Мета: формування первинних знань про літосферні плити та види руху літосферних плит; ознайомлення з гіпотезами про походження материків і океанів; удосконалення вмінь працювати з тематичними картами та схемами атласу і підручника.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, ножиці, ксерокопії карти світу.

Опорні поняття: земна кора, мантія, ядро, материки, океани, гіпотеза.

Базові поняття: літосферні плити, дрейф материків, геологічний час, геологічні ери.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Взаємоопитування (робота в парах)

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

Учитель проводить бесіду за запитаннями, всі учні піднімають вгору картки: зелені — «відповідь знаю», червоні — «складно відповісти».

Запитання

• У чому полягають відмінності в будові материкової та океанічної земної кори?

• До якого шару Землі належить астеносфера? В чому полягає відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?

• В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

• Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель. Чи знаєте ви, що жителі однієї з європейських країн — Нідерландів, постійно «воюють» з морем, адже значна частина території їх країни розташована нижче від рівня моря? Якби працелюбні голландці не захищали свої землі дамбами, то давно б уже були затоплені. Чи бачили ви сліди морського прибою на кримських скелях, що знаходяться далеко від берега? Сьогодні на уроці на вас чекає багато самостійних відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, а інші опускаються, чому рухаються материки та як змінюються океани, які процеси відбувалися на нашій планеті десятки мільйонів років тому.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Поняття про літосферні плити.

(Робота з атласом, схемою «Літосферні плити»)

Згідно з науковою теорією літосферних плит, земна кора складається з величезних блоків, що пересуваються один відносно одного. Джерелом будь-якого руху є енергія. Звідки ж береться енергія, що «примушує» літосферні плити рухатись? Де знаходиться джерело цієї енергії? Вчені вважають, що таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину мантії, що, у свою чергу, приводить у рух частини земної кори.

2. Походження сучасних материків і океанів:

а) прийом «Творча лабораторія» (робота в групах);

Завдання. Чи грали ви колись у мозаїку? Спробуйте «пограти в мозаїку» з материками. Для цього виріжте материки із заготовленої ксерокопії карти світу та складіть їх підходящими боками. Які висновки ви можете зробити? Які процеси свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує змінюватися і сьогодні?

б) гіпотеза дрейфу материків А. Вегенера та теорія руху літосферних плит.

3. Поняття про геологічний час.

(Робота з геохронологічною таблицею)

V. Закріплення вивчених знань

Прийом «Географічний практикум»

1. Завдання. За картою літосферних плит в атласі визначте:

а) які літосферні плити рухаються з найбільшою швидкістю;

б) як відносно літосферних плит розташовані епіцентри катастрофічних землетрусів;

в) місця можливої появи нових океанів у результаті подальшого геологічного розвитку нашої планети.

2. За геохронологічною таблицею визначте:

а) які зміни органічного світу відбувалися в мезозойську еру;

б) які етапи горотворення відбувалися в палеозої;

в) як називається сучасний стан горотворення, що відбувається в кайнозойську еру.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Літосфера складається з великих блоків — літосферних плит, які повільно рухаються астеносферою.

• Існують різні гіпотези щодо походження материків і океанів. Найбільш достовірною та аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А. Вегенера, за якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього материка Пангея.

• Теорія руху літосферних плит базується на положеннях гіпотези А. Вегенера і дає можливість передбачити зміни в положенні великих масивів суходолу та океанів у майбутньому

• Історія геологічного розвитку Землі відображена в геохронологічній таблиці, в основу будови якої покладено відповідність між геологічною історією Землі, періодами горотворення та розвитком органічного світу.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Об’єднатися в групи.

• Групам принести аркуш паперу формату А3, маркери, фломастери.

• Скласти одне-два проблемних запитання за вивченою темою.

Додатковий матеріал до уроку

• На початку XVI ст. Леонардо да Вінчі, спостерігаючи за проведенням каналів, звернув увагу на те, що в шарах гірських порід, віддалених від моря, трапляються морські мушлі. Він першим висловив ідею про те, що моря і гори в минулому знаходились не там, де зараз їх спостерігають люди, і що гори можуть повільно підійматися з глибин моря, а моря — поглинати сушу.

• Гіпотеза А. Вегенера про «материки, що плавають» була побудована на новій ідеї, яка вразила всіх своєю надзвичайністю та простотою водночас. Узагальнивши досягнення різних наук про Землю, Вегенер запропонував визнати за материками здатність переміщатися. Він порівнював материки з айсбергами, що плавають у підкорковій речовині — мантії. Популярність теорії Вегенера була великою. Але з часом інтерес до неї почав згасати. В 60-х рр. ХХ ст. майже забута гіпотеза зазнала відродження та отримала назву нової «глобальної тектоніки», або теорії руху літосферних плит.

• Серед численних книжок про нашу планету є одна особлива. Її не можна відшукати в бібліотеці. Автор щодня вписує до неї нові сторінки. Читати цю книжку можна лише там, де пишуться її рядки, причому не з початку, а у зворотному напрямі. Що ж це за дивовижна книжка? Це — літопис Землі, а незвичайними сторінками є шари гірських порід. До перших сторінок важко дістатися. Їх приховує величезна товща різних шарів гірських порід — «сторінок», написаних мільярди років тому. Але дослідники іноді примудряються читати окремі стародавні записи цього літопису планети. Це можливо в тих місцях, де є вигини та розриви на поверхні нашої планети, зокрема на берегах річок, завдяки яким оголюються породи, створені сотні мільйонів, а то й мільярди років тому. Допомагають прочитати записи літопису й бурові свердловини, такі, як на Кольському півострові. Вчені «читають» зразки з кожного шару гірських порід. «Прочитати» сторінки допомагають скам’янілі рештки рослин і тварин, які існували за часів утворення того чи іншого шару, та їхні відбитки на гірських породах.