Мета: поглиблення та систематизація знань про рухи літосферних плит та їх наслідки; формування знань про внутрішні процеси Землі; вдосконалення навичок роботи з картами та схемами атласу; формування навичок розпізнавання землетрусів та дій під час землетрусів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, аркуші паперу, маркери, фрагменти відеофільму «Землетруси» (за наявності).

Опорні поняття: літосферні плити, природні катастрофи.

Базові поняття: сейсмічні пояси, внутрішні процеси, тектоніка, тектонічні рухи, землетруси, вулканізм.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний диктант»

• Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк... (Пангея)

• Земна кора материків складається з трьох шарів: ... (Осадового, гранітного, базальтового)

• З глибиною температура гірських порід... (Підвищується)

• Ера сучасного життя називається... (Кайнозойська)

• Астеносфера є частиною... (Мантії)

• Джерелом енергії, що рухає літосферні плити, є... (Внутрішнє тепло Землі)

Взаємоперевірка

1. Прийом «Так — ні»

Учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою (наприклад, ядро, літосфера, Пангея та ін.), а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні запитання, відповідати на які слід лише «так» або «ні».

2. Конкурс проблемних питань

Учні оголошують запитання, підготовлені вдома, та пропонують іншим дати відповідь на них. Потім обговорюють їх, визначають найцікавіші.

3. Прийом «Бліц-опитування»

• В які способи вчені вивчають минуле Землі?

• В які способи можна спрогнозувати майбутнє Землі?

• Наведіть докази того, що поверхня Землі продовжує змінюватися і сьогодні.

• В яких місцях, на вашу думку, відбуваються землетруси, вулканізм?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та причини цих рухів. Давайте проведемо простий експеримент. Візьмемо два зошити з м’якими обкладинками та уявимо собі, що це — літосферні плити з материковою корою, а аркуші паперу в зошитах — це шари гірських порід. Зіткнемо зошити краями. Що відбувається? Аркуші в зошитах починають зминатися, деформуватися. Найбільші ушкодження аркушів можна спостерігати по краях зошита, найменші — там, де ви притримували зошит руками. Які висновки дає змогу зробити цей експеримент? Які ділянки літосферних плит зазнають найбільших деформацій? Які наслідки мають рухи літосферних плит?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Формування поняття «сейсмічні пояси». (Робота з атласом)

2.      Види рухів літосферних плит. Тектоніка.

(Робота в групах. Прийом «Шпаргалка»)

Завдання. Працюючи зі схемами атласу та відповідним текстом підручника, зробіть «шпаргалку», що характеризує види руху літосферних плит. (Фактично, діти створюють аркуш опорних сигналів (ЛОС), але, називаючи його «шпаргалкою» та дозволивши використовувати його під час відповіді, вчитель таким чином створює більш близьку за духом для школярів психологічну атмосферу для роботи.)

Один із варіантів такої «шпаргалки» може мати такий вигляд:

або такий:

3. Землетруси (робота з підручником):

а) поняття про землетруси;

б) причини землетрусів;

в) проблеми прогнозування землетрусів.

V. Закріплення вивчених знань

1. Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. За картою «Літосферні плити» визначте місця найбільш частих та сильних землетрусів.

2. Прийом «Експрес-тест»

1. Блоки, з яких складається літосфера, називають:

а) підземними блоками;

б) літосферними плитами;

в) материками.

2. Швидкі розривні рухи літосферних плит — це:

а) цунамі; б) землетруси; в) дрейф континентів.

3. Унаслідок зіткнення материкових літосферних плит виникають:

а) моря; б) западини; в) гори.

4. Найсильніші руйнування під час землетрусів спостерігаються:

а) в епіцентрі;

б) у вогнищі землетрусу;

в) у мантії.

5. В Україні найбільш імовірно виникнення землетрусів:

а) на півночі; б) на сході; в) у Карпатах.

3. Взаємоперевірка

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• До внутрішніх процесів Землі відносять рухи літосферних плит, землетруси, вулканізм.

• Найбільш активно внутрішні процеси виявляються в сейсмічних поясах, які утворюються на межах літосферних плит.

• Розрізняють підземні горизонтальні та вертикальні рухи ділянок земної кори та швидкі розривні — землетруси.

• Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси можливі.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти план до тексту параграфа.

• Зробити макет вулкана.

Додатковий матеріал до уроку

• Щороку на нашій планеті відбувається в середньому 800 тис. землетрусів, з яких близько 100 руйнівної сили. Першість за кількістю землетрусів поділяють Японія та Чілі. Географи звуть їх «гамаками земної кулі». У кожній з цих країн щороку відбувається в середньому по кілька тисяч землетрусів. Так, в Японії — 7–8 тис. землетрусів на рік, але більшість з них слабкі і фіксуються за допомогою приладів.

• Сильні, часом катастрофічні землетруси пов’язані з областями молодих гір Кавказу та Центральної Азії. Восени 1948 року була повністю зруйнована столиця Туркменії Ашґабад. Загинуло 110 тис. осіб. У 1988 році сильний землетрус на півночі Вірменії зруйнував міста Ленінакан, Кіровакан, Спітак. Загинуло понад 25 тис. мешканців.

• Найбільш катастрофічним у ХХ ст. вважають землетрус силою 9,5 бала за шкалою Ріхтера, що стався 21–26 травня 1960 р. у південноамериканській країні Чілі. Під час землетрусу деякі прибережні острови потонули в глибинах океану, а інші, навпаки, піднялися, прокинулися «старі» вулкани, утворилися нові озера. Велетенські цунамі заввишки 30–40 м мчали зі швидкістю реактивного літака та обрушувались на Чілійське узбережжя. Вони зруйнували та затопили всі портові міста. Землетрус охопив територію понад 100 тис. км2, було зруйновано 35 міст і сотні селищ, понад 2 млн людей залишилося без житла, а загинуло понад 10 тис. осіб.

• У ХХІ ст. землетрус в Індійському океані, неподалік від узбережжя Індонезії в грудні 2004 року спричинив переміщення островів та велетенське цунамі, що обрушилося на острови та прибережні території Південної та Південно-Східної Азії, внаслідок чого загинуло майже 260 тис. осіб.

• Антарктида — поки що єдиний континент, де не зареєстровано жодного землетрусу, хоча діючі вулкани там є. Як вважають деякі вчені, землетрусам тут заважає величезний тягар крижаного панцира потужністю 2–4 тис. м.

• У тих країнах, де часто відбуваються землетруси, наприклад у Японії, традиційно будівлі споруджували дуже легкими, щоб уникнути максимальних руйнувань. Для сучасних споруд використовують спеціальні пристосування, що дозволяють їм хитатися, але не падати. В бетонних стінах і фундаментах токійських хмарочосів є спеціальні пружини, що амортизують поштовхи.