| Головна » Українська мова |
Мета: поглибити в учнів знання про БСР; ознайомити з його основними ознаками, смисловими відношеннями між частинами безсполучникових складних речень; розвивати вміння знаходити ці синтаксичні конструкції у висловлюваннях, правильно інтонувати їх, аналізувати будову безсполучникових складних речень; виховувати почуття поваги й любові до поетичної творчості Т. Шевченка. Культура мовлення і стилістика: синоніміка складних речень із сполучниками і без сполучників; особливості інтонації безсполучникового складного речення. Текст (риторичний аспект): використання безсполучникових складних речень у висловлюваннях художнього стилю. Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами дослідження та зіставлення мовних явищ.
Хід уроку I. Організаційний момент. II. Ознайомлення дев’ятикласників з темою й завданнями уроку. III. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.
Дослідження-спостереження на основі висловлювання
Учні читають текст «Жайворонкові пісні», аналізують синтаксичну будову тексту. Досліджують, які складні речення переважають у ньому. Додаток 1 Жайворонкові пісні Восени жайворонки зі своїми чудотворними піснями відлітають до вирію. Сиротіють без них степи й небеса, сиротіють людські душі. Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріскається лід на річці. Де забарилася весна, чому не квапиться в рідні краї? Та ось повернулася із вирію весна, а з нею повернулися додому й жайворонки. Прилетіли не самі, а разом із своїми піснями. Бо пісні жайворонків на чужині скучали за нашими степами, за привіллям. Ось вони злетіли в піднебесся і зазвучали – одна, друга, третя! Безліч пісень зазвучало над рідною землею, їхні звуки, напоєні сонцем, пронизані радістю, посіялися додолу… Ось тут жайворонки посіяли рясну пшеницю, тут із їхніх пісень проросло жито… IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі дослідження та практичної роботи з теми
4.1. Робота біля дошки. Запис речення. Пошукова діяльність. Ось тут жайворонки посіяли рясну пшеницю, тут із їхніх пісень проросло жито…
Побудова схеми: [ 1 ], [ 2 ] - лише за інтонацією
4.2. Робота з опорою №1 (Слайд) Визначення БСР та запис речення із слайду. Із золота зіткане сяєво ллється , ліс в нім купається, листя сміється. Схема: [ 1 ], [ 2 ], [3 ] – за інтонацією, змістом. Висновок: може бути у БСР декілька відносно простих речень (робота творчої групи)
Фонетична пауза! Записати слово ллється фонетичною транскрипцією.
4.3. Смислові зв’язки у БСР. Робота творчої групи класу. Аналіз опори №2,3. Слайд
V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми. Дослідження-аналіз з елементами зіставлення. Робота в зошитах.
Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть. [ 1 ], [ 2 ], [3 ] – однорідні частини
Пам’ятаю: стояли раз добрі морози. [ ]: [ ] – неоднорідні (1-а частина залежить від 2-ї)
Морфологічна пауза! Якою частиною мови є слово «коло»?
Проблемне питання. До яких складних речень подібні речення першої колонки; другої?
VI. Колективне опрацювання опрної схеми №4.
Лексична пауза! Синоніми – слова різні за звучанням, але близькі за своїм значенням (великий, чималий, велетенський). Продовжити синонімічний ряд.
6.1. Робота в учнівських зошитах.
На небі з’явилися перші зорі, Тарас вийшов у степ, «в незамкнену тюрму» [ ], [ ]. На небі з’явилися перші зорі, і Тарас вийшов у степ, в незамкнену тюрму. [ ], і [ ]. Складносурядне речення
Висновок (робота творчої групи): прості речення БСР називають ще граматичними синонімами.
6.2. Захист учнівських міні –проектів. Робота творчої групи Слайд «Види смислових зв’язків з однорідними частинами.
Робота творчої групи Слайд «Види смислових зв’язків з неоднорідними частинами.
6.3. Робота з підручником. Українська мова: підручник для 10 класу/ О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2009. – С. 119
6.4. Висновки за двома опорними схемами самостійно роблять учні. 6.5. Введення мовної формули у БСР.
Відношення:
причинові Можна вставити між формально-простими реченнями
тому що, бо а саме якщо, коли так що
6.6.Самостійна робота в зошитах. Прочитати прислів’я та приказки. Визначити, які смислові відношення виражають частини БСР.
Обізвався грибом – лізь у кіш. Робиш зло – кайся. Робиш добро – добра сподівайся. Люди як люди: були б ми добрі. Книгу прочитав – на крилах політав. Учися змолоду: пригодиться на старість. Життя прожити – не навколо хати обійти. Бережи час: його й за гроші не купиш.
VII. Інтонація у БСР. Колективна робота з схемою (Слайд)
Слово вчителя. Звернути увагу на інтонацію БСР. Довести або спростувати твердження, що цим реченням характерне багатство інтонаційних переходів.
Коментар учителя. Нагадуємо, що паузи у БСР позначаються так: підвищення голосу; позначає зниження голосу; / позначає середню паузу в середині речення; // позначає тривалу паузу в середині або в кінці речення.
Слово вчителя. Якщо для БСР характерна інтонація переліку, то між його частинами ставиться кома або крапка з комою; якщо характерне зниження голосу в кінці першої частини, то ставиться двокрапка; якщо характерне підвищення голосу в кінці першої частини, то ставиться тире. VIII. Узагальнення теоретичних положень із теми.
8.1. Які складні речення називаються безсполучниковими? 8.2. До яких складних речень БСР синонімічні? 8.3. Які смислові відношення характерні для БСР? 8.5. У чому особливість інтонування БСР?
IX. Підсумки уроку. Виконати тест. Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
X. Домашнє завдання: параграф 22 (с. 118-119), вправа 220 (4 речення) або скласти твір у художньому стилі на тему «Чарівний дивосвіт природи», використовуючи БСР.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |