Головна » Зарубіжна література

Загальнолюдські цінності в образах героїв грецької міфології

Мета: поглибити знання учнів про Давню Грецію; міф, міфологію; показати вплив грецької міфології на світову літературу; розвивати пізнавальний інтерес до вивчення позапрограмового матеріалу; ознайомити учнів з міфами про Нарциса, Афродіту вдосконалювати вміння аналізувати вчинки героїв, давати характеристику, робити висновки; виховувати в учнів кращі моральні якості на прикладі героїв та стійкий інтерес до культурної спадщини.

Тип заходу: літературний мікс.

Обладнання: мультимедійна дошка, аудіозапис народної музики Греції, костюми героїв міфів, мультфільм «По стежках грецьких міфів».

 

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителю.

Погляньте на карту. Незначною за розмірами була колиска європейської культури - Давня Греція, яку самі греки називали Елладою. Клаптики землі в безкрайніх морях, незвичайні кліматичні умови, рабовласницький світ, землероби, ремісники і культура що пережила віки. Скупі на похвалу вчені інколи називають цей феномен «грецьким дивом».
Давньогрецька Міфологія - невід’ємна частина світової культури. Міфи це не тільки цікаві розповіді про легендарні події, а й джерело знань про життя еллінів. У міфах відбилися різні нездійсненні для тих часів мрії людства: політ людини, приборкання сил природи, освоєння далеких морів, земель, перемога добра.

2. Бесіда за запитаннями.

Що таке міф?

(Вид усної народної творчості, розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у створенні світу.)

Що в перекладі з грецької означає слово «міф»?

(Слово, промову, розмову, пораду, намір, прислів’я, оповідання, переказ, тощо. Те чого не було насправді.)

ІІІ. Основна частина.

1. Слово вчителя.

Греки, як діти, постійно цікавились навколишнім середовищем, відчували навколо себе розмаїття і могутнє життя таємних сил.

Дерева ростуть - диво, листя шелестить - то звучить їх мова.

Вогонь народжується і пожирає все навкруги - то жива істота.

Прагнучи пізнати світ, вони називають іменами явища природи. Кожне явище, заняття мало свого покровителя.

 Грецький селянин, проходячи повз камінь на перехресті ставав перед ним навколішки і поливав оливою. Метеоритам приписували божественну силу, бо вони впали з неба.

Вважали, що божевільний, сівши на камінь повертав собі розум, а грішний очищався від гріха.

Греки вірили, що боги Давньої Греції живуть на високій горі Олімп.

Повелитель всього світу - втілення блискавки - бог Зевс.

Повелитель моря, брат Зевса - Посейдон.

Володар царства померлих їхній третій брат Аїд.

Давні люди не відводили собі центрального місця в навколишньому середовищі, вони вважали, що все залежить від волі богів.

Боги і герої, оспівані у міфах, залишилися у пам’яті людства на завжди. Багато поколінь письменників, художників, скульпторів, архітекторів брали і досі беруть образи для своїх творів із грецької міфології.

2. Вікторина.

З деякими міфами та їх героями ми вже знайомі. Тож спробуйте пізнати їх.

Про кого з міфічних героїв вірш?

Я переміг титанів і Тіфона

І скинув їх в тартар - безодню тьми

Я людям дав порядок і закони -

Основи світу, що тримають мир.

В моїй руці не спис, а блискавиці,

Бо я володар грому і дощу,

Вони мов кара у моїй десниці –

Порушникам закону не прощу!            (Зевс)

 

Ти боротьбу обрав Титане

В двобої волі і страждань

Прийняв ти муки без вагань …

Ти людству освітив дороги,

Ти - символ віри і тепла …          (Прометей )

 

Геройські подвиги чинив

На чужині і вдома

Тоді до Фракії не йшли

Ніяк чужосторонні:

Усім їм пострахом були

Шалені царські коні.          (Геракл)

Чи подобається вам Геракл?

Він упорядковує життя, вносить в існування людей справедливість, красу, силу. Показує безмежні можливості кожного з нас, змушує повірити в себе, протистояти злу.

З. Слово вчителя. За усіх часів вважалось, що кожна освічена людина повинна знати цих героїв. Але їх ще багато: Афродіта, Гера, Афіна, Паллада, Гефест, Аполлон та інші …

4. Інсценізація міфів.

Життя героїв в Давній Греції широко демонструвалось на сцені грецького театру у вигляді комедії, трагедії. На кожній виставі співали оди богам і прославляли героїв.

Сьогодні ми з вами поринемо у світ грецького театру.

Міф про Афродіту.

Не зніжений, легковажній богині Афродіті втручатися в криваві битви. Вона пробуджує в серцях богів і смертних любов. Завдяки цій владі вона панує над усім світом.

Ніхто не може втекти від її влади - навіть боги. Тільки войовниця Афіна, Гестія та Артеміда не підкоряються її могутності. Висока, струнка, з ніжними рисами обличчя, м'якою хвилею золотого волосся, що, як вінець, лежить на її прекрасній голові, Афродіта - втілення божественної краси і нев'янучої юності. Коли вона йде, у сяйві своєї краси, в запашних шатах, тоді яскравіше світить сонце, пишніше розцвітають квіти. Дикі лісові звірі біжать до неї з лісових хащів, до неї зграями злітаються птахи, коли вона проходить лісом. Леви, пантери, барси та ведмеді лагідно лащаться до неї. Спокійно йде серед диких звірів Афродіта, горда з своєї променистої краси. Її супутниці Ори і Харіти, богині краси і грації, прислуговують їй. Вони одягають богиню в розкішні шати, зачісують її золоте волосся, вінчають її голову виблискуючою діадемою.

Коло острова Кіфери народилась Афродіта, дочка Урана, з білосніжного шумовиння морських хвиль. Легкий, пестливий вітерець приніс її на острів Кіпр. Там оточили юні Ори створену з морських хвиль богиню кохання. Вони прибрали її в золототкані шати і увінчали вінком із запашних квітів. Де тільки ступала Афродіта, там буйно виростали квіти. Все повітря сповнене було чудовими пахощами. Ерот і Гімерот повели прекрасну богиню на Олімп. Гучно вітали її боги. З того часу завжди живе серед богів Олімпу золота Афродіта, вічно юна, найвродливіша з богинь.

Запитання для обговорення.

1. Які людські почуття втілює в собі Афродіта?

2. Чому богиня любові має владу над всім світом і богами?

З. Чому не підвладні Афродіті боги війни та роздору?

Міф про Нарциса.

Викладено за поемою Овідія «Метаморфози».

Але хто не шанує золотосяйної Афродіти, хто відкидає дари її, хто повстає проти її влади, того нещадно карає богиня кохання. Так покарала вона сина річкового бога Кефіса і німфи Левріони, прекрасного, але холодного, гордого Нарциса. Нікого не любив він, крім самого себе, лише себе вважав гідним любові.

Одного разу, коли він заблудився у густому лісі під час полювання, побачила його німфа Ехо. Німфа не могла сама заговорити з Нарцисом. На ній тяжіла кара богині Гери: мовчати повинна була німфа Ехо, а відповідати на запитання вона могла, лише повторюючи тільки їх останні слова. З захопленням дивилась Ехо на стрункого красеня - юнака, схована від нього лісовою гущавиною. Нарцис оглянувся навколо, не знаючи, куди йому йти, і голосно крикнув:

Ей, хто тут?
Тут! - почулась голосна відповідь Ехо.
Іди сюди! - крикнув Нарцис.
Сюди! - відповіла Ехо.

З подивом оглядається прекрасний Нарцис на всі сторони.

Нікого немає. Здивований цим, він голосно вигукнув:

Сюди, швидше до мене!

І радісно відгукнулась Ехо:

До мене!

Простягаючи руки, поспішає до Нарциса німфа з лісу, але гнівно відштовхнув її прекрасний юнак. Пішов він поспішно від німфи сховався у темному лісі.

Сховалась у лісовій непрохідній гущавині знехтувана німфа; вона страждає з кохання до Нарциса, нікому не показується тільки сумно відгукується на кожний поклик нещасна Ехо.

А Нарцис лишився, як і раніше, гордим, самозакоханим. Він відкидав кохання всіх. Багатьох німф зробила нещасними його гордість. І якось одна із знехтуваних ним німф вигукнула:

Покохай же і ти, Нарцисе! І хай не відповідає тобі на твою любов людина, яку ти покохаєш!

Здійснилося побажання німфи. Розгнівалась богиня кохання Афродіта на те, що Нарцис відхиляє її дари, і покарала його. Одного разу весною під час полювання Нарцис підійшов до струмка і захотів напитися холодної води. Ще ні разу не торкалися вод цього струмка ні пастух, ні гірські кози, ні разу не падала в струмок зламана гілка, навіть вітер не заносив у струмок пелюстків пишних квітів. Вода його була чиста і прозора. Як у дзеркалі, відбивалося в ній все навколо: і кущі, що розрослися на березі, і стрункі кипариси, і блакитне небо. Нагнувся Нарцис до струмка, спершись руками на камінь, що виступав з води, і віддзеркалився в струмку весь, в усій своїй красі. Отут-то і спіткала його кара Афродіти. З подивом дивиться він на своє відображення у воді, і сильне кохання опановує його. Повними любові очима дивиться він на своє відображення у воді, він манить його, кличе, простягає до нього руки. Нахиляється Нарцис до дзеркала вод, щоб поцілувати своє відображення, але цілує тільки холодну, прозору воду струмка. Все забув Нарцис, він не йде від струмка, не відриваючись, милується самим собою. Він не їсть, не п'є, не спить. Нарешті, повний відчаю, вигукує Нарцис, простягаючи руки до свого відображення:

Ох, хто страждав так жорстоко! Нас розділяють не гори, не моря, а тільки смужка води, і все ж не можемо ми бути з тобою разом. Вийди ж із струмка!

Замислився Нарцис, дивлячись на своє відображення у воді. Раптом жахлива думка прийшла йому в голову, і тихо шепоче він своєму відображенню, нахиляючись до самої води:

О, горе! Я боюсь, чи не покохав я самого себе! Адже ти - я сам! Я люблю самого себе. Я почуваю, що небагато лишилося мені жити. Ледве розцвівши, зів'яну я і зійду в похмуре царство тіней. Смерть не лякає мене; смерть принесе мені кінець мукам кохання.

3алишають сили Нарциса, блідне він і почуває вже наближення смерті, але все ж не може відірватися від свого відображення. Плаче Нарцис. Падають його сльози в прозорі води струмка. По дзеркальній поверхні води пішли круги, і зникло прекрасне відображення. З жахом вигукнув Нарцис;

О, де ти! Вернись! Залишися! Не покидай мене, адже це жорстоко. О, дай хоч дивитися на тебе!

Але ось знову спокійна вода, знову з'явилося відображення, знову, не відриваючись, дивиться на нього Нарцис. Тане він, мов роса на квітах у промінні гарячого сонця. Бачить і нещасна німфа Ехо, як страждає Нарцис. Вона, як і раніше, любить його; страждання Нарциса болем стискають її серце.

О, горе! - вигукує Нарцис.
Горе! - відповідає Ехо.

Нарешті, змучений, слабнучим голосом скрикнув Нарцис, дивлячись на своє відображення:

Прощай!

І ще тихше, ледве чутно, пролунала відповідь німфи Ехо:

Прощай!

Схилилась голова Нарциса на зелену прибережну траву, і темрява смерті вкрила його очі. Вмер Нарцис. Плакали в лісі молоді німфи, і плакала Ехо. Приготували німфи юному Нарцисові могилу, але коли прийшли по його тіло, то не знайшли його. На тому місці, де схилилась на траву голова Нарциса, виросла біла запашна квітка – квітка смерті; нарцисом називають її.

Запитання для обговорення

1. Кого кохав Нарцис?

2. Чому почуття любові і створює і руйнує,  дає життя і призводить до загибелі?

ІV. Заключне слово вчителя.

Людство. Як багато вміщає в себе це слово. Уміщає епохи, цивілізації, усе, що з ними зв’язане, усе, що в них відбувалося. А головне - вони створювалися людиною, ці епохи й цивілізації. І руйнувалися теж людиною... Але жодна епоха не проповідувала руйнування. Принаймні, не прагнула повалити в безодню небуття все створене. Серед тих, хто гідний пам'яті в будь-якій епосі - Прометей. Герой, що зійшов з небес для великої справи служіння людям, - приклад самого прекрасного призначення людини на землі. Адже титан, що займає місце поруч із верховними богами, ослухався волі Зевса, що стало нечуваною зухвалістю з його боку. Подарувати людям знання, щастя людського буття, усвідомлення свого призначення - це і є те головне, для чого людина й повинна існувати на землі. Сьогодні, як ніколи, відчувається необхідність у таких Прометеях, які служать безкорисливо людям, несуть тепло, світло в дома своїх співгромадян у століття розгулу й свавілля. Прометей, що опустився з Олімпу, не бачив нічого для себе головніше, як повстати проти Зевса, що не визнає смертних і їхнього права на людське існування. Як багато можна говорити про те, що входить у поняття слова «загальнолюдське». Для нас це насамперед те, що зрозуміло у вчинках, житті людей, що живуть і жили в різних куточках планети сьогодні й тисячоріччя назад. Скільки ж потрібно сил і знань людині, щоб боротися зі стихіями, уміти переборювати труднощі, хвороби, втрати.

V. Мультфільм у подарунок.


Теги: Бондаренко В.М., давньогрецькі міфи
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 387/13


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar