Головна » Українська література

Леонід Глібов - відомий український поет і байкар. Віршові загадки Л. І. Глібова „Химерний, маленький”, „Що за птиця?”

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Л. Глібова, відомого українського поета і байкаря; з’ясувати фолклорну основу його віршованих загадок за темою; розвивати навички виразного, осмисленого читання загадок, пояснення способів їх відгадування; розвивати кмітливість, розумові здібності, пам’ять, творчу уяву; виховувати шанобливе ставлення до відомого українського поета і байкаря, оптимістичний світогляд на основі сприйняття дотепних доброзичливих жартів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети Л. Глібова, І. Крилова, Езопа, бібліотеска-виставка творів Л. Глібова, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), ілюстрації до творів, звукозапис пісні Л. Глібова і М Лисенка «Журба», аудіозаписи.

Теорія літератури: літературна загадка, її особливості; поняття про акровірш.

Методи і приїоми: метод організації та здійстнення навчально-пізнавальної діяльності (бесіда, евристична бесіда), метод стимулювання та мотивації навчальної діяльності (ситуація зацікавлення), метод контролю, ефективності навчальної діяльності (тестові завдання), інтерактивний метод (робота в групах).

 

Хід уроку

 

І. Організація класу.

Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя.

Сьогодні у нас з вами, діти, відкритий урок, ми запросили гостей. Привітаймо ж їх незвично, прислів’ями.

 

Виголошення прислів’їв учнями:

Гість у дім – Бог їз ним.
Зустрічай гостя не з лестощами, а з честю.
Бажаний гість поклику не чекає.
Багато гостей, багато і новин.
Гість задоволений – господар радий.
Господар вечелий – і гості раді.
За порожній стіл гостей не саджають.
Умій кликати, вмій і пригощати.
Чим багаті, тим і раді.
Бажані гості – гарячий привіт.
Гість трохи гостює, та багато бачить.

 

Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують міні-твори за прислів’ями «Прислів’я і приказки у сучасному житті».

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.
Хто сміється, тому не менеться.
Стук – грюк, аби з рук.
Згода будує, а незгода руйнує.

 

Конкурс «Найкрищий знавець прислів’їв»

Завдання: установіть відповідність; доберіть закінчення прислів’їв.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і у двері не ввійдеш.
Не кажи не вмію, а кажи - навчусь.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Ліпше своя хата, як чужа палата.
Одяг кращий новий, а друг старий.
Книга вчить, як на світі жить.
Хто шукає, той знайде.
Чим багатий, тим і радий.
Добре роби, добре й буде.
Не в службу, а в дружбу.
Хто сміється, тому не менеться.
Материнська молитва, небеса відкриває.
Скажи мені, хто твій товарищ, тоді я скажу, хто ти.

 

Конкурс «Переможець»

Учні, які вивчили напам’ять найбільшу кількість прислів’їв, демонструють свої досягнення.

 

Підсумкове слово вчителя.

Прислів’я і приказки – малі жанри справжнього мистецтва. Із сивої давнени д нашого часу народні умільці донесли ці перлини багатовікової мудрості народу.

 

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

1-й блок

 

Повідомлення про Л. Глібова як людину, письменника, яке супроводжується презентацією

Л. І. Глібов народився 4 березня 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині. Немає в нашій країні жодної людини, яка б не знала, хоч однієї байки Л.І. Глібова. Усього українською мовою письменник написав 107 байок. Сила байок Глібова – в активній пизиції автора на захист прав зневаженої, знедоленої простої людини. Змалку він надивився на поміщицьку жорстокість та бідування простих людей.

 

«На світі вже давно ведеться,

Що нижчий перед вищим гнеться,

А більший меншого тусає та ще й б ’є –

Затим, тому що сила є....»

 

2-й блок

 

Леонід Глібов був ніжним поетом-ліриком. Народної стала пісня М. Лисенка на слова Л. Глібова «Журба»:

 

Стоїть гора високая,
Попід горою гай, гай...
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай!
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай!

Під гаєм в’ється річенька,
Як скло вода блищить,
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.

Край берега у затишку
Прив’язані човни,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони,

Що пройде красне літечко,
Повіють холода,
Осиплеться з них листячко
І понесе вода.
Осиплеться з них листячко
І понесе вода.

Журюся й я над річкою...
Біжить вона, шумить,
А в мене бідне серденько
І мліє, і болить.
А в мене бідне серденько
І мліє, і болить.

Ой річенько, голубонько!
Як хвилечки твої,
Пробігли дні щасливії
І радощі мої!
Пробігли дні щасливії
І радощі мої!

До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна,
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!..
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!..

Стоїть гора високая,
Зелений гай шумить,
Пташки співають голосно,
І річенька блищить...
Пташки співають голосно,
І річенька блищить...

Як хороше, як весело
На білім світі жить!..
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить?
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить?

Болить воно та журиться,
Що вернеться весна,
А молодість... не вернеться,
Не вернеться вона!
А молодість... не вернеться,
Не вернеться вона!

 

Вчитель: прослухаємо, діти, пісню «Журба» у виконанні Анатолія Солов’яненка.

 

3-й блок

1. По-дружньому письменник спілкувався зі своїми учнями, читачами.

«Секрет» популярності його творів для дітей в тому, що в них щедро використано елементи усної народної творчості. Л.І. Глібов написав для дітей 50 віршованих загадок і 14 акровіршів.

 

Елемент драмотизації.

(До класу завітав дідусь Кенир)

А нуте, діти, ось сідайте!

Я загадку за хвіст піймав, -

Мати дані молодій

Огородик наділила

Розкошує доня мила

Каже неньці – тісно їй:

«В земляній сиджу коморі,

А коса моя на дворі»

Коталася тарілочка

По крутій горі,

Забавляла любіх діток

У моїм дворі

Нам тієї тарілочки

Чому не любить –

Хорошая, золотая

І як жар горить.

 

2. Фронтальне опитування у формі евристичної бесіди.

Що таке загадка?

Загадка – це стислий поетичний вислів, у якому в прихованій формі називаєтися предмет, явище, котре слід відгадати.

Повідомлення учнів про загадку.

Загадка – один з найдавніших і найпопулярнишіх видів народної творчості. Вони живуть у свідомості людей тисячоліттями.
Умінню відгадувати загадки в давні часи люди надавали дуже велике значення: воно було мірилом мудроті й розум, кмітливості й спостережлювасті,умінням бачити спільні ознаки в різних предметах, явищах.

3.  Тренінг «Знайки»

(відгудування загадок)

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає,

Той сльози проливає.

 (Цибуля)

Мене частенько просять,

Ждуть, а тільки покажусь – ховатися почнуть.

(Дощ)

Стоїть хлопчик під пеньком,

Накрив голову брильком

(Гриб)

 

4.  «Химерний, маленький» (1891 рік.)

4.1. Виразне читання поезії.

4.2. Тема: змалювання у формі загадки вареників – найулюбленішої для багатьох страви.

4.3. Ідея: смак будь-якої їжі залежить на тільки від якості, але й від уміння швидко її приготувати.

4.4. Основна думка: щоб їжа була смачною, необхідно її вміло приготувати, саме за цією ознакою і відзначають.

4.5. Бесіда за питаннями:

- Чи любите ви загадки?

- Чи любите смачні вареники?

 

Повідомлення про страву – вареники.

 

Варе́ники (пироги)  — українська національна страва у вигляді відвареного прісного тіста і начинки з м'яса, грибів, овочів, фруктів, ягід та сиру.

Невеликі, трикутні чи заокруглені у формі півмісяця вироби з пшеничного (в основному), житнього, гречаного або ячмінного бездріжджового тіста, в яке загортається найрізноманітніша начинка: варена картопля, тушкована свіжа чи квашена капуста, відварені гриби, вурда, квасоля, домашній солодкий чи солоний сир, пшоняна  чи  гречанакаша,  шпинат,  цибуля,  мак  (насіння),  ревінь, ягоди (яблука, чорнослив, свіжі сливи,вишня, черешня,  чорниця, суниця, полуниця, малина), повидло, риба чи м'ясо, шкварки,лівер; печінка, легені, серце; а також з комбінаціями: печінки й сала, картоплі й грибів, капусти й грибів, квасолі й грибів; у гірських селах — бринза, змішана з картоплею, а наПоліссі — з товченою квасолею.

Суто українські начинки для вареників — вишні, сир, цибуля, вишкварки тощо. Як начинку використовували також капусту, картоплю, гречану кашу, мак, варені і дроблені сухофрукти, а на Полтавщині — навіть варений горох, розтертий з калиною.

Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею. Вареники з вишнями, маком, яблуками та сливами посипають цукром, або подають в ягідних сиропах, або вмеді. Сметану подають окремо. Подають вареники гарячими.

Вареники (пироги) — чи не найпопулярніша в усіх діаспорних спільнотах українська страва.

Доберіть синоніми (химерний, маленький, бокастий, товстенький).
Які дієслова зображають рухливість вареника? (Удавсь, прибравсь, напхався, купавсь, уродився, умився, скакав, напився, скотився, пропав).
Які слова допомогли відгадати загадку?
Чим пояснити те, що письменник зображає вареник як живу істоту?

4.6. Художні засоби:

Епітети – химерний, маленький, бокастий, товстенький
Синоніми – коханчик, таке добро
Дієслова, які надають динамізму – прибрався, напхався, купався, уродився, умився, скакав.
Фразеологічні вислови – круть-верть, лови-не лови, на смак уродився, не шукати такого добра.

5. Теорія літератури.

Поняття про аквавірші.

Загадки Л. Глібова, які дуже люблять діти, - особливі – це акровірші, відгадкою до яких були слова складені з перших рядків віршів

6. «Що за птиця?» (1891рік.)

Між людіми, як пташка в’ється,

У людей і їсть, і п’є;

Ходить старець, просить, гнеться,

А у неї, всюди є.

7. Робота над текстом акровірша.

7.1. Виразне читання.

7.2. Тема: зображення мухи, яка живе безтурботним життям; порівняння мухи з птахом.

7.3. Ідея: висміювання у творі лидачого паразитичного життя на прикладі мухи.

7.4. Основна думка: засудження тих, хто живе за рахунок інших

7.5. Повідомлення про комаху – муху.

Кімнатна муха - небезпечний рознощик безлічі видів захворювань. Це одна з найбільш розвинених комах. Разом з іншими 3 000 видів вона належить до родини справжніх мух.

[Кімнатна муха]    Клас - Справжні комахи 
   Ряд - Двокрилі 
   Родина - Справжні мухи 
   Рід/Вид - Musca domestica 
   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Довжина: 6-8 мм. 
Ротовий апарат: смоктальний. 
Крила: одна пара, плюс пара дзижчалець - орган рівноваги. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Період розмноження: залежить від місця проживання. 
Кількість яєць: робить декілька яйцекладок, у кожній з них близько 100-150 яєць, в країнах зі спекотним кліматом - 600 яєць. 
Час розвитку личинок: залежить від клімату. 
СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: одиночні комахи; у місцях, де є багато їжі, збирається багато мух. 
Їжа: тухле м'ясо, гнилі фрукти, екскременти. 
СПОРІДНЕНІ ВИДИ 
Найвідоміші - осіння жигалка, і хатня муха. 

7.6. Бесіда за змістом аквовірша за питаннями:

Про якого птаха говориться?
Чому муху називають птахом?
Що вам відомо про цю істоту?
Доведіть, що муха «веде» паразитичне життя.
Які негативні людські риси характеру письменник висміює на прикладі мухи – птаха? (Лінь, хвалькуватість, підступність, хитрість).

 

ІV. Проведення тестового опитування.

З життя Л.Глібова.

1. За що Л.Глібов, навчаючись у гімназії отримав від керівництва закладу догану?:

а) за незадовільну успішність;
б) написання першої збірочки віршів;

в) безпідставні пропуски занять;

2. Після закінчення ліцею Л.Глібов працює:

а) учителем;

б) лікарем;

в) журналістом.

«Химерний, маленький»


1. Химерного, маленького названо:

а) душечкою;

б) любимчиком;

в) коханчиком.

2. У чому купався вареник?:

а) окропі;

б) сиропі;

в) теплій воді.

3. Хто у загадці ставив запитання?

а) розумне маля;

б) коханий дідусь;

в) батьки.

4. Чим умивався вареник?

а) окропом;

б) ранньою росою;

в) маслом.

5. В якому посуді скакав улюблений харч?

а) макітрі;

б) горщику;

в) глечику.

6. Яким чином «попався» вареник?

а) з’їло мале дитинча;

б) скотився у дірку;

в) розварився у воді.

7. Вареник був виготовлений:

а) із борошна;

б) рису;

в) гречки.

8. На думку дітлахів, вареник у творі є:

а) ласунчиком;

б) скарбом;

в) добром.

«Що за птиця ?»

 

1. Птах в’ється як:

а) стяг;

б) пташка;

в) стрічка.

2. «Птиця ця» у людей:

а) їсть і п’є;

б) несеться і виводить малят;

в) шкодить городині.

 

V. Висновок: Л.І.Глібов водночас поетична, замріяна, лірична, задушевна, добра людина і жартівлива, весела, дотепна.

 

VІ. Домашнє завдання

Навчитись виразно читати віршовані загадки Л.Глібова, знати про нього самого, скласти акровірші (за бажанням), зробити іллюстрацію. 


Теги: Глібов, Баєва Л.О.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 914/71


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar