Головна » Українська мова

Розробка уроку «Активні й пасивні дієприкметники. Творення пасивних дієприкметників» з української мови в 7-му класі

Мета: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати пасивні дієприкметники, розвивати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях; виховувати почуття поваги до духовної спадщини наших предків.

Тип уроку: урок-дослідження.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

1. Привітання.

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

2. Прийом «Незвичайний початок».

   Сядьте зручно. Усміхніться. Заплющіть очі й тихо промовте: «Я вчуся. Я хочу вчитися. Я працюю. Я готовий до праці». Налаштуємося на роботу. Покладіть долоню на серце. Відчуваєте, як воно б’ється – теж працює. Таке маленьке, а так багато працює. От і ми попрацюємо на уроці. Ви все вмієте, ви все знаєте, ви розумні, творчі. Розплющіть очі.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

 

Зорово-слуховий диктант. (Слайд 1)

   Молотьба, мавпячий, пам’ять, черв’як, зцідити, духмяний, від’їжджати, цвях, дит’ясла, директор, жовтогарячий, вогко, гірко-солоний.

Рольова гра «Прес-конференція».

   Один учень виконує роль Дієприкметника, інші учні класу – кореспонденти періодичних видань. Кореспонденти задають питання з вивченої теми Дієприкметнику.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Цілевизначення.

Тема ця хоч і не проста, та для вас цікава.

Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть в ній знання й уміння, правила й завдання,

Думки вашої творіння і оповідання,

І пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку запишіть, будь ласка.

 

Тема уроку:

Активні й пасивні дієприкметники. Творення пасивних дієприкметників. (Слайд 2)

Мета уроку:

Поглибити знання про дієприкметники активного та пасивного стану, формувати вміння розрізняти активні та пасивні дієприкметники;

формувати вміння утворювати пасивні дієприкметники;

розвивати творчі вміння використовувати активні та пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях. (Слайд 3)

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нових знань.

 

Народознавча хвилинка. (Слайд 4)

   Діти, ви ніколи не задумувались над тим, чому у веселці сім кольорів, у тижні сім днів, чому спадковість повторюється до сьомого покоління, чому є сім чудес світу? Число сім – загадкове. Кажуть, що це ідеальне число, це число Бога, який, попрацювавши шість днів, відпочивав у сьомий день після справ.

   Сьогодні ми теж будемо працювати і дізнаємося багато цікавого. Отож починаймо!

   Понеділок – «той, що по неділі (після неділі)» - день, яким піклується «батько» тижнів – Місяць. А через те, що Місяць непостійний – увесь час змінює свій вигляд – цього дня не варто розпочинати жодної справи. Кажуть, що в понеділок і роботи не починай, і в дорогу не вирушай …

   Його колір – зелений, як колір усякого початку, колір незрілості. Як зазеленіє, так і зростатиме … Тому, як розпочнеш у понеділок, так матимеш на увесь тиждень.

   Понеділок – день чоловічий. Його образ – стрункий світловолосий та білолиций юнак або молодий чоловік, котрий зустрічає і проводжає, але нічого важливого не робить.

   Ті, хто народилися у ніч під понеділок, мають здатність до віщування.

 

Самостійна робота з підручником. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу.-с.76).

Ігровий прийом «Шпаргалка».

    Завдання для учнів І варіанту: прочитати теоретичний матеріал в підручнику «Творенні пасивних дієприкметників», написати шпаргалку (це може бути схема, малюнок, короткий текст); передати шпаргалку учням ІІ варіанту. Учні, які отримали шпаргалку, повинні розкрити її зміст.

   Завдання для учнів ІІ варіанту.

Цифровий диктант.

1 – активні дієприкметники.

2 – пасивні дієприкметники.

   Сяючий, скривджений, думаючий, змальований, прогнилий, вихований, охриплий, лежачий, задубілий, киплячий, знайдений.

Ключ: 1, 2, 1, 2, 1, 2, 1, 1, 1, 1, 2.

Дослідження-конструювання. (Слайд 5)

   Від дієслів утворити дієприкметники пасивного стану минулого часу, визначити вид. Суфікси виділити. До виділених слів дібрати антоніми.

   Писати, написати, прочитати, робити, зробити, будувати, збудувати, рити, перерити, розбити, малювати, мити.    

Народознавча хвилинка. (Слайд 6)

    Вівторок – «вторий» - другий день тижня. Його космічний покровитель – планета Марс або Арес, по-давньоукраїнськи – Арей, що означає «бог – захисник воїнів».

   Його колір – блакитний, а це колір небесної далечини. Тому у вівторок вигідно вирушати в далеку дорогу, бо небо сприятиме в мандрах.

   Образ вівторка – зрілий чоловік, здатний до тривалої роботи або молодий воїн у шоломі, зі щитом і мечем.

   Вівторок вважається днем щасливим, легким, сприятливим для початку роботи днем. Недаремно кажуть: «У вівторок початків сорок».

 

Я – дослідник! Робота в парах. (Слайд 7)

   Пригадайте відомості про чергування приголосних звуків. Від дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Дослідіть, які звуки чергуються при утворенні дієприкметників і перед якими суфіксами відбувається чергування. Зробіть висновок.

 

Посадити, пекти, запрягти, вразити, зносити, відпустити, виїздити.

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

Пояснювальний диктант.

   Записати речення. Підкреслити дієприкметники. Визначити їх граматичні ознаки. Пояснити правопис виділених слів. Навести власні приклади на цю орфограму.

      Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось похиленого тину росне яблуко, проллється шипучим соком на траву. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок …

 

Народознавча хвилинка. (Слайд 8)

    Середа – середній день тижня. В давнину його ще називали «третійником», бо цей день – третій. Нею піклується Меркурій,  який вважається посланцем богів, захисником мандрівників, торгівлі і мистецтв. За давньоукраїнськими звичаями цей день присвячувався богині Дані або Любаві.

   Колір середи – синій, як і колір водних шляхів, якими мандрують, як і колір небес, під якими мандрують і трудяться в поті чола.

   Середа – день жіночий, її образ – молода жінка з покритою головою та знаряддям ремесла в руках.

 

Фізкультхвилинка.

 

Руки вже за головою,

Тож дивись перед собою.

Виправляємо хребет.

Лікті зводимо вперед.

Мов метелики літаємо,

Крильця зводимо, розправляємо.

Будем вправу завершати,

Легше всім нам працювати.

 

Народознавча хвилинка. (Слайд 9)

    Четвер – четвертий день тижня. Ним піклується Юпітер або Зевс, наймогутніші боги римлян та греків. Наші предки віддавали четвер своїм наймогутнішим богам – Перуну і Даждьбогу. Четвер – день найбільшого напруження, трудової діяльності, коли докладається максимум зусиль для завершення робіт. Тому в четвер не варто зачинати довготривалих справ, а зосереджуватись на завершенні вже розпочатих. Цьому сприятиме Бог. Бездіяльність чи надмірні веселощі цього дня – великий гріх: «Хто в четвер скаче, той у п’ятницю плаче».

    Колір четверга – червоний, як символ Божественної любові до людей, котрі в поті чола роблять свою кровну справу, до якої кожного з них призначено Божим повелінням.

   Четвер – день чоловічий. Його образ – сильний, зрілий чоловік робочого вигляду із знаряддям праці в руках.

 

Гра «Розумне перо». (Слайд 10)

   Перепишіть речення, від поданих у дужках дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Утворені дієприкметники поставте в потрібній формі, визначте відмінок. Підкресліть літери, що позначають приголосні, які чергуються за їхнього творення. Зробити синтаксичний розбір другого речення.

Мати поклала на коліна (натрудити) руки.

Я іду по землі запашній навпростець до (покосити) нив.

Тут до міста (наїздити) путь.

Чужа сторона тугою (зорати), сльозами (засіяти).

 

Народознавча хвилинка. (Слайд 11)

   П’ятниця – п’ятий день тижня. Ним піклується Венера – богиня краси і кохання. Наші предки віддавали цей день святій Параскеві-П’ятниці, котра турбувалася шлюбом, родинним і сімейним благополуччям. Тому п’ятниця повністю жіночий день. Її образ – літня жінка, в якої на обличчі задум або навіть смуток. Цей день – сумний і «пісний», бо саме в п’ятницю був розіп’ятим і помер на хресті Син Божий.

   П’ятниця – день постійного посту і поминання своїх покійних родичів. Веселощі у п’ятницю – гріх духовний, який полягає в зневазі до пам’яті тих, хто пішов на вічний спочинок.

   Її колір – жовтогарячий, в якому поєднався червоний колір – колір крові, пролитої Ісусом на хресті за спасіння людей, та жовтий колір – колір-символ Божественної сили і Божественної любові до людей.

   І ще одне слід пам’ятати: сон, що проти п’ятниці, обов’язково збудеться.

 

Творче конструювання.  (Слайд 12)

   Перепишіть речення, від поданих у дужках дієслів утворіть активні дієприкметники. Утворені дієприкметники поставте в потрібній формі, визначте відмінок.

В моїм саду кружляє лист (опадати).

І сніг припав обличчям (посиніти) до грудочок (замерзнути) землі.

Полісся встає в (чарувати) красі.

Ти піднімайся у світання, як (проростати) зерно.

 

Народознавча хвилинка. (Слайд 13)

   Субота – шостий день тижня. Його назва, вважають одні, походить від давньовавилонського слова «шаббат», що означає «спокій», бо до кінця дня завершувалась активна діяльність людей, наставав спокій і люди віддавали себе молитві, дякували Богові за його прихильність і ласку. Інші схиляються до думки, що назву дня визначило давнє словосполучення «со» і «битіє», тобто «разом буття», коли люди сходилися для спільної молитви.

   Проходить субота під знаком Сатурна, який піклувався землеробством та родючістю земель. Субота – день жіночий. Її образ – гарно одягнена молода жінка або дівчина.

   Її колір – фіолетовий – колір, який поєднує в собі два кольори: червоний, колір крові, та синій, колір небес.

   Це останній буденний день. Ні в якому разі не можна було розпочинати важливої роботи, бо довго робитиметься. Добре було б позамітати хату, вимастити піч, зігріти води, щоб вмитися (будеш усім людям гарний), приготувати чисту білизну. Саме в цей день дячки по суботах карали своїх учнів: винних – щоб виправлялися, невинних – щоб і надалі не завинили. І називали це «давати суботки». «Субота – кінчається робота. Субота – не робота: помий, помаж та спати ляж,» - такі приказки склали наші предки про суботу.

 

Народознавча хвилинка. (Слайд 14)

   Непомітно спливають дні, наближається кінець тижня, його останній день – неділя. Назва його походить від слів «не діло», тобто ніяких справ, ніякого діла.

   Колір неділі – жовтий, золотий – сонячний колір Божественної величі.

   Неділя – день жіночий, її образ молода дівчина-красуня з золотавим волоссям.

   Неділя – день відпочинку. У неділю нічого не можна робити, особливо створювати щось нове. Бо цього дня і Бог відпочивав після творення світу: оглядав й оцінював плід своєї творчості. І людині неділя дана для того, аби в церкві, на службі божій вона оцінила своє життя за минулий тиждень.

 

V. Підсумок уроку.

 

     Метод «Мікрофон».

    Ось і закінчується наш урок. Потрібно і нам оцінити плід своєї творчості. Уявіть собі, що після уроку в коридорі вас зустрів журналіст і поцікавився: «Що запам’яталося із вивченого сьогодні?»

    Здавалося б, ми зовсім відійшли від давньої культури наших предків. Але я вірю: народне світобачення, яке складалось протягом тисячоліть, і досі тримається в душах моїх сучасників, продовжуватиме жити і у ваших душах. Треба тільки торкнутись – і затремтять струни, що зв’язують наше життя з далекими і близькими світами. І кожен день стане відкриттям.

Встаньте, друзі, усміхніться

І на мене подивіться.

Я подякую вам щиро

За прекрасний наш урок.

Спасибі вам, що працювали,

Що результати показали,

Що не соромились творити,

Що рідні ви мені, як діти!

 

VІ. Домашнє завдання. (Слайд 15)

Виконати вправу 133. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу).

2. Скласти зв’язне висловлювання про дієприкметник як особливу форму дієслова у науковому та художньому стилі.


Теги: Ганчарюк Н.І., дієприкметник
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 983/72


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar