Головна » Українська мова

Звертання та вставні слова. Уроки з української мови для 8 класу

         Мета: поглибити знання восьмикласників про звертання, їх стилістичну роль у мовленні; розвивати вміння виділяти в реченнях непоширені й поширені звертання, правильно інтонувати речення зі звертаннями; формувати загальнопізнавальні вміння визначити спосіб морфологічного вираження звертань; удосконалювати творчі вміння складати речення із звертаннями за опорними словами, за моделями, розширювати речення шляхом самостійного введення в них слів-звертань, використовувати їх в усному та письмовому мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і пошану до історії рідної мови.

         Правопис: розділові знаки в реченнях зі звертанням.

         Культура мовлення і стилістика: використання звертання для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях зі звертаннями.

         Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

         Обладнання: схема, підручник, магнітофон.

        

Цілі та очікувані результати навчання.

 

 Знати:   1. Стилістичну роль звертань у мовленні.

 Різницю між поширеними та непоширеними звертаннями.

 

  Вміти: 1. Безпомилково знаходити звертання у реченні.

    2. Будувати речення з непоширеними та поширеними звертаннями.

    3. Виразно читати речення зі звертаннями, дотримуючись відповідної інтонації.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдання уроку.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

Слово вчителя.

Однією з ознак вихованості споконвіку вважають уміння дотримуватись норм етикету. Неабияке значення має мовний етикет.

 

Виразне читання.

Поезія Д.Білоуса «У спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить».

Бесіда.

- Що таке етикет?

(Повідомлення учнів).

Слово «етикет» походить із французької мови і означає «ярлик», «етикетка», а з ХVII ст. – «церемоніал». У сучасній українській мові це слово означає установлені норми поведінки й правила ввічливості в якому-небудь товаристві.

Які ви знаєте правила етикету?
Що таке мовний етикет?

 

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

 

Експрес-опитування

Що таке звертання?
Чи виконує звертання синтаксичну роль головного або другорядного члена речення?
Розказати про інтонаційні особливості речень зі звертанням.
Які особливості мають речення зі звертаннями в усному мовленні?
Які особливості мають речення із звертаннями в писемному мовленні?

 

Колективна робота з текстом

    ► Прочитати виразно текст, дотримуючись особливостей інтонації  при звертанні. З’ясувати стиль і тип мовлення, жанр висловлювання. Описати обставини й умови використання цього тексту. Чому автор називає мову стражденницею, великомученицею?  Доповнити текст власними міркуваннями за темою висловлювання.

Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів яничарами впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищ продана!

Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в сибіри й на колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна!

Мово наша! Убога прочанко з простягнутою рукою! Передчасно постаріла, посивіла, змаліла, на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами.

Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю  (К. Мотрич).

 

    ►  Переказати текст від першої особи, використовуючи слова-звертання.

    ► З’ясувати лексичне значення виділених слів (за контекстом або за тлумачним словником).

 

V. Повторення й узагальнення теоретичних положень з теми

 

Робота з опорною таблицею

► Розглянути таблицю і скласти розповідь про види звертань за будовою і способи їх вираження.

 

Учнівське повідомлення

На форму вибору звертання значний вплив мають національні традиції.

Найбагатші в Україні, звичайно, родинні та інтимні звертання. Вони передають усю задушевність, сердечність та красу спілкування. Тут багато здрібніло-пестливих форм, складних форм, побудованих форм на зіставленні, порівнянні.

Наприклад, до дівчини в Україні зверталися такими словами:  зіронько, голубонько, серденько, любонько, зоре моя, берізонько, квіточко, горличко тощо.

Дуже схожим до родинних стають звертання за часів Київської Русі. Тут зустрічаємо братці, братія, діти мої, батьку та інші. Козаки також широко використовували звертання товаришу і товариство, пане-брате.

Після встановлення радянської влади в Україні всі прийняті в нашому суспільстві форми звертання було скасовано  й замінено  словом  товариш. Але будь-кого товаришем ( другом, однодумцем, щирим приятелем,  спільником) не назвеш. Для цього в нас здавна існують слова пан, пані, панна, добродій, добродійка.

Залежно від значення та номінативних якостей виділяються власне звертання й риторичні звертання.

Власне звертання розраховані на реакцію того, до кого спрямоване мовлення. Вони використовуються в офіційно-діловому стилі, в публіцистичних та художніх текстах, у листуванні й розмовній мові. Можуть бути емоційно нейтральні, а можуть набувати яскравого емоційного забарвлення. Це залежить від того, до кого звертаються.

Риторичні звертання не розраховані на відповідь, бо в ролі об’єкта таких звертань, крім назв людей, виступають назви всіх інших живих істот, імена історичних осіб, назви явищ природи, будь-яких абстрактних та конкретних понять. Риторичні звертання є стилістичним засобом для емоційного напруження стосовно подій, для вироблення в читача чи слухача певного ставлення до зображуваного.

 

Верни до мене, пам’яте моя!

Нехай на серце ляже ваготою

Моя земля з рахманною журбою,

Хай сходить співом  горло солов’я

В гаю нічному.

(В. Стус)

Звертання, яке стоїть на початку або в кінці речення, виділяється в усному мовленні невеликою паузою, а на письмі комами. Якщо інтонація звертання на початку речення оклична, воно виділяється знаком оклику, наступне слово пишеться з великої літери. Наприклад: Київ мій, ти у серці завжди (В. Сосюра). Мамо! Яка ти гарна.

 

VІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру.

 

Лінгвістичне дослідження

► Переписати речення. Підкреслити підмети, знайти звертання. Яку функцію виконують звертання в реченнях? Визначити, які засоби використано авторами для підсилення емоційного забарвлення речень.

 

1. Ой хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко). 2. Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє серце не розбите… (Т. Шевченко). 3. Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє (Леся Українка). 4. Спи, моя дитино, золота, Спи, моя тривого, кароока, Спи, моя гіллячко голуба… (М. Вінграновський). 5. Дяка щирая тобі,  ніченько-чарівниченько,  Що закрила ти моє личенько (Леся Українка).         6. Спи, дитятко, сном міцним (М. Рильський). 7. Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці (Нар. творчість).   8. Доброго ранку, бджілоньки! (О. Іваненко).  9. О мово українська! Ти вода – з кринички, над якою гнуться верби (Ю. Бедзик). 10. Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій (В. Сосюра). 11. Де ти бродиш, моя доле? (Д. Писаревський). 

  ►  З’ясувати, чим виражені звертання. Визначити їх вид  за будовою.

         Творче конструювання (самостійна робота)

         Поставити у кличній формі Марія Степанівна, Сергій Петрович, Ігор, Олег, козак, друг. Пояснити орфограми.

►  Використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету шановний, вельмишановний, любий, дорогий, поважний, коханий, скласти речення, щоб звертання були на початку, в середині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою.

 ►  Гра «Хто краще?». Заслухати речення однокласників і визначити, які з них є найзмістовнішими і найцікавішими.

 

Дослідження-трансформація

Записати речення, змінюючи місце звертання. Прочитати. Пояснити особливості інтонації кожного речення.

1. Мамо рідненька, прийми мої привітання. 2. Відроджуйся і розквітай, рідна мово. 3. Друже, розпочнімо гарну працю. 4. Будьте уважними, сини мої, один до одного. 5. Сестро моя, давай заспіваємо. 6. Весняний дощику, дай напитися земельці.

     ► Зробити фонетичний розбір виділених слів.

 

          Творче конспектування

     ► Скласти 5-6 речень зі звертаннями до однокласників, до батьків, до знайомих і незнайомих людей на тему «Ваше ставлення до знань рідної мови».

 

          VIІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

          Подумати і дати відповіді на запитання:

Що таке звертання?
Схарактеризувати способи вираження звертання. Навести приклади.
Яку позицію в реченні може займати звертання?
Яким стилям притаманне найчастіше вживання звертань? Чому?
Розказати про види звертань. Навести приклади.

 

VIIІ. Оцінювання і самооцінювання.

   

 Диктант «Перевір себе»

Росте черешня в мами на городі.

Стара-стара, а кожен рік цвіте,

Щоліта дітям ягодами годити,

Хоча вони не дякують за те.

Мамо! Мамо! Вічна і кохана.

Ви пробачте, що був неуважний.

Знаю, ви молилися за мене

Дні і ночі, сива моя нене.

(М. Луків)

Підкресліть звертання.

 

IХ. Підсумок уроку.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні тематикою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

 

Х. Домашнє завдання.

Виписати з творів художньої літератури 5 речень зі звертаннями, що виконують смислову функцію називання, і 5 речень зі звертаннями, що виконують стилістичну функцію увиразнення тексту. Визначити будову та спосіб вираження звертань, пояснити розділові знаки.
Виконайте завдання за підручником.
Знайдіть продовження пісні «Росте черешня в мами на городі» /сл. М. Луків, муз. А. Горчинського/, навчіться виразно читати.

 

УРОК 2

 

Тема.   Розділові знаки в реченнях зі звертаннями

 

Мета:  повторити й поглибити знання восьмикласників про розділові знаки в реченнях зі звертаннями; сформувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення зі звертаннями;  розвивати творчі вміння складати речення зі звертаннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити розрізняти речення, що виконують смислову і стилістичну функції; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природних надбань української держави та рідного краю.

 

Правопис: розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

 

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів, фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: використання звертань задля передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях зі звертаннями.

 

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

 

Обладнання: підручники і схеми.

 

Цілі та очікувані результати навчання.

 

Знати:   1. Місце вживання звертань у реченнях.

              2. Відомості про розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

 

Вміти:   1. Правильно розставляти розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

              2. Правильно інтонувати речення зі звертаннями.

              3. Приклади речення зі звертаннями.

              4. Робити повний синтаксичний розбір простого речення, укладеного   звертанням.

 

ХІД УРОКУ

 

         І. Організаційний момент.

        

         ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданням уроку.

 

         ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

         Спостереження над мовним матеріалом (колективна робота з текстом)

     ► Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би виражав основну думку тексту.

 

СТЕП

         Степе мій, урожайнику! Лежиш ти, повитий красою, шепочеш стиглим колосом! Скільки раз на рік ти міняєш свою оздобу? Навесні ти лежав чорнотілий, клубочився сизим меревом випарів… Напоєний вологою, наснажений сонцем, прийнятий ти в лоно своє золотий засів. Потім зарум’янився, зазеленів першими сходами, а згодом обіслався ніжними килимами – ярицвітами. Аж згодом гойдав ти на собі хвилясту, зелену піну злаків, красувався срібним колосом, цвів сережками, клубочився золотим пилом квітування, половів хмарками і закипів золотим литвом повнозерного колосу. І ось ми прийшли на твій поклик. Твої недавні весняні сівачі стали женцями.

         Яким же ти розкішним і багатим став, степе наш! Весело і любо засівати тебе хлібом, зодягати, прикрашати тебе зелом молодих лісів, напувати твої яри і вибалки срібноводдям ставків і озер. Любо тебе заквітували голубим льоном, червоними квітами еспарцету, рожевими  китичками конюшини… Весело обробляти тебе, бо горнешся ти, красеню, до сівачів, господарів своїх.  Для них ти розквітнеш своєю красою, для них плодоносиш (За І. Цюпою).

     ► Чи доводилось вам коли-небудь спостерігати за степом? Описати його усно.

     ► Виписати речення зі звертаннями. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними (3-4). Визначити роль звертань у реченнях.

     ► З’ясувати, з якою метою автор використав у тексті різні за метою висловлювання речення.

     ► До виділених слів дібрати синоніми. 

 

     ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи.

 

  1. Колективний аналіз схем.

     Розглянути схеми і скласти зв’язну розповідь про розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

 

2. Робота з теоретичним матеріалом підручника.

V. Виконання завдання творчого характеру.

 

Лінгвістичне дослідження з прийомом взаємоперевірки

      ► Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки.

        Підкреслити звертання і підмети. 

 

1. Грай моя пісне як вітер сей грає. 2. Слово моя ти єдиная зброя ми не повинні загинуть обоє (З тв. Лесі Українки). 3. І тут можна помилитись Марійко у своїх здібностях (О.Довженко). 4. Галю Риба вже прокинулась (Ю. Збанацький). 5. Спи дитинко сном міцним (М. Рильський). 6. Де ти фантазіє там радощі й весна. 7. Через тумани лихі, через велике горе ти світиш мені моя зоре (З тв. Лесі Українки).

 

      ► Зробити фонетичний розбір виділення слів.

      ► Назвати односкладні речення. Визначити їх вид.

 

Дослідження-трансформація

      ► Перебудувати речення так, щоб іменники у називному відмінку (підмети) стали звертаннями.

1. Громадянин Іваненко гарно виступив на зборах. 2. Сонце ласкаве зігріває весняні сходи. 3. Брат поспішав до школи. 4. Ліси шумлять зеленими кронами дерев. 5. Трави забуянили після рясного дощу. 6. Чудова українська пісня завжди лунає на святах. 7. Мрії так часто супроводжують мене.

      ► Записати трансформовані речення. Пояснити розділові знаки.

      ► Зробити синтаксичний розбір другого речення.

 

Творче конспектування (за варіантами)

Скласти речення зі звертаннями, використовуючи подані фразеологізми.

 

Варіант 1: мати довгого язика, буди в добрій пригоді, довести до гріха, впиватися очима, мати серце з перцем.

 

Варіант 2: іти по гарячих слідах, як п’яте колесо до воза, з кам’яним лицем, витрішки ловити, не мати клепки.

   

  ►   Пояснити, у якому значення використано фразеологізми в побудованих реченнях.

 

Гра «Хто краще?»

      ►  Заслухати складені однокласниками речення і визначити найкращі (влучно використані фразеологізми).

 

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Розказати про розділові знаки при звертанні. Навести приклади.

 

VII. Підсумок уроку

 

Рефлексія (учні мають відзначити («+») відповідну колонку)

 

VIII. Домашнє завдання

Написати твір за поданим початком, використовуючи звертання. Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий і прекрасний!...
Виписати із творів письменників-земляків 6 речень із звертаннями.
Зробити картки для однокласників з теми «Звертання».

 

УРОК 3

 

Тема. Вставні слова і словосполучення, їх види за значенням

 

Мета: ознайомити восьмикласників з відомостями про вставні слова і словосполучення в реченнях та визначити їх стилістичну роль у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами та словосполученнями, відрізняти їх від речень з однозвучними словами; розвивати творчі вміння складати речення зі вставними словами та словосполученнями і використовувати їх в усному й писемному мовленні; виховувати культуру мовлення, уміння правильно й доречно вживати вставні слова і словосполучення у мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти всебічному розвиткові мовної й мовленнєвої особисті восьмикласників.

 

Правопис: розділові знаки в реченнях зі вставними словами і словосполученнями.

 

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння прислів’їв і приказок.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень зі вставними словами і словосполученнями для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації у висловлюваннях зі вставними словами і словосполученнями.

 

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

 

Обладнання: таблиця, підручники.

 

Цілі та очікувані результати навчання.

 

Знати:   1. Стилістичні функції вставних слів і словосполучень в реченні.

              2. Види вставних слів і словосполучень за значенням.

 

Вміти:   1. Знаходити в тексті вставні слова і словосполучення.

              2. Визначати стилістичну роль вставних слів і словосполучень у  мовленні.

              3. Правильно інтонувати речення зі вставними словами та словосполученнями.

              4.Складати речення зі вставними словами та словосполученнями.

ХІД УРОКУ

 

         І. Організаційний момент.

        

         ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

         ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності восьмикласників.

 

         Спостереження над мовним матеріалом

      ► Прочитати текст. Довести його стильову незалежність. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Визначити вставні слова. Поміркувати, яку роль вони відіграють у реченнях.

 

Кажуть, що українець співає цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Було зроблено слово, письмо, щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася, безперечно, завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава у світі, що має таку багату пісенну спадщину. На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас.

Повірте, головне – це внутрішній світ людини, ось про нього і має писати література. Не описувати фізичні дії, а, можливо, душевні прояви, переживання, думки, навіть щось більше, але то вже, напевно, належить Богові. Отже, немає, сірих непомітних людей, кожен має свою душу. У кожній душі – свій чутливий світ.

А український живопис! На щастя, збереглися в ньому національні мотиви, що підносять його над буденністю життя. Здається, а щось тут такого – небо звичайне, дерева звичайні, садок звичайний. А щось таки бере за душу, судомить м’язи, заставляє надовго зупинитися перед полотном.

Отже, на такому трепетному і щемному почутті й виховується особистість. Дивна річ, що саме так народжується мудрість, щирість – усе те, на чому стоїть світ (З журналу).

      ►  Дібрати синоніми до виділених слів.

      ►   Пояснити правопис слів зроду-віку, щось- таки. Навести власні приклади на подану орфограму.

      ► Переказати текст, доповнюючи його власними міркуваннями про внутрішній світ людини та народження мудрості, щирості, ніжності. При переказуванні використовувати вставні слова.

 

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

 

Коментар учителя. Вставними називаються слова, словосполучення або речення, граматично не зв’язані з членами речення. За допомогою вставних слів мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. Вони вимовляються з особою інтонацією, яка полягає в пониженні голосу і більш швидкому проказуванні цих слів, словосполучень, речень порівняно з рештою слів речення. Вставні слова, словосполучення і речення не є членами речення: На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла (Ю.збанацький).

Робота з таблицею. Групи вставних слів і сполучень слів з значенням.

 

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми.

 

      ►  Зробити синтаксичний розбір першого речення.

      ► Дібрати кілька прислів’їв і приказок зі вставними словами або словосполученнями. Визначати їх роль у реченнях.

 

          Коментар учителя. Увага! Вставні слова відіграють важливу роль у системі інших засобів структури тексту: повторів, інтонації, порядку слів, часток, вигуків, синонімів, що виражають різні модальні значення речення (тексту). Як і вставні слова, виділяються комами й слова так і ні, а також вигуки. Однак вони можуть уживатися і як самостійні речення.

          Учитель звертає увагу школярів на наступні речення.

          1. Гей,  над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові струни ловить          (П. Тичина). 2. Чи є в світі така сила, щоб змагались з нами сміла? (Нар. творчість). 3. Ні, з долі глузувати не годиться (Леся Українка). 4. Ой, як хочеться учитись (П. Тичина).

 

Творче завдання з прийомом взаємоперевірки

      ►  Скласти чотири пари речень, щоб в одних слова кажуть, чуєте, виходить, здавалося бути вставними, а в інших ці самі слова виступали в ролі членів речення.

Зразок. Треба, виходить, іти на додаткове заняття з алгебри. – З класу виходить гарна дівчина.

      ►  Здійснити взаємоперевірку виконаного завдання.

 

            Колективна робота з текстом

      ►  Прочитати текст  мовчки. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними однокласниками. Визначити кращий і записати його.

 

          Дослідження впливу невагомості, безперечно, дадуть чимало нового науці. Для вчених важливо, наприклад, знати, як працюватиме людське серце після того, як космонавт довгий час перебував у невагомості, а потім на кораблі спускається на планету. Це допоможе згодом виробити спеціальні препарати, що регулюють роботу серця. Скажімо, космонавт знає, що завтра йому треба приземлитися. Його організм устиг відвикнути від ваги,  і можуть статися серйозні ускладнення. Тому заздалегідь перед посадкою він прийме такий препарат, і серце буду готове до перевантажень (К. Земляк).

 

      ►  Визначити, які вставні слова виражають ознаку наукового стилю. Назвати вставні слова, що вказують на порядок думок, їх зв'язок.

      ►  З’ясувати орфограми у слові приземлитися. Дібрати до  нього спільнокореневі слова. Скласти з ними 2-3 речення, використовуючи вставні слова.

            Робота з деформованим висловлюванням

      ►  Відновити деформований зміст висловлювання, уставивши в нього найбільш вдалі вставні конструкції з дужок. Пояснити свій вибір.

            Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океанів. (Може, можливо, мабуть) вона була розірвана у ті часи, коли величезний праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, розповзався по поверхні Землі?

            А (може, можливо, мабуть), (як уважають деякі дослідники, на думку деяких дослідників, як думають деякі дослідники, як здається деяким дослідникам), якимсь небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її поверхні й з нього утворився супутник Землі Місяць? (Може, можливо, мабуть), були й інші якісь причини. (Та так чи інакше, інакше кажучи, іншими словами), гранітної оболонки на дні океанів немає. Тут лежать базальти (За В. Уткіним).

      ►  З’ясувати лексичне значення виділеного слова, використовуючи тлумачний словник (базальт – вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої будови переважно темного кольору).

      ►  Із другого речення виписати словосполучення і зробити їх синтаксичний розбір.

 

            VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

            Подумати і дати відповіді на запитання:

Що таке вставні слова?
Назвати групи вставних слів і сполучень слів за значенням?
Чи є членами речення вставні слова і сполучення слів?
Навести приклади пар речень, де в одному б вставне слово було членом речення, а в іншому – вставним словом.
Які інтонаційні особливості мають речення зі вставними словами? Навести приклади.

 

            VII. Підсумок уроку

 

            VIII. Домашнє завдання

 

Вивчити параграфи підручника.§ 24-25.
Скласти зв’язне висловлювання зі вставними словами та словосполученнями, що виражають:

варіант 1 – упевненість чи невпевненість, співчуття;

варіант 2 – можливість чи неможливість, висновок;

варіант 3 – радість чи сум, джерело повідомлення.

Схарактеризувати, якого значення надають тексту вжиті вставні слова та словосполучення.

Скласти опис якогось народного свята чи звичаю, вживаючи вставні слова.

 

УРОК 4

 

Тема.   УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З ТЕМИ «РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ І ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ»

 

Мета: узагальнити й систематизувати основні відомості про речення зі звертаннями і вставними словами, сформувати цілісну систему особистісних знань восьмикласників з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій зі звертаннями та встановили словами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

 

Правопис: кома в реченнях зі звертаннями і вставними словами.

 

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень зі звертаннями і вставними словами для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях зі звертаннями і вставними словами.

 

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

 

Обладнання: таблиці, схеми, підручники.

 

Цілі та очікувані результати навчання.

 

Знати:   1. Роль звертань та вставних слів у мовленні.

              2. Правила вживання розділових знаків при звертаннях та вставних словах.

 

Вміти:   1. Безпомилково знаходити в реченнях звертання та вставні слова (сполучення слів, речення).

              2. Правильно ставити розділові знаки в реченнях зі звертаннями, вставними словами (сполученнями слів, реченнями).

              3. Самостійно будувати власні висловлювання, вживаючи в них звертання, вставні слова (сполучення слів, речення).

              4.Правильно інтонувати речення зі вставними словами та звертаннями.

ХІД УРОКУ

 

         І. Організаційний момент.

        

         ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

 

         ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень з теми.

 

         Експрес-опитування за запитаннями (з метою формування цілісної системи знань учнів з розділу «Речення зі звертаннями і вставними словами»)

Що називається звертанням? З якою метою звертання використовуються в усному й писемному мовленні? Навести приклади.
Схарактеризувати звертання за будовою. Навести приклади.
Розказати про розділові знаки в реченнях із звертаннями.
Які слова називаються вставними? Навести приклади.
Яку роль у реченні відіграють вставні словосполучення і речення? Чим вони відрізняються від вставних слів?
Навести приклади речень зі вставними реченнями. З’ясувати розділові знаки.

 

IV. Виконання завдань і вправ на застосування узагальнювальних правил.

 

Вибірково-розподільний словниковий диктант

      ►  Записати в одну колонку звертання, а в другу – вставні слова, словосполучення, речення. Пояснити їх правопис.

         Сину, треба думати, сизокрилий, соромно сказати, Вітчизно моя, може, люди, дозвольте, Ніно Павлівно, тато його був у відрядженні, Україно, з іншого боку, червоні троянди, безумовно, брати, між іншим, дорогі мої однокласники, зрештою, мово рідна, мій друже, без сумніву, між нами кажучи, о земле, будь ласка, по-моєму, чудовий краю, на мою думку, по-перше, вітре, далі солов’їні, по-друге, до речі, щастя мені тоді настало, вечірнє сонце, безперечно.

      ►  Сконструювати по три речення зі звертаннями і вставними конструкціями. З’ясувати їх роль.

 

         Лінгвістичне дослідження-відновлення

      ► Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Аргументуючи свою думку.

         1. Археологи знайшли на схилах Старокиївської гори фундаменти князівського палацу, в якому цілком можливо жив сам Кий                           (П.Загребельний). 2. Пісня здавалося бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 3. Повна хата людей і видно якісь питання обмірковують (А. Головко).            4. Нащо б бачте те згадувать що давно минуло (Т. Шевченко). 5. Неси ж мене коню по чистому полю (І. Франко). 6. Веселеє колись село Чомусь тепер мені старому Здавалось темним і німим (Т. Шевченко). 7. – Мамо гляньте як видно надворі (І. Нечуй-Левицький). 8. Ось нарешті видно віддалік її будинок      (Ю. Яновський). 9. Розваж мене музо моя ти порадо Так тяжко на серці в цей вечір мені (Леся Українка). 10. Як дитиною бувало упаду собі на лихо То хоч в серце біль доходив Я собі встала тихо (Леся Українка).

      ►  Пояснити синтаксичну роль слова здавалось у другому і шостому реченнях.

      ►  Зробити словотвірний розбір виділених слів.

 

         Творче конструювання (робота за варіантами)

      ►  Записати речення, розставивши потрібні розділові знаки. Перебудувати їх так, щоб вони містили звертання (варіант 1) і вставні слова (варіант 2).

         Варіант 1. 1. Мова наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив вигодував і виховував (За М. Рильським). 2. Коханий заграє мені в сопілку, щоб вона все лихо зачарувала (За Лесею Українкою).

         Варіант 2. 1. Мова це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною           (За К. Крапивою). 2. Коли Леся вийшла, Сергієві, незважаючи на веселий вечір, стало журно (За В. Козаченком).

      ►  Зробити синтаксичний розбір перебудованих речень.

 

         Творче моделювання зв’язного висловлювання

      ►  Записати. Розставити потрібні розділові знаки.

         Уклін тобі мій сердечний краю моя зірко ясна прекрасна своїм звабним тремтінні моя мамина вишиванко мережана диво-квітками у веселковім вінку моя мудросте батьківська напоєна чистотою святою любов’ю до тебе…      (Л. Андрела).

      ►  Продовжити висловлювання, зберігаючи стиль і авторську тональність.

 

         Самостійна робота (робота з текстом)

         Прочитати висловлювання. Чи можна назвати його текстом? Аргументувати свою думку. Дібрати заголовок.

 

         У кожного з вас друзі є найпотаємніша найсвітліша мрія про майбутнє ким бути один напевно хоче стати льотчиком другий металургом третій комбайнером четвертий учителем адже безліч світлих доріг перед юними громадянами демократичної країни і в кожного з них безумовно є своє заповітне бажання як добре мріяти про майбутнє як кажуть людина без мрії що птах безкрилий однак тільки та мрія не безплідна яка тісно  пов’язана з життям з працею в ім’я Батьківщини над усе ми цінуємо труд ми славимо тих чиї груди прикрашають ордени й золоті медалі у нас не повинно бути ледарів дармоїдів білоручок ви друзі мабуть найщасливіші люди на Землі бо жити вам і творити у світлому майбутньому (За Б. Баклановим).

      ►  Завдання до тексту:

Визначити межі речень і поділити його на абзаци.
Записати, розставивши розділові знаки.
Назвати речення зі звертаннями і вставними словами.
Проаналізувати звертання і вставні слова.

 

V. Підбиття підсумків уроку

Учитель аналізує проведену навчальну роботу восьмикласників над застосуванням узагальнювальних правил і зосереджує увагу учнів на підготовці до тематичного оцінювання з розділу «Речення зі звертаннями і вставними словами».

 

VI. Домашнє завдання

 

Підготуватися до тематичного оцінювання: повторити теоретичні відомості з розділу і правила вживання розділових знаків у реченнях зі звертаннями і вставними словами.

Написати листа Святому Миколаю, використавши звертання та вставні слова.


Теги: Звертання, Липка Л.І., вставні слова
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 3432/174


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar