| Головна » Всесвітня історія |
Мета: Ознайомити учнів з основними подіями історії Єгипту періоду Нового царства та з діяльністю таких правителів, як цариця Хатшепсут та фараони: Тутмос ІІІ, Ехнатон, Рамзес ІІ. З’ясувати причини занепаду Єгипту. Розвивати уміння учнів працювати з атласом, текстом підручника; навчити складати хронологічну таблицю, відповідати на прості та проблемні питання; виконувати творчі та пошукові завдання. Виховувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення минулого людства. Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь та навичок. Обладнання:карта, проектор,комп’ютерна презентація. Нові слова: гіксоси, світова держава. Хід уроку. I. Актуалізація опорних знань: 1. Робота з картою -Покажіть географічне положення Єгипту. -Де розташовувався Верхній, а де Нижній Єгипет. -Покажіть столицю об’єднаного Єгипту. 2. Мозковий штурм -Що таке ном? -Що таке місто-держава? -Які ознаки має місто-держава? -Хто очолив Єгипет? -Чому у Єгипті шанували фараона? -Коли було об’єднано Верхній і Нижній Єгипет? -Хто об’єднав Верхній і Нижній Єгипет? -Чому у Єгипті потрібна була сильна влада фараона? II. Мотивація навчальної діяльності. Учитель демонструє учням зображення синусоїди. (Слайд 2) Історія розвивається по синусоїді. За періодом розквіту обов’язково буде період занепаду, а потім знову розквіту. І це буде повторюватися до безкінечності. - Чи можна порушити цей закон і зробити так, щоб період розквіту ніколи не закінчувався? Можливі відповіді учнів ( Ні. Але можна зробити так, щоб кризові стани не були такими глибокими і затяжними. І сучасні країни також підпадають під такі закони, наприклад світові економічні кризи, які також впливають і на нашу країну. Можливо сьогодні ми з вами знайдемо рецепт подолання кризи). Ми з вами вже говорили про утворення і зміцнення Єгипетської держави, а сьогодні будемо говорити про найвищий її розквіт та занепад. Спробуємо дізнатися про особливі моменти діяльності деяких фараонів,(Хатшепсут, Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ) яка призвела або до розквіту, або до ослаблення держави. І в кінці уроку побачимо, що на історії Давнього Єгипту також можна перевірити істинність об’єктивних законів історії, тобто тих, які не залежать від волі людей. Спробуємо довести що розквіт і занепад це закономірні процеси, також ми маємо визначити що сприяло розквіту, а що могло стати причиною занепаду. (Слайд 3) Вчитель: Діти ви вже дещо знаєте про єгипетських царів, спробуйте намалювати їх словесний портрет. Добре, а сьогодні ми будемо працювати за таким планом.
III. Вивчення нового матеріалу. План. 1. Повстання селян. 2. Нашестя гіксосів. 3. Правління цариці Хатшепсут. 4. Тутмос ІІІ- завойовник. 5. Ехнатон -реформатор. 6. Рамзес ІІ- воін- будівничий. 7. Новоєгипетське військо. 8. Завоювання Єгипта персами. До питання 1 У 18 ст. до нашої ери фараони дуже багато воювали. Але, проводячи військові походи, фараони втратили контроль над номархами, які почали організовувати заколоти та розорювати господарство. Почалися повстання бідноти. Найбільше з них відбулося у 1750 році до н.е. А зараз я зачитаю вам уривок з історичного документа, а ви подумаєте які наслідки можуть мати події описані в ньому. Історичне джерело «Повчання Іпусера». «Лейденський папірус». (свідчення знатного вельможі про повстання бідноти 1750 рік до н. е.) «Краща земля в руках банд. Грабіжники усюди. Ніл зрошує, але ніхто не оре. Кожен говорить: «Ми не розуміємо, що робиться в країні». Простолюдини стали власниками коштовностей. Той, хто не міг собі купити навіть сандалів, тепер став власником багатств... Кров повсюди... Багато трупів поховано у Нілі... Благородні у горі, простолюдини радіють... ..прекрасна судова палата. Розкрадено її акти. Розкрито їхні податкові декларації. Чиновники убиті. Взято їх документи. О, як тяжко мені від цього лихоліття... Зерно Єгипту стало загальним добром...» Запитання: 1)Кому співчував автор? 2)Чого домоглися повсталі? 3)Як ви вважаєте, які наслідки для держави могло мати таке повстання? Відповіді дітей, серед яких треба виділити інформацію про послаблення держави. До питання 2 Вчитель: Послабленням єгипетської держави скористалися кочові племена гіксосів (словничок), що прийшли з Малої Азії та Сирії.У 17 ст. до. н. е. завоювали Єгипет. Вони хазяйнували в Єгипті майже сто років. Перевага гіксосів була у наявності колісниць, запряжених кіньми, яких у Єгипті ніколи раніше не бачили. (Слайд 4) Єгиптяни уклали воєнний союз із сусідніми державами і у16 ст. вигнали гіксосів зі своєї країни. З того часу починається період Нового царства - розквіт єгипетської держави. Діти сьогодні ми з вами будемо вчитися складати хронологічні таблиці, для того щоб систематизувати вивчений матеріал. Учитель демонструє хронологічну таблицю (Слайд5) ( Учні складають таблицю на заздалегідь підготовлених аркушах, а потім вклеюють їх у зошит.) -У якому столітті гіксоси завоювали Єгипет? -Чому гіксосам вдалось завоювати Єгипет?(Колісниці) -Коли єгиптяни вигнали гіксосів? -Що можна назвати позитивним наслідком вторгнення гіксосів?(Колісниці) До питання 3 Сьогодні ми дізнаємось про правління у Єгипті жінки. Таких випадків у історії Єгипту не багато. - У якому столітті правила Хатшепсут? Робимо запис до хронологічної таблиці. Цариця Хатшепсут ( бл.1489 – 1468 рр.до.н.е.). (Слайд7) Хатшепсут – дочка Тутмоса І, Ім’я перекладається - «перша серед найвродливіших» - правила Єгиптом 22 роки у, не підпускаючи свого пасинка Тутмоса ІІІ( сина Тутмоса ІІ ) до трону. Щоб підкреслити свою подібність до чоловіків-фараонів Хатшепсут носила подвійну корону та підв’язувала штучну борідку. Вона не могла ходити в походи на чолі війська, але організувала 2 експедиції до країни Пунт, щоб дістати пахощі і золото. Одну з них вона очолила сама. Багатства, привезені звідти вона подарувала жерцям бога Амона, які її підтримували. Потім звеліла увічнити цей похід на барельєфах свого храму-усипальниці. Під час її правління було збудовано багато храмів, найбільший з них у Дейр-ель-Бахрі ( Слайд 8) ( поховальний храм цариці ). На його рельєфах зображені головні моменти царювання Хатшепсут. Отже, як ви помітили цариця не воювала. - Як ви це можете пояснити? Хоч цариця і не здійснила завоювань,та все ж держава за її правління не зазнала занепаду. До питання 4 Наступником Хатшепсут став Тутмос ІІІ (Слайд 9) Робимо запис до хронологічної таблиці Фараон Тутмос ІІІ ( 1504 – 1450 рр. до н.е.) Він був великим завойовником. За його правління кордони Єгипту збільшилися втричі. Він мав могутню армію і завоював країни Східного Середземномор’я – Палестину й Сирі ю, країну на південних кордонах Єгипту – Нубію та інші. Робота з картою: показати території приєднані Тутмосом ІІІ, а вдома опрацювати контурну карту на ст. 5. А також опрацювати § 10. Завойовані держави виплачували Єгипту данину. З Нубії єгиптяни привозили золото, слонову кістку, гнали полонених. У завойованих країнах будували фортеці і розміщували єгипетські військові гарнізони. Фараон щороку об’їжджав свої володіння і карав непокірних. Усього Тутмос здійснив 17 походів. Він перетворив Єгипет на могутню « світову державу». Світова держава - велика країна, до складу якої входили десятки завойованих племен. ( Словничок,Слайд 10) -Завдяки чому Єгипет став світовою державою? -Як ви думаєте, чи назавжди покорились завойовані народи? -Що допомогло Тутмосу завоювати так багато територій? До питання 5 Не всі фараони воювали, були серед них і реформатори. Робимо запис до хронологічної таблиці Фараон Ехнатон ( Аменхотеп ІV) ( 1372 – 1354 рр. до н.е.) (Слайд 11) Аменхотепа (Ехнатона) вважають фараоном-реформатором. Відмовився від старих богів, посварився із жерцями і встановив новий культ одного бога, бога сонця Атона. Так Аменхотеп побудував для себе нову столицю, яку назвав Ахетатон, тобто « Місто сонячного обрію», а собі взяв нове ім’я – Ехнатон, тобто « Любий Атону». Ехнатон складав гімни на честь бога сонця. Він проголосив бога сонця Атона єдиним богом, якому слід поклонятися. Себе наказав величати сином Атона.. Ехнатон правив 17 років. Під час його правління Єгипет почав занепадати. Підкорені народи вже не відчували « залізної руки фараона». Знать та жерці, які жили в старій столиці у Фівах не хотіли йому коритися. Після його смерті жерці поновили колишні порядки, стерли з усіх написів ім’я ненависного їм царя. А для єгиптянина не було страшнішої кари, ніж позбутися власного імені. - Навіщо Аменхотеп хотів поширити віру лише в одного бога. -Чому реформа Ехнатона не всім сподобалась? -Чому Єгипет почав занепадати? -Чому після смерті Ехнатона поновлено старі порядки? До питання 6 Робимо запис до хронологічної таблиці Фараон Рамзес ІІ ( 1301 – 1235 рр. до н.е.) (Слайд12) Він ще за життя заслужив титул « Великий». Коли йому було 10 років, він вже командував підрозділом піхоти свого батька Сеті І під час походу в Лівію. Силою зброї він повернув Єгипту втрачені землі. Подібно іншим фараонам він використовував велику армію полонених на примусових державних роботах. Про це написано у Біблії. Там розповідається, як примушував Рамзес ІІ працювати в Єгипті жителів Палестини – євреїв. Коли євреям було дозволено повернутися додому, то кілька тисяч чоловік залишили Єгипет. Рамзес ІІ прославився і як будівничий. За його правління було збудовано багато храмів, що вражають своїми велетенськими розмірами і прикрашено багато старих. До нас дійшло кілька сотень зображень. Рамзес був справжнім велетнем - 2м на зріст. Прожив 87 років і мав 45 синів і 40 дочок. А царем він був упродовж 66 років. -Як Рамзесу вдалось повернути могутність Єгипту? -Чому Рамзес використовував на будівництві полонених? -Що допомогло фараону здійснити завоювання? До питання 7 Новоєгипетське військо. Розповідь учителя (Слайд 13). Діти зверніть увагу на схему єгипетського війська у вашому підручнику. -Скажіть які види військ були в єгипетській армії? Новоєгипетське військо поділялось на піхоту та колісничі часини. Під час служби воїни перебували на державному забезпеченні. Державною була і зброя, яка в мирний час зберігалась на складах. Однак колісничний, як більш заможний, купував собі колісницю сам. В піхоту в основному набирали людей з народу, хоча й колісниче військо не складалось тільки з представників знаті. До складу піхоти входили стрільці та воїни, озброєні списами і щитами. Стрільці мали на озброєнні лук і стріли з мідними наконечниками. Воїни зі списами використовували як допоміжну зброю сокири та короткі мечі. Існували вже обладунки з мідними бляхами. Шоломи доповнювали озброєння Ще в період Середнього царства єгиптяни навчилися будувати кораблі. Вони були з низькою осадкою і завдовжки 20-30 м. Кораблі заходили в порти Фінікії та островів Середземного моря. - Отож, завдяки чому Єгипет став світовою державою? Так, завдяки сильному війську, а от що значить бути воїном у Єгипті ви дізнаєтесь ознайомившись з документом вашого підручника. Робота над документом «Гірка доля єгипетського воїна» ( с. 58 підручника). Питання до учнів: Чи можна стверджувати, що доля єгипетського воїна була нелегкою? Свою точку зору висловіть за допомогою методу « Прес» - « Я вважаю…» - «…тому, що…» - « Отже…». До питання 8 Занепад Єгипту. Завоювання Єгипту персами. Розповідь учителя: Після смерті Рамзеса II держава поступово втрачала свою міць. Єгипту довелося захищати свої рубежі від ворожих нападів. Особливо коли у басейні Середземномор’я з’явилися нові племена – «народи моря», як називали їх єгиптяни. Вони нападали на Єгипет. Робимо запис до хронологічної таблиці Так у VI ст.. до н. е. перси завоювали Єгипет і приєднали його до своєї держави. Коли в V ст. до н.е. Єгипет відвідав знаменитий грецький історик і мандрівник Геродот, йому розповідали про великих царів та їх діяння вже як про легендарні події далекого і дивовижного минулого. Давайте звернемо увагу на наші хронологічні таблиці, вони повинні містити такі записи: (Слайд 14) IV. Закріплення вивченого матеріалу. « Мозковий штурм». Зараз кожен може висловити власну думку Подумайте, що сприяло ослабленню Єгипетської держави? Можливі варіанти відповідей: Часті завойовницькі війни. Скажіть,яка політика мирна чи завойовницька сприяла розквіту держави? Висновки: Отже агресивна зовнішня політика, завойовницькі війни приводять до ослаблення і занепаду держави, втрати частини території або втрати незалежності. Питання до учнів: Чи справдився основний закон історичного розвитку в історії Давнього Єгипту? V. Домашнє завдання. Інформація (Слайд 16) Прочитати параграф 10. Дати відповіді на питання на с. 58. Опрацювати контурну карту на ст. 5.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |