ... прилітає маленька жовтогруда пташка. То – синичка. Ша-почка в неї чорно – оксамитова, щічки біляві. На зеленкувато – сірих крильцях кожна пір’їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку, заглядає агатовим оченятком у кімнату. Розвиднюється, я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й співає: “ Пінь – пінь ”. Це вона говорить: “ Дякую, завтра вранці я знову прилечу ”. ( В. Сухомлинський) Висновок. Займенником називається частина мови, яка вказує на предмет, ознаку чи кількість, але не називає його.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |