| Головна » Українська література |
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поетеси, поглибити їх знання про громадянську, філософську, інтимну лірику; виробляти в них уміння відчувати поезію, розвивати їх поетичний смак; виховувати любов до прекрасного, почуття патріотизму, самоповагу, повагу до інших людей, почуття власної гідності, активну громадянську позицію. Учні повинні знати: про життя і творчість Ліни Костенко, розуміючи феномен її таланту. Учні повинні вміти: характеризувати творчий шлях поетеси, аналізувати твори, провідні мотиви, художні засоби; висловлювати своє сприйняття і розуміння поетичного слова Ліни Костенко. Обладнання: портрет Ліни Костенко, учнівська презентація, програмно-методичний комплекс «Українська література 11 клас: твори письменниці». Тип уроку: засвоєння нових знань. Особливості уроку: підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання, використання програмно-методичного комплексу «Українська література. 11 клас»; екологічне виховання. Епіграф уроку: На все є час – на милу недосвідченість І переконання у власній правоті, І на любов, що благодатна, вічна, Буває раз і тільки раз в житті. Л. Костенко Хід уроку І. Оголошення теми, мети, завдань уроку Учитель повідомляє учнів про види діяльності на уроці: робота з комп’ютерною програмою, індивідуальна робота, підготовча робота; щоб розпочати роботу, необхідно скомпонувати матеріал, який є в файлах ПМК. ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Слово вчителя. Ліна Костенко – наша сучасниця. Яка вона? 2. Учениця читає напам’ять вірш «Доля». 3. Метод «Мікрофон».
Щойно ви прослухали вірш. - Яке враження він на вас справив? - Які викликав роздуми? - Як ви вважаєте, чи в кожної людини є своя доля? - Як вона складається? - Чи залежить доля від нас самих, чи ні? - Чи можемо ми впливати на свою долю? - Чи можна сказати, що людина – творець своєї долі? - Якою ви уявляєте людину, якій належать такі слова: Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться, - У мене жодних претензій нема до долі – моєї обраниці. Слово вчителя. Погляньте на портрет Ліни Костенко, визначної поетеси, нашої сучасниці, яка вибрала долю собі сама і ніколи не пошкодувала про це. - Чи співпадає ваше уявне зображення поетеси з дійсним? У чому? Користуючись учнівською презентацією та файлами з меню «Фотобіогрфія»: - «…Я долю вибрала собі сама»; - ювілей; - шістдесятники; - «…демократія тим і добра…»; - дивосвіт дитинства; - творчість, знайомимося з життєвим і творчим шляхом поетеси. Розповідь супроводжується читанням та аналізом віршів Л.Костенко, визначенням їх філософської спрямованості і психологізму. Під час аналізу поезій звертаємося до понять теорії літератури (підготовка до ЗНО). Художнє читання поезій: - «Мій перший вірш написаний в окопі»: - Чи носить вірш автобіографічний характер? - Які методи використано в тексті? - «Тут обелісків ціла рота» (теорія літератури: анафора, алітерація). - «Страшні слова, коли вони мовчать» (анафора, метафоричні вислови). - «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» (тавтологія) Після прослухування поезій учні дають відповіді на питання і роблять висновки. Слово вчителя. Як Ви розумієте слова: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі? – Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там». - Роздуми про час і вічність, про невмируще в людській душі, як це відображено в поезії Ліни Костенко? - Які фразеологізми ви запам’ятали? - Як прокоментуєте слова: «Помаранчева революція буде психологічно і духовно скомпрометована». - Гей, писарю, неси мою печатку! Життя пропало! Почнімо спочатку. Висновок. Громадянська лірика Л.Костенко багатогранна, про неї можна сказати рядками її віршів, які стали афоризмами: Найвище уміння – почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе. Що таке життя? Чи те, що переждалось? Чи все таки життя – це те, що відбулось? В житті найперше – це притомність Духа, тоді і вихід знайдеться з нещасть. Слово вчителя. Місце природи у творчості Ліни Костенко. 1. Робота в меню «Між предметні зв’язки» (птах). - Екологічна проблема: «Ліна Костенко наділена особливою симпатією до природи. Її ліричне коріння живе в одному ритмі з нею» (Григорій Клочек). - Емпатія – співчуття; співпереживання до природи. - Чорнобильська трагедія. Учні читають і коментують вірші: «Мене ізмалку люблять всі дерева», «Осінній день» - Мене ізмалку люблять всі дерева. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю. - Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І в цьому, може, є моя найвища сутність.
- Поїдемо поговорити з лісом. А вже тоді я зможу і з людьми.
- Щасливиця, я маю трохи неба І дві сосни в туманному вікні. А вже здавалось, що живого нерва, Живого нерва не було в мені.
Із спогадів дочки О.Пахльовської: «Вона знає, де який гриб росте, якого кольору в нього шапочка, і яким листочком де вкрився який їжак, загортаючись спати». «Цей ліс живий», «Ще назва є, а річки вже нема», «Шипшина важко віддає плоди». Слово вчителя. Прослухавши поезії, доведіть, що Ліна Костенко, «мов найчутливіша мембрана», відчуває всі порухи природи. - Який художній засіб висловлено у вірші «Осінній день» (алітерація). - З якою метою використала його поетеса (незвичайність, таємничість, зачарування). - Які проблеми порушуються у вірші «Ще назва є, а річки вже нема». - Чи актуальна ця проблема в наш час? Під якими рядками ви мали б поставити свій підпис у знак того, що ви повністю погоджуєтесь зі словами поетеси. Висновок. Природа – невід’ємна частина життя поетеси. Інтимна лірика Ліни Костенко 1. Слово вчителя. Великий пласт лірики Ліни Костенко – це твори про кохання. Про кохання написано багато, здавалося б, уже все сказано про це світле почуття. Що ще можна додати? Виявляється, можна, бо в кожного воно неповторне. Учні читають напам’ять «Моя любове, я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни». - Якою ви уявляєте сучасну ліричну героїню? - Які слова вказують на гордість ліричної героїні? «Світлий сонет» - Що здається читачам дивним, незвичайним, несподіваним, у цьому вірші? - Чому поетеса назвала його «Світлий сонет»? Сонет – визначення. «Очима ти сказав мені люблю.» - Які враження викликав у вас цей вірш? Висновок. Ми познайомилися із маленькою крапелькою великого бездонного океану поезії Ліни Костенко. Вона ніби з минулого століття, до кожного звертається на Ви, як А.Ахматова і М.Цвєтаєва. - Про що найчастіше говорить у своїх віршах? - Які проблеми порушує? - Що робить її поезію неповторною?
Підсумок уроку: 1. Якою ви бачите ліричну героїню поетеси? 2. Які поетичні мотиви переходять із однієї події в іншу? 3. Готуємося до ЗНО. Меню «Тести». Рефлексія. Учні діляться враженнями від уроку за схемою: дізнався… зрозумів… навчився… Оцінювання. Домашнє завдання: зміст роману у віршах «Маруся Чурай». Уривок напам’ять.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |