Головна » Зарубіжна література

Художнє відкриття „срібної доби” російської поезії. Розквіт філософської думки на межі XIX-XX ст.

Мета: Ознайомити учнів із феноменом „срібного століття” у російській поезії, пояснити причини його виникнення, продемонструвати розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл; розвивати розуміння поетичної творчості у будь — яких її проявах.

Обладнання:

Портрети О.Блока, М. Гумільова, В.Маяковського, С. Єсеніна, М. Цвєтаєвої та ін.

Хід уроку

Психологічний настрій
Тема уроку.
Очікування від уроку.

Напишіть на картках своє ім ’я і чого ви чекаєте від уроку.

Об’єднання у групи.

Проблемне запитання.

Назвіть причини виникнення французького символізму. Якими є особливості французького символізму у творчості П. Верлена та А. Рембо?
Чим характеризується доба на зламі століть у західноєвропейській літературі?

Символізм.

Підвищена увага до музики слова, пошуки безпосереднього поетичного відгуку на глибинні духовні процеси, звернення до містичної філософії й естетичного модернізму - що це, як не передчуття символізму, який відкриває складні шляхи і роздоріжжя „срібного століття” і всього століття в цілому?!

Від підкресленого естетства „чистого мистецтва” лише крок до визначених Дмитром Мережковським 1893р. містичного змісту, „природного і мимовільного” характеру символів, які виникають „із глибини дійсності”, до розширення художньої вразливості. І вже важко визначити, що перед нами: алегорія „чистого мистецтва” чи зародження символу:

Моя душа, как лотос чистый,

В томленъи водной тишины,

Вскрывает венчик серебристый

При кротком таинстве луны.

(М.Лохвицька)

Пошук Вічної Жіночності, „сну наяву”, „незримого очима”, „нетутешнього світла”, „думок без мови і почуттів без назви” у ліриці Володимира Соловйова

прямий шлях до поезії символізму, який репрезентують імена Олександра Блока, Валерія Брюсова, Костянтина Бальмонта, Андрія Белого, В’яячеслава Іванова, Федора Сологуба.

Витоки символізму.

Символізм як літературний феномен зароджується не без впливу західних поетів (Пояля Верлена, Артюра Рембо), але все - таки він стає специфічно російським явищем, суть якого полягає у тому, аби похитнути панування вульгарної матеріальності і бездуховності світу, „поезією відтінків як протиставлення колишній поезії фарб” (В.Брюсов). Головне, на думку поета, у цьому мистецтві - надати читачеві можливість самому, відповідно до його власного світосприйняття, завершити побіжно намічений художником слова образ.

Акмеїзм

Теоретичне обгрунтування акмеїзму („акме” - грецьк. „ясність”, „вершина”), авторами якого були Микола Гумільов і Сергій Городецький і яке знайшлося на сторінках часопису „Аполлон” 1913 р., підпало під нищівну критику Блока. Головний її аргумент такий: у дробленні літераторів на групи полягає ознака поетичних негараздів. Але Блок все - таки несправедливо дорікає акмеїстам за творчість „без божества, без вдохновенья” (ці пушкінські слова було винесено в заголовок його статті), тому що тільки імена Анни Ахматової, Михайла Кузміна, Осипа Мандельштама, які протиставили свої вірші „спадщині символізму”, уже багато про що говорять.

Витоки акмеїзму.

Джерело акмеїзму - поезія пастельних напівтонів, неквапливого легато, за яким — напружене, сповнене драматичної суперечності життя. Але це життя, з усіма його реаліями, з предметами, що ніби — то випадково впали в око автору, у глибинах своїх дозволяє здогадатися про трагедію не тільки відірваної від світу самотньої особистості, але й про трагізм епохи.„Бессонница. Гомер. Тугие паруса”

Питання до бесіди з учнями.

Як пов’язані три поняття, що складають перший рядок вірша і, відповідно, його назву? (Йдеться, щщонайменше, про історико — культурну спадщину, проромантичне сприйняття реальності і про те, що все це стосується особистісного сприймання.)
Чому Гомер пов’язується поетом із Чорним морем, а перший і друге з любов’ю? (Це розгортання образної та світоглядної систем, в основі якої відчутна, проте творчо інтерпретована алюзія з Данте: „что движет солнце и светила”,)
Чи мають образи цього вірша щось спільне з естетикою символізму? (Ні. Ліричний герой живе на землі, і він просто зачарований могутністю земної стихії та силою культурного надбання людства.)

Художнім відкриттям акмеїстів стало осмислення найтонших нюансів особистісного мікрокосмосу, яке б уло висловлено не через звернення до містичних глибин духу, а у конкретиці театру граючої речі:

Солнце в небе. Солнце ярко светит.

Уходит к волне про боль шептать.

О, она, наверное, ответит,

А быть может, будет целовать.

(Анна Ахматова)

Хто знає, скільки асоціативних граней виникає у цих рядках, коли за ними в усіх трагічній оголеності постає страждаюча душа поета.

По різному склалися долі тих, хто почав як акмеїст. Анна Ахматова, пройшовши найтяжчі випробування, зберегла в найстрашніші роки чесність, безкомпромісність і відданість поетичному слову. М. Гумільова розстріляли. М.Кузьмін помер на батьківщині у повній безвісності. Кузьміна - Караваєва, залишивши Росію, стала легендарною Матір’ю Марією. О. Мандельштам, який створив жагучий поетичний памфлет (погрозливий випад проти когось) інвективу на адресу „кремлівського горця”, загинув у вирі сталінських репресій.

Захист проектів Висновок.

Такими були російські поети „срібного століття”, і ми чим далі, тим все пильніше вдивляємося у їх риси: ось Нобелівський лауреат Іан Б унін; Анна Ахматова в мантії почесного доктора, на жаль, не вітчизняного університету; Мати Марія, чиє ім’я для французів стало синонімом подвижницького служіння Добру; Інокентій Анненський, який знав 14 мов; Максиміліан Волошин, за побіжними замальовками якого геологи вивчають структури порід Кримського узбережжя... Люди найвищої культури, те свічадо думки, без якого неможлива людська цивілізація, неможливе людство!


Теги: Козаченко Г.Г., срібна доба
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 139/11


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar