Головна » Українська література

Розробка уроку з позакласного читання на тему за творами Остапа Вишні „Мисливські усмішки”: „Екіпіровка мисливця”, „Ружжо”

Мета. Зацікавити восьмикласників особою Остапа Вишні, його творчістю; розкрити літературне поняття «усмішка»; розвивати навички роботи з літературним твором; спрямувати учнів на віднайдення в тексті прийомів, за допомогою яких Остап Вишня смішить читачів; виховувати почуття любові до рідної природи

Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.

Олесь Гончар

 

Хід уроку

І.Оголошення теми і мети уроку.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

Яке значення має усмішка в житті людини?
Чи варто людині мати почуття гумору?
У чому полягає єдність людини і природи?
Які письменники у своїх творах порушували проблему бережного ставлення кожного до природи? Наведіть приклади.
Що трапляється тоді, коли людина завдає шкоди оточуючому середовищу?
Яким чином гумор і сатира можуть одночасно використані у художньому творі?
Чим повчальні твори про природу?

 

ІІІ. Створення емоційного настрою уроку.

Виразне читання заздалегідь підготовленого учня усмішки Остапа Вишні «Моя автобіографія».
Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Обмін враженнями від прочитаного твору («Незакінчене речення»: «Слухаючи усмішку, я відчув…думав…мене схвилювало…був уражений…мене розсмішило»).

 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

 

Вступне слово учителя.

     Чи замислювались ми над тим, чому нам стає смішно, коли читаємо твори Остапа Вишні? Розкрити природу гумору видатного майстра усмішки – одне із завдань, яке ми розв’яжемо сьогодні на уроці.

     Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з гаслом: «Хай живуть зайці!»

    Ось   запис   із   його   щоденника,   зроблений   23   грудня 1951 р.: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічо­го. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,— всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байду­же заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.

    І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути!

    І пішло!

    Дружина з кимось говорить по телефону:

А ви знаєте —у нас заєць!
Ну?
Факт!   Павло  Михайлович  приніс.   (Приніс!)   І  от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».

    Ще запис 23 січня 1952 р.: «їздили полювати. Це—не вперше і не востаннє. Нічого!

І як радісно, що я нічого не вбив!

І як радісно буде, що я нічого не вб'ю.

Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця.

А дід —без зайця та й без зайця!

Перед онуком незручно!».

     Він надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарів­ні краєвиди українського степу. З батьківською турботою ставився до звірів і птахів. Тому так подобалося йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Дуже часто полював разом із Максимом Рильським, особливо в останні роки свого життя.

     Остап Вишня постійно писав усмішки про мисливців і рибалок.

     У 1958 р. вийшло найповніше видання цього циклу під назвою «Мисливські усмішки». Схоже, що це була одна з його найулюбленіших тем. Не тому, що сам був мисливцем і рибалкою. В таких усмішках не було необхідності кривити душею.

    «Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літе­ратурі — явище унікальне. У них спостерігаємо оригіналь­ний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики. Пейза­жі ці досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою:

     «... Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур... Закахкало спросоння криженя... Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик...

Сіріє...

Фіть-фіть-фіть! —прорізало повітря чиря...
Б-б-бах!

    Перший постріл!

    Полювання відкрито!».—Так закінчується усмішка «Від­криття охоти».

 

Робота з текстом усмішок (у групах)

І група - «Екіпіровка мисливця»,

ІІ група - «Ружжо»,

ІІІ група - «Відкриття охоти»

(усмішки прочитані заздалегідь, у групи учні об’єдналися напередодні).

Учитель пропонує школярам заповнити таблицю «Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить»

 

Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить

Назва прийому

Цитати з твору

1.Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого.

(Наприклад: «дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»)

 

2.Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя.

(Наприклад: персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище).

3.Гумористичне змалювання психології людей.

(Наприклад: «Спішу,щоб на вечірню зорю спізнитися»).

4.Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи.

(Наприклад: «Ох і стомився ж я, товариші рибалки! Дайте відпочити, я вас до Києва відвезу» ніби каже Сом із усмішки «Сом»).

 

Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями (учитель допомагає сформулювати їх). Вони можуть бути такі:

Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дива­куватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).
Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).
Що бачили люди у ваших усмішках? («У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).

    У великому творчому доробку письменника представлено різноманітні жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхне­ний автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Він мовби сам усміхається, розповідаючи. Остап Вишня ввів в україн­ську літературу і утвердив у ній новий різновид гуморис­тичного оповідання, що його сам же і назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору. В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмі­шок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київ­ські, мисливські тощо.

 

Літературознавча хвилинка.

У процесі натхненної праці народився й розцвів створений Остапом Вишнею новий жанр - усмішка.

Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Зараз вживають терміни «народні усмішки», «усмішка-жарт», «усмішка-нарис» та ін..

 

 Тестування

Завдання 1—6 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.

 

Вкажіть рядок, у якому правильно вказано місце народження Остапа Вишні (за усмішкою «Моя автобіографія»)

У капусті
У картоплі
Витягли з колодязя
У кукурудзі

«Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє…»

Картопля
Коноплі
Бур’яни
Природа

Вкажіть, яка подія раннього дитинства Остапа Вишні «твердо врізалася в пам’ять”

Лайка матері
Падіння з коня
Навчання у школі
Розмова з батьком

Вкажіть назву книги, «що найсильніше … враження справила в моїм житті»

«Катехізис» Філарета
«Оракул» Соломона
«Руський паломник»
«Кобзар» Т. Шевченка

Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що розглядався на попередньому уроці

«Вишневі усмішки»
«Сільські усмішки»
«Мисливські усмішки»
«Київські усмішки»

Вкажіть рядок, у якому правильно подано визначення літературного терміна «усмішка»

Невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови
Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету
Різновид фейлетону та гуморески
Міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді розходиться із здоровим глуздом 

 

Завдання 7-8 мають по шість варіантів відповідей, з яких КІЛЬКА пра­вильних. Виберіть правильні відповіді й запишіть їх у листку відповідей.

 

Зазначте рядки, у яких названо усмішки, що розглядалися на минулому уроці

«Лисиця»
«Ружжо»
«Самі собі шкідники»
«Екіпіровка мисливця»
«Відкриття охоти»
«Дика гуска»

Вкажіть рядки, у яких зазначено прийоми комічного, що їх використовує Остап Вишня у своїх усмішках

Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого
Багато подробиць, часто – надмірних
Гумористичне змалювання психології людей
Опис статистичних незмінних деталей: колір волосся, риси обличчя, фігура
Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя
Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи

Відкрите тестове завдання

Запишіть справжнє прізвище Остапа Вишні.

 

 V. Підсумок уроку.

 -  «Мисливські усмішки» О. Вишні виховують почуття любові до рідного краю і рідної природи, розкривають їх чарівну красу, сприяють розвиткові смаків та уподобань сучасної людини.

 

VІ. Домашнє завдання.

Спробуйте себе у ролі письменників-гумористів. Завдання: скласти гумористичну оповідь про випадок на природі.

Вимоги щодо складання гуморески:

• Співчутливий, доброзичливий сміх.

• Зображення однієї події з життя головного героя.

• Основних дійових осіб небагато (двоє-троє, при чому один або двоє З них мають якусь смішну рису своєї вдачі).

• Застосування висловів, порівнянь жартівливого характеру, пестливі слова, гіперболи.

• Обсяг твору — 1,0 — 1,5 сторінки.


Теги: Остап Вишня, Денисенко Л.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 220/12


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar