Головна » Українська мова

Написання замітки в газету. Урок з української мови для 5 класу

Мета: формувати в учнів поняття про газету як один із ЗМІ; ознайомити учнів із заміткою як жанром мовлення (характерними рисами, структурою, мовними особливостями), навчити учнів складати замітку в газету інформаційного характеру; повторити матеріал про особливості публіцистичного стилю; формувати інтерес до рідної мови, до слова, прагнення вдосконалювати свої знання з української мови, розвивати інтерес, бажання писати замітки й оповідання, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.

Тип уроку: урок розвитку зв‘язного мовлення.

Обладнання: ілюстративний газетний матеріал; презентація, заготовка газети, завдання для груп, бланки для газети

Очікувані результати:  засвоєння  учнями вимог  до написання замітки  дискусійного  характеру, вміння школярів займати самостійну позицію  у  розгляді проблем дискусійного характеру.

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Розвиток безперервної пошукової пізнавальної активності учнів

 

ІІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою,  метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа (Слайд №1,2)

 

Публіцистика — це секундна стрілка годинника...

Вона фіксує швидкоплинні миттєвості життя,

намагається вплинути на його життя.

Георгій Марков

Професія журналіста - бути машиністом машини часу, яка робить мільйон обертів щосекунди.

Костянтин Паустовський

Хто володіє інформацією, той володіє світом

Натан Ротшильд

ІУ. Повторення вивченого.

Переписати першу цитату, визначити частини мови та члени речення.

 

У. Пояснення вчителя. Робота з презентацією.

Ми часто спостерігаємо життя за вікном нашої квартири за допомого наших незмінних друзів: газет та журналів. Їх читають в метро та тролейбусі,  у парку, під час обідньої перерви на роботі. Діти шукають у них програму, бо в ній вказаний час, коли по телевізору будуть показувати улюблені мультики. Про телебачення годі й казати, воно, як член нашої сім`ї,  присутнє постійно поряд з нами.

Газети і журнали, радіо й телебачення є основними джерелами важливої інформації  для сучасних людей. З періодичних видань, які ми купуємо в газетних кіосках, ми дізнаємося про новини в усіх галузях навколишнього  життя, про події міжнародного життя, життя власної держави.  Цією справою (донесення інформації до кожної людини) займаються журналісти. Це дуже цікава і важлива професія. Через те ця справа виокремлена в окрему наукову та суспільну галузь – журналістику.

(Слайд №3) Попередниками газет традиційно вважаються новинні повідомлення, що розповсюджувалися в І столітті до нашої ери Стародавньому Римі про події, що відбулися в місті. Переписувалися від руки сувої під назвою "Щоденні справи римського народу" та вивішувалися на площах і доставлялися політикам чи просто знатним городянам. Римські газети представляли собою дерев'яні дощечки, на яких записували хроніку подій.

(Слайд №4) Новинні зведення, як правило, мали неофіційний характер, поки Юлій Цезар не розпорядився в обов'язковому порядку поширювати звіти про засідання сенату, донесення полководців і послання правителів сусідніх держав. Ці бюлетні являли собою гіпсові або глиняні доски, на яких писався текст.І тільки дуже багаті римляні могли дозволити собі замовлювати їх додому, оскільки кожен примірник видання – унікальний витвір давньоримської кераміки.

(Слайд №5) З 911 року в Китаї починає виходити газета «Цзінь бао» — «Столичний вісник». І не просто виходити, а виходити з друкарського верстата, хай і примітивного. Червоні ієрогліфи на жовтому шовку друкувалися з різьблених дерев'яних дощок. Газету вже можна було не лише читати, в неї можна було щось завертати. Тобто, вона набула всіх своїх сучасних якостей, окрім дешевизни. Шовк і зараз матеріал не копійчаний. Взагалі, «Цзінь бао» — унікальна газета. Газета — довгожитель. Вона видавалася впродовж тисячі років.

(Слайд №6) У Європі аж до 1450-го року газети переписувалися від руки, поки практичні німці не винайшли друкарський прес (або не поцупили ідею у китайців) і не поставили видання інформаційних листків на потік, не удаючись до послуг переписувачів. Проте потік ще був слабкий, і газета залишалася атрибутом життя високопоставлених чиновників і багатих купців.

(Слайд №7) Своєї сучасної подоби газети почали набувати в 16-ом столітті. Тоді і увійшла до ужитку само назва «газета» — по найменуванню дрібної італійської монети gazzetta, яку зазвичай платили за рукописний листок новин у Венеції.

Назву ж монеті дала сорока ( італ. gazza ), зображена на ній. Газети, які перші вийшли на ринок взяли собі в якості емблеми сороку – як символ поширювання новин.

Вважається, що саме в цьому місті були утворені перші бюро по збору інформації-прообрази інформаційних агентств - і виникла професія "письменників новин".

Титульний лист газети "Relation", 1609

(Слайд №8) Газета - друковане періодичне видання, що виходить під постійною назвою і не рідше одного разу на місяць.

В Росії перші газети - рукописні "вістові листа" з'явилися за часів царювання Михайла Федоровича з 1613.

Вони також називалися "стовпчики", так як писалися стовпцями на приклеєних один до іншого довгастих аркушах, завдовжки кілька сажень.

Пізніше вони були названі на європейський манер - "Куранти". Найстарішим виданням такого роду зі збережених до наших днів вважається примірник "Курантів", що вийшов в 1621. Основу змісту "вістових листів" становили переказні нотатки з іноземної преси і донесення російських дипломатів і купців з-за кордону. (Слайд №9, 10) Перша російська друкована газета з'явилася в 1702 за указом імператора Петра I "Відомості про військових і інших справах, гідних знання і пам'яті, що трапилися в Московській державі і інших навколишніх країнах".

Перший лист цієї друкованої газети з'явився в Москві 2 січня 1703.  Її наклад склав 1000 екземплярів, ціна — 2 копійки. Коректуру в ній робив сам цар-батюшка.

 

 (Слайд №11) Визначніші події з українського життя мали відгук і оцінку впродовж довшого часу лише на сторінках західноєвропейської преси. Так, повстання Богдана Хмельницького (1648), перемоги і творення Української держави знайшли відгук і освітлення на сторінках англійської, французької, німецької та ін. преси. Так само в цій же пресі можна було зустріти й інші відомості з українських земель.

(Слайд №12) Щойно за гетьмана І. Виговського можна побачити зародок української преси. Крім звичайних універсалів за час його гетьманування почали видаватися спеціальні друковані універсали для козацької старшини, в яких побіч різного роду наказів, законів тощо подано вже і поточні вісті.

 

 

(Слайд №13) У XIX столітті Натан Ротшильд вигукнув фразу, яка стала крилатою: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Виявилось, що і володіти світом, і переробляти його під себе можна за допомогою газетної інформації.

 

(Слайд №14) Кожен вітчизняний олігарх неодмінно обзаводиться власною газетою. Вона допомагає йому набудовувати громадську думку проти його конкурентів. Навесні 2008 року з'явилася інформацію про те, що Міністерство юстиції України щодня реєструє 5 нових газет і журналів. Загальна ж кількість зареєстрованих видань в Україні — більше 30 тисяч! Тобто, одне окреме видання на півтори тисячі жителів, включаючи дітей! Це світовий рекорд!  Радіо і телебачення, а услід і Інтернет, газету на інформаційному тлі потіснили. У 2012-ом з'явилася інформація про те, що в Україні наголошується стабільне зниження продажів на газетному ринку. Але, думаю, на наше століття ще вистачить. Газета все ще залишається популярним продуктом. Можливо — через свою універсальність: адже ковбасу в монітор не загорнеш.

Газети й журнали, нарівні з радіо, телебаченням, мережею Інтернет, на сьогоднішній день залишаються основними джерелами інформації для людини. Саме з них ми дізнаємося про події із життя суспільства, про новини в усіх галузях нашого життя.

УІ. ВІДЕОРОЛИК «ЯК РОБИТЬСЯ ГАЗЕТА»

УІІ. Особливості газет (Слайд №15)

Мобільність - газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;
Загальнодоступність - газета призначена для невизначеного кола осіб, читачем її може стати будь-яка людина;
Періодичність - газета належить до періодичних видань, що виходять у світ за встановленим видавцем графіком. За цією ознакою газети діляться на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети виходять два або три рази на тиждень, два рази на місяць і т. п. Існують також ранкові та вечірні газети;
Офіційність - багато рішень (розпорядження, закони і т. п.) владних органів усіх рівнів вступають в силу тільки після їх офіційного опублікування в газеті або іншому друкованому органі.

УІІІ. РОЗГЛЯДАННЯ ГАЗЕТИ (Слайд №16)

Кожна газета відкривається передовою статтею, яка порушує дуже важливу тему. Зверніть увагу, як побудована газета. Матеріал подається колонками (стовпчиками) і розподіляється на рубрики – відділи (розділи), що мають свій заголовок та об’єднують кілька статей на одну тему.

ІХ. Бесіда з класом.

Із яких джерел ми можемо дізнаватися про події життя власної країни та міжнародного життя?
  Які газети читають у вашій родині? Чому саме ці?
  Розгляньте газету і скажіть, які в ній є рубрики?
  Як оформляється газета?
Яке, на ваш погляд, значення газети в житті людини?
  Яка наука вивчає засоби масової інформації?

·         Як ви думаєте, навіщо людині необхідне вміння писати замітку?

Х. Газетні жанри: замітка, стаття, нарис, інтерв'ю, репортаж. (Слайд №17, 18)

Замітка - коротке повідомлення про якусь подію, що може зацікавити читачів.

Мета замітки –поінформувати, тобто повідомити, дати чітке уявлення про те:

 Що відбулося — де відбулося — коли відбулося — з ким відбулося

 

Хронікальна замітка дуже коротка, вона повідомляє про якусь подію, здебільшого без заголовка.

 Інформаційна замітка містить більш розширене повідомлення про конкретні події, що відбулися в певних місцях. Має заголовок, який передає основну думку, зацікавлює читача.

Користуючись словником, з’ясуйте лексичне значення слів журнал, газета, замітка.

ХІ. Робота з підручником с.198, Впр. 425, 426 (усно)  Прочитати замітку.  З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Визначити вид першої і другої заміток (замітка-інформація, замітка-пропозиція, замітка-подяка, полемічна замітка, фотозамітка).

УІІІ. Повторення стилів мовлення (Слайд №19)

Стилі мовлення

Назва стилю

Де використовують висловлювання

Основні види

 

Розмовний

У спілкуванні з близькими людьми, за неофіційних обставин

Розмова на побутові теми» лист до близької людини

Науковий

У науці, освіті, техніці

Підручник,наукова стаття, лекція, доповідь

Художній

У художній літературі

 

Оповідання, повість, роман, п’єса, вірш

Офіційно-діловий

У службових стосунках

 

Закон, постанова, наказ, заява, протокол, договір, звіт

Публіцистичний

У суспільному житті

 

Промова, звернення, газетна стаття, нарис

Конфесійний (церковний)

У релігійному житті

Молитва, поповідь, церковні книги

ІХ. Аналіз замітки

Прочитати замітку.  З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Визначити вид першої і другої заміток (замітка-інформація, замітка-пропозиція, замітка-подяка, полемічна замітка, фотозамітка).

Шкільне житя

Наш клас це вилика і дружня сім’я. Усіх нас об’єднало шкільне житя. Ми беремо участь у різних шкільних конкурсах змаганнях разом відсвятковуємо свята часто подорожуємо.

Найцікавішою була поїздка до Криму. Там ми відвідали ботанічний сад, де зібрано понад пятнадцять тисяч видів різноманітних рослин. Побували ми на Галявині казок, де виставлені скульптури персонажів народних казок. Незабутніми були підйом на гору Ай-Петрі та прогулянка по морю на катері.

Чаруюча краса і неповторність Криму, справили на нас вилике враженя.

Х. Робота над пам’яткою (Слайд №20)

Пам’ятка «Як працювати над заміткою»

1) Доберіть цікаву тему, визначте основну думку.

2) Пишіть, звіривши ретельно факти (дати, назви, цифри, прізвища).

3) Продумайте послідовність викладу думок (план).

4) Розповідайте не про все потроху, а про найважливіше.

5) Дотримуйтесь відповідного стилю і типу мовлення.

6) Пишіть грамотно, дотримуйтесь абзаців.

7) Пам’ятайте про вимоги до мовлення та правил спілкування.

8) Перевірте написане, виправте недоліки, перепишіть начисто.

ХІ. Складання замітки. Самостійна робота.

Уявіть собі, що ви журналісти й працюєте в газеті. Кожному варіанту запропонована певна рубрика.

І варіант – висвітлює новини культури;

ІІ варіант – екологічні проблеми;

ІІІ варіант – шкільні події;

ІV варіант – питання моралі.

V варіант – питання спорту

VІ варіант – події в світі

Складіть замітку до вашої рубрики про якусь важливу подію.

 

ХІІ. Гра «Я диктор телебачення»: прочитай текст своєї замітки уявляючи себе диктором телебачення. Пикріпити свою замітку до газети на дошці.

VІІ. Підсумок уроку

Закінчить речення. «Треба навчитися складати замітку, тому що…»

Написати зв’язне висловлювання на тему: «Мене зацікавила (не зацікавила) журналістика, бо …»

VІІІ. Домашнє завдання

Написати зв’язне висловлювання на тему: «Мене зацікавила (не зацікавила) журналістика, бо …»

1. Продовжити роботу над складанням замітки, початою на уроці.

2. Уявіть себе кореспондентом-журналістом шкільної газети, якому доручено підготувати:

а) замітку-подяку про цікаву зустріч з відомою людиною рідного краю;

б) замітку-пропозицію щодо організації спортивних змагань у школі.

Доберіть привабливі й оригінальні заголовки. Який тип мовлення покладено вами в основу тексту заміток?

ЛІТЕРАТУРА

1.     Газета (англ. newspaper):: Г:: Словники | Великий тлумачний словник Володимира Чернишова - www.e-slovar.ru/dictionary/4/6680/

2.     Газета / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 томах (82 т. і 4 доп.) - СПб. , 1890-1907.

3.     Майер І. ​​Вести-Куранти 1656 р., 1660-1662 рр.., 1664-1670 рр.. Частина 2. Іноземні оригінали до росіян текстам. М., 2008. С. 26-27.

4.     Моісеєв В. А. Журналістика і журналісти. К.: Дакор, 2002. - 400 с. ISBN 966-95845-3-1

5.     С. Ф. Лібровіч. Історія книги в Росії. Видання Т-ва М. О. Вольф': 1913. Частина 2. С. 40 


Теги: Молчан В.В., замітка
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 1538/32


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar