Головна » 6 клас » Географія

Внутрішня будова землі. Літосфера

Мета: формування в учнів загального уявлення про внутрішню будову Землі та літосферу; розвиток умінь працювати з картами атласу та схемами підручника; сприяння формуванню пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

Обладнання: атласи, схеми, підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні поняття: Земля, внутрішня будова, материк, океан.

Базові поняття: земна кора, літосфера, астеносфера, мантія, ядро, типи земної кори.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі?

Відповідаючи на це запитання, учні пропонують найрізноманітніші варіанти. Бажано записувати їх на дошці.

Потім учитель пропонує проаналізувати відповіді та виокремити з-поміж них найважливіші для людства.

2. Внутрішня будова Землі.

Відповіді на запитання з використанням схеми «Внутрішня будова Землі» в атласі й тексті параграфа підручника:

• З яких основних шарів складається наша планета?

• Чим різняться ці шари між собою?

• Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

• Що називають літосферою?

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

Учитель. В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м вглиб Землі температура підвищується на 1 °С, збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням з’ясовано будову першого від поверхні шару — земної кори. Розглянемо схему «Будова земної кори».

. Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень перебуває на суші, інший — у батискафі на дні океану. Визначте, крізь які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами. Замалюйте їх.

Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть загальне і відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

IV. Закріплення вивчених знань

1. Прийом «Мікрофон»

Учитель пропонує одне з понять, вивчених на уроці; учні, передаючи умовний мікрофон по ланцюжку, називають ознаки або характеристики, що пов’язані з ним.

2. Прийом «Географічний крос»

Доповніть фрази письмово.

• Літосфера включає...

• Імовірно, ядро складається з...

• Астеносфера відрізняється від мантії...

• Материкова земна кора складається з...

• В океанічній земній корі відсутній шар...

3. Взаємоперевірка виконання «Географічного кросу»

V. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

VI. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

• Скласти п’ять запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.

• Об’єднатися в групи, принести ножиці, ксерокопію карти світу.

Додатковий матеріал до уроку

• Найглибша на планеті свердловина пробурена в Росії на Кольському півострові. Її глибина перевищує 12 260 м. Вона має надзвичайно важливе значення для науки про Землю. Дослідження сотень кілограмів керну (породи), видобутого з різних її глибин, дає чудову можливість вивчити будову нашої планети та прочитати її геологічну історію в цьому місці за останні понад 2 млрд років. Під час буріння траплялось чимало несподіванок. Так, на глибині 12 тис. м виявлено понад 20 видів скам’янілих мікроорганізмів. Це свідчить про те, що життя на Землі виникло раніше, ніж досі вважалося,— в докембрійську епоху, тобто 1,6–1,9 млрд років тому. І ще одна сенсація: під час буріння видобули ґрунт, подібний до місячного. Це важливий аргумент для вчених, які дотримуються теорії про земне походження нашого природного супутника. Найближчими роками на цій свердловині планується сягнути глибини 14–15 км.

• Свердловини, подібні Кольській, закладені також на території України біля села Новоіванівка Криворізького району Дніпропетровської області, тобто в самому центрі Українського кристалічного масиву.

• Дослідження земних глибин дають змогу вивчити процеси розвитку земної кори, прогнозувати родовища корисних копалин, а також землетруси. Вимірювання віку гірських порід здійснюється методами «радіоактивного годинника» — залежно від вмісту продуктів радіоактивного розпаду в мінералах. Чим більше в мінералах утвореного розпадом свинцю, тим старший їх вік. Виявлення найстаріших гірських порід є важливим для вивчення походження та розвитку Землі.


Переглядів: 818 | Теги: Літосфера

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar