Головна » Українська мова

Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів. Урок з української мови для 5 класу

МЕТА:  поглибити знання учнів про фразеологізми, їх особливості і виразні можливості; ознайомити із джерелами українських фразеологізмів, їх різновидами; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні, знаходити їх у тексті, пояснювати значення фразеологізмів відповідно контексту; користуватись фразеологічним словником; виховувати учнів на прикладах усної народної творчості.

ТИП УРОКУ:        вивчення нового матеріалу

ОБЛАДНАННЯ: Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2005. – 288с., блок-схема.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель. Для того, щоб упоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Вправа 515

       У кожному реченні визначте фразеологізми. Яку рису людської вдачі кожен з них увиразнює?

1. Ну хто не зна, що запорожці були відважні й дужі? Могли втопити й чорта в ложці, а турка – у калюжі! 2. Люблю я таких людей завзятих, щоб душа в них була не з лопуцька, до душі мені такі люди, вони мене на світі держать. 3. Він був здатний, як кажуть, кішці вузлом хвоста зав’язати чи впіймати вовка за вуха. 4. Він із собою довідку привіз таку, що хоч малюй з нього ікону.

Вправа 516.

Складіть невелике висловлювання «З ким я хотів би дружити». Використайте фразеологізми.

Теоретична розминка «Місткий кошик»

        На аркуші паперу учні малюють кошик, на якому пропонується написати терміни з вивченої теми. Через певний час гра зупиняється і один із учнів зачитує слова. Інші викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

 

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРВИННОГО

       КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель. Прочитайте висловлювання видатних людей про фразеологізми! Звідки ж беруться ці незвичайні стійкі словосполучення в мовленні людей? Адже існують вони дуже давно і всім відомі!

          

            Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності.

                                                                        В. Ужченко

              Фразеологія – це окраса народної мови.

                                                                         Є.Чан

Кожне слово – це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.

                                                              І.Цюпа

 

 

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель. На це питання ми і будемо шукати відповідь, бо тема нашого уроку: «Джерела українських фразеологізмів».

 

VI. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Пояснення вчителя.

    -  Кожен із фразеологізмів має свою історію виникнення. Ця історія часом дуже загадкова. Ось, наприклад, згадує дідусь дні своєї юності і не втримається, щоб не сказати: «Чимало води утекло з тієї пори». Чи зустрінуться два приятелі після довгої розлуки і теж у захваті вигукнуть: «Скільки води утекло, відколи не бачились!» Такий уже звичний для нашої мови цей вислів. А має він свою давню історію. Колись справді вимірювали час водою, точніше водяним годинником. Такі годинники були відомі ще 2500 років тому у Вавилоні. Вони мали вигляд вузької посудини з отвором біля дна. Сюди наливали воду, що поступово витікала. Коли посудина спорожнялася, це означало, що минув певний відрізок часу. Спеціально приставлена до годинника людина голосно сповіщала про це жителям міста і знову наповнювала посудину водою.

 

Пропедевтична вправа

Учитель. Відомий український поет Дмитро Білоус на допомогу нам склав цікавий віршик про походження одного із фразеологізмів. Прочитаймо його!

Гриць катався на льоду,

Не спитавши мами,

Та й потрапив у біду:

Шурхнув з ковзанами.

Мамин гнів хлоп’я мале

Пам’ятає й досі:

«Бить не битиму, але

Зарубай на носі!»

Дивно це було сприймать

Хлопцеві малому:

«Як на носі зарубать

Ще й собі самому?»

Може, нині смішно вам

В теплім дружнім колі.

Гриць тепер сміється й сам, -

Гриць давно вже в школі.

У гурток він став ходить

І знайшов розгадку:

Ніс походить від носить

В даному випадку!

Бо носили в правіки

За собою всюди

Палички і дощечки

Неписьменні люди.

І як ми в записники

Все заносим з вами,

Так вони – на дощечки,

Звані в них носами.

Отже, вираз виник там,

А зберігся й досі.

Це, читачу, й ти затям,

Зарубай на носі!

Учитель. Дайте відповідь на запитання:

Про який фразеологізм йшлося у віршику? (зарубай на носі)
Яке значення вжитого у вірші фразеологізму? (запам’ятати)
Як пояснено його походження? (носили дощечки-записники)
Чи хотіли б дізнатись про походження інших фразеологізмів?
 

3. Робота з підручником с. 243

 Часто походження фразеологізмів пояснюють у статтях фразеологічного словника.

       Наприклад:

       ГАЛЬМО: спускати на гальмах. Пом’якшувати, полегшувати дію, вплив чого-небудь. Із мовлення автомобілістів, залізничників. Відоме з ХІХ ст..

       ГОЛОС: голос (крик) волаючого в пустині (в пустелі). Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Вислів із Біблії.

       ГОРА: як за кам’яною горою (стіною). Позбавлений турбот, захищений від усього. Історик мови В.Чернишов уважає, що первісно йшлося про стіну, яка оточувала місто-фортецю, захищаючи його від нападників.

 

4. Пробна вправа

За допомогою фразеологічних словників кожна пара з’ясовує значення й походження поданих фразеологізмів, записує їх у зошиті.

Заварити кашу; їхати зайцем; іти на ви; три кити; замовляти зуби; хоч з-під землі викопай; битися як риба об лід; за тридев’ять земель; вавилонське стовпотворіння; на всі заставки; зализувати рани.

 

5. Робота з підручником с.243-244

Джерела походження українських фразеологізмів різні.

Найважливішим є мова народу.

Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці, побуті, родинних стосунках: гнути спину; закопилити губу; задерти носа; кліпати очима; бити себе в груди; працювати засукавши рукава.

Деякі фразеологізми походять із мови ремісників (як ковальський міх – ковалів; міняти шило на швайку – шевців; шкурка вичинки не варта – чинбарів) і людей, які виконували найрізноманітнішу роботу: дати задній хід; пливти за течією.

Ще одним джерелом фразеологізмів є усна народна творчість: молочні ріки й кисіль ні береги; язиката Хвеська.

Чимало фразеологізмів запозичено з інших мов.

Велика кількість фразеологізмів сягає своїм корінням у Біблію.

Наприклад: адамові діти (рід людський), святе сімейство (родина, у якій панують мир, порозуміння й затишок).

Чимало фразеологізмів походить із давньогрецької міфології. Ми згадуємо про подвиги Геракла, вогонь Прометея, олімпійський спокій, золоте руно, про титанів і циклопів.

Скласти до прочитаного якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом. Визначається найдовший список питань.

 

6. Вступна вправа

Прочитати речення, визначити в кожному фразеологізми. Які фразеологізми походять із мови трудівників? Що означають ці фразеологізми сьогодні?

Мешкав у Січі, а тоді пішов на свій хліб. Ні, чоловіче, повертай голоблі назад, щоб менше сорому захопити. Знав і він, з ким подружити, на кого ярмо зложити. Він якийсь наче з іншого тіста, і говорить він якось не так.

 

7. Робота з підручником с.244-245

Різновидами фразеологізмів є прислів’я й приказки.

Наприклад:

Хліб – усьому голова. Краще добре робити, ніж гарно говорити. Не одежа красить, а добрі діла. Очам страшно, а руки роблять.

До фразеологізмів належать крилаті вислови. Це загальновідомі думки з художньої літератури: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». (Т.Шевченко); «Чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» (В.Александров); міфологічні образи (троянський кінь; сфінксова загадка; аріаднина нитка) та факти історії (скинути ідола в Дніпро; спартанський спосіб життя; перейти рубікон).

Крилаті вислови можуть складатися з:

одного слова (Голіаф; Іуда; Мюнхгаузен);
словосполучення (золота рибка; манна небесна; пальма першості);
речення (Крапля камінь точить).

Фразеологізмами є й афоризми – стислі узагальнені думки. Афоризмом може бути крилатий вислів, прислів’я, приказка.

Наприклад: Друзі пізнаються в біді. Хто шукає, той знайде. Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Один за всіх – усі за одного. Хутко казка мовиться, та нешвидко діло робиться.

 

Кожен учень по черзі має поставити запитання до тексту і водночас дати відповідь одним словом на поставлене йому запитання. Перше запитання ставить учитель. Виграє той, хто поставить найцікавіше запитання і дасть найвдалішу відповідь.

 

8. Робота з таблицею

Учитель. Теоретичний матеріал, який ми опрацювали, схематично викладений на схемі-опорі. Складові її нагадують народного героя – козака Мамая невипадково, бо, як казав М.Рильський, «Нема мудріших, ніж народ, учителів. У нього кожне слово – це перлина…» 

 

VII. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА РОЗУМІННЯ І  КОРЕКЦІЯ

        ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Лексичний тренінг

      Прочитайте. Випишіть фразеологізми, які походять із усної народної творчості. Розкрийте значення кожного, за потреби скориставшись словником.

 

       1. Мудрість народних пісень відразу поведе твою душу на тихі води і ясні зорі. 2. Що вже Ганна Антонівна мороки з хлопцем мала – ні в казці сказати, ні пером описати. 3. По краплині пив дідові слова, то – святі скарби, то – вода жива. 4. Це не казка про курочку рябу, це є правда, хоча й гірка.

 

2. Фразеологічне дослідження

       З назвами яких професій пов’язане виникнення фразеологічних зворотів?

 

        Не святі горшки ліплять, міряти на свій аршин, намилити шию, під одну гребінку, видати на-гора, грати першу скрипку, підвищувати тон, вставляти палиці в колеса, як нитка за голкою, білими нитками шито, куй залізо, поки гаряче, влучити в ціль, залишити поле бою, брати на буксир, пливти за течією.

 

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

 

1. «Доміно»

    Учням пропонуються 10 незакінчених фраз. Самі закінчення написані на інших аркушах. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

 

2. Складання сенкану

Фразеологізм

Дотепний, сталий, яскравий

Надає, увиразнює

Окраса

 

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити п.34 с.243-245 вправа 524

Додаткове завдання: з’ясувати походження фразеологізмів

Обдерли як липку, крокодилячі сльози, стріляний горобець, заяча душа


Теги: Дубова А.В., Фразеологізми
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 1813/25


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar