Головна » Українська мова

Розробка уроку «Вживання апострофа» з української мови в 5-му класі

Мета. Закріпити знання учнів про вживання апострофа; удосконалити навички правильно вимовляти  й писати слова з апострофом; формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці.

Сприяти розвиткові навичок логічно мислити, оперувати мовознавчими термінами; самостійно працювати з орфографічним та тлумачним словниками; поліпшувати культуру спілкування; удосконалювати роботу в парах, групах; заохочувати до співробітництва.

За допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова; бажання глибоко пізнавати мовні закономірності, зацікавленість до пізнання  й пошуку.

Тип уроку. Закріплення вивченого матеріалу з використанням інтерактивних технологій

Форма проведення. Урок – мандрівка

Обладнання.  Глазова О. П., Кузнецов Ю Б., Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2005.- 288 с.: іл., робочі зошити, картки з роздатковим матеріалом, картки самооцінювання, портрет Т. Г. Шевченка, мультимедійна дошка

Внутрішньопредметні зв’язки. Синтаксис (речення, текст), лексикологія (лексичне значення слова), будова слова (префікс, корінь)

Міжпредметні зв’язки. Українська література, географія

Соціокультурна змістова лінія. Я і національна  культура

Ім’я уроку.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Т. Рильський

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

УСТАНОВЧО – МОТИВАЦІЙНИЙ  ЕТАП

1.Організаційний момент

2.Цілевизначення та планування

1.Оголошення імені й теми уроку

Вступне слово вчителя

             Ім’ям до нашого уроку стануть рядки відомого українського поета

М.Т.Рильського (зачитати). І не випадково. Саме в березні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Т. Г. Шевченко. Отже, усі завдання з української мови будуть пов’язані  з життям Великого Кобзаря.

Методична ремарка. Аналіз імені уроку  «цементує» заняття, надає йому образності й цілісності

    Тема уроку звучить так: «Вживання апострофа»

Як ви розумієте тему  уроку? Чого від уроку чекаєте ви? Про що сьогодні ми будемо говорити?

(Відповіді учнів)

Питання – виклик часу. А навіщо зараз потрібен апостроф в українській мові?

Методична ремарка. Учень одержує змогу стати співтворцем уроку. І важливо не те, чи скористався він можливістю вибору. Це станеться завтра, якщо пропонувати, або ніколи, якщо постійно диктувати власну мету, цілі, план уроку. І знову ж – заодно пригадується матеріал.

2.Визначення загальних цілей, порівняння їх з індивідуальними

(Коментар учителя до схем «Знати», «Уміти», «Цінувати»).

      Зверніть увагу на світлини України. Ось яка вона велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите мандрувати? Тож щоб урізноманітнити наш урок, пропоную провести його у формі мандрівки по тих  місцях, які пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка. Приймається?

 

ОПЕРАЦІЙНО – ПІЗНАВАЛЬНИЙ  ЕТАП

3.Актуалізація мотиваційних резервів п’ятикласників з теми

1. Створення ситуації успіху «Я знаю» (Робота у парах)

     Для того, щоб ми змогли успішно вирушити в дорогу, нам треба здійснити взаємоперевірку знань про вживання апострофа. Результати взаємоперевірки занесіть до карток  самооцінювання

ТВОРЧО – ДОСЛІДНИЦЬКИЙ  ЕТАП

4.Практична частина уроку. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення орфографічних умінь з теми

Методична ремарка. Учнів об’єднано у творчі групи, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Перед кожним учнем на парті – тлумачний і орфографічний словники, робочі зошити, підручник, роздатковий матеріал, картки самооцінювання

Особливості групової роботи

1. Виховує толерантність у ставленні один до одного.

2. Сприяє формуванню відповідальності за прийняте рішення.

3. Розвиває партнерські стосунки.

4. Сприяє розвиткові самостійності.

5. Розширює межі міжособистісного спілкування.

6. Забезпечує формування вмінь самоаналізу, самокорекції, самооцінки.

Зупинка І. Дитинство Т. Г. Шевченка

      Щоб дізнатися, де народився і провів дитячі роки Т. Г. Шевченко, виконайте наступні вправи.

1.Вибірково – пошуковий тренінг

Відшукайте на слух слова з апострофом, запишіть їх. (Учитель читає текст)

Батьків сад

     …Об’їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих…Та враз я згадав хлоп’ячі забави на батьківському подвір’ї. Почув трав’яний дух. Дух, де в’ється моя душа. Задзвеніли мені солов’ї, кропив’янки, заворкотіли голуб’ята. Запахли в рідному саду ряст, п`ятиперстень. І м’ята. Холодна, кучерява. Ледве заходжу, було, хлоп’ям по саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів’я озветься, защебече, ніби щось промовляє. А з сусідського саду вітається дід Іван. Скинув бриля – махає. А поруч он клей вишневий, мов півник полив’яний. Мені все дужче пахне м’ята. Я хочу додому. У батьків сад…

Чи  значення всіх слів вам зрозуміле? З’ясуймо лексичне значення слова полив’яний за тлумачним словником.
Виконаймо фонетичний розбір слова полив’яний.

2.Робота з підручником. (У парах)

Вправа № 370, с. 179. За допомогою префіксів, що закінчуються на приголосний, утворіть і запишіть спільнокореневі слова. Визначте корені слів. Поясніть орфограми.

(Після того, як усі завдання було виконано, прикріплюється світлина із зображенням невеличкої шевченківської сільської хатинки).

Рухівка

Комплекс вправ для очей

  Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі розплющені, погляд – прямо, відвернувшись  від підручника, зошита

 1.Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вгору-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні.

 Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.

 2.Заплющити очі на рахунок «раз-два», розплющити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок «три-чотири».

 3.Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправо.

Зупинка ІІ. Мрії та сподівання поета

1.Твір – мініатюра «Прогулянка до міського парку»

Опорні слова: п’ятий клас, в’ються доріжки, м’який килим, зів’яле листя, грали у м’яча, сім`я, з рум’янцем на щоках…

 

2.Лінгвістична гра «Я – редактор»

Уявіть себе  у ролі вчителя. Прочитайте уважно текст. Виправте помилки. Доберіть заголовок до тексту. При потребі користуйтеся орфографічним словником

Тарасові солов’ї

      Зійди у травні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов’ї. Бо вони тут особливі. Це єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів солов’їв. Пташки сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка, наспівати йому, звеселити його.

     Як тільки спаде надвечір’я, солов’ї тут змагаються своїм хистом. І кожен соловей витинає свої неповторні колінця, виводить свої чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над Тарасовою горою багатоголосий солов’їний хор. І слухає цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро. Слухає українське широке поле і вся Україна.

Синтаксичний розбір виділеного речення

     Т. Г. Шевченко приїжджав до Києва, хотів там жити і працювати в університеті (Прикріпити фотографію молодого Шевченка).

Зупинка ІІІ. Заповіт Т. Г. Шевченка

Лінгвістичне спостереження «Третій зайвий»

    Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути перешкоду: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір.

Очеретянці, вишеньці, ніженьці.
Тонший, женьшень, менший.
Батько, призьба, бризкати.
Юність, сміється, умивається.
Цвях, свято, черв’як.
Цар, вчотирьох, Кобзар.
Мавпячий, буряк, порядок.

     КЛЮЧ. У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Прикріплюється остання фотографія із зображенням сучасного вигляду могили Шевченка.

СИСТЕМНО - УЗАГАЛЮВАЛЬНИЙ  ЕТАП

5. Закріплення вивченого матеріалу

    Скласти і прокоментувати лінгвістичну матрицю «Вживання апострофа»  з відповідними прикладами

6. Рефлексивно – оцінювальний етап

Методична ремарка. Цей етап багато в чому нагадує традиційне закріплення. Суттєва відмінність – у зміщенні акцентів з перевірки рівня засвоєння предметних знань на осмислення почуттів, думок, почутого і сказаного щодо: а) самого себе; б) власних і колективних дій; в) особистої значущості вивченого. Потім знову – емоції. І знову – позитивні. І навіть пропозиція самооцінки не приглушить їх, працювати було цікаво, а значить, працювали активно, тож і оцінити є що.

1.Поетична мозаїка

Двоє заздалегідь підготовлених учні  під музичний супровід читають напам’ять поезію І. Гнатюка  «Цілий світ задивлений на Канів»

                 Цілий світ задивлений на Канів,

                 Дивне місто – що не говори.

                Скільки видно піків та вулканів

                З висоти Чернечої гори.

                День у день – хурделиця чи спека –

                З різних сіл, губерній і країн

                Йдуть до неї люди, як до Мекки,

                Йдуть до неї люди на поклін.

                Йдуть каліки, скривджені судьбою,

                Кобзарі,  бродяги, варнаки,

                Ті, що дух і тіло рвуть до бою,-

                Йдуть усі – чужинці й земляки.

                Йдуть, хоч стежка стелиться терново,

                Йдуть і йдуть – без ліку  і числа,

                Щоб вогнем Тарасового слова

              Очищати душі і тіла!

2.Рефлексія думок і почуттів

* Бесіда

1. Чи справдилося те, чого ви очікували від уроку?

2. Чи досягнули ми цілей, поставлених на початку уроку?

3. Навіщо ми це робили?

4. Що ви розкажете своїм батькам, друзям після уроку?

* Самооцінювання навчальної діяльності

      Наша подорож добігає кінця. Ми гарно попрацювали на уроці. А тепер давайте навчимося оцінювати власну діяльність на занятті.

САМОМОНІТОРИНГ

Клас____ Прізвище, ім’я___________________________

Тема уроку__________________________Дата________

Оцініть свою роботу на уроці за кожним із визначених напрямків від нуля до двох балів

 

    Упродовж уроку ми всі здобули знання, уміння, а тепер побудуємо Піраміду позитивних почуттів ( Кожен з учнів по черзі за бажанням, поклавши свої долоні на долоні присутніх, повідомляє, чим він збагатився на уроці).

Домашнє завдання

Обов’язкове

Вправа 374, с. 180. Переписати, уставляючи, де потрібно, апостроф. Визначити в словах орфограму  «апостроф»

За бажанням

Написати кілька дружніх порад на тему «Як зробити день приємним», уживаючи слова з апострофом.


Теги: апостроф, Кітлінський В.В.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 542/20


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar