| Головна » Українська мова |
МЕТА: - повторити теоретичний матеріал із морфології; узагальнити і систематизувати знання учнів про написання великої букви і лапок у власних назвах, складних прикметників, кількісних числівників, часових форм дієслова, НЕ з різними частинами мови; розвивати навички морфологічного аналізу частин мови, уміння відмінювати кількісні числівники, творити часові форми дієслова; виховувати любов до української поезії, творчості Т. Г. Шевченка. КОМУНІКАТИВНА ТЕМА: вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка ТИП УРОКУ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Г.Шевченка, ілюстрації-світлини до його біографії, схема-опора «Частини мови», О.Кониський «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» (уривок), підручники, текст-опора «Полум’яна творчість», комбіноване завдання, графік для порівняння результатів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАРТ
СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Кобзарем його ми звемо, Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу.
Чисту матір і дитину Він прославив серцем чистим, Всю осяяв Україну Поглядом він променистим. М. Рильський
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Ці слова відомого поета присвячені найяскравішій зірці на небосхилі українського письменства – Тарасу Григоровичу Шевченку. Щороку 9 березня ми відзначаємо річницю з дня народження видатного поета. Саме тому наш урок присвячено його творчості.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Під час перевірки письмових переказів і творів, було виділено групу помилок у правописі різних частин мови, над якими ми будемо працювати сьогодні. Якщо корекційна діяльність пройде плідно, то ваші знання орфографічних норм української мови поліпшаться.
V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Перш ніж перейти до складних випадків правопису, згадаймо про систему частин мови за допомогою схеми-опори (див. малюнок).
ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ ПРО ЧАСТИНИ МОВИ. Користуючись схемою-опорою, учні розповідають, які частини мови належать до самостійних та службових, називають їх морфологічні ознаки, наводять приклади. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Схема-опора нагадує чумацький віз, зараз із запропонованого тексту ми дізнаємось, як це пов’язано з Тарасом Шевченком.
2. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ТЕКСТУ (О.Кониський. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя) ЗАВДАННЯ ДО ТЕКСТУ: виписати з почутого тексту по 3 приклади самостійних та службових частин мови. «Хлопець з природи цікавистий і перенятливий, Тарас придивлявся до природи, прислухався до гомону її і переймався вражіннями її. Лежачи було під грушею чи під яблунею в батьківському саду, дивиться він на супротилежну могилу, дивиться, дивиться і сам себе питає: «А що там, за горою? Там повинні бути залізні стовпи, на яких стоїть небо. А що коли б піти та подивитися, як там вони підпирають небо? Піду: аж воно недалеко.» Про ті залізні стовпи, що підпирають небо, певна річ, не раз доводилося йому чувати і від людей, старших за нього. І от раз якось, коли Тарасові йшло шосте чи сьоме літо, зайнялося у його непоборне бажання піти подивитися на ті залізні стовпи. Пішов він через долину, через леваду просто на гору. Вийшов з села, минув царину, пройшов з півверстви полем; на полі стоїть чорна могила – висока. Він зліз на могилу, щоб з шпилю подивитися, чи далеко ще до тих залізних стовпів. Стоїть він на могилі, дивиться, дивиться навкруги: і по один бік село, і по другий бік село; там із темних садів визирає церква на три бані під білою бляхою і з другого боку визирає така ж церква. «Ні, - каже він собі на думці, - сьогодні вже не піду до тих стовпів; нехай завтра укупі з Катрею. Вона пожене корову до череди, а я піду до тих стовпів.» З такою думкою Тарас покотився котькома з могили і рушив до господи, та не вгадав дороги і взяв на чуже село. Іде собі і певен, що йде в Кирилівку. На щастя, зустріла його валка чумаків. Один з них і спитав Тараса: - А куди ти мандруєш, парубоче? - Додому. - Де ж твоя домівка, небораче? - В Кирилівці. - Так чого ж ти йдеш на Моринці? - Я не на Моринці, а на Кирилівку йду. - А коли на Кирилівку, так сідай на мою мажу; ми довеземо тебе додому. Посадили його на віз; дали йому батіг в руки; він поганяє волів та й гадки собі не має. Під їздячи до села, він пізнав свою хату і гукнув: Он де, он де наша хата! Чумак зсадив його з воза на землю. Надворі вже смеркало, коли Тарас прийшов до свого перелазу. Глянув через перелаз на двір, там під хатою на темно-зеленому спориші оксамитовому сидять його батьки, брати й сестри і вечеряють; тільки Катерина не вечеряє, стоїть біля дверей, підперши голову рукою, і ніби позирає на перелаз. Ледве тарас висунув голову з-за перелазу, вона його побачила і скрикнула: «Ой, прийшов, прийшов!» Підбігла до його, вхопила на руки, помчала двором і посадовила вечеряти.»
3. ПЕРЕВІРКА ЗАВДАННЯ: учні зачитують приклади, які записали під час слухання тексту.
4. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ: - велика буква і лапки у власних назвах; - правопис складних прикметників.
5. СЛОВНИКОВИЙ ДИКТАНТ Пояснити правопис слів, підкреслити орфограми. Україна, дніпровські кручі, Кирило-Мефодіївське товариство, поема «Гайдамаки», Академія мистецтв, село Кирилівка, історична драма «Назар Стодоля», університет імені Т.Г.Шевченка, працелюбний, жовто-блакитний прапор.
6. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ С. 101, вправа 214а Записати разом, через дефіс, окремо подані слова, пояснити свій вибір Воле/любний, м’ясо/молочний, кисло/солодкий, південно/східний, військово/полонений, плоско/опуклий, діаметрально/протилежний, жовто/гарячий, військово/морський, право/бережний, унтер/офіцерський, червоно/гарячий, машино/будівний, темно/зелений.
ОРІЄНТОВНИЙ ЗРАЗОК Волелюбний, м’ясо-молочний, кисло-солодкий, південно-східний, військовополонений, плоско-опуклий, діаметрально протилежний, жовтогарячий, військово-морський, правобережний, унтерофіцерський, червоногарячий, машинобудівний, темно-зелений.
7. МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ Український поет ОРІЄНТОВНИЙ ЗРАЗОК Поет – іменник, п.ф. поет, загальна назва, істота, ІІ відміна, тверда група, однина, чоловічий рід, називний відмінок, підмет Український – прикметник, п.ф. український, відносний, тверда група, однина, чоловічий рід, називний відмінок, означення.
8. РОБОТА ІЗ ТЕКСТОМ-ОПОРОЮ «ПОЛУМ’ЯНА ТВОРЧІСТЬ» ЗАВДАННЯ ДО ТЕКСТУ: А) визначити стиль мовлення; Б) знайти слова з орфограмами «Велика буква і лапки у власних назвах», «Правопис складних прикметників», пояснити їх написання.
Виріс Тарас, пішов у світ і почав писати золотим пером. Нелегкий був його шлях. Водила його доля і сніжно-холодним Петербургом, і спекотно-палючою Аральською пустелею, проте аж до смерті не покинув поет золотого пера. Ним створений «Кобзар», який спочатку складався з восьми творів. Незвичайна, дивовижна доля цієї книги. Високохудожні поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, мережились при світлі блідо-білих ночей Півночі, писались то в мандрах, то в казематах. Своїми віршами Шевченко збудив давню волю України, збудив правду та славу козацьку, щоб протягом двохсот-трьохсот років не змовкала вона!
ОРІЄНТОВНИЙ ЗРАЗОК Стиль мовлення: художній Власні назви: Тарас Шевченко, Півночі, Петербург, Україна, Аральська пустеля. Вживання лапок: «Кобзар». Складні прикметники: сніжно-холодний, спекотно-палючі, блідо-білих, високохудожні. Написання числівників: восьми, двохсот-трьохсот років. Не з різними частинами мови: незвичайна (чудова), нелегкий (важкий), не змовкала, не покинув.
9. МОВОЗНАВЧІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ УЧНІВ (усний або електронний варіант): - відмінювання числівників від 5 до 20 і 30, - відмінювання числівників 40, 90 і 100, - відмінювання числівників від 50 до 80, - відмінювання числівників від 200 до 900, - відмінювання порядкових числівників, - часові форми дієслова, - не з різними частинами мови.
10. ПРОВІДМІНЯТИ ЧИСЛІВНИКИ Слово вчителя: 22 квітня 1838 р. Тараса Шевченка викуплено з кріпацтва за 2500 рублів, виручених за портрет В.Жуковського пензля К.Брюлова.
Н. тисяча вісімсот тридцять восьмий Р. тисяча вісімсот тридцять восьмого Д. тисяча вісімсот тридцять восьмому З. як Н. або Р. О. тисяча вісімсот тридцять восьмим М. у тисяча вісімсот тридцять восьмому
Слово вчителя: Трагічне було життя Шевченка: з 47 років життя 24 він пробув у кріпацтві, 10 на засланні, а решту під наглядом жандармів. Його, як і багатьох передових людей, закатував царизм тюрмами, засланнями, утисками.
Н. сорок сім Р. сорока семи (сімох) Д. сорока семи (сімом) З. як Н. або Р. О. сорока сьома (сімома) М. на сорока семи (сімох) Н. двадцять чотири Р. двадцяти (двадцятьох) чотирьох Д. двадцяти (двадцятьом) чотирьом З. як Н. або Р. О. двадцятьма (двадцятьома) чотирма М. на двадцяти (двадцятьох) чотирьох
11. ЛЕКСИЧНА РОБОТА Дати визначення синонімам Синоніми – слова різні за звучанням та написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням. Наприклад: Т.Г.Шевченко – працьовитий, роботящий, працелюбний ЗАВДАННЯ: добрати слова-синоніми і таким чином перевірити їх правопис
ОРІЄНТОВНИЙ ЗРАЗОК Нещастя - горе, біда Неправда – брехня, кривда Неволя – рабство Невеликий – малий Недорогий – дешевий Невмирущий – вічний
VІ. КОНТРОЛЬ НАБУТИХ ЗНАНЬ. КОМБІНОВАНЕ ЗАВДАННЯ «Складні випадки правопису різних частин мови» Ів 1. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з великої букви: А) (С, с)тиль; (О,о)бласть; (Р,р)усалка; (А,а)кадемія; Б) (В, в)енера; (В,в)ерховна (Р,р)ада; (Т,т)уреччина; В) (Р, р)озвиток; (І,і)м’я; (Н,н)агорода; (С,с)лобожанщина; Г) (Ч,ч)ернеча (Г,г)ора; (У, у)ніверситет; (С,с)ловник. 2. Укажіть рядок, у якому власні назви беруться в лапки: А) Палац культури, корова Чубарка, сузір’я Чумацький Шлях; Б) Помаранчева революція, село Кирилівка, кіт Сніжок; В) Будинок учителя, бульвар Шевченка, майдан Незалежності; Г) готель Дружба, видавництво Основа, цукерки Вишенька. 3. Укажіть рядок, у якому всі складні прикметники пишуться разом: А) фізико/математичний, українсько/російський, гірко/солоний; Б) загально/відомий, жовто/гарячий, західно/європейський; В) ніжно/блакитний, шахово/спортивний, навчально/виховний; Г) кисло/солодкий, північно/західний, народно/пісенний. 4. Укажіть рядок, у якому вжито правильні відмінкові форми числівника: А) стам, на двух, сімомастами, двох третім; Б) семидесятьом, двадцятьом, півторам, на одному; В) п’ятдесятьма, дев’ятистам, сорока, чотирма; Г) п’ятидесяти, шістьдесяти, сімстами, тридцятьма. 5. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з НЕ окремо: А) не/злий, не/ук, не/правильно, не/абихто; Б) не/дописати, не/впинно, не/зрадливість, не/сумний; В) не/нависть, недо/печений, не/високий, не/щастя; Г) не/співати; не/правда, а брехня; не/помічений учителем, не/означати. 6. Утворити часові форми дієслова співати ІІ варіант
1. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з великої букви: а) (Т, т)аврія, (Ч,ч)ернівці, (П,п)іренеї, (Б,б)етховен; б) (П, п)едагогіка, (Є,є)вропейці, (С,с)ольфеджіо; в) (Т, т)еорема, (К,к)омпозитор, (П,п)різвище, (Д,д)обродій; г) (М, м)истецтво, (В,в)ізаві, (г,г)азетяр, (В,в)елетень. 2. Укажіть рядок, у якому власні назви беруться в лапки: а) Вітчизняна війна, Дід Мороз, Василь Симоненко; б) Палац спорту, річка Місісіпі, село Моринці; в) газета Кіровка, конкурс Євробачення, літак Руслан; г) Морський флот, місто Сан-Франциско, парк Тараса Шевченка. 3. Укажіть рядок, у якому всі складні прикметники пишуться разом: а) гірко/солоний, мовно/літературний, три/поверховий; б) російсько/німецький, історико/філологічний, біло/рожевий; в) шести/крилий, північно/східний, політико/економічний; г) західно/український, легко/крилий, високо/гірний. 4. Укажіть рядок, у якому вжито правильні відмінкові форми числівника: а) на сороках, шістьох, восьмисот, сімьдесять; б) трьомастами, тридцятьох, ста, дванадцятьма; в) восьмидесяти, семьюдесятью, п’ятнадцяти, п’ятьма; г) шестидесятьох, сімома, дев’яностам, на дев’ятьстах. 5. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з НЕ окремо: а) не/дорогий, не/сподіванка, не/знаний, б) не/добрий, не/впевненість, не/вгамовний, в) не/прикрашати; не/написаний учнем; нещастя, а горе; не/сам; г) не/мовля, не/погода, не/знаний, недо/казаний. 6. Утворити часові форми дієслова малювати
VІІ. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
Написати твір-мініатюру (обсяг 1-1,5 стор) «І ТОБІ, КОБЗАР, ЗНОСЯТЬ СЛАВИ ДАР ТВОЇ ВІЛЬНІ ОНУКИ І ДІТИ…» VІІІ. ОГОЛОШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ НАБУТИХ ЗНАНЬ (у порівнянні із попередньою діагностикою)
ІХ. ПІДСУМКИ УРОКУ Слово вчителя: Як бачимо на порівняльному графіку, майже всі учні поліпшили сьогодні свої знання. А це означає, що ми плідно попрацювали. Закінчуємо наш урок-пам'ять словами Дмитра Павличка: Він був поетом волі в час неволі, Поетом доброти в засиллі зла. Була у нього незвичайна доля, Та доля Україною була.
Х. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ
ХІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Для ВР – впр.121 с.47 Для ДР – впр.129 с.50 Для СР – впр.117 с.46
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |