Головна » Українська мова

Роль фразеологізмів у мовленні. Урок з української мови для 10 класу

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів із фразеології;  повторити основні групи фразеологізмів; розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць;  формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; розвивати творчі здібності; збагачувати й активізувати словниковий та фразеологічний запас учнів; сприяти розвиткові комунікативної компетенції учнів; підвищувати комунікативну активність дітей; удосконалювати вміння працювати колективно, в групах та самостійно; виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: узагальнення та систематизації.

Вид уроку: урок-дослідження.

Дидактичне забезпечення: фразеологічні словники, опорна схема до теми; картки із завданнями, малюнки-фразеологізми.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми

Слово вчителя

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні на уроці ми спробуємо відчути аромати та пахощі
рідного слова.

       Давайте прочитаємо епіграф сьогоднішнього уроку. Про які відтінки барв             йдеться у словах В. Сухомлинського?

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІV. Мотивація навчання

1.Слово вчителя

З давніх-давен народ з покоління  в покоління  передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – повторити основні групи фразеологізмів,  дослідити їх роль у мовленні. Кожен із вас побуває  сьогодні у ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

2.Вправа «Очікування»

Учитель. У вас на партах є опорні конспекти, на яких зображена символічна гора «Досягнення». Зараз ми біля підніжжя і хочемо висловити свої очікування, чого прагнемо досягнути. Зараз ви сформулюєте свої очікування від уроку і запишете їх у зошит за таким зразком: «Я хочу…», «Я прагну…», «Я намагатимуся…» і т. ін. Наприкінці уроку ми дамо відповідь на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного?»

Очікування учні записують у зошити.

V. Опрацювання теоретичного матеріалу шляхом дослідження

1. Робота в парах (на картках)

Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

Білий папір

Біла ворона (та, що відрізняється)

Дати хліба

Дати перцю (покарати)

Відкрита каструля

Відкрита душа (щира людина)

Каша з молоком

Кров з молоком (краса, здоров’я)

Майстер виробничого навчання

Майстер на всі руки (фахівець, спеціаліст)

Водити за руку

Водити за носа (обдурювати)

Товкти просо в ступі

Товкти воду в ступі (марна робота)

І риба і м’ясо

Ні риба ні м’ясо (ніякий)

Гнути залізо

Гнути кирпу (зазнаватися)

Набити ґулю

Набити руку (навчитися)

 

Висновок 1-го учня. Словосполучення першої (лівої) колонки творять у процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (рожевий, сірий). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

Доповнення вчителя. Граматично організоване вільне поєднання слів називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

Висновок 2-го учня. Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; ні риба ні м’ясо означає ніякий тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів – фразеологізми.

Доповнення вчителя. Отже, фразеологізми – це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів.

Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем – норовливість).

 

 

 

2.Перевірка домашнього завдання

Слово вчителя. Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Наприклад, про людину, що добре знає свою справу кажуть: він на цьому собаку з’їв. За кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні. Вашим домашнім завданням було дослідити історію деяких фразеологізмів.

3.Пошукова робота 

Ахіллесова п’ята. У переносному значенні – «слабке, вразливе місце».

За старогрецьким міфом, мати Ахіллеса морська богиня Феміда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Купаючи, мати тримала дитину за п’яту, і води Стікса не обмили її. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п’яту, і Ахіллес загинув.

Дамоклів меч. Вислів вживається у значенні «постійна небезпека». За  старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького владики Діонісія, позаздривши своєму володарю, назвав його найщасливішим із людей. Під час бенкету Діонісій наказав посадити Дамокла на своє місце і віддавати йому царські почесті. Але ось Дамокл підняв очі і завмер: прямо над його головою був підвішений на кінській волосині вістрям вниз важкий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя.
Неопалима купина. У біблійній книзі Вихід розповідається про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав («неопалима купина»).
Нитка Аріадни. Вислів має таке значення: «надійний дороговказ, спосіб, з допомогою якого можна вийти із складної, заплутаної ситуації».

На острові Кріт в лабіринті цар Мінос поселив свого сина Мінотавра – потвору з головою бика, лютого і кривожерного. Раз на дев’ять років афіняни платили Міносу данину – сім хлопців і сім дівчат, яких потім кидали в лабіринт, а Мінотавр їх поїдав. Коли втретє готували таку данину, грецький герой Тесей, який глибоко співчував батькам вибраних хлопців і дівчат, вирішив поїхати з ними.

Аріадна, дочка царя Міноса, закохалася з першого погляду в красеня Тесея і пообіцяла йому допомогти вбити свого виродка-брата, якщо він забере її з собою до Афін як дружину.

Дедал, закінчивши будувати лабіринт, дав Аріадні магічний клубок ниток і навчив, як ним користуватися, щоб вийти з лабіринту. Цей клубок Аріадна дала Тесеєві та подарувала йому меч, за допомогою якого він убив Мінотавра. З допомогою нитки він вийшов з лабіринту і відплив до Афін з Аріадною, звільненими хлопцями та дівчатами. Вислів почав вживатись у переносному значенні і став крилатим.

 

4. Дослідження «А де ж моя пара?»

Відшукайте потрібні іменники першої колонки, щоб утворилися фразеологізми:

ахіллесова

носа

кліпати

голівонька

богатирський

слід

задирати

очима

буйна

сон

вигравати

шлях

гарячий

вік

життєвий

п’ята

золотий

час

 

Довідка: ахіллесова п’ята, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, буйна голівонька, вигравати час, гарячий слід, життєвий шлях, золотий вік.

 

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота зі словником

За словником пояснити значення фразеологізмів та записати їх у алфавітному порядку.

Продати очі Сіркові – зробитися безсоромним, втратити гідність задля якоїсь вигоди, користі.
Ділити шкуру невбитого ведмедя – заздалегідь розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися чимось ще не досягнутим.
Наздогад буряків, щоб дали капусти – робити натяк на щось одне, мати на увазі щось інше.
Лізти чобітьми в душу – грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя.
Духопелики перепадуть – хто-небудь буде битий.
Шукати кістки в молоці – вередувати, шукати чогось неможливого, прискіпуватися до чогось.
Тютя з полив’яним носом – нетямуща, безхарактерна людина.
Перепастися на смик – дуже схуднути, охлянути, виснажитися.
Перемірити голими п’ятами – багато мандрувати пішки, зазнаючи всіляких незгод.
Вхопити шилом патоки – зазнати невдачі.

2. Фразеологічна реконструкція

      Прочитайте приказки та прислів’я, додаючи замість крапок потрібні імена.

 

В нашої Параски ні серця, ні ласки.

Сиди, Тетяно, бо ще рано.

Не лакомся, Грицю, на дурницю.

Засмійся,Матвійку, дам копійку.

Вискочив як Пилип з конопель.

На Юрія о цій порі, як рак свисне на горі.

За царя Панька, як земля була тонка.

За царя  Гороха, як людей було трохи.

Товчеться, як Марко в пеклі.

Казала Настя, як удасться.

У всякої Федори свої одговори.

Який Сава, така й слава.

Парочка Мартин та Одарочка.

Ти тому про Хому, а він тобі про Ярему.

Сиди, Векло, ще не смеркло.

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.

Мудрий, як Соломон.

Хапай, Петре, поки тепле.

Говорив Мирон рябої кобили сон.

Мели, Іване, доки вітру стане.

Для довідок: Параска, Тетяна, Гриць, Матвійко, Пилип, Юрій, Панько, Горох, Марко, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Хома, Ярема, Векла, Гриць, Соломон, Петро, Мирон, Іван.

Слово вчителя. Фразеологізми – перлини мови. Це невичерпні скарби народної мудрості. Той, хто добре володіє мовою, збагачує думку і слово фразеологізмами, прислів’ями, приказками, крилатими словами та виразами. А як вони з’явились у мові? (Є вислови, що виникли на власному грунті, і вислови, запозичені з різних мов у різні часи. Протягом віків осідали в мові найяскравіші за формою та найбагатші за змістом слова – з античних і біблійних легенд, з літописних переказів, з художньої літератури, з історичних та наукових джерел.)

Більшість фразеологізмів з’явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю – суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним і рослинним світом. Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Практично сьогодні на уроці про походження фразеологізмів ми вже говорили.

Висновок. Джерела фразеології:

 Народна мудрість
Крилаті вирази
Вислови професійно-виробничого походження
Вислови Біблійного походження
Антична міфологія

Завдання, яке стоїть перед вами – наведіть приклад до кожного джерела фразеології.

На підставі генетичних, структурних, функціональних ознак з- поміж фразеологізмів можна виділити такі основні групи фразеологізмів: прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми.

3. Фразеологічний тренажер
4. Творче спостереження. Розподільний диктант.

З’ясуйте джерело походження фразеологізмів. Запишіть основні групи фразеологізмів.

Прислів’я та приказки
Крилаті вислови
Афоризми

 Дати гарбуза; сізіфова праця; караюсь, мучусь, але не каюсь; дамоклів меч;       сім п’ятниць на тиждень; земля обітована; купатися як вареник у сметані; око   за око; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь; ахіллесова п’ята; бути чи не    бути; заварити кашу;  поцілунок Іуди; не дати наплювати у борщ;  троянський   кінь; білими нитками шито; одного поля ягода; гнути спину; содом і гоморра; бистрий на розум; едемський сад; прийшов, побачив, переміг; водити за ніс; дати прочухана;  дивитися крізь пальці; пропаща сила; з важким серцем; мов з хреста знятий; клеїти дурня; колупати піч; учітеся, брати мої, думайте, читайте.

   

Прислів’я та приказки

Дати гарбуза, сім п’ятниць на тиждень, купатися як вареник у сметані, заварити кашу, не дати наплювати у борщ, білими нитками шито, одного поля ягода, гнути спину, бистрий на розум, водити за ніс, дати прочухана, дивитися крізь пальці, з важким серцем, клеїти дурня, колупати піч.

      Крилаті вислови

      Око за око, едемський сад, дамоклів меч, ахіллесова п’ята, сізіфова праця,            земля обітована, поцілунок Іуди, пропаща сила, содом і гоморра, троянський 
      кінь, терновий вінок, мов з хреста знятий.

      Афоризми

      Караюсь, мучусь, але не каюсь; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь;           бути чи не бути; прийшов, побачив, переміг;  учітеся, брати мої, думайте,       читайте.

      Для довідок: біблійні вислови, антична міфологія, вислови видатних людей,            трудова діяльність людей, народна мудрість.

5. Малюнковий диктант

Художник зрозумів фразеологізми у прямому значенні. Здогадайтеся, які стійкі словосполучення він прочитав.

 

 

5.Творчий диктант (індивідуальна робота)

Доповнити текст, використовуючи фразеологізми.

Ось ми й виросли. Пора, кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас у голові ще вітер. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у директора – пекти раків, і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як обіцянки вивітрюються з голови.

6. Фразеологічний аукціон

Перша група пригадує фразеологізми із словом «рука», друга – із словом «ніс». Пояснити їхнє значення.

Довідка 1.

Золоті руки – про людину, яка все вміє.

На руках носити – виявляти велику увагу.

Опустити руки – бути бездіяльним.

Рука руку миє – про спільників у якійсь поганій справі.

 Руки вгору піднімати – визнати себе переможеним, відмовлятися від боротьби.

Руки зв’язати – позбавити свободи.

Руки розв’язати – звільнити від якогось обов’язку.

Руки сверблять (1) – поривання до якоїсь роботи.

Руки сверблять (2) – бажання ударити, побити когось.

Рукою подати – близько, поруч.

Руку мати – мати підтримку, мати покровителя.

Руку набити – набути досвіду в якійсь справі.

Руку подати – допомогти, підтримати морально.

Руку  тягти (за кимось) – ставати на чийсь бік в якійсь суперечці.

Своя рука – владика – про необмежене свавілля.

Узяти себе в руки – оволодіти собою.

Права рука – найближчий помічник.

Як без рук – почувати себе безпорадним.

Рукам волі не давати – не битися, не зачіпати когось.

Руки короткі – немає достатньої влади, можливості зробити що-небудь.

Руки не стоять – не мати бажання до якого-небудь виду діяльності.

Руки підкласти – безкорисливо допомогти комусь.

Рук не чути – стомлюватись від праці.

Руку позолотити – дати хабара або нагороду за ворожіння.

Під гарячу руку – спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи.

Під руками – поруч, близько.

З легкої руки – вдале починання.

Довідка 2.

Ніс задирати – зазнаватися.

Сунути свого носа в чужі горшки (в чужий город) – втручатися в чужі справи.

Ніс утерти – показати свою перевагу, перевершити когось.

Закрутило в носі – припало не до вподоби.

Закрутити носом – відмовитись від чогось, завередувати.

 Заорати (запороти) носом – впасти на що-небудь.

Зарубати на носі – добре запам’ятати.

Мугикати під ніс – дуже тихо наспівувати щось.

Муркнути собі під ніс – сказати щось невиразно.

Мати мухи в носі – про того, хто нервує, має неврівноважену поведінку.

Аж в носі закрутило – неприємно вразило.

Бубоніти під ніс – говорити невиразно.

Вдарило в ніс – вразити неприємним запахом.

Вище ніс – не журитися.

Водити за ніс – обіцяти, але не виконувати.

Не сунь носа до чужого проса – не втручайся в чужі справи.

І носом не поведе – не звертає уваги.

Новий рік на носі – незабаром.

Комар носа не підточить – бездоганно.

Залишитися з носом – ні з чим.

Не бачити далі свого носа – недалекоглядність, не бачити очевидного.

Тримати ніс за вітром – бути в курсі справи.

Клювати носом – дрімати.

Слово вчителя.

Фразеологізми та фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності й виразності. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення.

7. Гра «Впізнай себе»

Величається, як заєць хвостом.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
Торохтить Стеха, як діжка з горохом.
Говорить так, ніби три дні хліба не їв.
Думкою в небі, а ногами в пустелі.
Ні за холодну воду не береться.
Стоять, як у рота води набравши.
Сидить, мов на голках.

VІІ. Закріплення навчального матеріалу

1. Робота в парах. З’ясуйте значення фразеологізмів

Бувати в бувальцях

Далеко
Мати досвід
Дійти згоди

Товкти воду в ступі

Повторювати одне й те саме
Бути неуважним
мовчати

Содом і гоморра

близько
безлад
невпевненість

Брати під обстріл

запам’ятати
критикувати
приховувати

Ахіллесова п’ята

прискорювати ходу
найвразливіше місце в людини
бути щасливим

Голос волаючого в пустелі

щосили кричати
заклик, залишений без уваги
смертельна небезпека

Дамоклів меч

смертельна небезпека
сміливий вчинок
жорстокі закони

Золоте теля

глибоко засвоїти
несподіване багатство
гонитва за матеріальними благами

Канути в лету

назавжди зникнути
покарання за злочин
лицемірне співчуття

 

2. Ділова гра «Ти -  мені, я – тобі»

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати в полі.

Він хазяйнує в голові легковажної, несерйозної людини. (Вітер)

 

Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні. (Ніс)

 

Крізь них пролітають, як крізь отвір.

Вони не квіти, а в’януть. (Вуха)

 

Він може довести до Києва і далі.

Його можна нагострити, як ніж.

Він схожий на лопату, особливо у балакучих людей. (Язик)

 

Ними можна косити.

Їх можна відкривати комусь на щось.

Їм можна не вірити, а інколи правда їх коле. (Очі)

 

3.Гра «Миттєва відповідь»

Чи буває душа в п’ятах?(буває, коли злякатися)
Чи є ноги у книжки?(є, якщо вона зникла )
У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?(ясно, як два на два – чотири)
Що можна ламати без рук і усякого знаряддя?(дрова)
Коли беруть ноги в руки?(коли тікають)
Чи можна сказати: майстер на обидві руки?(майстер на всі руки)
Чи можна вийти сухим із води?(можна,
Кому може бути море по коліна?(п’яному)
Чи можна носити воду в решеті?
Хто може зробити з мухи слона?(той, хто перебільшує)
Коли енциклопедія може бути «ходячою»?(людина, яка все знає)
У кого сім п’ятниць на тиждень?(у брехуна)
Чи можна шити «на живу нитку»?
Коли не чуєш ніг?(коли біжиш)
Коли не знаєш, де «очі подіти»?(коли соромно)
Чи можна кілок на голові тесати?(можна, коли безрезультатно пояснювати)
На кому шапка горить? (на злодієві)

VІІІ. Підбиття підсумків

Слово вчителя.

Отже, повернімося до проблемних питань:

Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
Роль фразеологізмів у мовленні.

ІХ. Рефлексія й оцінювання

Повернімось до нашої гори «Досягнення». Зачитаймо свої очікування і підсумуймо, чи досягнули ми бажаного.
Яку мету ставили перед собою?
Чого досягли?
Що нового дізналися?
Що найбільш здивувало, зацікавило?
Що сподобалося, а що – ні?
Які враження від заняття, від нової інформації?
Які форми роботи вам сподобалися?

ІХ. Домашнє завдання

За допомогою фразеологічного тренажера повторити відомості про фразеологізми,самостійно  опрацювати нові терміни (фразеологічні сполучення, фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності);

Написати твір-мініатюру «Красне слово – золотий ключ», використовуючи фразеологізми. 


Теги: Тофанило О.М., Фразеологізми
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 993/22


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar