| Головна » Українська мова |
МЕТА: ознайомити учнів із роллю фразеологізмів у реченні, алгоритмом розбору стійких словосполучень; повторити відомості про головні та другорядні члени речення; розвивати навички роботи з різними джерелами інформації, уміння знаходити фразеологізми в тексті, з’ясовувати їх синтаксичну роль у реченні; ТИП УРОКУ: комбінований ОБЛАДНАННЯ: Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2005. – 288с., таблиця «Члени речення»
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ «Самоналаштування» - Покладіть руки на парту, заплющіть очі та промовляйте: «Я зможу сьогодні добре працювати на уроці. Я особистість творча. Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці»
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Вправа 524 Прочитати вислови видатного режисера й письменника Олександра Довженка, що стали афоризмами. Розкрити значення кожного з них. Пояснити, чому ці вислови стали загальновідомими. Найбільший скарб усього людства є сама людина. Двоє дивляться: один бачить калюжу, другий – зорі. Прийшло до тебе щастя – побажай, щоб зігрівало воно й твого товариша.
Повідомлення учнів «Походження фразеологізмів» Обдерли як липку У давні часи липа «взувала» людей. Селяни носили взуття – личаки, сплетені з липового лика (кори). Для однієї лише пари потрібно було обідрати кору з 4-5 дерев не старших 4-6 років. Личаки носили в будь-яку пору року. Вони швидко зношувалися, тому на рік одній людині потрібно було 12-15 пар. Ось і стояли в лісах обідрані, зовсім голі дерева. З того часу й кажуть «обдерли як липку» про людину, яку обікрали, відібрали у неї все. Крокодилячі сльози Стародавні єгиптяни вірили, що крокодил, з’ївши якусь тварину – плаче за нею. Крокодили дійсно часто «плачуть», і по їх обличчях скочуються справжні сльози. Але плачуть не тому, що їм когось шкода, а від солоної води. Так із їхнього організму виділяється зайва сіль. «Проливає крокодилячі сльози» - так кажуть про удаване, нещире співчуття. Стріляний горобець Горобець – маленька, дуже прудка пташка. Іноді по горобцях бешкетники-хлопчаки стріляли з рогатки, а старі мисливці перевіряли на них свою нову рушницю. Але горобця важко вполювати. Стріляний горобець – це той горобець, у якого не раз стріляли, і він внаслідок цього став обережний, розважливий, досвідчений. «Стріляний горобець» кажуть про людину, яку важко обдурити. Заяча душа Заєць дуже полохлива тварина. «Заяча душа» - так кажуть про боягуза.
3. Бліц-опитування по ланцюжку з теми «Фразеологія» Перший учень ставить питання другому, той відповідає і ставить питання третьому.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Синтаксична розминка
► Що називається реченням? ► Що становить граматичну основу речення? ► Які є головні члени речення? ► Які другорядні члени речення ви знаєте? ► На які питання вони відповідають? ► Як підкреслюються в реченні?
2. Робота з таблицею «Члени речення»
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ - Як відомо, фразеологізм – це стійке сполучення слів. Його не можна розірвати, замінити слова. Яку роль в реченні виконують фразеологізми? Які питання до них ставляться? Як підкреслюються в реченні? V. УСВІДОМЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з підручником п.35 с.246
Деякі фразеологізми є членами речення, тотожними за значенням словам, які вони можуть заступати. Наприклад: Присудок: Ви послухайте його і на вус намотайте. (М.Стельмах). Додаток: Він заговорив дрібно й сердито, наговорив сім мішків гречаної вовни. (І.Нечуй-Левицький). Обставина: Пішов козак світ за очі. (Т.Шевченко). Отже, фразеологізми виступають одним членом речення.
2. Фразеологічний практикум Прочитати. Визначити фразеологізми, розкрити значення кожного. Переписати речення, підкреслити у них всі члени речення. Визначити походження кожного фразеологізму.
Всю дорогу він бубонів, а тут води в рот набрав. У цьому ноєвому ковчезі всі були зацікавлені зустріччю з новим гостем. Ахіллесовою п’ятою газет і журналів є неправильне вживання фразеологічних зворотів.
►Семантична довідка: Ноєв ковчег – зібрання різних істот (бібл..) Ахіллесова п’ята – слабке, вразливе місце (міф.)
3. Творче конструювання Скласти і записати речення, у яких подані фразеологізми виступатимуть у ролі певних членів речення.
Прометеїв вогонь – підмет; Підливати у вогонь олії – присудок; Домашнє вогнище – додаток; Між двох вогнів – обставина.
VI. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА РОЗУМІННЯ І КОРЕКЦІЯ ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. «Збери по краплині» У поданих реченнях визначити фразеологізми. У вказаній послідовності зробити їх усний розбір.
Послідовність розбору фразеологізму Розкрийте значення фразеологізму, краще з використанням словника.
Ніколи не кривили ми душею, ділили щастя з добрими людьми. Вельмишановне товариство! Хоч ми і не з’їли ще разом пуд солі, але відчуваю, що я з вами – однієї крові. Він не виносив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось. Минуть роки і віки, і будуть говорити, що наші юнки й юнаки були не ликом шиті.
2. Усне опитування «Світлофор» Всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на питання (зелений бік – готовий відповідати, червоний – не готовий).
3. Гра «Хто швидше?» Прочитайте речення, додаючи замість крапок фразеологізми. Місто він знає як … Нові будинки ростуть як… Крутиться з ранку до вечора як … Ми з сестрою схожі як … Приїзд давніх друзів був як … Дощу цієї весни було мало як … ►Слова для довідок: гриби після дощу, свої п’ять пальців, муха в окропі, дві краплі води, сніг на голову, кіт наплакав.
VІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ «Дерево вражень» На ватмані зображене дерево з трьома гілками і надписами «Я дізнався», «Я навчився», «Мене вразило». Учні на окремих аркушиках пишуть продовження кожної з фраз і прикріплюють на ватман. Учитель зачитує окремі написи.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Обов’язковий мінімум: вивчити п.35 с.246, дати відповіді на запитання с.247, за зразком розібрати 5 фразеологізмів, увести їх у речення.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |