| Головна » Українська література |
Мета: допомогти десятикласникам глибше засвоїти зміст повісті О. Кобилянської «Людина», розкрити проблему людського покликання – справжнього призначення людини в цьому світі; підвести учнів до розуміння проблематики твору, складності натури головної героїні, її еволюції як особистості; розвивати логічність і самостійність суджень; сприяти вихованню почуття людської гідності, порядності, прагнення до самовдосконалення. Учні повинні знати: зміст виучуваного твору, порушені в ньому морально-етичні проблеми. Учні повинні вміти: характеризувати образи, посилаючись на текст, давати власну оцінку; знати зміст і форму реалізації письменницьких поглядів на проблему вільного життєвого вибору людини; охарактеризувати ідеал жінки, змальований О. Кобилянською; дізнатися, чому Олена – героїня твору – не змогла реалізуватися як особистість; допомогти усвідомити, що життя – це завжди вибір. Випереджувальні завдання: Простежити, як у повісті «Людина» зображено міщанський світ, яку роль у цьому світі відведено жінці; Завдання для ерудитів: визначити, у яких творах українських і зарубіжних письменників порушується проблема емансипації. Методи і прийоми: слово вчителя, евристична бесіда, дослідницька робота в групах, усні міркування учнів. Обладнання: текст твору «Людина», ілюстрації, картки із завданнями для роботи в групах, матеріали для розумової гри «Магазин цінностей». Тип уроку: поглиблене проблемне опрацювання художнього тексту з елементами психодрами.
Хід уроку
І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Оголошення теми, мети, завдань уроку
Слово вчителя Сьогодні ми пройдемо стежками людської долі, спробуємо розібратися, що таке справжнє людське щастя, як знайти його. Також ми спробуємо проникнути у психологію та мотиви людських вчинків, розглянемо їх крізь призму художнього тексту (на матеріалі повісті О. Кобилянської «Людина»). Будь ласка, відкрийте зошити, запишіть число, класну роботу, тему уроку. На уроці ми повинні охарактеризувати образи, посилаючись на текст, давати власну оцінку подіям; з’ясувати, який ідеал жінки, змальований Ольгою Кобилянською; дізнатися, чому Олена не змогла реалізуватися як особистість; усвідомити, що життя – це завжди вибір.
Епіграф до уроку В мене живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схиляти своєї голови, коли проти цього протестує моя совість; жити так, як сам життя я розумію, і йти лише тим шляхом, що я собі обрав, яким трудним він не був, не даючи нікому, ніяким підлещуванням, ніяким прогнозам звести себе з цього шляху… (Ф. Шпільгаген «Завжди вперед»)
Учні записують перші два рядки у зошити
У рамках перевірки домашнього завдання пропонуємо провести літературний диктант, складений з 6 питань (за кожну відповідь – 2 б.), результати якого будуть оголошені на наступному уроці. Перша назва повісті «Людина»
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Жінка… Нерозгадана таємниця, одвічна загадка, яку віками намагалися збагнути чоловіки. Іван Франко риторично запитував: Жіноче серце! Чи ти лід студений? Чи запашний, чудовий цвіт весни? Чи світло місяця? Огонь страшенний, Що кинуть все? Чи ти, як тихі сни Невинності?... Чим б’єшся ти, яка твоя любов? В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти і в чім постійне?
Пригадайте, як змальовано жінку у творах українських письменників. Це зазвичай пригнічена, безправна людина, покритка, наймичка чи бурлачка. По-іншому змальовує жінку О. Кобилянська, і, щоб це з’ясувати, клас було розділено на три групи.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Кожна група отримує своє завдання. На обговорення дається 2-3 хв. Члени інших груп слухають, занотовують основне з відповідей однокласників, ставлять їм питання.
Завдання для І групи Якою ви уявляєте головну героїню повісті?
Завдання для ІІ групи Які думки про шлюб і стосунки в родині були традиційними в тодішньому міщанському середовищі?
Завдання для ІІІ групи Розкажіть, як формувався світогляд О Кобилянської.
Слово вчителя Давайте з вами пригадаємо, як формувався світогляд О. Кобилянської?
Учень В оцінках сучасної критики проза О. Кобилянської – найяскравіша модель раннього українського модернізму. Письменниця орієнтувалася на філософію Ф. Ніцше. Їй імпонувала його романтична надлюдина, яка намагалася чинити опір обставинам буття і утверджувала себе всупереч цих обставин. Такою сильною особистістю, у баченні письменниці, була жінка. Також сутнісний вплив на творчість письменниці мав скандинавський філософ Є. Якобсон, герої якого були мрійниками і завжди прагнули до великого.
Орієнтовані повідомлення учнів
1-й учень Головною героїнею повісті є освічена, духовно багата молода жінка з передовими поглядами на життя. Письменниця не подає докладних описів зовнішності своєї героїні, проте окремі портретні деталі дають змогу читачеві уявити Олену. Вона висока, струнка, білолиця. Особливу увагу авторка зосереджує на очах героїні (спокійні, лагідні).
2-й учень Олена Ляуфлер живе у провінційному містечку в забезпеченій родині. Вона багато читає (не так сентиментальні романи, як соціологічні праці), розмірковує і уявляє власний ідеал життя – діяльного, незалежного, духовно багатого. Мати, котра постійно знаходилася у мріях про майбутнє улюбленого сина, не розуміє дочки: «Її донька розвивала нежіночі, хворобливі, безбожні погляди та говорила про якусь рівноправність між мужчиною та жінкою! В таких хвилях була би вона найрадніше з сорому та лютості в землю запалась. Її донька! Донька цісарсько-королівського лісового радника висказувала думку, щоб жінкам було вільно ходити в університети, там на рівні з мужчиною набувати освіту; в житті самій удержуватися, не ждати лише подружжя, котре сталося простим прибіжищем проти голоду й холоду!»
3-й учень Рідний брат Олени також висміює її погляди. Тільки найменша сестра Ірина тягнеться за Оленою: «Терпелива та лагідна, гаряче боронила поступки і погляди сестри». У місті Олену вважають дивачкою, а її поведінку – «вищою тактикою кокетерії». Один із персонажів повісті говорить, що, «якби вона (Олена) була хлопцем, були б з неї вийшли люди. А так жінка… що почне жінка з надвишкою розуму при горшках і мисці?»
4-учень Погляди Олени підтримує її коханий – Стефан Лієвич. Ось, як він говорить: «Будучина жіноча лежить в її руках. Нехай озброюється кожна по можливості, відповідно до обставин, а зброя їх яка чиста, яка сильна, як варто по неї сягнути! Се – знання, Олено!» Кохані мріють про щасливе сімейне життя, але Лієвич раптово помирає. Олена втрачає перспективу не тільки подружнього щастя, а й підтримку, що надавала їй снаги опиратися середовищу.
5-й учень А я не погоджуюсь. Вона до останнього опиралася середовищу, навіть після смерті Стефана Олена відстоює своє право бути людиною, мати право на саморозвиток і зростання, на особистий вибір, і мати змогу реалізувати це право: «Я хочу до останньої хвилини оставатись праведною, а хто в силі чинити більше, нехай робить… Моральна нужда і абсолютна бідність – се одне й те саме».
Слово вчителя Людина, хоче вона того чи ні, пов’язана з оточенням. А що ми можемо сказати про оточення Олени?
6-й учень Дія в повісті відбувається на Буковині. Ольга Кобилянська протиставляє традиційний погляд суспільства XIX – XX ст. на сім’ю – поглядові власному. Так, родичі Олени вважають, що розмови про кохання та спільність поглядів з чоловіком – пуста балаканина. Майор з повісті твердить: «Абсолютизм у родині – се річ наймудріша. Жінка – то молодий кінь. Почує сильну залізну руку, так і подається то вліво, то вправо».
7-й учень Оточення її батьків (міщанський прошарок суспільства) засуджує позицію дівчини, деякі навіть дають поради батькові для втихомирення «прогресивної» дочки. Традиційне патріархальне ставлення до жінки передбачало, що жінку треба тримати, як коня, в міцних руках, ще й не забувати батога. Це переконання панує і в колі батькових друзів. Необхідно зазначити, що тут звучить прихований ніцшеанський мотив, що пов’язує жінку, коня і батога.
8-й учень Олена вважає, що шлюб без кохання, без взаєморозуміння, без духовної єдності приречений на нещастя. Згадаймо, що жінку створив Бог із ребра, а якщо його (ребро) намагатися зігнути, – воно зламається. «Подружжя без любові – се брудні відносини. А я не хочу в ніякі в такі входити», – запевняє Олена.
9-й учень А як же після цього розуміти той факт, що вона виходить заміж за Фельса?
10-й учень Тут перемагають обставини. Коли родина, раніше забезпечена, через розгульне життя сина та пияцтво батька банкрутує, Олена бере на себе відповідальність за долю сім’ї. Однак від пропозиції одружитися із заможним доктором юриспруденції відмовляється, чим викликає гнів батьків. Олена переконана, що власною працею зможе забезпечити сім’ю. Та дівочі плечі були надто слабкі для такого тягаря, і родина опиняється перед загрозою втратити господарство. Тоді Олена вирішує наблизити до себе Фельса. Він одразу закохується в розумну й гарну дівчину. Олена намагається віддалити час освідчення: її лякає майбутнє, крім того, вона вивчає нареченого, шукає в ньому те добре, що викликало б хоч повагу замість любові. Отже, це не слабкодухість, а зважений, свідомий крок. Напередодні весілля вона знищує листи від коханого Стефана – прощається зі світом своїх мрій. А перед весіллям плаче, бо те, що в міщанському середовищі сприймали як щастя, для дівчини стало трагедією.
Слово вчителя Не варто забувати про чоловічі образи. Вони допомагають якнайповніше розкрити головний задум письменниці. У творчості О. Кобилянської чоловічі образи менш вдалі за жіночі, вони здебільшого негативні – безхарактерні, слабовільні, нерішучі (неоромантична тенденція). Так, батько Олени – жорстокий у ставленні до дочки, але поблажливий до сина-ледаря, слабовільний, не здатний утримувати сім’ю, п’яниця; брат Олени – ледачий, гуляка, картяр, нерозважливий, схильний до алкоголізму; лісник Фельс – неосвічений мужлай, нерішучий, «не любив він узагалі думати, а був більше чоловік чувств». Авторка підкреслює їхню зовнішню красу. Так, молодий лісник був «гарний, сильний мужчина, літ, може двадцяти дев’яти», «виглядав свіжо і дуже молодо». Письменниця застосовує модерністський прийом – протиставлення красивого, дужого чоловіка та жінки, що може відчувати та думати, тобто зіткнення жіночої сили та чоловічої слабкості, на якому і побудований сюжет твору. Ця опозиція «сильні жінки – слабкі чоловіки», як уже згадувалося, сформована під впливом філософа Ніцше, але у трактуванні Кобилянської романтична «надлюдина», сильна особистість – це жінка.
Слово вчителя На цей урок було підготовлено завдання випереджального характеру, мета якого – дослідити, в яких творах українських або зарубіжних письменників порушується така ж сама проблема.
11-й учень До проблеми вільного життєвого вибору зверталися Л. Толстой «Анна Кареніна», П. Загребельний «Євпраксія», Г. Флобер «Мадам Боварі», Г. Ібсен «Ляльковий дім» та інші. На останньому творі хотілося б зупинитися і провести порівняльну характеристику образів Олени і Нори. Нора – молода вродлива жінка. У неї налаштований побут, вона має заможного чоловіка, прекрасних дітей, яких безмежно любить. Напередодні Різдва чоловіка призначили на посаду директора Акціонерного банку. Чого ще може бажати людина для щастя? Чоловік називає дружину не інакше, як «жайворонок», «білочка», «пташка». Молода жінка має всі підстави промовляти: «Як дивно жити і відчувати себе щасливою». Але це – ілюзія щастя. Непорушна будівля сімейного щастя починає вже хитатися. Олена – молода дівчина, запитів якої не хочуть розуміти ні в родині, ні в містечковому середовищі. Вона багато читає, захоплюється працями Вольтера, прагне навчатися, працювати, а не бути безправною людиною. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень, і батько, і брат-гульвіса, і батькові приятелі-чиновники, і містечкова молодь – усі хочуть їй «добра», тобто втримати Олену у задушливих обіймах усталених суспільних норм. Адже жінка має бути придатком і прикрасою чоловіка, знати лише кухню, церкву та дітей. Нора – здатна на самопожертву. Пишається тим, що врятувала життя чоловікові. Дбайливо ставиться до дітей. Добра, розумна, сильна жінка, здатна тверезо сприймати реальність. Олена – тонко відчуває красу в природі, людині, мистецьких творах, її глибоко хвилює музика, котра здатна розкрити найтонші переживання людини. Дівчині душно в оточенні обивателів, вся її сутність перейнята тугою за іншим життям – високодуховним, цілеспрямованим. І для обох мета життя – бути вільною, незалежною, щасливою людиною, а не лялькою в чужих руках.
V. Закріплення вивченого матеріалу
ІІ гр. складає асоціативний ланцюжок «Шлях до щастя Олени». Емансипація – любов – журба – рішучість – чаша горя – зустріч з Фельсом – гордість – неприступність – хвилювання – шлюб – самопожертва – щастя. І і ІІІ гр. роблять висновки.
Слово вчителя Давайте з’ясуємо, який же зміст вкладає у слово «людина» героїня твору? Письменниця? Ви?
12-й учень На думку Олени Ляуфлер, справжня людина – це сильна особистість, яка не лише не піддається тискові зовнішніх обставин, а й сама визначає свою долю. «Ніяка сила в світі не стопче в мені мислячої самостійної людини», – стверджує вона. Дівчина намагається власною працею врятувати родину від зубожіння, проте життя буває не просто складним, а й жорстоким. І хоч Олена не змогла протистояти умовам, своїми прагненнями, зусиллями вона доводить: жінка – це людина, яка має свої мрії і може відстоювати власні ідеї та права. І це підтверджує епіграф уроку.
13-й учень Людина – це особистість, яка має неповторний внутрішній світ, живий розум, добре серце. Олена стає ЛЮДИНОЮ, довівши, що жінка – також особистість.
14-й учень У розумінні Олени, людина – це не просто жива істота, а людина мисляча, яка вміє діяти, аналізувати, мати право вільного вибору щодо свого майбутнього життя.
Слово вчителя Щоб закріпити все вище сказане, пропоную звернутися до інтерактивного методу: розумової гри «Магазин цінностей». На дошці спроектовано ряд цінностей. Кожна група повинна вказати, які цінності проголошувала Олена, жінка початку XX ст., і які цінності потрібні сучасній жінці XXI ст.. Чи відрізняються вони? Чи ті, що були необхідні раніше задля досягнення своєї мети, вже не потрібні?
Сміливість
Учні вибирають цінність і коментують свій вибір.
Слово вчителя А які висновки ви зробили для себе? Які цінності потрібні вам?
Орієнтовні відповіді учнів - Кожна людина, яка усвідомлює себе розумною, вищою істотою – неповторна особистість, вона має право на щастя. - Людина здатна протистояти впливу обставин, бути активним творцем своєї долі, а випробування допомагають їй стати сильнішою. - Свобода, сила волі, самовдосконалення шляхом освіти і праці – найголовніші передумови повноцінного життя. - Краса людських взаємин у любові, а любов – почуття без розрахунку. Шлюб без кохання приречений на нещастя.
Заключне слово вчителя Люди – господарі своєї долі. Якщо ти гідно несеш горде імя ЛЮДИНА, то зможеш подолати будь-які труднощі, витримати найрізноманітніші випробування. Адже, як сказав Сенека, «життя цінується не за тривалістю, а за змістом».
VI. Оцінювання VII. Домашнє завдання Підготуватися до контрольного твору за повістю «Людина».
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |