Головна » Українська література

Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні - одного з найвидатніших українських письменників-гумористів

Мета: ознайомити з віхами життя, як основними причинами розвитку таланта письменника – гумориста, розвивати почуття комічного; формувати вміння ставити навчальні завдання, здатність до моделювання, аналізу, застосовувати набуті знання практично, виховувати любов до спадщини Остапа Вишні, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його житття; розвивати творчі здібності; усне та писемне мовлення, любов до рідного слова, пошану до українських діячів культури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок – презентація

Метод проведення: інтерактивна навчальна діяльність як форма особистісно-зорієнтованого навчання ( сенкан, гронування, розвиток творчих здібностей, вірш «Остапу Вишні»
 

Обладнання: портрет Остапа Вишні, виставка творів письменника, мультимедійний додаток «Життя і творчість Остапа Вишні», мультимедійний екран.
Учні повинні знати: основні етапи біографії Остапа Вишні; історичні умови

та чинники, які мали визначальний вплив на творчість та світогляд письменника; конкретно-історичне та загальнолюдське значення його творчості; знати про гумористичну, сатирично-викривальну традицію української літератури.

Учні повинні вміти: аналізувати етапи життєвого та творчого шляху

письменника, твори, аналізувати щоденник;

 виявляти здатність аргументувати свої твердження, власну думку; користуватися підручником, довідниковими та додатковими джерелами.

Міжпредметні зв’язки: історія (з метою кращого засвоєння учнями матеріалу уроку, розуміння ролі О. Вишні в літературному житті рідної країни обов’язково слід згадати події в Україні 20-30-х років ХХ століття, Українську Галицьку армію, армію Української Народної Республіки);

географія (інформація про хутір Чечва, міста Грунь, Полтава, Київ, Кам’янець-Подільський, Харків, Ухта);

політика, соціологія (інформація про С. Петлюру, газети «Вісті ВУЦВК»,

«Селянська правда», «Северный горняк», «Радянська Україна», журнал

«Червоний перець», літературні обєднання «Плуг», «Гарт»);

зарубіжна література (інформація про М. Гоголя, А. Чехова, О. Сухово-

Кобиліна, Марка Твена, О’Генрі, Б. Нушича, Я. Гашека, Я. Неруди );

Матеріально-технічне забезпечення уроку: фотографії О. Вишні різних

років та фото його книг, ілюстрації до його творів, слайди, буклети, виставка

його книг, музика  Шопена

Форма проведення – урок-дослідження (презентація проектів).

Ознайомлення з матеріалом уроку відбувається у нестандартній формі. За два

тижні до уроку учні були розділені на п’ять підгруп, кожна з яких має свою назву.

Діти отримали дослідницькі завдання випереджаючого характеру – дослідити

окремі аспекти життя і творчості О. Вишні. Кожна підгрупа працювала окремо, під керівництвом учителя. Дана форма роботи з учнями сприяє виробленню в них посидючості, наполегливості, здатності критично сприймати, аналізувати й оцінювати події та явища, адже дані риси та звички будуть необхідні у майбутньому, зокрема знадобляться у майбутній професії.На уроці постійно звучить притишена музика «Откровение» у виконанні С. Маркова. Дана музика допомагає налаштувати учнів на емоційне сприйняття матеріалу.

 

Учні  розподілені у групи

Група №1.  Біографи-  життєпис Остапа Вишні

Група №2. Літературознавці -творча спадщина

Група №3 - Дослідники – читці щоденника « Чиб’ю.1934»

Група№ 4.-   Літературні теоретики – терія літератури

Група №5- Літературні критики- Спадщина Остапа Вишні  в оцінці видатних діячів мистецтва.

 Кожна група захищає свою  презентацію

На екрані з'являються слова:


Учитель читає:
Стражденний син стражденного народу.
Кришталь з його кривавої сльози.
Він не згинавсь, хоч як гула негода,
І не здригавсь від гуркотів грози,
Змагався він з життям самим,
Коли людина ти – зітхни за ним.
В. Боровиков

     Хід уроку

Організація класу

 Доброго дня, любі діти?  присутні колеги, гості Сьогодні у нас  незвичайний урок, а святковий, ще його називаємо відкритим. Отож, щасливої нам дороги.

 

II.   Мотивація навчальної діяльності.

 Хочеться згадати слова О. Вишні: «Я вважаю за українця не того, хто вміє добре співати «Реве та стогне» та садити гопака, і не того, в кого прізвище на «ко», – а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному і духовному розвиткові, бо ото і є справжні українці». 

Чи є актуальними ці слова сьогодні?

 Сам Остап Вишня замислювався: «Оце я собі думаю: що

треба, щоб мати право з людини посміятися, покепкувати?..» І сам відповідав: «Треба – любити людину. Більше ніж самого себе…»

Чи відчуємо й ми цю любов.  подивимося на уроці?.

Яка тема нашого уроку?

III   Оголошення теми

Ми розпочинаємо вивчати творчість Остапа Вишні – це 1- й урок із 3-х запропонованих програмою

. III   Оголошення мети уроку

Які завдання ми ставимо перед собою? Що повинні знати та вміти

Сьогодні урок проведено у формі  представлення презентацій, які готувала певна група учнів. Ви поділені на 5 груп: біографи, літературознавці, дослідники, теоретики, літературні критики.  Запишіть план уроку:

1.Життєпис Остапа Вишні.

2. Творча спадщина.

3. Аналіз щоденника « Чиб’ю.1934».

4. Теорія літератури.

5. Спадщина Остапа Вишні  в оцінці видатних діячів мистецтва.

 

Після виступу кожної групи будуть запропоновані різні види перевірки засвоєння вами матеріалу. Тому  у кожного є лист Самоцінки,  куди ви виставляєте бали за кожен із видів роботи.

Епіграф  

Я – слуга народний!

І я з того гордий, я з того щасливий!

                                                                                        Остап Вишня.

Як вирозумієте ці слова?

 

 

III.      Актуалізація опорних знань.

 

Ланцюжок думок

 -Чи підтримуєте народну мудрість, що в кожному жарті є частка правди.?

- Кого із письменників ви  можете згадати добрим словом  за їхній гумор?  ( Івана Котляревського, Марка Твена, Павла Глазового, Степана Руданського, Євгена Дудара, Михайла Жванецького)

- Чому?

IV.   Сприйняття й засвоєння нового матеріалу


Остап Вишня… Під таким ім’ям увійшов у літературу незрів­нянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко, видатний май­стер слова й великий громадянин. «Читаючи Остапа Вишню, народ і усміхався, і повнився радістю, і печалився, і обурювався — бага­тьох і багатьох струн його душі торкалося вишнівське людяне, мудре, гостре й ніжне слово».

Настанова: Прослухайте фрагмент із твору Остапа Вишні? « Моя автобіографія».  Чи відчуєте  ви те мудре, гостре слова автора?

Зустріч із актором-  учень

Чи відчули  ви  мудре, гостре слова автора?.Відповіді учнів

Остап Вишня?. Хто він? Надаємо слово вам, любі  діти

1 група   -  біографи - життєпис   ( Ми біографи, пропонуємо вашій увазі наші дослідження життєпису великого українського гумориста. Сторюйте разом з нами опорний конспект. Після перегляду нашої презентації пропонуємо тестову перевріку)                        

       Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині Початкова, потім двокласна школа в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі,  Працював фельдшером в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць.

      Родина Губенків не була заможною. Батько працював прикажчиком у поміщицькому маєтку.. І все ж батько мріяв дати освіту всім дітям. «Злидні злиденні»,— пригадуватиме згодом письменник. У шестилітньому віці Павлушу віддали до місцевої початкової школи. Він дуже рано навчився читати. Як згадує сестра, часто читав на піддашках, у самотині, і довго опісля ходив задуманий. Брав книжки з собою, коли бігав із хлопцями до лісу, на річку, в поле. А як умів розповідати їм прочитане! Або ще краще—казки, що їх придумував сам.

        До 1917 р. працював фельдшером у Київській залізничній лікарні.. Після закінчення навчання аж до 1917 р. працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. Там його полюбили всі: і персонал, і хворі, які чекали його чергувань, наче свята. Умів поговорити з людьми, підбадьорити, розвеселити смішними історіями, що їх тут же придумував. Але, певно, не судилося Павлові Губенкові бути лікарем, хоча, поза сумнівом, і в цій галузі мав би успіх, бо від природи був талановитою людиною.    Від природи був талановитою людиною.

       Офіційно Остап Вишня тривалий час не був членом письменницьких організацій. Лише наприкінці 20-х рр., після ліквідації ВАПЛІТЕ, став одним із організаторів Пролітфронту. На той час приятелював із М. Хвильовим та М. Кулішем. «Вони для нього були безсумнівними і бездискусійними авторитетами —як суспільними, так і мистецькими. Тому, доки Хвильовий і Куліш стояли на чолі Пролітфронту, доти Вишня мав необмежене довір'я до організації. З ними він пройшов увесь тяжкий шлях облоги, літературних сутичок і боїв, що їх зазнала група Хвильового —Куліша на початку лиховісних тридцятих років», — так згадує письменник Г. Костюк ті часи.

 

          Не дивно, що під репресійний прес Остап Вишня, широковідомий сатирик і гуморист, член Пролітфронту, друг Хвильового і Куліша, потрапив одним із перших. Його арештували 26 грудня 1933 р., звинувативши в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Абсурдність очевидна.

         Його арештували 26 грудня 1933 р., звинувативши в контрреволюційній діяльності й тероризмі.

        Під слідством перебував до 4 квітня 1934 р., зазнав численних тортур і допитів, нарешті не витримав і «зізнався» в усьому, чого домагалися від нього слідчі. Його засудили до розстрілу, одначе вирок замінили десятирічним ув'язненням у північних таборах, яке відбував у Чиб'ю Ухта-Печорського табору (нині це місто Ухта Республіки Комі).

     Великою підтримкою в засланні була для нього дружина Варвара Олексіївна. До арешту вона була актрисою. Разом із сином Остапа Вишні від першої дружини В'ячеком і власною донькою Марією її вислали з України, Цієї родини «ворога народу» цуралися друзі, її обминали знайомі. Поселилися вони в Архангельську, звідки п посилали письменникові посилки з одягом і харчами. Якось Варварі Олексіївні навіть поталанило провідати чоловіка. Велике значення мали її теплі, щирі листи.

    Любов Остапа Вишні до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, щоб побути в колі друзів

     У 1955 р. був реабілітований судовими органами. Невдовзі, 28 вересня 1956 р., — смерть, що постійно чатувала на нього на півночі, наздогнала

До останніх днів життя (помер Остап Вишня 28 вересня 1956 р.) він віддавав талант і натхнення своїм читачам.

2. Перевірка - Тестові завдання 
1. Справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні:

А) Павло Гробовський

Б) Олег Ольжич

В) Павло Губенко

2. Остап Вишня народився:

А) в с. Чаплинка на Херсонщині

Б) в м. Носівка на Чернігівщині

В) на Полтавщині в хуторі Чечва 

3. Початкову освіту здобув у:

А)сільській школі

Б)в Полтаві

В)в м. Грунь

4. В якому році підліток був зарахований на казенне навчання до Києва:

А)1901

Б) 1903  

В) 1905

5. Яку професію він тут здобув?

А) юриста

Б) бухгалтера

В) хірурга

Г) фельдшера  

Д) вчителя

6. Що стало на перешкоді до закінчення Київського університету?

А)відданість літературі  

Б)смерть батька

В)нестача коштів

Висновок: отже,  життя  письменника-гумориста Остапа Вишні складне, факти  його життя тісно повязані  з історичною епохою.

Про багату творчу спадщину нам розповість група літературознавців

Надаємо слово літературознавцям

Група 2 – літературознавці - Творчість О.Вишні ( Ми літературознавці, пропонуємо вашій увазі наші дослідження творчості великого українського гумориста. Сторюйте разом з нами опорний конспект. Після перегляду нашої презентації пропонуємо клоуз – тест)

      «Остап Вишня, хто він для нас? Країна веселої мудрості.
Слава України, її невмируща краса», - Олесь Гончар

      Літературна спадщина Остапа Вишні — це тисячі гуморесок-усмішок у пресі на злободенні теми дня. На вимоги читачів значна частина газетних «усмішок» Вишні видавалась окремими збірками великими тиражами і по кілька разів. Лише в 1928 р. вийшло коло 25 збірок «Вишневих усмішок», а 1928 р. — було видано чотирьохтомне видання вибраних усмішок.

       У листопаді 1919 року на сторінках кам'янець-подільських газет "Народна воля" і "Трудова громада" були надруковані твори Губенка (протягом двох осінніх місяців, як зафіксували бібліографи, з'явилась двадцять одна публікація молодого гумориста).

     У 1921 році письменник став працівником республіканської газети "Вісті ВУЦВК". З цього часу розпочинається період його активної творчості (псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921 р. в "Селянській правді" під фейлетоном "Чудака, їй-богу!").

     У 1923 році -близько трьохсот творів на найрізноманітніші теми. Збірки усмішок  — "Діти небесні" (1923), "Кому веселе, а кому й сумне", "Реп'яшки", "Вишневі усмішки сільські" (1924), "Вишневі усмішки кримські" (1925), "Вишневі усмішки кооперативні" (1927), "Вишневі усмішки закордонні" (1930). Десять років - близько ста книжок вишнівської сатири і гумору. Мисливські усмішки: “Ружжо”, “Екіпіровка мисливця”,“Мисливство”

     Робота в пресі стала своєрідним продовженням  громадської зрілості. Виступав  на сторінках “Вістей”,”Селянської правди”.   Гуморист працює над перекладами творів російської та світової класики-М.Гоголя, А.Чехова, Марка Твена. Остап Вишня продовжив літературні традиції С.Руданського,Л.Глібова,І.Нечуя-Левицького,І.Карпенка-Карого,В.Самійленка. 

      У газеті „Вісті” малював карикатури молодий Олександр Довженко. І постійним героєм дружніх шаржів Сашка став Остап Вишня.

„Народ має бачити справжнє обличчя того, чиїми фейлетонами так захоплюється”, - жартував Довженко

       Остапа Вишню перестають друкувати. Аби заробити на життя, він перекладає з російської п’єси для харківських театрів. Атмосфера в місті стає дедалі нестерпнішою. Культурологічні дискусії серед літераторів поступово переростають у неприховану війну компроматів і доносів. На підставі таких доносів за ґрати потрапляє багато харківських митців. У тому числі – старший брат Остапа Вишні, також гуморист, Василь Чечвянський. Вишня втрачає родичів і друзів...
         Навесні тридцять третього року на Вишню чекав іще один страшний удар. Тринадцятого травня в своїй квартирі застрелився його найближчий друг – Микола Хвильовий. Три дні і три ночі Остап Вишня не виходив зі своєї кімнати. Найвеселіший письменник України – гірко плакав і безпорадно бив кулаками в стіну. Дружина навіть побоювалася, що він збожеволів від горя.

        Газета "Радянська Україна" (26 лютого 1944 р.)- усмішка "Зенітка", що ознаменувала початок другого періоду його літературної діяльності. Незабаром одна за одною виходять нові книжки письменника — "Самостійна дірка" (1945), "Зенітка" ( 1947), "Весна-красна" 0949), "Вишневі усмішки" (1950), "Мудрість колгоспна" (1952), "Великі ростіть" (1955). У 1956 році виходять твори Остапа Вишні у двох томах.  Остап Вишня- “король українського тиражу”

         Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня – член редколегії журналу «Перець» і один із найактивніших його співробітників, член правління Спілки письменників України

      Письменник-новатор 20-х рокiв XX столiття, один iз корифе?в 
укра?нсько? сатирично-гумористично? лiтератури, збагатив i жанровi рiзновиди 
памфлета, фейлетону, гуморески, нарису,створив новий жанр сатири - усмiшку (рiзновид гумористичного оповiдання, для якого характернi лаконiзм, влучнiсть, 
дотепнiсть, iронiчнiсть ).

 Тематика його творів:

   - українське село у віковічних злиднях;

-  доля інших народів;

-  розвиток української культури;

-  потяг неосвічених людей до нового життя;

-  партійна ідеологія;

-  проблеми розвитку національної мови;

-   відродження національної гідності українського народу;

-   природа як джерело краси й натхнення.

    Пройнятi любов'ю до природи i тварин "Мисливськi усмiшки". Є в гумориста i 
усмiшки про дитинство письменника i людей, якi були поруч iз ним.

 У "Вишневих  усмішках» сатирик розкриває тему мужностi i нескореностi нашого народу в роки  Велико? Вiтчизняно? вiйни.

     „Усе життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” – написав Остап Вишня в щоденнику незадовго до смерті. В його драматичному житті справді було від чого збожеволіти. І було більше приводів плакати, ніж сміятися. Але Вишня не міг бачити печальних облич – і робив усе, щоб змусити читача всміхнутись. А народ платив йому любов’ю, бо розумів: так сміятися з людини міг тільки той, хто щиро її любив.

 Висновок.

  Простота викладу i задушевний тон, несподiванi висновки, характери геро?в iз нацiональним  пiдгрунтям творiв Остапа Вишнi викликали доброзичливий смiх, який не ображав людей, а змушував замислюватися, лiкував, виховував. А тому твори цi були i є 
популярними в народi.

 

Перевірка Клоуз - тест

Як називаєтьтся перший друкований твір: (“Демократичні реформи Денікіна”)

 

2. Який        перший псевдонімом?( Павло Грунський)

3. На скільки періодів ділиться творчість Остапа Вишні?- 2

4.Який різновид оповідання ввів Оста Вишня? ( усмішка)

5. У яких літературних групах брав участь ( Плуг, Гарт)

6 Як називалася спільна книжка Остапа Вишні і Марка Твена (Марк Твен- Остап Вишня. Сільськогосподарська пропаганда)

Висновок: Остап Вишня говорив « коли входиш в літературу чисть черевики!  Не забувай, що там був Пушкін, був Гоголь, був Шевченко! Обітри черевики.».  І протягом всієї творчості він дотримувався цього принципу. А зараз звернемося до щоденника Остапа Вишні

 

3 група – дослідники - читці щоденника « Чиб’ю.1934» ( Ми дослідники, пропонуємо вашій увазі наші дослідження  щоденника « Чиб’ю.1934» великого українського гумориста. Сторюйте разом з нами опорний конспект. Після перегляду нашої презентації пропонуємо проаналізувати деякі фрагменти щоденника і дати відповіді на питання )

     Заарештували Остапа Вишню 26 грудня 1933р.  Слідчий Бордон пред’явив йому звинувачення у причетності до контреволюційної організації і підготовці замаху на секретаря ЦК КПСС Постишева.

      Після відповідних психічних і фізичних насильств письменник, котрий мав досить слабке здоров’я,узяв на себе тяжку провину-організатора терористичного замаху на партійного керівника. Остапа Вишню засудили на 10 років ув’язнення в канцтаборі. Одразу після арешту його држину виселили із квартири,звільнили з роботи, забрали паспорт і запропонували негайно залишити Харків. На її утриманні були тоді двоє дітей- Марія і В’ячеслав.

        На сторінках  преси з’явилися відгуки заповзятливих літераторів-пристосуванців про творчість засудженого Остапа Вишню. А в цей час письменника гнали архангельськими снігами. Там, у концтаборі, він і відбував покарання. Багатьох цікавить питань: чи писав Остап Вишня у в'язниці?

         У своїх спогадах відомий актор театру "Березіль" Йосип Гірняк розповідає, як Остап Вишня у розмові з ним улітку 1934 р. в концтаборі "Ухтпечлаг" сказав: "Як дасть Бог вижити каторгу – то хай мені рука всохне, як візьму перо в руки".

          Юрій Смолич описує у спогадах свою зустріч з Павлом Михайловичем після звільнення. На запитання, чи писав він на засланні, відповів:

- Ні, Не писав.

- Писатимете?

Павло Михайлович довго мовчав, - пригадує Юрій Смолич, - так довго, що я вже почав катуватись, що своїм дурним запитанням тяжко вразив його. Але Вишня таки відповів:

- Хіба я тепер зумію?

Це було сказано так гірко, що серце розривалося навпіл. Та змучена душа письменника змогла відродитися, талант його засяяв з новою силою, і ми з вами маємо змогу насолоджуватися прекрасними усмішками Остапа Вишні,

Але повернемося до тих страшних часів у житті письменника.

         Із спогадів Олени Жуковської, також ув'язненої, спеціаліста з фізичної хімії. У 1940 р.  переганяють етапом до "Ухтимжемлагу" в Комі АРСР. Там містилася лабораторія цегельного табірного заводу. Крім Олени Жуковської та Фіри Піковської (теж хіміка), в таборі жінок не було. Нашвидкуруч у кутку чоловічого бараку, де, за винятком кількох політичних, усі були кримінальними злочинцями, жінки відгородили фанерою кабінку на дві лежанки. Фанерні дверцята зі щілинами зачинялись на гачок, змайстрований із залізної дротини.

« У бараці задуха, груба чоловіча лайка, бійки  - і ми, дві нещасні молоді жінки, за фанеркою, - згадує Олена Жуковська. У медпункті, що містився в окремій хижці, їх люб'язно зустрів немолодий уже чоловік, з ясними, добрими очима і сумною усмішкою. Це був Остап Вишня. Він працював лікпомом. Допомагав людям, як міг».

    Олена Жуковська: «Одного разу я захворіла, і мене відправили в табірну лікарню. Повернувшись, я знайшла в ліжку лист. Конверт підписаний почерком батька, а сам лист – чужою рукою. Це  Остап Вишня вклав туди написану ним «Казку». Ця казка стала на каторзі  символом життя Олени Жуковської.

                                       Ось уривок із казки.

«У матері було троє дітей. Старшому синові мати дала свою гордість, а з гордістю сміливість і мужність. Меншенькому – силу волі та любов до праці. Донечці – свої гарні очі, чорні, глибокі, ясні, як смарагди, і серце ніжне та привітне.

Хижаками-злодіями налетіли Лють із Заздрощами на матінку. Скували її білі руки, зав'язали глибокії очі, хижацьки¬ми пазурами поранили материне лоно та й  понесли навіжені темної ночі, чорного ворона осідлавши, у далеку далечінь, у холодну північ, та й кинули знесилену серед лісу темного, снігом засніженого.»

Любов, яку діти посилають з ластівкою, допомагає матері вижити. Ця казка стала на каторзі символом життя Олени Жуковської.

Це був єдиний твір, написаний Остапом Вишнею в таборі під впливом великого співчуття до людського страждання.

Зберігся також табірний щоденник письменника, який він вів лише в 1934 році. Кілька його сторінок.  Перший запис у табірному щоденнику Остапа Вишні "Чиб'ю. 1934" з'явився 30 липня 1934 року, за вісім місяців після арешту, а останнім був перелік сорока одного населеного пункту, які довелося пройти етапом від Чиб'ю до рудника "Єджид-Кирта". Записи обриваються в лютому 1935 року.

     «Щоденник Остапа Вишні є чи не єдиним документом, що творився в той трагічний період, коли серед тундри і тайги, проходили "перековку" і комуністи та безпартійні, люди найрізноманітніших професій - учителі, письменники, народні комісари». 

      З літа 1934 по лютий 1935 року письменник творив власну «захалявну книжку» — табірний щоденник «Чиб’ю — 1934», який М.Євтушенко передала у відділ рукописів Інституту літератури ім. Шевченка. «Чиб’ю» вперше у 1989 році опублікував журнал «Київ».  З печорських архівів ми можемо багато дізнатися про табірне життя Остапа Вишні, зокрема про 1000-кілометровий етап у лютому 1935 року з «перспективою» замерзнути в тундрі, померти з голоду, бути розтерзаним дикими звірами або людоїдами. Там же, в архівах, можна дізнатися що через табори «Ухтпечлагу» пройшло, страшно уявити, — 20 мільйонів зеків! А ще ж були Сибір і Казахстан, Колима й Магадан...

       Щоденникові записи Остап Вишня вів майже усе життя. Іноді навіть важко розрізнити, де звичайні записи, а де вже літературний твір. Він занотовував усе: кумедні і прикрі моменти життя, почуті від інших історії та випадки, замальовки, на кшталт етюдів з натури, природи

 

Робота в групах. Прочитати, визначити мотиви,які звучать

І група  - ЗО.VІІ.1934 р, Прочитати, визначити мотиви,які звучать

Сьогодні прибула з Москви якась комісія із НКВД. Яка мета — ніхто не знає. Але скільки чуток, скільки розмов серед лагерників. І що достроково звільнятимуть, і що лагеря Ухтопєчорські ліквідуються, і що всі ми переводимось в Комі і т.д.

Ах, цей лагерь!

Скільки тут найдивовижніших, найхимерніших чуток.

І всі вони зв'язані з волею!

Розповідали мені старі лагерники що на 15-річчя Жовтневої революції такі загуляли чутки, що всі буквально почали готуватися додому...

Щодо битовиків (не контрреволюціонерів) - то ті були настільки певні, що їх позвільняють, що спродувалися, і, оскільки мало бути масове звільнення, а транспортні засоби могли затримати, - робили санчата, щоб пішки, з санчатами довести як-небудь своє барахлішко до залізниці.

А до залізниці всього тільки 600 км!

Контрреволюціонери чекали коли не звільнення, то зменшення терміну хоть на третину.

"Блажен, хто вірує!"

  ІІ група -    5.VIII.1934 р. Прочитати, визначити мотиви,які звучать

 Завтра Варі їхати. Сум огортає, бо мимоволі в думках прорізається: «А, може, востаннє бачимось?» Як згадаєш про це — так тяжко робиться, що місця собі не знаходиш.

Варя готується до від'їзду. Латає, бідна, мене, облатує. Настрій у неї  бадьорий, вона глибоко вірить, що ми будемо вкупі разом жити. Який вона молодець! Ніколи, між іншим, не чекав, що така вона буде. Нема де гріха подіти, ми частенько з нею сварились, живши вкупі. І як усі на неї нападали, що вона живе зо мною тільки із причин матеріальних. Я цього ніколи  не думав, що вона так буде битися і клопотатися за мене. І ось нещастя показало, яка це цільна, прекрасна натура. Яке щастя мати такого справжнього друга...

 Справді, у своїй дружині Остап Вишня знайшов глибоке розуміння, підтримку, душевне тепло, кохання. А це так важливо було для нього в час розлуки і поневірянь, коли він сам не був упевнений, чи зможе все пережити.

Лагер паралізує волю, дерзання. Невже й мене засмокче це болото, що й я залишусь вічним лагерником, А що ж? 10 років? Хіба це жарти?

Який жах!

Від зневіри рятувала велика воля до життя, могутній дух, любов до рідної землі і, звичайно, кохання до дружини. Ці почуття постійно виявляються в листах Остапа Вишні, які зберегла Варвара Олексіївна як святиню. Послухайте уривки з них.

                   Завдання   Під тиху мелодію "Вальсу" Ф.Шопена учні читають уривки

ІІІ група  - 5.VІІ.1937 р.  Прочитати, визначити мотиви,які звучать

Учора по обіді я лежав на ліжкові... і, як завжди, линули думки.

Мені пригадались озера на Дінці. Коли просуваєшся човном між камишами й випливаєш на озерце - там лілеї.

Білі лілеї,.. Скотилась мені сліза по щоці і впала на сіру, арештантську ковдру... Ех, та чи виростуть із сліз наших лілеї гордощів, спокою й духу незламного? Чи на кремені лілеї ростуть? Тоді хай сльози наші на кремінь падають!

4 група - 10.VІІІ.1937 р. Прочитати, визначити мотиви,які звучать

Здоров'я моє  нічого, в порядку. Працювати доводиться чимало,  - для себе часу лишається небагато: так, тільки в шахи граємо та й усе. Книжки трапляються в сусідів, газети так само.

 Блискавками іноді пронизують мозок такі думки: чи побачу коли ще яблуню в цвіту? Чи стоятиму ще коли-небудь на могилі й дивитимусь на море пшеничне? А могила чебре¬цем пахне, бовваніє в височині шуліка, а далеко-далеко -  верби, і щоб з-за верб тих пісня тиха лилась... І не про волю пісня, і не про недолю, а щоб колихала там мати дитину й співала над нею про "цвіт маків рожевий", про качку з каченятами, про зайчика-побігайчика. І щоб стати навколішки на тій могилі, припасти лицем до чебрецю, всмоктати в себе весь-усенький пах чебрецевий, щоб у всіх альвеолах усіх ле¬генів чебрецем пахло і... заснути. І щоб прийшла ти й покрила голову — ой, хоть би навіть і не червоною китайкою, а носовою хусткою, аби це була ти.

 

Висновок

 Не можна без хвилювання читати про муки, біль і невимовну печаль, якими дихає кожен рядок листів. Відомий літературний критик Юрій Лавріненко, підсумовуючи пережите Остапом Вишнею, напише: «Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої каторги на Печорі, немов той Мамай чи Байда, не перестав він "усміхатися" аж до смерті. Був безпартійним - у вік партійної всемогучості й тиранії, гумористом -  у вік жахів, кепкуном -  у часи сліпого фанатизму, гуманістом - у вік масових організованих злочинів і людоїдства.

 

 Перевірка

1.У якому році Остап Вишня був заарештований?( 1933)

2.  Де  відбував покарання  Остап Вишня? (  у  Комі)

3. Як називається селище, де мали розстріляти О. Вишню? (Чеб’ю)

Що потрібно мати в душі,  щоб пережити все, не втратити любові до життя і продовжувати творити?( силу духу)

Яке новаторство Остапа Вишні з погляду теорії літератури – розкаже група теоретиків

4 група – теоретики – теорія літератури(  Ми теоретики, пропонуємо вашій увазі наші дослідження   питань  з теорії літератури у творчості  великого українського гумориста. Пропонуємо  разом з нами  створи ти опорний конспект і  звіряти свої знання з теорії літератури з літературознавчим словником.)

      Остап Вишня — письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «корОлем українського тиражу». За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися. У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача.

    Остап Вишня ввів в ураїнську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання – усмішку. Лаконізм, влучність, дотепність , обов’язкова присутність автора створюють загальну викривальну тональність такого твору.

    Тематичний цикл  усмішок:

Сільські
Кримські
Закордонні
Реконструктивні
Київські
Мисливські

     Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий. Письменник був справжнім новатором, першим, хто прокладав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру вкрай несприятливих, що й відбилося на життєвій і творчій долі майстра слова.

   Діалог уучениціз однокласниками.

  -Шановні однокласники, що у нас викликає посмішку?

 (Комічне)

-Що означає комічне?

-Пропонумо визначення зі словника літературознавчих термінів «Комічне –результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного – потворному, внутрішньої пустоти – зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.»

 -   Які ви знаєте форми комічного?

-Форми комічного:

•        Гумор

•        Сатира

•        Іронія

•        Сарказм

-Що таке   гумор,       сатира,      іронія,       сарказм?

 

Остап Вишня працював у різних  жанрах.   Пропонуємо вам  визначення за словником  літературознавчих термінів: фейлетон, гумореска,  усмішка, автобіографічне оповідання.

Фейлетон — це художньо-публіцистичний жанр, у якому комічна сутність негативних явищ і ситуацій дійсності розкривається шляхом інверсійної, асоціативної розробки теми з використанням авторських та фольклорних комічно-сатиричних образів.

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики в дотепній, парадоксальній, подеколи оксюморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм. У гуморесках письменник змальовує події та персонажів чудернацько, часом недоречно, і саме це є основою смішного. Типовими художніми прийомами, що використовуються в гуморесці є неправильне тлумачення якогось явища, події, предмета, уживання слів і виразів жартівливого характеру, пестливих слів.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, уведений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — у поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, у лаконізмі й дотепності.

Автобіографічне оповідання — опис власного життєвого шляху (наближений до мемуарів). 

 

Перевірка Установіть відповідність між терміном і визначенням

1. 1. Гумор                              
2. Сарказм
3. Усмішка
4.Фейлетон
А. Різновид  гуморески, у якому поєднано жанрові особливості анекдоту, фейлетону
Б.Різновид комічного, відображення смішного.
В. Невеликий літературно – публіцистичний  твір сатиричного жанру
Г. Їдка, викривальна нсмішка

Здійсніть  самоперевірку

Висновок: Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури надзвичайно великий, бо він був  першим, хто прокладав шлях українській сатирі та гумору за нових умов.

 

 Постать Остапа Вишні завжди приваблювала митців. Тому до слова запрошуємо режисера

 Учень-режисер

. У 80-х рр. на кіностудії ім.О.Довженка було знято двосерійний художньо-документальний фільм "Остап Вишня", в якому розповідається про сибірську "одіс­сею" письменника. В інтерв'ю газеті "Радянська Украї­на" директор кіностудії, народний артист УРСР Микола Мащенко, сказав: «Це буде фільм-роздум, з якого постане трагічна доля талановитої, гордої, чесної людини, яка потрапила під страш­ний прес сталінського беззаконня. Це буде твір про найсвіт­лішу "усмішку". Про нашу совість за ґратами.»

 Я пропоную «Кадри з фільму «Із житія Остапа Вишні»    1991року  (реж. Ярослав Ланчак). У ролі О. Вишні – Богдан Ступка»

 Перегляд кадрів кінофільму.

--  Поміркуйте,  на  чому наголошують ці кадри?   Відповіді

Як  оцінювали творчість Остапа Вишні його друзі, колеги по перу, митці досліджували літературні критики.

 5 група – літературні критики(  Ми літературні критики, пропонуємо вашій увазі наші дослідження     оцінки постаті й творчості великого українського гумориста іншими літераторами. Пропонуємо   вашій  увазі нашу презентацію, сворюймо разом опорний конспект. Ми пропонуємо  створити  інформаційне  гроно про Остапа Вишню. )

Максим Рильський: “Остап Вишня – справжній мисливець, і при тому поет полювання”, “Тут — увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства…”, “Друг природи, друг людини й праці.Грізний ворог нечисті і зла…”

    Юрій Вухналь: “Усі ми вийшли з вишневого кореня”.Його називали “королем українського тиражу”, бо своїми творами захоплював широке коло читачів.

    Дмитро Донцов: “ …знаходимо... Остапа Вишню, дотепного, талановитого…”

       Іван Зуб: “Визначальні риси гумору Осапа Вишні багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалізований виклад дій, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні діалоги – основний засіб характеристики персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєво змістова наповненість, колоритність.”

       Микола Хвильовий: "Усмішки" Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні..."

      Олесь Гончар:  “Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний та визначальним було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Ніякі найстуденніші вітри тяжких часів не могли остудити в його душі жар любові до народу, Вітчизни, до краси життя і мистецтва.”

 

Висновок: Перед нами виникає образ неординарної талановитої особистості. Його життя – це постійна боротьба.

Гроно про Остапа Вишню

5. Узагальнення і систематизація. З метою узагальнення  знань  про Остапа Вишню

1. Скласти сенкан

Вишня
Іскрометний, розумний.
Вчиться, працює, шукає.
Дорогу до усмішки прокладає.
Основоположник.
 2. Інтерактивна вправа  «Продовжіть незавершену  думку»

Остап Вишня  був письменником  жанру…

  Остап Вишня  за свтовідчуттям…  
О.Вишня уявляється мені людиною…

 

VI.   Підсумок уроку.

 Ось і закінчується наш урок, а разом з ним знайомство, легке, мов привітання в дорозі, з його  постаттю і творчістю. Знайдіть хвилину, сядьте і почитайте, бо це не просто гуморист. Це філософ. Остап Вишня – це  зоря, що так барвисто засвітилася на обрії  українського… гумористичного неба. Найвизначніша і найясніша.»

 

Оцюнювання

VII.   Домашнє завдання

1.  Прочитати підручник ст 121- 130

2. Проаналізувати оповідання «Моя автобіографія», « Чухраїнці»

3.  Високий рівень

       А) Скласти тестові завдання до теми «Життєвий і творчий шлях

Остапа Вишні».

Б) Твір – мініатюра “ Чим приваблює  мене постать Остапа Вишні?”


Теги: Бандалет О.О., Остап Вишня
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 868/38


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar