Головна » Молодші класи » Години спілкування

Державні символи України

Мета: розширити й поглибити знання учнів про державні символи України, культурну спадщину рідного краю; продовжити вивчення матеріалів Конституції України; виховувати почуття патріотизму, повагу до державних символів України; формувати навички поводження під час урочистих подій.

Обладнання: аудіозапис Державного гімну України; Державний прапор і зображення Державного герба України; прапор і зображення герба міста, у якому прожи-вають учні або яке є адміністративним центром їх селища (села); роздавальний матеріал (роздру -ковані аркуші з кросвордом).

Коментар: до початку заняття вчитель біля класної дошки на видному місці ставить Державний прапор Украї-ни, а поруч із ним — прапор міста, у якому про-живають учні або яке є адміністративним цент-ром їх селища (села); над прапорами прилашто-вує великі зображення гербів. На початку заняття вчитель методом роботи «мікрофон» з’ясовує, що учні знають з даної теми. Далі розповідь може вести або сам учитель, або підготовлені ним учні-читці. Один учень-читець розповідає про герб і прапор свого міста або адміністративного центру.

 

Хід заняття

 

Слово вчителя.

 

У статті 1 Конституції України записано: «Україна

 

є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова

держава». Наша Україна має державну символіку. Її основ-ними носіями є герб, прапор і гімн. Вони втілюють у собі

провідну національну ідею соборності українських земель,

їхньої багатовікової державної традиції й демократичного,

республіканського ладу.

 

19 лютого 199 року Верховна Рада України прийня-ла Постанову «Про Державний герб України», якою було

затверджено як Малий герб держави тризуб золотої барви

на синьому щиті. Походження цього символу дуже давнє.

Цей знак зустрічався в археологічних знахідках із Переще-пинського та Мартинівського городищ VІ—VIІІ століть на

 

Полтавщині та Київщині. Тризубці з давніх поселень засвід-чують, що задовго до появи Рюриковичів вони були знаками родових старійшин у слов’ян.

Перша згадка про тризуб у літописах належить до

X століття. У ті часи він вшановувався як своєрідний оберіг.

За часів Київської Русі тризуб стає великокняжим знаком.

Його зображують на монетах, печатках, посуді, цеглі, на-стінних розписах. Відомо, що київський князь Володимир

Святославович (980—1015) карбував тризуб на монетах, де

з одного боку зображувався його портрет, а з другого — три-зуб із написом «Володимир на столі, а це його серебро». Цей

же знак було знайдено й на монетах князя Ярослава Мудро-го, а також у гербі його доньки Анни Ярославни — королеви Франції.

 

Але з початком феодальної роздрібненості Русі тризуб

поступово витісняється з життя Київської держави, а потім

і майже зовсім зникає на наших землях. Повернення його

як ураїнського символу відбувається лише в 1918 році,

після проголошення Української Народної Республіки.

У 0— 30-х рр. XX століття символіку з тризубом вико-ристовували різні політичні організації Західної України та Північної Буковини. Сьогодні як Малий герб України

він зображується в назвах установ, на грамотах, печатках,

грошових знаках тощо. Став тризуб і складовою части-ною проекту Великого герба держави, який було створено в 1997 році.

Цей проект успадковує ще два історичні символи, що

були притаманні українським землям різної доби. Перший

із них — «козак із мушкетом» — служив емблемою Війська

Запорізького.

 

Другою складовою частиною Великого герба України, за

художнім проектом, є зображення коронованого лева. Це

один із традиційних і найдавніших геральдичних знаків.

На українських землях він з’явився спочатку на печатках

галицьких князів. Згодом цей знак став територіально-ди-настичним. У ХІV столітті, у період найбільшого розквіту

Галицько-Волинської держави, зображення лева набуває

значення державного герба. Водночас воно є гербом міста

Львова.

 

Усі ці складові частини Великого герба України має

поєднати вінець княжої доби. Він вказує на першоджере-ло української державності — Київську Русь — і є сим-волом суверенітету та вікових державних традицій. До речі, той же вінець Володимира зображений на сучасних грошових одиницях України — купюрі номіналом одна гривня.

 

Композицію Великого герба України пропонується при-красити стрічкою національних барв із написом «Воля.

 

Злагода. Добро» та зображенням загальновизнаних рослин-них символів країни — кетягів калини в сполученні з пше-ничним колоссям. Вони є ознакою щедрості й багатства

 

української землі, добробуту, миролюбного характеру її

 

народу. Загалом Герб України поєднує в собі головні етапи

 

становлення й розвитку нашої державності, демократич-ного республіканського влаштування на всіх українських землях.

 

Дер жавним прапором України з 8 січня 199 року ви-знаний прямокутний стяг із двох рівновеликих горизон-тальних смуг: верхня — синього, а нижня — жовтого ко-льорів. Ці барви були символічними для Київської Русі ще до прийняття християнства. Після хрещення держави вони були освячені образом животворного Хреста. За добу тата-ро-монгольської навали ця символіка зникла. Але згодом вона відродилася в церковних оздобах та гербах українсь-ких міст. Майже всі вони були облямовані жовто-блакит-ними кольорами. Із XVIII століття з блакитного полотнища вироблялися всі полкові й сотенні козацькі прапори Війсь-ка Запорізького. Жовтою фарбою на них наносили хрест, зорі, зброю або постаті святих. Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був вмотивований тим, що символами країни є чисте небо (синій колір) та пшенична нива (жов-тий колір).

 

Давня символіка українців відродилася знову в гер-бі й прапорі Української Народної Республіки, що були ухвалені Центральною Радою 1918 року. Але ненадовго. За

 

часів радянської влади національними барвами Українсь-кої РСР вважалися червоний та блакитний. Лише 4 вересня 1991 року, після проголошення Україною незалежності, синьо-жовтий прапор знову був піднятий над будинком Вер-ховної Ради.

 

В основу Державного гімну України був покладений на-ціональний гімн, створений 1803 року на музику українсь-кого композитора і диригента Михайла Вербицького. Тек-стом до нього став відомий вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Текст гімну затвердила Верховна Рада

 

України 16 січня 199 року, внісши деякі зміни до першого рядка.

 

Павло Платонович Чубинський (1839—1884) — відомий український поет, етнограф та фольклорист, юрист за фахом.

 

Серед його науково-літературної спадщини багато робіт-до-сліджень побуту, звичаїв, пісень, говірок та народних віру-вань українців, поетичні збірки. Але чи не найбільшу попу-лярність Чубинському приніс вірш «Ще не вмерла Україна»

 

(186). Цей сповнений патріотизму твір швидко поширився серед народу, студентської молоді та інтелігенції. Він так подобався читачам, що його авторство навіть приписували Т. Шевченкові.

 

За різних часів національними українськими гімнами вважалися також «Заповіт» Т. Шевченка та «Вічний рево-люціонер» І. Франка на музику Д. Січинського. На Галичині співали «Мир вам, браття» та церковний гімн «Боже, вели-кий, єдиний, нам Україну храни» на слова О. Кониського

 

і музику М. Лисенка.

 

Державний гімн України звучить під час урочистих

 

заходів, відзначення державних свят, демонстрацій, вій-ськових парадів, вшанування переможців на міжнарод-них спортивних змаганнях. Під час його звучання при-сутні мають встати, цивільні — покласти праву руку на серце, військові — віддати честь. Усі мають стояти ли-цем до Державного прапора України. Зараз і ми зробимо так само і вшануємо свої національні символи. ( Звучить аудіозапис Державного гімну України. Усі встають, слухають Гімн.)

 

Кросворд « моя держава».

Учитель роздає учням роздруковані аркуші з кросвордом

і просить розв’язати його.

 

1. Установлене державною владою загальне, для

всіх обов’язкове правило, що має найвищу силу.

 

(Закон .)

 

. Символічний знак держави, міста чи роду, зображу -ваний на прапорі, монетах, печатках. (Герб.)

 

3. Полотнище одного або кількох кольорів, яке є симво-лом держави, організації. (Прапор.)

 

4. Назва головного міста нашої держави, де міститься

уряд та урядові установи. (Київ.)

 

5. Урочиста пісня, що є символом державної єдності.

(Гімн.)

 

6. Місцевість, де людина народилася, рідний край.

(Батьківщина .)

 

Ключове слово кросворда — «Країна».

Яку літеру треба дописати, щоб виникла назва твоєї країни? (літеру «У», «Україна».)

 

виступ учня-читця.

Наперед виходить учень-читець. Він розповідає про герб і прапор свого міста або адміністративного центру, у даному випадку йдеться про герб і прапор Харкова.

Учень. Атрибутами влади (офіційними її доказами) міста є власні герб та прапор. Свій сучасний герб Харків успадкував з 781 року. Кожний елемент цих символів міста має особливе значення. Зелене поле нагадує про те, що Харків — частина Слобожанщини — квітучого краю

з різноманітною багатою природою. Ріг достатку з плода-ми і квітами символізує одвічну родючість нашої землі та ті плоди, якими вона щедро годує працьовитих людей.

Навхрест рогу достатку міститься кадуцей (жезл) — пали-ця античного бога Меркурія, який, за міфологією, є пок-ровителем торгівлі, ремесел, підприємництва, заповзятли-вості охоронців законів і правопорядку.

 

Заключне слово вчителя.

Свої національні символи люди повинні шанувати й бе-регти. Про це записано у статті 6 Конституції України: «Захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності; шанування її державних символів є обов’язком громадян

України».Не забувайте, що ви — діти землі, що зветься Украї-на. Ви повинні любити свою Батьківщину, вона у вас — єдина!


Переглядів: 119 | Теги: державні символи, патріотичне виховання

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar