Головна » Українська мова

Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних дієприкметників теперішнього й минулого часу (7 клас)

Мета: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, розвивати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях; виховувати позитивне ставлення до української мови та народної культури, викликати інтерес до їх вивчення, стимулювати бажання досліджувати мовні явища.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Поетичне вітання.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

  А розпочнемо наш урок із вправи «Комплімент». (Вчитель підходить до першого учня і говорить йому комплімент. Учень повертається до сусіда і продовжує комплімент).

   Сьогодні ми знову вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Дієприметниковію. Українці, вирушаючи в далеку дорогу, на згадку про дім беруть із собою обереги-символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину.

   Серед цих оберегів – калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник … Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі. (Слайд 1)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

   Сьогоднішня мандрівка буде присвячена останньому осінньому місяцю – листопаду. А чи знаєте ви, що походить назва листопад із давньої слов’янської мови. Листопад на Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Ще за Київської Русі останній місяць осені називався «груднем», а сучасний грудень – «студнем».  У давні часи в різних місцевостях України побутували різні назви: «напівзимник», «ворота зими», «листопадень», «падолист», «грудкотрус» тощо. (Слайд 2)

   Перевіримо, чи готові ви до нової подорожі. Пригадайте все, що ви знаєте про дієприкметник.

Кубування.

   Учні по черзі кидають кубик, усно відповідають на те питання, яке їм випало на грані.

1 – Що називається дієприкметником?

2 – Які граматичні ознаки у дієприкметника від дієслова?

3 – Що спільного у дієприкметника і прикметника?

4 – Синтаксична роль дієприкметника.

5 – Наведіть приклади дієприкметників.

6 – Визначте граматичні ознаки дієприкметника усміхнений.

Орфографічна хвилинка.

Словниковий диктант «Процідіть крізь сито». Запишіть слова у дві колонки: в першу – з м’яким знаком, у другу – з апострофом.

   Мудрець, сильний, чотирьох, різьбяр, яблуньці, м’язи, ад’ютант, бренькіт, тім’я, учительці, міжгір’я, людськість, пів’яблука, торф’яний.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів.

Тема: Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу. (Слайд 3)

   У кожного з вас на парті лежить зернятко. На ньому ви повинні написати, чого ви очікуєте від уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

   Народознавча пауза. (Слайд 4)

   З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного відпочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовували всілякі забави. Про листопад український народ говорив: «Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади. Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть». З листопадом пов’язано багато народних прикмет.

Якщо на Дмитра (8 листапада) день без снігу, то ще не скоро буде зима.

Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади.

Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.

Яка погода в листопаді – така і в квітні.

Робота біля дошки.

   Запишіть речення, вкажіть в них дієприкметники. Який з дієприкметників вказує на ознаку предмета, що сам виконує певну дію, який – на ознаку предмета, з яким виконує певну дію інший предмет.

Вгорі цвіте блакить, усіяна хмарками.

А дрімаючій смереці лісова пожежа сниться.

Пливе здаля пора осінніх гроз, барвішають палаючі узлісся.

Руді стежки роз’їдені дощами.

Спрямоване читання.

Самостійно прочитайте теоретичний матеріал. Доповніть таблицю.(Додаток 1)

Навчаючись – учу!

   Користуючись схемою, розкажіть про активні та пасивні дієприкметники.

Народознавча пауза. (Слайд 5)

    14 листопада українці відзначали свято Кузьми і Дем’яна. Кузьма і Дем’ян вважалися захисниками людей і тварин од укусів змій. Крім того, їм приписували покровительство ремесел, зокрема ковальства. Тому найпишніше це свято відзначали ковалі – найшановніші фахівці села.З цим святом пов’язані такі народні прикмети:

Якщо розвезе дорогу – не жди морозу до початку грудня.

Випаде сніг – на весняну повінь.

Як вітер на Кузьми-Дем’яна, то буде дорога санна.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1. Впізнай мене. (Слайд 6)

   Прочитайте. Визначте словосполучення, що місять активні дієприкметники, та словосполучення з пасивними дієприкметниками. Поясніть, як ви їх розпізнаєте. Запишіть у дві колонки.

   Опале листя, омріяна подорож, завмираючий звук, сяюча усмішка, загублений олівець.

2.Творче конструювання. Робота в групах. (Слайд 7)

І група

   У подані словосполучення вставте слова, які позначають того, хто виконує дію. Які це будуть дієприкметники?

Виготовлена (майстром) деталь; розлите молоко; посіяне поле; заквітчане волосся; загорнутий у папір; куплений костюм.

ІІ група

    Перебудуйте запропоновані речення за зразком. Визначте, які дієприкметники активні, а які – пасивні. Назвіть їх вид і час.

Зразок. Природа, що спочиває. – Спочиваюча природа.

   Людина, яка мислить. Голос, який тремтить. Промінь, що грає на сонці. Спів солов’я, що чарує. Ліс, який затих. Скарб, який викопали. Квіти, що зів’яли. Заява, яку підписали.

4.Ми – дослідники!

   Дослідіть ланцюжок «народження активного дієприкметника теперішнього стану».

Працюють + юч = працюючий

В’януть + уч = в’янучий

Лежать + ач = лежачий

Свистять + яч = свистячий

Висновок: активні дієприкметники теперішнього утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –уч-, -юч-, -ач-, -яч-.

До дієслівної основи дієслів І дієвідміни теперішнього часу додаються суфікси –уч-, -юч-.

До дієслівної основи дієслів ІІ дієвідміни теперішнього часу додаються суфікси –ач-. –яч-.

Народознавча пауза. (Слайд 8)

   27 листопада – свято Пилипа. Це був останній день напередодні посту. В кожній оселі готували чимало смачних страв – борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м'ясо, переважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов’язково мали прийти на вечерю дочки із зятями, котрі недавно пошлюбувалися, а також запрошували  кумів і одиноких сельчан. Залишки од вечері відносили бідним людям. У цей час люди спостерігали за погодою.

Іній на Пилипа – буде овес, як липа.

Якщо хмарно або сніжно – травень буде негожий.

Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

Якщо на Пилипівський піст лежить сніг, то він буде лежати до повені.

5.Архітектори слова. (Слайд 9)

Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу.

Червоніти, спати, плакати, дрижати, діяти, лежати.

   Коментар учителя. Традиційно дієприкметників на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) в українській мові небагато. Це пояснюється тим, що під упливом розмовного мовлення вони замінюються дієсловами: працююча жінка — жінка, яка працює: танцюючі пари — пари, які танцюють.

(Слайд 10)

Неправильно                                              Правильно

Відстаючий учень.                                       Той, котрий відстає.

Відпочиваючий чоловік.                             Той, хто відпочиває.

Подорожуючий юнак.                                 Той, котрий подорожує.

Хвилюючі слова.                                          Слова, що хвилюють.

6. Спостережливе око. – Допитливий розум. – Влучне слово.

   Відредагуйте висловлювання. Відредаговані речення запишіть.

Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі кияни.

Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або читають газети.

Під вечір парк сповнюється поспішаючими додому людьми.

7. Я – вчитель.

      Самостійно дослідіть ланцюжок «народження активних дієприкметників минулого часу. Зробіть висновок, поясніть іншим.

( Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу.-с.75.)

 

8. Фізкультхвилинка. Лінгвістичний волейбол.

 

   Від дієслів утворити активні дієприкметники минулого часу (усно).

Почорніти, змарніти, обгоріти, змокнути, згоріти, зів’янути, дозріти.

9. Творча лабораторія. (Слайд 11)

   Розгляньте картину. Складіть і запишіть зв’язне висловлювання на тему «Пропливає осінь на хмаринці сірій …», уживаючи активні та пасивні дієприкметники.

VІ. Підведення підсумків уроку.

  Перевіримо, чи справдились очікувані вами результати уроку?

(Учні говорять, чого навчилися на уроці, і вішають зернятка на колосок).

   Ну от і все. Ще одна подорож в країну Дієприкметниковію закінчилася. Всі завдання виконано, ви добре попрацювали. Я задоволена вашими знаннями. Давньогрецький драматург Есхіл сказав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Ви ж довели, що свої знання вмієте застосовувати на практиці. (Слайд 12)

VІІ. Домашнє завдання. (Слайд 13)

Виконати вправу 130. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу).


Теги: Ганчарюк Н.І., дієприкметник
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 797/81


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar