Головна » Українська література

Філософська заглибленість у сутність життя в ліриці Ліни Костенко

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поетеси, поглибити їх знання про громадянську, філософську, інтимну лірику; виробляти в них уміння відчувати поезію, розвивати їх поетичний смак; виховувати любов до прекрасного, почуття патріотизму, самоповагу, повагу до інших людей, почуття власної гідності, активну громадянську позицію.

Учні повинні знати: про життя і творчість Ліни Костенко, розуміючи феномен її таланту.

Учні повинні вміти: характеризувати творчий шлях поетеси, аналізувати твори, провідні мотиви, художні засоби; висловлювати своє сприйняття і розуміння поетичного слова Ліни Костенко.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, учнівська презентація, програмно-методичний комплекс «Українська література 11 клас: твори письменниці».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Особливості уроку: підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання, використання програмно-методичного комплексу «Українська література. 11 клас»; екологічне виховання.

Епіграф уроку:

На все є час – на милу недосвідченість

І переконання у власній правоті,

І на любов, що благодатна, вічна,

Буває раз і тільки раз в житті.

                                   Л. Костенко

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Учитель повідомляє учнів про види діяльності на уроці: робота з комп’ютерною програмою, індивідуальна робота, підготовча робота; щоб розпочати роботу, необхідно скомпонувати матеріал, який є в файлах ПМК.

ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя. Ліна Костенко – наша сучасниця. Яка вона?

2. Учениця читає напам’ять вірш «Доля».

3. Метод «Мікрофон».

 

Щойно ви прослухали вірш.

- Яке враження він на вас справив?

- Які викликав роздуми?

- Як ви вважаєте, чи в кожної людини є своя доля?

- Як вона складається?

- Чи залежить доля від нас самих, чи ні?

- Чи можемо ми впливати на свою долю?

- Чи можна сказати, що людина – творець своєї долі?

- Якою ви уявляєте людину, якій належать такі слова:

            Я вибрала долю собі сама.

            І що зі мною не станеться, -

У мене жодних претензій нема

до долі – моєї обраниці.

            Слово вчителя. Погляньте на портрет Ліни Костенко, визначної поетеси, нашої сучасниці, яка вибрала долю собі сама і ніколи не пошкодувала про це.

            - Чи співпадає ваше уявне зображення поетеси з дійсним? У чому?

Користуючись учнівською презентацією та файлами з меню «Фотобіогрфія»:

            - «…Я долю вибрала собі сама»;

            - ювілей;

            - шістдесятники;

            - «…демократія тим і добра…»;

            - дивосвіт дитинства;

            - творчість,

знайомимося з життєвим і творчим шляхом поетеси.

            Розповідь супроводжується читанням та аналізом віршів Л.Костенко, визначенням їх філософської спрямованості і психологізму. Під час аналізу поезій звертаємося до понять теорії літератури (підготовка до ЗНО).

            Художнє читання поезій:

- «Мій перший вірш написаний в окопі»:

            - Чи носить вірш автобіографічний характер?

            - Які методи використано в тексті?

- «Тут обелісків ціла рота»

            (теорія літератури: анафора, алітерація).

- «Страшні слова, коли вони мовчать»

            (анафора, метафоричні вислови).

- «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»

            (тавтологія)

Після прослухування поезій учні дають відповіді на питання і роблять висновки.

Слово вчителя. Як Ви розумієте слова: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі? – Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там».

- Роздуми про час і вічність, про невмируще в людській душі, як це відображено в поезії Ліни Костенко?

- Які фразеологізми ви запам’ятали?

- Як прокоментуєте слова: «Помаранчева революція буде психологічно і духовно скомпрометована».

- Гей, писарю, неси мою печатку! Життя пропало! Почнімо спочатку.

Висновок. Громадянська лірика Л.Костенко багатогранна, про неї можна сказати рядками її віршів, які стали афоризмами:

            Найвище уміння – почати спочатку

життя, розуміння, дорогу, себе.

Що таке життя? Чи те, що переждалось?

Чи все таки життя – це те, що відбулось?

            В житті найперше – це притомність Духа, тоді і вихід знайдеться з нещасть.

Слово вчителя. Місце природи у творчості Ліни Костенко.

1. Робота в меню «Між предметні зв’язки» (птах).

- Екологічна проблема:

            «Ліна Костенко наділена особливою симпатією до природи. Її ліричне коріння живе в одному ритмі з нею» (Григорій Клочек).

- Емпатія – співчуття; співпереживання до природи.

- Чорнобильська трагедія.

Учні читають і коментують вірші:

«Мене ізмалку люблять всі дерева»,

«Осінній день»

-           Мене ізмалку люблять всі дерева.

            Я їх люблю. Я знаю їхню мову.

            Я з ними теж мовчанням говорю.

-           Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

            І в цьому, може, є моя найвища сутність.

 

-           Поїдемо поговорити з лісом.

            А вже тоді я зможу і з людьми.

 

-           Щасливиця, я маю трохи неба

            І дві сосни в туманному вікні.

            А вже здавалось, що живого нерва,

            Живого нерва не було в мені.

           

            Із спогадів дочки О.Пахльовської: «Вона знає, де який гриб росте, якого кольору в нього шапочка, і яким листочком де вкрився який їжак, загортаючись спати».

«Цей ліс живий», «Ще назва є, а річки вже нема», «Шипшина важко віддає плоди».

            Слово вчителя. Прослухавши поезії, доведіть, що Ліна Костенко, «мов найчутливіша мембрана», відчуває всі порухи природи.

            - Який художній засіб висловлено у вірші «Осінній день»

                        (алітерація).

            - З якою метою використала його поетеса

                        (незвичайність, таємничість, зачарування).

            - Які проблеми порушуються у вірші «Ще назва є, а річки вже нема».

            - Чи актуальна ця проблема в наш час?

            Під якими рядками ви мали б поставити свій підпис у знак того, що ви повністю погоджуєтесь зі словами поетеси.

Висновок. Природа – невід’ємна частина життя поетеси.

Інтимна лірика Ліни Костенко

1. Слово вчителя. Великий пласт лірики Ліни Костенко – це твори про кохання. Про кохання написано багато, здавалося б, уже все сказано про це світле почуття. Що ще можна додати? Виявляється, можна, бо в кожного воно неповторне.

            Учні читають напам’ять «Моя любове, я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни».

            - Якою ви уявляєте сучасну ліричну героїню?

            - Які слова вказують на гордість ліричної героїні?

«Світлий сонет»

- Що здається читачам дивним, незвичайним, несподіваним, у цьому вірші?

- Чому поетеса назвала його «Світлий сонет»?

Сонет – визначення.

«Очима ти сказав мені люблю.»

- Які враження викликав у вас цей вірш?

            Висновок. Ми познайомилися із маленькою крапелькою великого бездонного океану поезії Ліни Костенко.

            Вона ніби з минулого століття, до кожного звертається на Ви, як А.Ахматова і М.Цвєтаєва.

- Про що найчастіше говорить у своїх віршах?

- Які проблеми порушує?

- Що робить її поезію неповторною?

 

            Підсумок уроку:

1. Якою ви бачите ліричну героїню поетеси?

2. Які поетичні мотиви переходять із однієї події в іншу?

3. Готуємося до ЗНО. Меню «Тести».

Рефлексія. Учні діляться враженнями від уроку за схемою:

дізнався…

зрозумів…

навчився…

Оцінювання.

Домашнє завдання: зміст роману у віршах «Маруся Чурай». Уривок напам’ять.


Теги: Костенко, Ільїна Л.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 177/21


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar