Головна » Українська мова

План-конспект уроку розвитку зв'язного мовлення на тему "Майбутнє нації в руках матерів"

Мета: закріпити знання учнів про роздум як тип мовлення, характерні його ознаки, на основі легенд та творчості Кобзаря дослідити  жіночу долю; формувати вміння писати твір-роздум, розкрити питання захоплення поета красою  жінки; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності, зневажливе ставлення до підступництва, зради, формувати шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях.

                                                      «Майбутнє нації в руках матерів»  (О. Бальзак)

Тип  уроку:

·     за домінуючою дидактичною метою -  розвиток зв’язного мовлення;

·     за організацією  творчої діяльності учнів – інтегрований.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, картки з текстами легенд та творів Шевченка, відео(створене вчителем) «Жінка в творчості Шевченка», відеофрагмент «Колискова», опорні схеми(кола Вена, журнал для нотаток, кластер, дерево рішень), презентація(створена вчителем)  «Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі», випереджувальні завдання(«Пісня про рушник» в учнівському виконанні, учень-мистецтвознавець з повідомленням про картину «Селянська родина", учень-культуролог з презентацією «Образ Богині-Матері»).

 

Епіграф:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

(Т. Шевченко)

 

Хід уроку

 

І.Організація класу.

1. Вступне слово вчителя.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Такі ніжні та проникливі слова має поезія Тараса Шевченка під однойменною назвою. І вибір цих рядків як епіграф уроку – не випадковий.

Надходить свято, від самої назви якого віє теплом і ласкою. Це - День матері. Тож і мова у нас сьогодні про святиню - материнську любов. З дитинства ми носимо в душі найдорожчий образ - образ неньки та її безмежну любов. Образ, що споконвіку зоріє над людством і оберігає світ. Доки мати буде піклуватися про своє дитя, доти буде суща, земля і небо.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя.

Тема материнства завжди була  актуальною. Вона не підвладна часові, ніколи не старіє. «Майбутнє нації в руках матерів»  – таку  назву має  сьогоднішній  урок. Кожна дитина відчуває матір своїм серцем і для кожного ця тема близька. Я сподіваюся, що кожен з вас при нагоді висловить почуття поваги та прихильності своїй неньці. Та щоб ця промова була не тільки щирою, а ще й грамотно побудованою, сьогодні на уроці ми будемо готуватися  до її складання, добирати потрібний матеріал.

Осягнемо роль матусі в нашому житті, ті радощі й горе, що можуть випасти на її долю. Звісно, для цього доречно використати твір-роздум.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Метод Кіл Вена

Вчитель. Давайте пригадаємо, чим же роздум відрізняється від опису та розповіді? І зробимо це за методикою «Кіл Вена».

 

[Блок-схема: узел: Розповідь: - є сюжет; - послідовність подій; - загальна питання що сталося? - «відоме» у тесті – особа; - «нове» - назва дії або події.]

 

2.Робота з картками

Зараз ви прочитаєте три різні тексти і визначите тип мовлення кожного з них.

 ( Учні зачитують тексти на картках: 1- опис; 2-розповідь; 3-роздум.)

3. Групова робота з учнями на основі прочитаного (Додаток 1).

Давайте знайдемо текст-розповідь, тепер - опис, роздум.

(Розподіл на групи). Завдання кожної групи – довести, що запропонований текст належить до  того чи іншого типу мовлення.

1 група – «Садок вишневий коло хати»;

2 група – «Причинна» (Реве та стогне Дніпр широкий);

3 група – «Розрита могила».

(Відповіді учнів)

Вчитель. А кому належать зачитані вірші?

Звісно, це наш Кобзар, вічний геній слова – Т. Г. Шевченко. У творчій спадщині поета значне місце посідає тема жіночої долі. Від перших рядків “Кобзаря”, який починається поемою “Причинна” і аж до останніх сторінок, писаних слабкою рукою поета на порозі вічності, – невпинні роздуми про роль і місце жінки в людському суспільстві. То ж ми сьогодні ще звернемося до творів Тараса Григоровича на протязі уроку.

ІV. Робота над засвоєнням теми уроку. Підготовка до написання твору-роздуму.

Слово вчителя.

- А  зараз трошки пограємо у «відоме» та «нове».

Які ж слова, фрази треба використовувати  при написанні твору-роздуму? (відповіді учнів)

2.  Перегляд презентації «Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі» (Додаток 2)

3.Слово вчителя.

Повторивши вивчене про роздум як тип мовлення та особливості його побудови, ми будемо працювати над підготовкою до написання твору-роздуму на запропоновану тему. На ваших партах знаходяться «Журнали для нотаток»,  в які ми будемо фіксувати той матеріал, що допоможе в складанні твору. Тож ми можемо починати.

4. Збір матеріалу до твору.

Твори

Образи, характеристики

Робочі матеріали

Мої доповнення

1. «Пісня про рушник»

2. «Мудрий  цар Соломон»

3. Народні прислів’я

4. Колискові

5. “ І досі сниться: під горою”

6. “Садок  вишневий коло хати...”

7. «Наймичка»

8. «Сова»

9. «Сон»

10. Жінка, в різний період часу

11. Мати-й-мачуха.

12. Материнське серце

 

Мати – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Слово матір є символом усіх людських вартостей. Воно вічне й неповторне, як світ. Бог створив на світі матерів, щоб вони заступали Бога там, де його нема. Не мав би світ стільки геніїв, великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло серце матері.

Це засвідчила «Пісня про рушник» А. Малишка, яку давно вже сприймаємо як гімн матері. Тож давайте послухаємо цю пісню.

5. Звучить «Пісня про рушник» в учнівському виконанні.

6. Слово вчителя.

Про рідну неньку складалися не лише пісні, а ще й легенди. Прослухайте одну з легенд і визначте, чи наявні в тексті елементи роздуму? (Вчитель читає легенду)

Мудрий цар Соломон.

Якось прийшли до царя Соломона дві жінки, що сперечалися. Вони принесли маленьку дитину. Кожна з них запевняла, що це її дитина. Щоб довідатися, хто з них обманює, а хто каже правду, Соломон запропонував розсікти дитя навпіл і дати кожній жінці по половині. Звісно, він і не думав убивати дитя, але сказав так, щоб випробувати їх. Тоді одна з жінок сказала: «Рубайте дитину, хай же не буде ні тобі, ні мені!» А друга закричала: «Краще їй віддайте дитя, тільки не вбивайте його».

Так Соломон довідався, хто з них справжня мати.

7. Бесіда з учнями на основі прочитаного.

- Чи наявні в тексті елементи роздуму?

- Які типи мовлення поєднано в тексті?

- Що взято за основу легенди?

- Кому присудив віддати дитину Соломон? Чому?

- Які дві думки ( тези) протиставлені у легенді? («Якщо не мені, то нікому іншому», « Краще віддати, чим позбавити життя»)

- Чому в легенді немає доказів та прикладів? (Сам зміст є доказом і прикладом)

- Чи можна вважати суперечку, про яку йдеться в легенді, важливою, спільно значущою для людей?

8. Запис інформації до «Журналу нотаток»

9. Навести прислів'я,  у яких йдеться про материнську любов.

У дитини заболить пальчик, а у матері серце. На сонці тепло, а біля матері добре. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

10. Продовження бесіди з учнями.

- Як мати виявляє любов до немовляти?

- Як ви гадаєте, чому колискову називають піснею материнської душі?

11. Перегляд фрагменту відео «Колискова» (Додаток 3)

- Що бажають матері своїм дітям у колискових?

- Наведіть уривок колисанки, що містить материнські побажання щодо долі  їхніх дітей.

 

(Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло,

Соньки-дрімки в колисоньки,

 Добрий розум в головоньки.)

 

12. Запис інформації до «Журналу нотаток»

13. Слово вчителя.

Для кожної матері її дитина - це квіточка, яку треба постійно леліяти, пестити, доглядати, оберігати. Життя матері наповнене змістом, коли дитина жива й здорова, і воно втрачає сенс, коли дитини не стає.

-А які твори Т. Г. Шевченка, вивчені нами, підтверджують цю думку? (“І досі сниться: під горою”, “Садок вишневий коло хати...”)
- Порівняємо образ матері в двох цих поезіях.
14.  «Кінострічка видінь»
Учні поділяються на дві групи і отримують одну із запропонованих поезій  Т. Г. Шевченка. Завдання:  охарактеризувати образ жінки-матусі у поданому вірші.
(Відповіді учнів)
14. Складання «Кластеру»
А тепер узагальнимо сказане
 

15. Робота з віршем  “Садок вишневий коло хати...”

— Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?

 — Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)

 — Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"?

16. Шевченко-художник

  Вчитель. Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать його поезії і картини, зокрема "Селянська родина" (Додаток 4 ).  Учень нашого класу отримав випереджувальне завдання: проаналізувати картину, її ідейне навантаження.

17. Доповідь учня.

На полотні бачимо куточок подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім'я. Малюк, мабуть, розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступилася за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами у людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї. Картина "Селянська родина" знаходиться у Державному музеї Т. Г. Шевченка.

18.  Бесіда за картиною.

 — Який настрій цього полотна?

 — Що є спільного в картині і поезії?

 — Чим відрізняється поезія від картини?

Та це далеко не всі поезії великого Кобзаря, присвячені долі матері. Пропоную вам перегляд  відеофрагменту «Жінка в творчості Шевченка» (Додаток 5).

19. Перегляд відео.

20. Робота в малих групах. Складання «Дерева рішень».

Скажіть, чи був вибір у  жінок, зображених  Шевченком, чи могла кожна (в своїй ситуації) вчинити інакше?

Спробуємо оформити свої думки за допомогою «Дерева рішень».

1 група- «Наймичка»;

2 група – «Сова»;

3 група – «Сон».

 

21. Запис інформації до «Журналу нотаток»

22. Слово вчителя

«Народ скаже – як зав’яже». Дійсно, усна народна творчість,  на відміну від інших видів мистецтв та форм збереження масової свідомості, була й залишається органічним виразником ментальності, ідентифікації народу, а разом із мовою - фактором безперервності духовного розвитку, показником  культури. Саме у фольклорі потужно актуалізовано поняття ідеального образу людини. Людина як подоба Бога у високості, стала його прообразом на землі. Яким же  був образ  жінки  в різних культурах від самого початку нашої історії?  Про це нам розповість учень-культуролог, що підготував нам екскурс у минуле.

23. Перегляд презентації «Образ жінки в різних культурах»

(Додаток 6)

То ж ми дійсно побачили, що з давніх-давен жінці приділяли важливу увагу, вона була початком усього, народженням нового. Матір поважали і лілеями, та що ж бувало тоді, коли дитина залишалася сама і на зміну любові, приходила жорстокість? Послухайте легенду.

24.  Вчитель читає легенду.

Мати-й-мачуха.

                Жив собі чоловік. Мав доньку і дружину, був роботящим. Та якось покинув свою сім'ю, пішов жити до іншої жінки. Але дуже любив доньку, тож навідувався до неї, приносив гостинці. Дізналася мачуха про це, злякалася, що до доньки вернеться, та й задумала лихе. Вмовила чоловіка привести дитину до них потай від матері, мовляв, хоче гостинців їй дати. Коли він привів дівчинку, мачуха напоїла його, а з дівчинкою пішла погуляти. Підвела до кручі та й штовхнула її. Полетіла дівчинка вниз, але зачепилася платтячком за камінь і повисла над урвищем...

                 А мати кинулась, що нема дитини вдома, розтривожилась. Сусіди сказали, що батько її забрав. Побігла мати, передчуваючи біду. Ніби на крилах летіла, а біля кручі побачила людей, що зібралися на дитячий крик. Глянула - а там її донечка. Ухопила мати себе за коси, закричала страшно. А далі побігла до тієї розвідниці, схопила її, та так удвох і полетіли у прірву...

                 Чоловіки якось спромоглися врятувати дитину, тільки на все життя вона зосталася калікою.

На третій день поховали матір біля кручі, а мачуху трішечки далі. Дуже вже вони порозбивалися... Відтоді уся круча засіялася зіллям, яке назвали мати-й-мачуха. З одного боку листочки теплим пушком вкриті, люди кажуть, що то «мати». А з другого, верхнього боку - гладенькі, темно-зелені, холодні - «мачуха». Навіть різними сторонами листочки не можна притуляти, бо вони ворогують, одразу чорніють.

25. Бесіда з учнями на основі прочитаного «Гра в м’яч».

-Що протиставляється в легенді? ( материнська любов і жорстокість мачухи)

-На які висновки-роздуми наштовхує легенда?

-Чому нижню і верхню сторони листя назвали саме так?

Мати за всіх умов залишається матір'ю. Вона здатна пожертвувати собою не лише заради власної дитини, а й заради чужої.

26. Пошукова робота

Доберіть образні вислови, синоніми до слова «матуся».

27. Гра «Доповни фразу»

Доберіть епітети, якими можна означити словосполучення «материнська любов» (Велика, безмежна, незгасима, ніжна, тепла, вірна, незрадлива, свята.)

28. Запис інформації до «Журналу нотаток»

Учитель. Отже, бачимо, яку велику низку означень ми дібрали. Це закономірно, бо такою великою і величною є материнська любов. Про це розповідає і наступна народна легенда.

Материнське серце.

Був у матері єдиний син - добрий та гожий. Душі в ньому мати не чула. По краплині збирала росу на вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син, одружився з дівчиною небесної краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Мати боялася навернутися невістці на очі, сиділа в сінях, а згодом і в хлів перебралася. Та й це не заспокоїло жорстоку. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спала його на вогні».

Не здригнулася душа сина - так зачарувала його краса дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити Вас, мамо...А не послухаю - піде від мене». Заплакана мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце».

Пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір поклав серце на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка, вцілила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, затулився долонею. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось він росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листочка подорожника приклади серце материнське... Потім у вогонь покладеш...» Схопив син гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна ненька. І такою невичерпною й величезною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина щасливим, щоб забилося серце, загоїлася рана. Підвелася мати і пригасла кучеряву голову до грудей.

Бридкою стала синові дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими.

-Чим вразила Вас ця легенда?

29. Завдання типу VARIA.

Доберіть  до  кожної  букви  слова «матуся» характеристики,  що притаманні жертвенній матері з легенди.

М…(мудра, мужня)

А…

Т…

У…

С…

Я…

30. Запис інформації до «Журналу нотаток»

 

V. Підсумок уроку.

1. Перевірка напрацьованого матеріалу в «Журналі нотаток»

Скажіть, чого більше, тих знань, якими ви володіли,  чи набутих? (Звісно набутих)

Тож можна зробити висновок, що наше заняття було плідним.

Тепер ми з вами в повній мірі розуміємо  роль та значення матері в житті кожного.

Вірш «Я…»

Давайте складемо узагальнений образ неньки за допомогою віршу «Я…».

Складання плану до твору.

Отже, тепер з впевненістю можна сказати, що ми володіємо матеріалом для написання твору.

 Скласти план твору-роздуму «Найсвятіша любов - материнська».

VІ. Рефлексія

«Ланцюжок знань»

По черзі висловити свої враження  від уроку, про цінність здобутого матеріалу.

 

Я дізнався...

Я навчився...

Я зрозумів, що можу...

Мені сподобалося...

Для мене стало новим...

Мене здивувало...

У мене вийшло...

Я придбав...

Мені захотілося...

Мене надихнуло...

 

2.     Слово вчителя

Ось і добігає час нашої зустрічі.

«І буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі…»,- говорив Великий Кобзар,  що бачив у жінці передусім духовну красу, обожнював материнство, уславляв вірність і щирість. Тож  я хочу  подарувати  Вам маленькі зображення ікони «Божої матері». Нехай вони спонукають вас якомога частіше говорити неньці ласкаві слова, допомагати  їй, творити добро, примножувати любов, осягати яскравий, барвистий світ і підноситися над буденністю.

VІІ. Оцінювання.

Оцінювання учнем власної участі в роботі.

 Сьогодні для оцінювання скористаємося  таблицею, яку кожен з вас заповнить самостійно.

 

Показники

Завжди

Звичайно

Іноді

Ніколи

Чи добре я працював зі своїми товаришами?

 

Я співробітничав з іншими, коли клас працював над досягненням загальної мети.

Я ретельно поставився до виконання завдань.

Я висловлював нові ідеї.

Я вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили про допомогу.

Я підбадьорював інших.

VІІІ. Домашнє завдання.  Написати твір-роздум.


Теги: твір, Киркач Т.О.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 485/19


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar