Головна » Українська література

Кожен повинен вірити у свої сили (за темою „В. Винниченко „Федько-халамидник”)

Мета уроку: 

ознайомити учнів із творчістю В. Винниченка як дитячого письменника, цікавою історією з його життя;
удосконалювати вміння виразно й вдумливо читати, переповідати прочитане, аналізувати епічний твір;
пробуджувати пізнавальні інтереси учнів;
розвивати зв'язне мовлення, критичне мислення, уміння аргументовано доводити власну думку;
виховувати інтерес до творчості В. Винниченка, засобами мистецтва слова формувати комунікабельний характер,  національну свідомість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, форми і прийоми роботи: частково - пошуковий, дослідницький, бесіда, робота з підручником, робота в групах, парах, колективна; випереджувальні завдання, технології розвитку критичного мислення: "незакінчене речення", "Подумайте – Об'єднайтесь у пари – Обговоріть",  робота з текстом.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів, ілюстрації до оповідання, психологічний тренінг, текст твору "Федько-халамидник".

 Міжпредметні зв'язки: українська мова, історія.
 

Кожен повинен вірити у свої сили. Людина – особистість.

           Літопис-автобіографія "Повчання В. Мономаха"

                                  

Хід уроку

 

I. Організаційний момент.

Налаштування учнів на роботу за допомогою психологічного тренінгу. На фоні мелодії Ріхерда Вагнера "Щастя" діти повторюють за вчителем:

"Я – учень. Я – особистість творча, я не боюся висловлювати свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину, бо хочу знати".

 

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. Пригадайте, який розділ ми почали вивчати?

("Я і світ")

У чому його особливість?

(Міркування учнів).

 

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо мандрувати сторінками розділу "Я і світ". На уроці довідаємося про людину, яка була в житті особистістю, майстром українського художнього слова, громадським діячем В. Винниченком та його оповіданням"Федько-халамидник", яке повідає нам про дивовижного хлопчика, вашого ровесника – Федька.

Епіграфом уроку варто взяти рядки із "Повчання Володимира Мономаха".

По закінченню уроку ми з'ясуємо, наскільки ці рядки співзвучні з героями твору та життям  автора й чому саме їх я взяла за епіграф".

Довідка. В. Мономах – державний і політичний діяч початку XIІ ст., великий князь Київський, який був ще й письменником-полемістом, мислителем. "Повчання Володимира Мономаха" – це духовний заповіт не тільки його дітям, а й сучасникам.

 

2. Цілевизначення.

Уміти:

переконливо висловлювати думки про В. Винниченка як титанічну натуру;
читати й усвідомлювати прочитане;
переповідати текст й характеризувати образ Федька, визначати риси його характеру;
добирати цитати на підтвердження власної думки;
висловлювати власне ставлення до зображуваного.

 

3. Поділ учнів на творчі групи: "Юні біографи", "Літературознавці", "Художники".

 

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Учитель. Погляньте на цей портрет. Розумні, ледь засмучені очі уважно вдивляються в кожного з вас. Саме його називають майстром художнього слова. Це – Володимир Кирилович Винниченко, письменник, який написав і видав 24 томи творів: оповідань, повістей, п'єс, романів тощо. Серед них є багато про дітей і для дітей.

Це був митець, який за художньою силою своїх творів стоїть поруч з відомими вам Лесею Українкою та М. Коцюбинським. Біографія його складна й драматична, вона вмістила чи не всі перипетії XX ст., адже Винниченко був ще й громадським діячем. Свого часу, у 10 класі, ми детальніше поговоримо про це.

 

2. Виступ представників груп з повідомленнями про результати свого дослідження.

 презентація групою "Юні біографи" епізоду з життя В. Винниченка з елементами інсценізації:

Учень 1. Дитячі літа майбутнього письменника минали на півдні України серед безкрайніх степів.

Учень 2 (письменник). Я ріс у тих степах. Вечорами слухав, як співали журавлі біля криниць у ярах, а удень ширина степів навіювала сум безкрайності. У тих теплих степах виробилась моя кров  і душа моя…. Знаєте, над ворітьми двору  була дерев'яна скриня. у якій любив сидіти я і слідкувати за тим, що робилося навкруги, не будучи помічений ніким. І коли  хтось з дітей вертався з чимсь їстівним, за чим посилала чужа мати, я,…граючись у Солов'я – Розбійника, зненацька вистрибував зі своєї схованки й вимагав данини. Ніколи не забирав усього, а тільки невеличку частину. І це не від жадності до ласощів, але для того, щоб показати свою силу. владність. Коли бідний  починав плакати, я, як Соловей-Розбійник, вертав йому одібране, давав потиличника й одпускав. Сусіди, звичайно, жалілися на мене, батьки мусили карати або дорікати, але це робилося  не дуже  строго.

Учень 3. Дійсно, він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому. Наче біс який сидів у хлопцеві. Спокій був його ворог. Підлітки поважали його, він був визнаним верховодом у їхньому середовищі, "був дуже сильний для свого віку і вольовий, упертий". 

Учень 2 (письменник). Навколишній світ я пізнавав через ігри. Від батьків успадкував міцне здоров'я, силу духу. Любив рухливі, ризиковані розваги: перепливав широкий ставок, відчайдушно мчав верхи на коні, катався на крижині під час льодоходу.

Учень 4 (мати письменника). Володимир виділявся серед однолітків, крім названих рис, надзвичайною кмітливістю й прекрасною пам'яттю. Змалку в нього виявився великий  потяг до знань, до книжки. Він рано сам навчився читати.                 У книжках прагнув знайти розгадку багатьох незрозумілих йому таємниць людського життя. Допомагаючи батькові пасти панську отару, носив у торбинці, крім шматка хліба, ще й книжки.

Учень 5. Із семи літ Володимир учиться в сільській школі й відразу стає першим учнем. Згодом вступає до Єлисаветградської гімназії. У ті часи навчатися в гімназії могли лише діти багатіїв. Володимир, мужицький син, уже з перших днів став предметом глузувань.

Учень 2 (письменник). А я навмисне підкреслював своє селянське походження і говорив українською мовою – батьки так учили. Не боявся узяти на себе гріх, не ховався за спину інших.

Учень 6. За"мужицтво" і національну гордість начальство виключає Володимира з гімназії. Почалися кількарічні поневіряння по Україні, які утвердили бажання здобути освіту. Уже навчаючись у Київському університеті, поринає в літературну діяльність, згодом стане політичним діячем – 1918 р. очолить уряд Української республіки

 

3. Робота з підручником.

Учитель. В. Винниченко був самобутнім драматургом, довідуємося  із рубрики "Чи знаєш ти, що…" підручника (стор. 70). Вистави за його творами  завжди були успішними і донині мають прихильників. А ще це – талановитий художник. Відкривши сторінку 70 підручника, зачитаємо інформацію рубрики "Зауваж" і спробуємо дати відповідь на питання: " Які слова матері письменника, на твою думку, можна використати як підпис до цих картин?"

(Очікувана відповідь: "Надзвичайно любив волю, повітря, рух").

4. Підсумок роботи групи "Юні біографи".  Технологія критичного мислення. Метод "незакінчене речення": “Ця інформація допомогла мені дізнатись, що В. Винниченку в дитинстві були притаманні такі риси характеру:...”

(Діти називають, а потім звіряються із записами на закритій дошці)

[Овал: щирість] [Овал: сміливість] [Овал: розбишакуватість]

5. Повідомлення вчителя. Такими є й герої його творів. Погляньте на виставку дитячих творів письменника. Безперечно, тут далеко не всі. Упевнена, що збірку "Намисто" ви читали влітку. До речі, назви його оповідань у більшості випадків складають назви народних пісень. Васько із оповідання "Бабусин подарунок", мабуть, зацікавив вас. Через дурну суперечку герой змушений був, закинувши карбованця, подарованого бабусею, у яр,  вступити у двобій з гадюкою.

Так, у творах В.Винниченка постає світ дитячої душі. А життєвою основою цих творів були особисті спогади про батьків, родичів, сусідів. Як згадує дружина митця (рядки обрамлюють виставку): "…теми для творів вибирались з дуже різноманітних джерел життя, а найчастіше з власних спостережень, власного досвіду". Яскравим прикладом  є оповідання, прочитане вами на сьогодні, - "Федько-халамидник", яке написав письменник у 1912 році у Франції (учитель показує ілюстрацію титульної сторінки, 1930 року видання).

 Презентація  групою"Літературознавці" своїх  досліджень.

Робота з текстом.

2-3 учні висловлюють власні міркування щодо твору, зачитують рядки, які особливо вразили.
 проводять словникову роботу: (можливі варіанти пояснень).

Учень 1.  Дійсно, у творі зустрічаються русизми, просторічні вирази, адже народився й жив В. Винниченко на Східній Україні в м. Єлисаветграді, а нині це м. Кіровоград. Таку лексику ми вивчали на уроках української мови.

Учень 2. Автор використав ці сполуки, щоб правдиво відтворити мовлення героїв.

Учень зачитує записані на дошці русизми, просторічну лексику, вибрану з тексту й українські відповідники:

бумага – папір

потертись – загубитись

обіщати – обіцяти

ловкий – спритний

отчаянний – відчайдушний

набакир – набік

шворка – тонкий мотузок

випещені – доглянуті

пацати – ляскати по воді.

 

Учень 3. З оповідання "Федько-халамидник" ми довідалися, що хлопчик Федько, трохи неслухняний і задиркуватий, зробив благородний вчинок. Перед вами питання плану до оповідання. Уважно перегляньте їх: чи відповідають вони послідовності викладу тексту.

Завдання: переписати в зошит питання у відповідній послідовності.

1. Сусідські жалоби на Федька.

2. Розбишака.

3. Федько на річці з друзями.

4. Заздрість і розгубленість Толі.

5. Татове виховання.

6. Переправа на крижинах на другий берег річки.

7. Федько рятує Толю.

8. Кара за Толю й смерть Федька.

(Правильна відповідь: 2;1;5;3;6; 4; 7; 8.)

Учень 4 стисло переказує текст за планом. Завдання: стежити за послідовністю переказу та мовленнєвим оформленням (виступи учнів).

        Учень 5.         Вважається, що за жанром це оповідання. Назвати ознаки його. У цьому вам допоможе розумовий алгоритм(робота в парах):

зверни увагу на обсяг твору;
кількість важливих подій, про які розповідається в творі;

кількість дійових осіб.

( міркування учнів)

Отже, оповідання – це  невеликий прозовий твір, у якому розповідається про  подію із життя одного-двох героїв. Героя зображено в різних життєвих ситуаціях.

(запис у зошити)

 презентація групою "Художники" ілюстрацій до твору, давши їм назви.

Завдання: вибрати з тексту цитати, які співвідносні із ілюстраціями, проаналізувати художні засоби, яка їх роль?

(Можлива відповідь: ці засоби слугують для розкриття  внутрішнього світу персонажів, допомагають передати найтонші порухи душі героїв, сприяють саморозкриттю їх  характерів).

    Учитель.     Яка ж тема твору?

                         Яке значення заголовка в художньому творі?

 

Творча робота (усно): спробуйте запропонувати свою кінцівку. "Подумайте – Об'єднайтесь у пари – Обговоріть".

 

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

- Федько – ідеальний герой? ( є негативні риси, які сформувались під впливом життєвих обставин)

- Чи можна вважати автора твору прототипом героя?

- Пригадати першу титульну сторінку твору. Чому саме ця ілюстрація стала обкладинкою до твору?

- Бешкет для Федька, на твою думку, – це забаганка чи потреба душі? (стор.90 підручника, рубрика"Творчо мислимо").

 

2. Робота з епіграфом.

Кожен повинен вірити у свої сили. Людина – особистість.

Учитель. З'ясуємо, чи суголосний епіграф уроку з життям автора та його героями?

(Міркування учнів).

Слова Володимира Мономаха нехай  стануть дороговказом  вашого життя.

Ми розпочали вивчати твір, героєм якого є ваш ровесник. У нього безліч вад і недоліків, однак у нього є чому повчитися. Душа героя повна суперечностей, у якій загартовується людське Я. Це особистість, характерною ознакою якої є життєвий азарт і надійність. Це малий бешкетник, справедливий, добрий, порядний. Діти прагнуть бути схожими на нього, мати саме такого друга.

 В. Винниченко у своїх творах прагнув на прикладі власного життя й досвіду зобразити героїв, які, попри негативні риси характеру, були особистостями. Ми продовжимо характеризувати  персонажів твору на наступному уроці.

А тепер давайте на мить закриємо очі, подумаємо про все, що говорили на уроці. Чи досягли ви мети?

(Міркування учнів).

 

VI. Оцінювання. Аргументація оцінок.

Метод "незакінчене речення" "Найкраще на уроці працювали…, тому що…"

 

VII. Домашнє завдання. Виконання тестових завдань за змістом (стор.89 – 90)

І варіант: виписати цитати до образу Федька.

II варіант: виписати цитати до образу Толі.

 

Використана література.

Авраменко О. М., Шабельникова Л. П. Українська література: Підручник для 6 класу. – К.: Грамота, 2006. – с. 69-77, 89-90.
Бурячок А. А. Словник синонімів української мови: у 2-х т. / Бурячок А. А., Гнатюк Г. М., Головащук С. І. та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.
Винниченко В. Щоденник:1911-1920: у 2 т. - Нью-Йорк: Едмонтон, 1980. -   с. 69-80.
Мовчан Р. В. Українська література: 5 – 9 класи.  Програма для загальноосвітніх навчальних закладів./ Укладачі Р. В. Мовчан, К. В. Таранік – Ткачук, М. П. Бондар, О.М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І Кавун, О. І. Неживий. Н. В Михайлова.
Панченко В. Федько-халамидник та інші / В. Панченко, С. Присяжнюк: у №17 – К.: Дивослово. – 2005. – с. 21-25
Ситченко А. Комбінований аналіз оповідань В Винниченка // Укр. літ. в загальноосвітній школі: у №3, 2004. - с. 22-27.
Софій Н. З. Інноваційні методи навчання та викладання: теоретичне підгрунтя та методика використання, навчально-методичні матеріали. – К. – 2007.
Яценко Т. Суперечності в родинному вихованні за оповіданням       В. Винниченка "Федько - халамидник" // Українська література в загальноосвітній школі: у №5, 2001. – с. 10-15.


Теги: Левченко В.І., Винниченко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 253/28


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar