Головна » Зарубіжна література

Р. М. Рільке «Сонети до Орфея», «Орфей, Евредіка, Гермес». Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом

Мета уроку: показати глибинні зрушення в поезії на зламі віків, познайомити учнів з поезією Р.М.Рільке, розкрити універсальні засади творчості поета, осмислити вимоги Рільке до «справжнього поета»,  розвивати навички самостійного здобування інформації, уміння аналізувати літературні процеси й сприймати поетичні твори, розширити знання учнів про європейський сонет, розкрити образ Орфея у світовій культурі; виховувати прагнення до пізнання одвічних основ буття, природи, людського життя, мистецтва, любов до поезії, поглиблювати загальнокультурні компетенці.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, схема «Модернізм».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Теорія літератури:сонет, неокласицизм, орфізм.

Очікувані результати: учні характеризують творчість австрійського поета Р. М. Рільке як об’єднаний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів «Орфей, Евредіка, Гермес», «Сонетів до Орфея»); вчаться аналізувати поетичний текст у єдності змісту і форми.

 

ХІД  УРОКУ:

                                                                              Він є тутешній? О ні, - двох         

                                                                      держав розмахом духу  свого він сягає.

                                                                                  Р.М. Рільке «Сонети до Орфея»

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчител

 «Поезія Рільке – це плоди такого внутрішнього дозрівання, прозріння світу через людську добрість і високість, через болісний процес осягнення радості бути зі світом на «ти», - писав Василь Стус.  Райнер Марія Рільке – австрійський поет кінця 19– початку  20 століття, творчість якого ввібрала все різноманіття модерністських напрямів і течій свого часу, у якій він намагався осягнути й донести до читача художнім словом одвічні істини життя. Про нього та глибинні зрушення в поезії початку 20 століття  йтиметься на уроці.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань.

     На попередньому уроці ми познайомились з життям і творчістю великого австрійського поета Райнера Марії Рільке.

1.  Що найбільше всього вразило вас у житті і творчості поета?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

(Багато подорожував, був громадянином світу. Був самотнім, як і його співвітчизник Франц Кафка. Кожна поїздка ставила для нього поштовх для створення «нових поезій».)

2. Складіть психологічний портрет поета

ІV. Оголошення теми та мети уроку.

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.  Евристична бесіда

- Визначте поняття «модернізм». Назвіть його складові.

- Що, на вашу думку, змусило поетів шукати нові поетичні форми для творів?

- Наскільки  важливою є форма художніх творів для вираження певних поглядів, спостережень, світовідчуття?

2.  Повідомлення учнів про орфізм (давнє релігійне вчення, пов’язане з давньоєгипетськими культами)

   Прихильників орфізму називали орфіками. Вони вірили в безсмертя душі, вважали, що душі праведників мешкають на зірках. Орфіками вважали себе М.Волошин, Р.М Рільке. У давніх містичних вченнях митців приваблювала віра в інтуїцію, безпосереднє пізнання Бога і краси. Рільке був глибоко віруючою людиною, ніколи не розставався із Біблією, але вчення орфіків було близьким його художній натурі.

3. Слово вчителя

     Сьогодні наш урок присвячений вивченню поезії Рільке. Ми познайомимося з поезією (яку часто називають поемою) «Орфей Евредіка, Гермес»  та «Сонетами до Орфея». Розпочнемо ми наш урок з поезії «Орфей,Евредіка,Гермес», тому що саме в ній поет вперше звернувся до образу Орфея. 

4. Повідомлення учнів про Орфея, Гермеса

5. Виразне читання поезії «Орфей, Евредіка, Гермес»

6. Ідейно-художній аналіз поезії

                                  (робота у творчих групах)

Завдання першій групі:

1.1 Порівняйте вірші з міфом про Орфея. Доведіть, що відомий сюжет наповнений новим змістом.

1.2 Які кольори притаманні світу Аїду в поезії Рільке?

1.3 Як поет характеризує Орфея,  Евредіку, Гермеса?  Довести   свої відповіді цитатами.

Завдання другій групі:

2.1 Як передає поет душевні переживання героїв міфу?

2.2  Якими художніми засобами поет змальовує філософську картину Всесвіту?

2.3 Які два світи постають у сонеті?

Запитання третій групі:

3.1  Як  показує автор  величезну Силу  мистецтва?

3.2  Яким ми бачимо Орфея?

3.3  Які три виміри автор зображує в поезії.

Запитання четвертій групі:

4.1 Який він – світ смерті?Які образи вживав автор?

4.2  Як ви їх розумієте?

4.3 Знайдіть образи, у в яких відчувається потенціал майбутнього?

Запитання п'ятій групі:

5.1 Якою ми  бачимо Евредіку?

5.2 Чому байдужа Еврідіка?

5.3   Кохання Орфея «сильніше за смерть». Чому воно не допомогло йому врятувати Евр

7. Дискусія на тему:  Чому він все таки повернувся?

      (Орфей тут ніби ще не цілком впевнений, що силою свого поетичного слова він справді здатен повернути з небуття кохану, створити свій світ. Тому він обертається і втрачає Евредіку.)

8. Коментар учителя

     У вільний античний сюжет про Орфея і Евредіку наповняється глибоким філософським змістом. Картина, яку змальовує автор є синтезом реального і потойбічного, міфічного, дійсного. Художній світ твору надзвичайно драматичний і складний. І пише єдиний образ освітлює цей похмурий світ – образ Орфея, який попри все крокував вперед. Вірш являє собою символічне зображення духовної атмосфери суспільства. Український поет і перекладач М. Орест назвав цей твір «Узагальненням вираженням духовної драми століття». Це надзвичайний твір. Це про нього Йосип Бродський сказав, що він найкращий у  20 столітті. А міфічні образи ожили у балеті Стравинського «Орфей» і  рок-опері Рибникова «Орфей і Евредіка». Геніальність Рільке вражає. Він вважав, що люди звикають до духовної темряви, не усвідомлюючи, що прямують у царство смерті,  і гостро відчував біль за Всесвітом. Тому його лірика й уміщує весь Космос. і весь Всесвіт. Тому її і вважають філософською.

    У сонетах «До Орфея» Рільке підходить до теми Орфея з принципово іншої позиції.

9. Виступ групи літературознавців   Сонет – тверда поетична форма: вірш з 14 рядків, що утворюють два чотиривірші-катрени (на два рими) і 2 тривірші-терцети (на 2 або 3 рими), частіше за все у «французькій» послідовності, або в «італійській». Прийнято відносити до сонетів також «шекспірівський сонет», або сонет з «англійським» римуванням (три катрени і заключний двовірш), який придбав особливу популярність завдяки Вільяму Шекспіру.

Історія сонета  Припускають,що зародкові початки сонета губляться в поезії провансальських трубадурів, але постав він у Італії. Першими сонетами вважають твори  Ф. да Барберіні й А. да Темпо. Остаточної форми йому надав, встановити численність рядків і порядок рим Ф. Петрарка (1304-1374). Сонет проходить через всю історію європейської та світової літератури, розкриваючись у поезії П. Ронсара у Франції та В.Шекспіра в Англії. Зневажений класицизмом, сонет відродився в добу романтизму, став улюбленою формою «парнасців» та символістів.

3. Розповідь про Орфея Давньогрецький міф про Орфея. Орфей – давньогрецький співак, музикант. Мав магічну силу – його спів підпорядковував людей, звірів, богів. Володар світу мертвих Аїд, зачарований співом Орфея, обіцяє повернути його улюблену Евредіку зі світу померлих, але за однієї умови: Орфей не повинен був озиратися на дружину, яка йшла за ним. Але Орфей оглянувся і втратив Евредіку назавжди.

10.Слово вчителя

   «Сонети до Орфея» - вершина творчості Р.М Рільке.  Цикл «Сонети до Орфея» складається з 50 творів, належать до третього, останнього, періоду творчості Рільке, в  якому  автор перейшов до неокласичної модерністської поезії. Рільке вважав, що художник уподібнюється Орфею, який здійснює зв'язок між живими і мертвими і наділений  даром перетворювати світ.

     У циклі Рільке розкриває життя людини, стан його душевної застави: і смуток, і покірність, і шлях до небесного, до вічного, до гармонії. У душі ліричного героя йде боротьба, але все ж таки добро, любов,мистецтво перемагають. Своїм співом Орфей надихає людей прагнути до ідеалу. З приходом Орфея все співає, пробуджується любов, зростає віра. Життєстверджуючий характер «Сонетів до Орфея». Любов і смерть – те, з чим людина співіснує в житті. Вони незбагненні, але завдяки тому, що «тільки пісні на землі сяють, святкові», цикл сонетів має життєствердний характер. Р.М. Рільке називають Орфеєм 20 ст. Так як він прагнув за допомогою поетичного слова проти діяти ненависті,відчуженості. Поет стверджував, що «темою і наміром будь-якого мистецтва є примирення людини   зі Всесвітом».       Відходячи від усталеної форми сонета, Рільке творить свій власний сонетний твір,наповнюючи його глибоким и роздумами про буття і небуття, про життя і забуття, про космос і Землю, про вічне (незмінне) і тлінне (змінне). У Рільке сонет нібито підкреслює  миттєвість усього, що є в житті, на що так чи інакше впливає людина як частка великого космосу. У філософській поезії звучать  трагічні мотиви. Мотив смерті присутній у найсвітліших сонетах поета, але смерть – це одна з реалій життя, яке щороку проростає  попри темні сили Аїду.

     Саме тому в сонетах Рільке виникає могутнє біблійне «Я єсть» - суть людини, яка приходить у цей світ, щоб жити, а не живе, щоб вимерти. «Я єсть» - це утвердження самоцінності людини як особистості. І у цьому – любов поета до людини, його гуманістична позиція. Головні теми його сонетів прості і разом з тим багатозначні: це теми співця і його впливу на слухачів.

11. Робота в групах. Сонети до Орфея

Питання і завдання для учнів  першої групи:

1. Прочитайте сонет у різних перекладах.

Ось дерево звелось. О виростання!

О спів Орфея! Співу повен слух

І змовкло все, та плине крізь мовчання

новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,

покинувши кубельця чи барліг;

вони, либонь, зробилися тихіші

не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання. Рев, скавчання, гам

змаліли в їх серцях. Їм за пристанок

недавно ще була маленька хижа,

де крилася жадливість їхня хижа

і де при вході аж хитався ґанок, —

там ти воздвиг їх прислухання храм.

(переклад Миколи Бажана)

 

О дерево звелось! О надвисання!

О крон нагірній гук — Орфеїв спів!

І змовкло все. Та вже й в самім мовчанні

новий початок, знак і порух зрів

                            Із кубл і лігов звірі вирушали

                            в прояснений і виріджений ліс,

                            і видалось: не страх їм горла стис

                            і не від хитрощів вони змовкали,

а з наслухань. Пощухли їм в серцях

трубіж, і рев, і крики. Де не скоро

з’явилася б і хижка наслухання,

в яскині найтьмянішого бажання

із брамою, де аж двигтять підпори,

собори спорудив ти їм в ушах!

(переклад Василя Стуса)

Устало древо. О гінке зростання!

Орфей співа. О вгору вольний гон!

I вмовкло все. I з того от мовчання

Постав новий зачин, новий закон.

Із лісу, що у лагоді світлішав,

Ринули звірі з леж своїх і гнізд;

Не лють їх гнала і не хижий хист,

Не ляк їх упокорив і утишив,

А слухання, вчування.

Рев і рик Змалів їм у серцях.

I де допіру Хіба яка хибарочка у хащах.

Хилялася до первісних слухащих,

 Де темна хіть чаїлась потай миру,- храм воздвиг співливий чарівник.

                                                                       (переклад Микола Лукаша)

 

2. Визначте міфологічну основу твору.

3. Чи всю сюжетну основу міфу Орфея використовує Рільке у цьому вірші? Поясніть свою думку.

4. Як зображується спів Орфея? Якого значення надає йому автор?

5. Розкажіть про вплив, який  справляє спів Орфея на світ.

6. Поясніть метафоричний образ дерева у вірші.

Питання та завдання для учнів другої групи

1. Прочитайте сонет.

В мені немов жило дівчатко гоже

і вибігло, зачувши ліри спів,

сяйнувши крізь вуаль весільних днів,

у вухах в мене примостило ложе

й заснуло там. Все стало сном її, —

все, що мене вражало, наче диво.

побачені дерева, луки, ниви,

всі ці далекі і близькі краї.

Вона снить світом. Як, співучий боже,

ти, всупереч самій, її створив?

Поглянь: вона звелася, хоч вві сні.

Де смерть її? Чи знайдеш ти мотив,

докіль не вб'ють її твої пісні?

Де зникло з мене?.. те дівчатко гоже...

2. Пригадайте історію створювання «Сонетів до Орфея» і з'ясуйте, про яку дівчинку йде мова у творі?

3. Як розуміє автор мистецтво у цьому вірші?

4. Чому Орфей називається «співучий Бог»?

Питання і запитання для учнів третьої групи

1. Прочитайте сонет

Бог це зумів, та чи пройти людині

крізь вузькість ліри так, як бог-співець?

Двоїться мисль. На схрещенні сердець

не зводять Аполлонові святині.

Той спів, якого вчиш, не пожадання,

не клич сягти досяжних ще вершин.

Спів — здобич бога. Спів — це існування.

А як же нам, коли оберне він

І землю, й зорі вбік на нашу путь?

Не буде, хлопче, добре задля тебе,

як спів тобі розірве рот, — забудь,

що ти співав. Час одзвуки всі витер.

По-іншому співать насправді треба.

Не подих в пустку. Віддих в бога. Вітер.

2. Які думки й почуття викликав у вас цей сонет?

3. Як розуміє автор спів?

4. Чому образ пісні поєднаний з образом Бога?

5. Яке значення має образ вітру,що з'являється у фіналі вірша?

Питання і завдання для учнів четвертої групи

1. Прочитайте сонет

Надгробків не муруйте. Хай віднині йому троянди шану віддають.  Бо це Орфей, що і в своїй одміні сповна існує. Не в найменні суть і нам шукати. Він існує зрідка лиш піснею, що, гинучи, бринить. Отак троянди опадає квітка. Защедра й ти, життя коротка мить.  Коли б ви знали цей приділ конань,  оцю невідворотну мить агоній!  Як спів заходить за останню грань - Орфей іде, куди шляхів немає, поклавши на решітко струн долоні, і ловить збіглий погук і зникає.

2. Хто з письменників ще звертався до даної теми?

3. Яку традиційну в літературі тему порушує Рільке в даному сонеті?

4. Як вирішує цю проблему митець?

5. З’ясуйте значення образу троянди у вірші.

6. Чи підвладне мистецтво смерті?

Питання і завдання для п'ятої групи

Славити! Слави обранець спливе

вгору із надр, як руда — з брил мовчання.

Серце його — о давильні стискання —

людям вино витискає живе.

Звуку пісень його порох не вкриє,

якщо на божий співатиме лад.

Скрізь — виноградник і скрізь — виноград,

що на осонні південному зріє.

Ні королі, перетлілі в труні,

слави його не принизять, ані

тіні богів не дадуть на образу.

Він є одним з вічносущих гінців,

котрий приходить до Брами Мерців,

овочів славних тримаючи вазу.

2. Як у цьому сонеті автор розуміє призначення мистецтва?

3. Як вирішується проблема «митець і смерть»? Як на думку Рільке, митець може здолати смерть?.

4. Назвіть біблійні символи у вірші.  Яку роль вони виконують?

12. Теорія літератури

Неокласицизм – умовна назва для позначення тих тенденцій у поезії на межі 19-20 століть, що брали за основу «класичну норму», яка передбачала досконалість форми та ясність поетичної мови, зосередженість на вічних засадах буття, настанову на успадкування культурною і літературної традиції, орієнтацію на кращі взірці мистецтва, використання античних сюжетів і образів.

Коментар. У своєму творчому становленні Р.М.Рільке пройшов основні етапи розвитку літератури кінця 19 початку 20 століття, починаючи від символізму і закінчуючи вершиною неокласичної модерністської поезії.

V. Рефлексія.

Намалювати схему  першого  сонета, використовуючи образи-символи.

VІ.  Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити на пам'ять один із сонетів Рільке.

2. Підготувати біографію Гійома Аполлінера.

3.  Скласти тези до виступу на тему: «Орфей співа. О вгору вольний гомін»

                                                                                                (P. М. Рільке)

Підсумок уроку

 Слово вчителя

Сьогодні ми говорили про творчість сучасного Орфея Р.М. Рільке.

Істинні митці завжди відчувають справжню красу. Українською мовою творчість Рільке й Аполлінера перекладали такі майстри поетичного слова: Дмитро Павличко, Василь Стус, Микола Лукаш, Павло Тичина, Микола Бажан, Леонід Первомайський. Рільке зазначив: «Щоб творити, митець мусить «вмерти» для життя. Його покликання не жити, а бути посередником між світами». А це є суть модернової доби: синтез чуттєвого і духовного, швидкоплинного і вічного, буття і творчості.

      Літературознавець О.П. Попов вважав: «У Рільке є щось таке, чого не знайдеш ні в кого, дивний, суто рільківський образ: вічно зелений кущ у центрі всього, де час зупинився, вінок із гнучкого зілля, і кожна гілка – це хтось люблячий, а поети – квіти на цій неопалимій купині. Саме любов є тією силою, що робить людину безсмертною і  продовжує існування серця світу, попри весь трагізм життя, що його поет пізнав теж доволі. Все це дозволяє спокійніше дивитись і на наш час перетворень».


Теги: Лісовська Л.П., Рільке
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 1878/52


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar