Головна » Українська література

Гумористичне та сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів. Велика роль гумору в житті українців. Л. Глібов „Щука”

Мета:  дати поняття про гумор та сатиру, їхню роль у нашому житті;  уявлення про байку, ознайомити з історією її виникнення, особливостями побудови; розвивати пам’ять, образне мислення; виховувати кращі людські якості.

Обладнання:  збірки творів байкарів, презентація про життєвий і творчий шлях Л. Глібова, репродукція картини І. Рєпіна « Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Теорія літератури:     гумор, сатира, байка, алегорія, мораль         

 

                 

                            Хід уроку

      

1. Мотивація навчальної діяльності школярів

 

2. Повідомлення теми й мети уроку

 

3. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

 

1.1. Слово вчителя

«Сміх – це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою», - говорять у народі. Українці завжди відзначалися дотепністю, розвиненим почуттям гумору, вмінням посміятися не лише над іншими, а й над самим собою. Це допомагало їм пережити важкі часи, які досить часто випадали на їхню долю. Особливо відзначалися гумором запорозькі козаки. Згадаймо знамениту картину І. Рєпіна « Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (перегляд репродукції).                                                                                      

 

1.2. Надання необхідної інформації ( метод «Мікрофон»)                                                                

 

Метод «Мікрофон»

 

учні по черзі зачитують підібрані вислови про сміх,
вибираємо найвлучніше висловлювання, яке слугуватиме епіграфом до уроку
учень записує його на дошці

 

1.3.  Слово вчителя

                

Гумористичні та сатиричні твори дуже різноманітні за жанром. Це й анекдоти, і гуморески, і співомовки, і байки, і усмішки. До речі, жанр усмішка започаткував Остап Вишня. На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити  про байку.

                                 

1.4. Повідомлення учнів про виникнення байки

 

Учень 1.        Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком

літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто говорять «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Ось одна із них.

 

Учень 2.     Господар звелів приготувати Езопові страву з чогось

найкращого. Той пішов на базар, купив язика і приготував його. Наступного разу господар знову звелів приготувати страву з чогось найкращого, і Езоп знову подав язик. «Як же гіршого за так?» - закричав господар. Мудрець на це відповів: «Немає нічого кращого за язик (мову), як і немає нічого за злий язик».

 

Учень 1.      Пізніше байкар Федр надав творам Езопа віршованої

форми.  Жанр байки розвинули відомий французький байкар

17 ст. Жан де Лафонтер, найвідоміший російський байкар І. Крилов.

 

Учень 2.      В Україні жанр байки також має давню й багату традицію.

Ще в 17- 18 ст. у шкільних підручниках було вміщено чимало байок.                                                               

 

Видатний філософ і просвітитель Григорій Савич Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія».

 

Учень 1.     Нове слово мовлено в 19 ст. байкарями П. Гулаком –

Артемовським, Є. Гребінкою і особливо Леонідом Глібовим.

 

Слово вчителя

Діти, до речі,ці видатні люди є нашими краянинами.   (Краянинами Полтавщини)

 

Учень 2.     До жанру байки зверталися Іван  Франко, Борис Грінченко,

Павло Глазовий,  Остап Вишня  та інші.

 

1.5. Слово вчителя

      (теорія літератури)

 

Що таке байка?

Байка – невеликий алегоричний твір  повчального характеру.

Алегоричний – це той, що містить алегорію.

Алегорія – художній прийом іносказання, зображення людських рис і

характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи та людського життя.

 

(Учні роблять запис до літературознавчих словничків.)

 

«Праматір’ю» байки, як народної, так і літературної, була народна казка. Часто в байках використовуються прислів’я  та приказки.  Байка має оповідну частину – фабулу й мораль – силу, повчання.

 

1.6. Запис опорного конспекту

 

                                [Организационная диаграмма]

 

                                              

1.7. Учнівська презентація про Леоніда Глібова

 

1.8. Інтерактивні вправи

                                

Робота в групах

 

(виходячи з того, що основна ознака байки – це алегоричність, пропонуємо, об’єднавшись в дві групи, учням виконати завдання

з’єднати  стрілочками вади людського характеру з назвами тварин, що їх уособлюють.

 

Осел                             непосидючість

Вовк                                      упертість

Слон                                      неповороткий

Мавпа

                                     хижість

 

Заєць                                              неуважність

Лисиця

Ведмідь                                               нерозумність

Щука                                                боягузтво

Ґава                                                 зажерливість

                                                          хитрість

  Учитель

.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з байкою Л. Глібова «Щука».А яка ж насправді ця риба?

 

1.9. Повідомлення учня

 

Слово « щука» - праслов’янське. Утворене від «щуп – худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» - у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді здається худою, тонкою. Щуки досягають до 1,5 м., а вагою – до 35 кг. Живуть  вони аж до двохсот років. Ця риба – хижак, живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже повільно.

 

Висновок вчителя

 

Як бачимо, щука, дійсно, може уособлювати хижість, зажерливість.

 

2.0 Виразне читання байки «Щука»

 

2.1. Лексична робота

Шаплик – посудина з ручками для носіння води.

Стряпчик – адвокат

Щупачок – самець щуки

 

2.2.Евристична бесіда

За що щуку притягли до суду? Знайдіть відповідні рядки в тексті.
Хто були судді? Як характеризує їх автор? Знайдіть у тексті опис дій суддів.
Які стосунки склалися між Щукою і Лисицею?
Чому суд змінив своє рішення?
Кого, на вашу думку, висміяв  в образах автор?

 

2.3. Творча робота

Завдання: вибрати з – поміж прислів’їв ті, що які співзвучні з головною думкою байки «Щука»

 

Чия сила, того й правда.
Дружній череді вовк не страшний.-
Слова ласкаві, та думки лукаві.
Ангельський голосок та чортова думка.
 Не слова красять людину, а добрі діла. –

 

2.4. Підсумок

 Очевидно, що судді під пливом хитрої лисиці ( стряпчого) прийняли абсурдне рішення. Слова Глібова «І щуку кинули у річку …» стали крилатими. Якщо хочуть сказати, що когось замість покарання винагородили, вживають саме цей в’їдливий вислів.

Яка ж мораль байки?
Для чого потрібен сміх?

Діти, жанр байка існує і сьогодні. Відомі байкарі сучасники: Семенко, Плювако та багато інших.

 

2.5. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять байку »Щука», зробити ілюстрацію та за бажанням – інсценувати.  


Теги: Глібов, Донос Н.С.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 632/29


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar