| Головна » Українська мова |
Мета: створити умови для піготовки до складання твору-роздуму на морально-етичну тему, для розвитку творчих здібностей учнів на основі особистісно орієнтованої технології навчання, для формування соціальної, пізнавальної та загальнокультурної компетенцій учнів; сприяти розвитку усного зв’язного мовлення школярів; забезпечувати виховання у дітей високих моральних принципів. Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Хід уроку І. Етап орієнтації 1. Слово вчителя. Навколо вирує життя. Все заленіє, птахи веселим щебетанням сповіщають про своє повернення. І серед цього дива – ми, люди, унікальні створіння у Всесвіті. Сонце посміхається щиро крізь шибки вікон, зігріває нас своїм теплом, ніби просить: « Посміхніться мені, посміхніться один одному». ІІ Етап оголошення теми та цілепокладання. 1. Оголошення теми уроку. Постановка проблемних питань. Слово вчителя Коли люди посміхаються, вони стають відкритими, щирими. Отож, запрошую вас до відвертої розмови: “ Бути на землі Людиною…” А епіграфом уроку пропоную обрати слова англійського письменника. Ми навчилися плавати під водою, як риби; ми навчилися літати у небі, як птахи; нам залишилося навчитися жити на землі, як люди. Бернард Шоу Що означає, жити, як люди? Чи легко бути на землі Людиною? Шукаючи відповіді на ці питання, будемо готуватися до написання твору-роздуму в публіцистичному стилі на морально-етичну тему. (Тему і епіграф записують у зошити) 2. Цілепокладання. Анкета «Мої цілі». Виходячи з теми і типу уроку, визначте цілі, які ставите перед собою на уроці. У цьому вам допоможе анкета “ Мої цілі.” (Додаток 1) Визначте найсуттєвіше для себе. (Діти визначають цілі) Я бажаю вам успіху у досягненні визначених цілей. ІІІ. Етап проектування плану діяльності. Мотивація навчальної діяльності. Бесіда. Що цей урок може дати вам сьогодні? (Зібрати матеріал для написання твору) А для подальшого життя? (Визначити, що є головним у житті людини; з’сувати, чим потрібно керуватися у житті, щоб відповідати званню «людина») Роботу розпочнемо із з’ясування будови твору-роздуму, ознак публіцистичного стилю, значення понять “ мораль”, “ етика”. IV. Етап організації виконання плану діяльності. 1.Актуалізація опорних знань (Робота в стихійних групах). (Учитель оголошує завдання групам, визначає час, що відводиться на їх виконання) І гр. З-поміж перелічених ознак виділити ті, що властиві публіцистичному стилю. Доповнити перелік. (Додаток 2) ІІ гр.. Встановити відповідність між назвою типу мовлення і будовою висловлювання. (Додаток 2) ІІІ гр.. За тлумачним словником з’ясувати значення слів мораль, етика.
2.Перевірка виконання роботи. Бесіда. Які ж ознаки має публіцистичний стиль? (Представники кожної групи озвучують результати роботи. Якщо виникає необхідність, учні чи вчитель доповнюють відповіді. У ході відповідей на дошці відкриваються картки «Ознаки публіцистичного стилю», «Будова тексту-роздуму» та картки з визначеннями понять «мораль», «етика») Слово вчителя. Отже, мораль ґрунтується не на примусі, а на силі переконань. Немає такого документа, де були б записані закони моралі. Це неписані закони людського життя, що перевіряються сумлінням. 3. Робота з текстами. (Робота в групах) Морально-етична тема - одна із провідних у творах українських письменників. Згадаємо окремі з них. Кожна група має уривок з художнього твору.( О. Гончар «Людина в степу», Є. Гуцало «Хто ти?», Б. Грінченко «Украла». (Додаток 3) Прочитайте. Вкажіть назву твору й автора. (На окремих картках записані людські риси вдачі (різні для кожної групи), учні вибирають лише ті, що властиві герою) 4. Оголошення результатів роботи у групах. То хто ж із відомих нам письменників і в яких творах звертався до проблеми моралі та етики? (Представники кожної групи озвучують результати роботи. У ході відповідей на дошці з’являється список рис людини, як позитивних (милосердя, доброта, співчуття, здатність до самопожертви, почуття обов’язку), так і негативних ( безвідповідальність, егоїзм, байдужість, слабодухість). 5. Перегляд і коментування відеофрагмента. Людське життя – це постійні протиріччя, боротьба добра і зла, милосердя і жорстокості, співпереживання і байдужості. Нерідко, як то не прикро, перемагає друге. До чого ж призводить людська безвідповідальність, слабодухість, егоїзм? Перегляньте відеофрагмент. (Сюжет про дітей, які позбавлені батьківського піклування і знаходяться у дитячому відділенні міської лікарні). Спробуйте прокоментувати побачене. (Учні, коментуючи, роблять припущення про те, що можуть відчувати ці діти, як може скластися майбутнє цих хлопчиків і дівчаток, висловлюють власні почуття, які виникли під час перегляду). 6. Бесіда. Чи поодинокі такі випадки? А, може, це виняток? Звернімось до статистики. Ви, готуючись до уроку збирали статистичні дані. Що про це кажуть цифри? (Діти зачитують статистичні дані) А що з цього приводу каже закон? (Учні зачитують відповідні статті Конституції, Декларації прав дитини.) Який же висновок можна зробити, проаналізувавши статистичні дані і закони? (Учні приходять до висновку, що ці так звані батьки не тільки переступають поріг моральності, а й порушують закон). Слово вчителя. Та не тільки батьки зраджують своїх дітей. В Україні проживає 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тис. з них проживає у будинках-інтернатах. Серед них є такі, кого привезли туди діти. Виглядала мати із вікна. Поглядала мати на дорогу. Другий поверх. Мовчазна стіна Не розділить радість чи тривогу. Старість подивляється на шлях,- Бо оце зосталось тільки й світу… Привезли сюди на «Жигулях» Позавчора рідні діти, Тут, мовляв, їй буде веселіш, (От сиди, стара, і веселися), Від думок – полиново гіркіш, Рідні діти матері зреклися. Ми не знаємо, про що думають ці самотні люди. Ми не можемо взяти на себе їхній біль. Але дещо все-таки в наших руках. Що ж ми можемо для них зробити? (Відповідаючи, учні згадують ті заходи, що проводяться у школі у рамках «Тижня добра», про проведені акції милосердя, про волонтерську роботу). Слово вчителя. Головне, щоб це було не час від часу, щоб не виглядало, як милостиня, а стало правилом нашого життя, виглядало природно і щиро. 7. «Дерево мудрості». (Коментування прислів’їв, афоризмів) Споконвіків моральний кодекс людської честі відбито у народних прислів’ях, в афоризмах письменників. Глибоке коріння, міцне гілля має дерево мудрості людського життя. Своєю життєдайною силою воно живить нас донині. Та сила знаходить на листочках. Тож спробуємо «оживити» дерево, згадаємо окремі прислів’я, крилаті вислови, які відбивають риси людського характеру. (Додаток 4) ( Діти зачитують, коментують і прикріплюють листочки до стовбура) Ось ми й оживили наше дерево. Його мудрістю ви зможете скористатися, складаючи твір, і взагалі у житті. (Відкриваємо одну із тем твору) Дійсно, Немає вищої святині, Ніж чисте сяйво доброти. О. Довгий. Так багато на світі горя! Люди, будьте взаємно красивими!- спонукає нас стати добрішими, душевно кращими Ліна Костенко. 8. Робота з текстом. Коментування відеофрагмента. Сьогодні вже звучали уривки з творів Є. Гуцала. Послухайте ще один і подумайте, яку проблему піднімає автор. (Уривок з твору «Княжа гора») (Додаток 5) (Учні роблять висновок, що автор піднімає проблему ставлення людини до природи) Людина є частиною дивного, прекрасного процесу життя. А джерелом цього життя є природа. І людина повинна жити з природою у відповідності із законами моралі. А що ж відбувається насправді? Зверніть увагу на екран. (Перегляд відеозапису про стихійні смітники, які виникають у місті та на його околицях) (Кожен учитель може підібрати сюжети на власний розсуд) І таких кадрів можна було б відзняти безліч і не тільки у нашому місті чи районі. До чого ж призведуть такі варварські вчинки? Куди приведе така дорога? (Діти приходять до висновку, що це дорога в нікуди, що людина стоїть на краю прірви)
Слово вчителя. Ми настільки зайняті влаштуванням власного добробуту, що не помічаємо, як земля стогне під груддям сміття, не помічаємо, що їй боляче. І вона, земля наша, сама хоче відкрити нам очі. 9. Монолог «У мене є душа…» (Учениця, яка мала випереджувальне завдання, виразно читає монолог Землі) (Додаток 6) Слово вчителя. Земля відчуває, що скоро загине.
Підстав же і своє плече, Якщо ім’я тобі - Людина, - звертається вона до нас словами відомого поета. (Відкриваємо ще одну тему твору) І підставляємо, бо ще проростають серед нас паростки духовності. Що ж у наших силах зробити для довкілля? (Відповідаючи, учні згадують заходи, що проводяться у школі) 10. Творче завдання (на вибір). Я пропоную вам завдання творчого характеру. Продовжити монолог Землі, закінчити думку (3-4 речення). Людино, схаменись… Скласти монолог покинутої дитини. І сонце світить на брудні місця, але… Неможливо завжди бути героєм, але… Бути на землі Людиною – значить… 11. Перевірка виконання творчого завдання. (Діти зачитують складені ними тексти, речення) V. Контрольно – оцінювальний етап. 1. Рефлексія. Бесіда. Чи легко, як ви думаєте, бути людиною? Чи є «лакмусовий папірець», прилад для визначення рівня моральності людини? Що б ви сказали людині, яка стверджує: «Не всім же бути моральними»? (Відповіді учнів) Людиною не так - то просто бути, Бо, болі світу всі сконцентрувавши, Їх треба через серце пропустити, Все зрозуміти і не зачерствіти. Такі висновки ми робимо, завершуючи нашу розмову. 2. Оголошення домашнього завдання. Ось так поступово у ході бесіди відкрили ми теми творів. Прислів’я, крилаті вислови письменників – це і є тези. Коментарі, якими вони супроводжувались, коментарі відеофрагментів, статистичних даних – це і є аргументи. Робили ми й висновки. Використовуючи увесь зібраний матеріал, напишете твір на одну із запропонованих тем. 3. Заключне слово вчителя. Хочу подарувати вам пам’ятку «На кожен день, на все життя» (теми творів, пам’ятка «Як писати твір», афоризми, які стануть у пригоді під час складання твору, і взагалі у житті). Сподіваюся, що ви були щирі, що тендітні пальці етики торкнулись не лише ваших уст, а й душ, сердець, що у своєму житті ви будете керуватися неписаними законами моралі.
Додаток 1 Анкета «Мої цілі» Добре підготуватися до написання твору
Додаток 2 Завдання для груп Картка для групи №1 Публіцистичний стиль має такі ознаки (потрібне підкреслити) Застосовується у суспільному житті, політиці.
Картка для групи № 2 Встановити відповідність між назвами типів мовлення і особливостями будови висловлювання 1. Роздум 1.Загальне враження, окремі ознаки, їхня характеристика. 2. Опис 2. Початок дії, хід і кінець дії (події) 3. Розповідь 3. Теза, аргументи, висновок
Додаток 3 Уривки з текстів Група №1 Снігом крутило в байраці, крутило в небі, всуціль захурделювало степ. - Що ж робити? – Серьожа крізь сніг намагався розгледіти Кожущенка. - Підеш пішки, Серього. - А ти? - Я зостанусь біля машини. Може, хто витягне-дожену. - Я ж до ранку не дійду! Ніч, завірюха… - Тримайся шляху. Високовольтних. - Ні, як хоч… Я не піду. Мене замете!- останні слова він майже викрикнув розпачливо, по-дитячому. Кожущенко наблизився, насунувся на нього обличчям: -А тих – не замете? - Мені ногу пошкодило! Спершу не чув, а зараз ось чую – болить! Кожущенко помовчав насуплено. - Тоді я піду. Зоставайсь.
Група №2 Учитель ще раз спитався: - Що тут у вас сталося? Озвалась Пріська - подруга й товаришка Олександрина. Пріська була дівчина сита, добре годована-вона завсігди приносила з дому гарну їжу: пиріжки, перепічки, коржі тощо. Вона погано вчилася, але була дуже весела і не могла говорити не сміючись. Вона й тепер, осміхаючись, загомоніла: - Та Олександра … Пріська почала і засміялась не доказавши. Учитель спитавсь: -Що Олександра? - Украла у мене хліб!- доказала Пріська і зовсім зареготалася, і її нерозумні сіро-сині очі з сміху аж сховалися за ситими щоками. Ця звістка дуже вразила й здивувала вчителя. Такого в школі ще не було. Учитель знав, що деякі здітей ще дома, перш ніж у школу почали ходити, бути де в чому гірші, але в школі поки ніхто в гріх не вскакував. На Олександру він теж ніколи нічого не думав. Вона була просто дівчина боязка-мабуть, налякав її батько-п’яниця.
Група № 3 Втрьох, перебиваючи одне одного, склали спільну казку, й коли нарешті почулось сонне дитяче дихання, вона вмовкла. Звівшись на лікті, дивилась на їхні обличчя, намагаючись розгледіти те, що було відоме тільки їй. І, можливо, ще не знала, а таки здогадувалась підсвідомо, що ніколи не зможе кинути цих дітей, бо віднині вони були їй не чужі, а рідні, віднині вони були її братом і сестрою, меншими, а вона – їхньою старшою сестрою, кровною, вже досвідченою. Здогадувалась, що, сама гірко скривджена, вона не захоче, аби ці дві крихітки звідали те саме, щоб вони були обділені ласкою, сердечністю, чулістю. Хвиля материнського тепла підіймалась у її грудях, і, схлипуючи крізь зуби, вона гладила долонею то чубату хлоп’ячу голівку, то м’які й довгі пасемка дівчинки, і в цю мить начебто десь далеко відступали всі кривди й образи, натомість душа сповнювалась світлом доброти.
Додаток 4 Орієнтовний перелік прислів’їв, крилатих висловів Лихого чоловіка бійся, небоже, бо лихий чолові все переможе. від звіра. (Л. Забашта) Інженером можна стати за п’ять років, учитися ж на людину треба все життя. (В. Сухомлинський)
Додаток 5 То не грім гримів у захмарених високостях, то гриміла баба Килина: губи її в’юнились блискавками, що корчились на худому щелепастому лиці… На диво, очі в баби Килини зоставались лагідними й чистими, хоч би краплина гніву схлюпнулась у їхніх озерах зеленого, наче затягнутих ряскою, мудрого спокою… То ти, урвителю, зламав соняшник, щоб їздити, мов на коні? Ось я тим соняшником поїжджу по крижах твоїх, урвителю! Де це бачено - красу губити? А якби з твоїх в'язів твій соняшник зірвати, голову, чим би ти думав? А може, земля думає тим соняшником, га! Добре, що на городі ще соняшники позоставалися, по людських городах ростуть, по всіх селах. То їхніми головами земля думає, урвителю! Думає картоплею й гарбузами, цибулею й часником, кропом і огірками. А ще як же вона славно думає півоніями й квасолею, ружами й чорнобривцями, любистком і матіркою. То в неї думки такі, пісні такі – і ластівка, й зозуля, й соловейко… Та земля думає навіть твоєю дурною головою, чекає, поки вона порозумнішає, і всіма людськими головами думає, а ще дощами й туманами, градом і снігом, пшеницею і кукілем у пшениці, зірками й місяцем, хлібом і яблуками… А ти соняшник ламаєш, урвителю! Гай-гай, сам себе зламав, тепер збіднів на сонях, на думку золоту, соняшникову збіднів… Зламана золота корона соняха гірко всміхається гаряче-вогнистими пелюстками; начебто плаче в сльозах, - ага, то ти плачеш соняхом, то твої сльози в'януть на його молодому обличчі, то твої печаль і жалоба мертвіють на його сонячному виду; бо ти сам себе зірвав, каже баба Килина, сам понівечив свою золоту думку.
Додаток 6 Мене не було. Я виникла з Хаосу… Я виникла з Нічого… Спочатку я не могла зрозуміти, для чого я існую, для кого? Я просто раділа тому, що живу… Світ належав мені, а я належала світові. Та з’явилися ви – люди. Я надала вам притулок, але тримала вас у постійному страху. Ви вважали мене Богинею, бо моя свідомість була сильніша за вашу. Та сила духу, поєднана з часткою розуму і нахабністю, допомогла вам пристосуватися до мене. Ви почали непомітно знущатися. Ви робили мені боляче. Спустошували мене, вирубуючи дерева, залишали глибокі шрами на серці, розорюючи поля. Я трималася… Знаходила сили відновитись. Сподівалася, ви зрозумієте, що в мене є Душа. Та ви не зупинялися, хотіли підкорити не лише мене, а й Всесвіт. І я зрозуміла – ви не люди, ви – жахливі дріб’язкові людці, для яких не існує нічого, крім їх самих, їхніх примх і бажань. Ви здатні відібрати найсокровенніше, дістатися до нутра… Ви використовуєте мене, і залишками моїх же багатств мене вбиваєте. Ви доклали зусиль, аби зробити мене повноцінним інвалідом. Залишили в мені сліди. Чорні діри на тілі і … в Душі. Як важко все розуміти, осмислювати, хотіти щось змінити… і знати, що ти не в змозі… Розумію, що вже не буде шансу відновитися, свідомість ще жива, а душа пошматована. Мені залишається тільки плакати кислотними дощами, дрижати землетрусами, вибухати цунамі по світу – це останні сили, останній крик Душі… А Вас ніщо не зупиняє. Ви продовжуєте плюндрувати мене так і не зрозумівши, що в мене, Землі, є Душа, а ви – лише її частка. Знищуючи мене, ви руйнуєте себе. Зворотнього відліку не буде. Не буде шляху назад.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |