| Головна » Українська мова |
Мета навчальна: дати уявлення про числівник як частину мови, зокрема його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Мета розвиваюча: формувати в учнів загально пізнавальні вміння розпізнавати числівники в тексті, формувати вміння розпізнавати кількісні та порядкові числівники, розвивати логічне мислення, Мета виховна: виховувати любов до рідної мови, до творчості Т.Г.Шевченка Обладнання: підручник, таблиця (блок-схема) «Числівник як частина мови», дидактичний матеріал, індивідуальні картки, таблиця.
Епіграф уроку: І возвеличимо на диво
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ. Весна… Пора радості і веселощів. Сьогодні, діти, ми помандруємо шляхами чарівної нашої країни. Як відомо, найголовнішою ознакою весни – є квіти. Тому уявіть і скажіть, якою квіткою ви себе сьогодні вважаєте?. ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ На нашому уроці мова йтиме про цікаву частину мови. Яку? Відгадаймо загадку. Я, відомо, дуже знатний,
Правильно. Будемо з вами говорити про числівник як частину мови. Тому розгорніть зошити, запишіть число, класна робота і тему нашого уроку. У вас на столах лежать цілі сьогоднішнього уроку. Зачитаємо їх. Будуть доповнення. Добре. ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ
Погляньте на розклад уроків на дошці. 1. Історія. 2. Українська мова. 3. Математика.
Наш сьогоднішній урок поєднує всі 3 уроки, які є за розкладом, також перерви, обов’язкове відвідування шкільної їдальні. Про початок і кінець уроку буде сповіщати дзвоник. Дзвінок
Урок перший. Тема: Історія чисел.
Учень читає текст, узгоджуючи числівники з іменниками. Завдання для учнів:: Назвіть числівники у тексті? Словянські племена повязували число з множиною конкретних предметів: 2 (корова), 2(табун), 4 (вівця), 5 (стріла). Сукупність предметів називали так: пятеро (ягнята), троє (мисливці). Числом сорок користувалися для позначення великої кількості предметів. Для позначення дуже великих чисел вживали слово тьма. Що означало «тисяча». Щоб позначити мільйон, малювали людину зі зведеними вгору руками. Нуль вказував на відсутність одиниць певного ряду. Дроби почали використовувати в Древній Греції, а на Русі з XV століття вживаються дроби 1/2, 1/4, 1/8, що позначали половину, чверть, півчверті. Діти, що ми дізналися з історії чисел?
ПІДСУМОК
Дзвінок
Учитель: На перерві я вам пропоную пограти у гру «Розгадай ребус»
Пі 2 л - підвал
100 янка - стоянка
Мі 100 - місто
Г 1 а - година
Смор 1 а - смородина
Ві 3 на – вітрина
Під 3 мати – підтримати
Ак 3 са - актриса
Дзвінок
Учитель: а зараз урок української мови. Граматична доля числівника Кількість предметів позначають числівники. Тільки вони роблять це найвдосконаліше. Цікаво є граматична доля числівника. Він зародився з різних частин мови. 1,2,3,4 були колись прикметниками. Але найкраще зберіг прикметникові особливості числівник один (наприклад один палець - одне дерево). Деякі іменники дали життя числівникам. Наприклад числівник 5 походить від іменника п’ясть (рука) і мав мав значення числа: «5 пальців на п’ясті (руці)». Цікавим є походження числівника 40, який теж походить від іменника. Гадають, що походження цього числівника можна пояснити так. У давні часи в’язка білячих шкурок кількістю чотири десятки була своєрідною «ходячою монетою». Її завжди тримали в мішку, який називався сорок. Поступово назва мішка стала сприйматися як число 40.
ПІДСУМОК Що нового ви дізналися про числівник з поданого тексту? Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
Пояснення вчителя за блок-схемою Розгляд теми у підручнику. (самостійно читали вдома) Творче конструювання Замініть подані слова числівниками і запишіть їх:
Півроку – шість місяців
чверть години – пятнадцять хвилин
полудень – дванадцята година
дюжина – дванадцять
Закріплення правила. Розрізнення числівника серед інших частин мови. «Мозковий штурм». (Учні хлопають в долоні, коли називається числівник). Два, двоякий, подвоїти, двоїтися, другий, двійка, двочлен, двійник, три, потрійний, трійка, трикутник, потроїти, троє, чотири, четвірка, чверть, четверо, четвертий, п’ять,
Лінгвістичне дослідження.
Дитинство Тараса В дванадцять років Тарас став круглим сиротою. Завдання: Виписати із тексту в дві колонки кількісні та порядкові числівники з іменниками.
Дзвінок А зараз «Поетична пятихвилинка». Дзвінок
Учитель: Наступний урок – математика. Це прекрасна можливість практичного використання числівників. Проте спочатку відправимо чергових до їдальні. Наступна перерва – велика, нас чекає сніданок. Дівчатка приготують рибний соус та салат «Фантазія».
Учні отримують картки з індивідуальними завданнями.
Картка 1.
Перепишіть, замінивши цифри словами
Рибний соус
8-10 столових ложок кетчупу змішати зі 100 грамами сметани. Суміш зєднати з бульйоном з риби й варити протягом 5хв. Посипати зеленю, подавати до смаженої риби.
Картка 2.
Перепишіть, замінивши цифри словами
Салат «Фантазія»
Близько 200г печериць порізати і залити соком з 2 лимонів. Залишити на 30-40хвилин. Відварити 0,5 головки капусти, змішати з 3 редисками, 50г тертого сиру, 4 горіхами, 5 ложками олії, 4 ложками сметани. Все перемішати, посолити і поперчити.
Учитель: Поки дівчата готують страви ми розв’яжемо приклади і задачу.
Приклади: До 5 додати 7 і поділити на 3=?; Від 10 відняти 4 і додати 6 =?
Задача: За останні 6 років роботи школи №25 було випущено 10 11-их класів. 23 учні отримали золоті та срібні медалі. Відомо, що золотих медалістів було 20, скільки учнів отримали срібні медалі?
Перерва:
Які страви нас чекають у їдальні? Учні слухають рецепти. Виправляють помилки, якщо вони є при вживанні числівників.
Отже, наш урок (а точніше уроки) наближається до кінця.
Запишіть домашнє завдання (диференційоване):
Повторити параграф 13
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Чи досягли ми поставлених цілей на уроці? Що сподобалося найбільше на уроці? На яких уроках ще використовують числівники?
Діти відповідають
VI. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |