Головна » Українська мова

Іменник як частина мови

Мета:

засобами мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до людини-трудівника, сприяти зміцненню національно-духовних ціннісних орієнтацій школярів, плекати бажання вивчати й берегти національну духовну спадщину, зокрема зимову календарну обрядовість;
допомогти учням узагальнити, систематизувати й закріпити  знання про іменник як частину мови, його лексичне значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль;

розвивати усне й писемне мовлення, уміння виражати свої думки, робити дослідження, працювати з опорними

схемами; удосконалювати навики роботи в групі, у парах.

 

Тип уроку:  урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: опорні схеми, підручники, малюнки до кросворда, ілюстративний матеріал про зимові обряди, Марійка Допитлива, аркуші з цілепокладанням, музичний супровід до пісень, макет «Звізди», ялинка, горішки.

Методи, прийоми, форми роботи: прийоми «Припущення на основі запропонованих слів», «Експрес-опитування», «Мозковий штурм», «Почергові запитання», «Обмін проблемами», «Спрямоване читання з обдумуванням», робота з опорними схемами, робота в групах, парах.

Елементи ОЗОН: цілевизначення, групова робота, інтелектуальна розминка, рефлексія.

 

Хід уроку

І. Установчо-мотиваційний етап.

 Вступне слово вчителя. Психоемоційна релаксація.

   Учитель.   Перше  зимове свято – це Введення до храму Пресвятої Богородиці. У народі кажуть: «Введення прийде-свят наведе». І дійсно, у грудні ми відзначали цілу низку популярних свят. Назвіть їх, діти. (7 грудня - Катерини, свято дівочої долі; 13 грудня – день Андрія Первозванного, угадування майбутньої долі, кусання «калети»; 14 грудня – пророка Наума, відсилаючи дітей до школи батьки говорили: «Сьогодні Наума: хай тобі наука на ум  піде!»)

                    Сьогодні ми зібрались на Пилипівські вечорниці. Вони походять від назви Пилипівського посту,  який розпочався

27 листопада і триває аж до Різдва.

Іван Котляревський писав:

                               Колись - то були вечорниці,

                                Лучились, бачим, як на те,

                              Були дівки тут білолиці

                              І там робили не пусте.

                              У ворона собі грали,

                               Весільних пісеньок співали.

                               Співали тут і колядок,

                               Палили клоччя, ворожили,

                               По спині лещатами били,

                                Загадували загадок.

Де ж відбувалися вечорниці? Приміщення для вечорниць наймали дівчата, вони і першими сюди приходили.

(Дівчата співають «Пусти мене, моя мати, та на вечорнички»)

                    І                                                               ІІІ

Закувала зозуля,                                       До нас, до нас, парубочки,

Сіла на лозину,                                          Бо в нас вечорниці,

Ой люблю я, мамко, літо,                       А в нашої господині

А ще більше зиму.                                    Тисові полиці.

Ой люблю я, мамко, літо,                        А в нашої господині

А ще більше зиму.                                     Тисові полиці.

                         ІІ                                                                 ІV

Пусти мене, моя мати,                            Не смійтеся, дівчаточка,

Та й на вечорнички,                                Та й ви, молодиці,

Бо там хлопці чорноброві                     Дуже хочем побувати

Плетуть рукавички.                                  В вас на  вечорницях.

Бо там хлопці чорноброві                      Дуже хочем побувати

Плетуть рукавички.                                  В вас на вечорницях.

       Про що піде мова на наших вечорницях, ми дізнаємось, коли розглянемо  народознавчий кросворд.

Розгадування кросворда  ( на дошці )- прийом «Припущення на основі запропонованих слів»

Кам’яна споруда, з якої внаслідок горіння палива виділяється тепло. (Піч)ІІІв.
Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. (Мисник)ІІв.
Глиняний посуд, у якому тримають молоко, носять воду. (Глечик)ІІв.
Переносна кімнатна лава для сидіння. (Ослін)ІІв.
Полотняна річ, якою витирають руки, тіло. (Рушник)ІІв.
Дерев’яне ліжко – гойдалка для маленької дитини. (Колиска)Ів.
Дерев’яна річ  для зберігання білизни, полотна, інших хатніх речей. (Скриня)Ів.

               Відповідь по вертикалі   ІМЕННИК

Отже, мова сьогодні піде про ІМЕННИК.

ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів. Цілевизначення.

Запис теми в зошит.
Ознайомлення із цілями. (Учні отримують надрукований перелік цілей. Наприкінці уроку  вони перевіряють, чи досягнута поставлена на початку  мета уроку)

             ІІІ. Актуалізація навчальних досягнень учнів, застосування знань на практиці.

Учитель. До нас на вечорниці завітала добра знайома – Марійка Допитлива (лялька-українка).  Діти, а що найбільше вона любить? Правильно – розпитувати.

                              Експрес – опитування:

Що таке морфологія?
Частини мови-що це таке?
Скільки їх? На які групи поділяються?
Яка різниця між самостійними та службовими частинами мови?

Учитель. Ми забули запросити когось із хлопців на вечорниці. Цей бешкетник зіпсував стіни нашої хати своєю безграмотністю. Направляємо на порятунок нашої хати…

(Учень виправляє помилки, допущені на дошці в словах; прийом «Мозковий штурм»)

                             Дослідження – пошук

        Міцного мороза-чол.

        На маленькій поні-чол.

        Тонкою заполочю- чол.

        Під грушою-жін.

         За ворітьми-множ

         Білому тюллю-чол.

        Без дріжджів-множ.

        Гарячий какао-сер.

        За  курчатом-сер.

       Лляною скатертю-жін.

ІV. Узагальнення і систематизація теоретичних положень теми.

Учитель.   За хату, в якій відбувалися вечорниці, платили печеним хлібом, пшоном, борошном, полотном. А найбільше - повагою до господині. Щоб я завжди пускала вас на вечорниці, розкажіть усе, що ви знаєте про іменник.

                                    (Робота з опорними схемами)

Прийом «Почергові запитання»

-Що називається іменником?

-Назвіть постійні граматичні ознаки.

-Які іменники називаються загальними?

- Як пишуться власні іменники?

- Що таке рід? Які способи визначення роду ви знаєте?

             Визначити рід іменників із вправи «Дослідження-пошук»

                                 (на дошці – ланцюжком)

За якими ознаками іменники поділяються на відміни?
Які іменники до жодної відміни не належать?

Визначити відміни іменників у кросворді (робота в парах).

V. Виконання вправ і завдань на застосування вивчених правил.

Учитель. На вечорницях дівчата, бувало, працюють: прядуть починки, шиють сорочки або вишивають рушники собі на придане, Хлопці ж залицяються до дівчат, розповідають їм різну бувальщину -  заважають працювати.

Вечорниці – це свого роду клуб сільської молоді, де люди краще пізнають одне одного.

Інтелектуальна розминка  ( група дівчат і хлопців)

Виписати з тексту істоти і неістоти.

Які іменники означають назви істот? (дівчата)

Які іменники називають неістот? (хлопці)

                                 Введення

       Прийшла зима, випав перший сніг. Наступили морози. І покрилися кригою ріки. У селі всі господарські закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят.

       Господині прядуть. Дівчата вишивають. Парубки допомагають батькам. Наближається час розваг для сільської молоді.

 

Істоти  (хто?)                                                 Неістоти (що?)

Господарі                                                         зима

господині                                                         сніг

дівчата                                                            морози

парубки                                                          крига

батьки                                                             ріки

молодь                                                          у селі

                                                                         робота

                                                                         реманент

                                                                         сани

                                                                          млин

                                                                           свято

                                                                           час

                                                                         розваги

                      Прийом «Обмін проблемами»

Завдання:       

дівчата

Назвати  збірні іменники.
Пояснити правопис іменника молодь в О.в.                                     

хлопці

Пояснити значення слова до млина  в Р.в.
Синонім до слова реманент  ( інвентар)  в Р.в.

Учитель. Саме тут, на вечорницях, виник особливий тип жартівливих народних оповідань, відомий під назвою небилиці.

Учень читає напам’ять небилицю «Коли б я був Дідом Морозом»

                   Прийом «Спрямоване читання з обдумуванням»

Коли б я був Дідом Морозом,

Багато б дечого зробив.

Зробив би так, щоби жилося

Всім людям добре, наприклад:

Розставив би я скрізь дерева

З медових пряників самих,

І ніжки з холодцю, свинячі,

Щоб з часником росли на них.

Замість лози - росли б ковбаси,

А листя все було б- млинці,

Земля була б з самої каші

Та з добрих свіжих потрохів.

Ставки б з сметаною стояли,

З лемішки з салом береги,

Вставках вареники б стирчали

Товсті, гарячі і пухкі…

Одежі вже було б не треба,

Хлопцям не треба кунтушів

Ходили б, як святі по небу,

В одних сорочках, без штанів.

Усі жінки і молодиці

Знову дівчатами були б:

Тонкі, високі, блідолиці,

Погані в світі не жили б.

А ми б сиділи та гойдались,

Мов діти в люльці уночі.

Спокійно б раю дожидались,

Задерши ноги на печі.                           

                                  «Фізкультхвилинка»

(учитель називає з небилиці іменники, що вживаються тільки в множині – учні аплодують, якщо ні – тупотять ногами)

Учитель. Довгими зимовими вечорами не сиділи без діла й хлопці.

Вони майстрували зубки до грабель, плели ятери для риби, пута для коней, вирізували дерев’яні ложки, розповідали казки, загадували загадки. Отож, щоб наші вечорниці були цікавими, розгадуймо загадки.

           Які іменники вживаються тільки в множині?  (опорна схема)

Хлопці і дівчата обмінюються загадками.

Вони першими вітають людину, що входить у двір. (Ворота)

Дві дощечки, дві сестрички несуть мене згори. (Лижі)

Два кінці, двоє кілець, а посередині – цвяшок. (Ножиці)

                        Проблемне питання:

Які іменники в О.В. мають паралельні форми?

Учитель. Якщо дівчата й хлопці йшли додому опівночі « з першими півнями», то це були вечорниці. Якщо ж, бувало, засиджувались до третіх півнів, то це були досвітки.

 Розбір іменника як частини мови.

Введення прийде – свят наведе. (випереджувальне завдання учневі)

 Введення-імен., Введення, власна н., неіст., с.р., Н.в., одн.,ІІ в., м’яка гр., підмет.

Учитель. Пилипівські вечорниці відзначались скромно, без танців. І  основним було вивчення пісень, колядок і щедрівок.

 

Та прийдуть до тебе

Три празники в гості:

Що перший же празник-

Рождество святеє.

А другий же празник –

Василя Святого.

А третій же празник-

Свято Водохреща….

VІ. Рефлексійно – оцінний етап.

Прийом «Незавершені речення»

Я знаю…

Я вмію…

Я можу…

VІІ. Оголошення та мотивація оцінок. Подяка за спільну працю.

Протягом уроку за кожну правильну відповідь учитель давав учням горішки. Кількість горішків – відповідна кількість балів за урок.

VІІІ. Домашнє завдання.

                       1 рівень

 Вивч.  алгоритм розбору ім.., впр.226.

                       2 рівень

Проч. вірш А.Первомайського(впр.226). Назвіть іменники-синоніми, 2 з них розберіть як частину мови.

                        3 рівень

Побудуйте висловлювання – розповідь на тему «Іменник – самостійна частина мови».


Теги: Парубець О.В., іменник
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 673/35


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar