Мета:   допомогти учням з’ясувати розуміння поетесою ролі художнього слова в  житті народу;

формувати навички аналізу художнього твору;
вчити учнів пізнавати світ через текст художнього твору;
вчити висловлювати власну думку щодо прочитаного;
закріплювати навички самостійної та групової роботи з текстом художнього твору;
включати учнів у пошукову навчально-пізнавальну діяльність;
розвивати усне зв’язне мовлення учнів;
виховувати шанобливе ставлення до борців за народне щастя.

Завдання уроку:

    Учні повинні вміти:

аналізувати, порівнювати, зіставляти факти;
доводити, відстоювати свої думки;
аналізувати, досліджувати текст, робити висновки й узагальнювати вивчене під керівництвом учителя.

Девіз   «Учитель і мудрець нічому не вчать, а тільки вказують шлях до істини». Сократ.

                                                 (Девіз уроку записаний на дошці)

Обладнання:

портрет письменниці Лесі Українки;
таблиця «Життя та творчість Лесі Українки»;
«Картки настрою» для кожного учня;
«Листи взаємооцінки» для кожного учня;
мультимедійний проектор та екран.

Тип уроку     урок – ділова гра.

                                                                      Хід уроку

Організаційний момент. Підготовка учнів до початку уроку. Хвилинка настрою (2 хв.).

     Учитель:  – На попередніх двох уроках ми ознайомилися зі змістом поеми Лесі Українки «Давня казка».

     (Демонстрація портрета Лесі Українки та таблиці «Життя та творчість Лесі Українки»).

    – Сьогодні наша задача – проаналізувати цей художній твір, причому робити це будете ви, я ж залишу собі роль координатора, спостерігача, ведучого. До речі, оцінювати відповіді кожного з вас будуть ваші ж однокласники, вони ставитимуть знак «+» у разі правильної відповіді напроти вашого прізвища в «Листах взаємооцінки», що лежать перед вами на парті.

    Для початку з’ясуємо, з яким настроєм, з якими емоціями ви приступаєте до нашого незвичайного уроку, а зробимо ми це в абсолютній тиші.

    Перед кожним із вас на парті лежить «Картка настрою». В залежності від того, позитивною чи негативною буде ваша відповідь на поставлене мною питання, підніміть відповідну картку зі словами «Так» чи «Ні». Домовились?

                              (Демонстрація на екрані другого кадру презентації)

                                        (Робота учнів за «Картками настрою»)

    – Отже:

      1.   З хорошим настроєм прийшли на урок?

Твір сподобався?
Бажаєте виступити на уроці й отримати гарну оцінку?

                –  Прекрасні відповіді! Тож, розпочнемо урок.

Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання (13 хв.).

(Учні класу заздалегідь поділені на 4 групи. Підготувати питання за змістом певної частини твору кожною групою було домашнім завданням)

    (Протягом усього уроку вчитель ствердними жестами чи короткими репліками дає учням зрозуміти, наскільки вдалою є відповідь, а учень-«вчитель» кожної групи ставить знак «плюс» напроти прізвища виступаючого)

                          (Демонстрація на екрані третього кадру презентації)

Орієнтовні питання учнів першої групи до класу:

В якій країні й де відбувалися події, зображені  в творі?
Чому автор не дав конкретної назви місця й часу дії?
Поета названо нещасним. Чому? Чи відчував себе таким сам поет?
У чому полягала перевага поета перед іншими людьми?
Чим поет та його слухачі допомагали один одному?
Як сталася зустріч поета й Бертольдо?
Чому поет вважав, що він багатший за лицаря?
Бертольдо назвав поета божевільним. Чому?
Кому належать слова: «Сам я вільний і ніколи не зламав чужої волі!». Пояснити їх значення.
Чи співпадало уявлення поета й лицаря про щастя? Чому?

Орієнтовні питання учнів другої групи до класу:

У поемі Лесі Українки зустрічається багато нових слів. Поясніть, будь ласка, значення деяких із них. Отож, проведемо словникову роботу:
урода  – краса;
гостинець – подарунок;
сурма  – труба;
мандоліна  – струнний музичний інструмент;
принади  – щось приємне, красиве;
герольд  – вісник короля;
стольне місто  – столиця держави;
злидні  – нужда, скрута, біднота;
нарікання  – незадоволення, скарги;
лютня  – старовинний струнний інструмент;
талісман  – річ, що, за повір’ям, приносить удачу;
вгамувати – заспокоїти;
убогий – бідний;
громада – люди, народ;
нащадки – діти, онуки;
хутко – швидко;
гадки – думки.

Орієнтовні питання учнів третьої групи до класу:

Що змусило лицаря поступитися своєю гордістю й шукати зустрічі з поетом?
Чого чекав лицар від поета?
Чому поет не відмовив Бертольдо в допомозі?
Хто така Ізідора?
Як прекрасна дівчина повела себе, почувши пісню?
Що за лихо сталося в країні?
Коли вояки згадували про пісню?
Як складався військовий похід Бертольдо?
Прокоментувати слова: «Хтів …  люте військо вгамувати, Та воно дедалі гірше почало репетувати. Далі кинулись до зброї…»
Коли лютня перемогла зброю?

Орієнтовні питання учнів четвертої групи до класу:

Про що співали співці?
Як подіяла пісня на вояків?
Які слова найбільше вразили воїнів? Чому?
Який заклик привів до перемоги?
То хто саме допоміг війську перемогти?
Як збирався віддячити поетові Бертольдо та чи здійснив він свої наміри? Чому?
Яким правителем був Бертольдо після повернення з походу?
Чому лицар змінився у ставленні до народу?

                                 (Читання учнями напам’ять уривку з поеми «Давня казка»)

Чому після таких пісень Бертольдо вирішив зустрітися з поетом?
Як склалася доля поета?

Оголошення теми, мети уроку. Цілепокладання (3 хв.).

   Учитель:  –  Як справжнього митця і просто людину, Лесю Українку цікавили різноманітні життєві проблеми.

                                              (Запис учнями у зошити теми уроку)

   – Як ви вважаєте, які з них ми маємо дослідити сьогодні, виходячи з теми уроку?

   Можливі варіанти відповідей учнів:

       –  З’ясувати, яке місце займає поет і поезія в житті звичайної людини і поета?

       –  Що таке щастя? Що є обов’язковою складовою щастя?

       –  Чому люди по-різному уявляють собі щастя?

                                     (Демонстрація на екрані четвертого кадру презентації).

     4.    Ділова гра (15 хв.).

    Учитель:  – А зараз проведемо ділову гру. Ви будете не просто групами учнів, а станете групами експертів-літературознавців, які займуться дослідженням і аналізом даного художнього твору. Та для початку давайте дещо змінимо склад груп. По чотири учні кожної групи мають помінятися місцями.

    Кожна група матиме свій об’єкт дослідження, а який саме – записано на аркушах, які я пропоную отримати головам груп.

Групи експертів мають такі завдання:

                  I    Дослідити композицію твору.

                 II   Порівняти образи головних героїв.

       III   Визначити ідейно-тематичний зміст поеми.

                IV   З’ясувати художнє значення твору.

                                            (Демонстрація на екрані п’ятого кадру презентації)

                                                      (Самостійна робота учнів у групах, 5 хв.)

           Учитель: – Увага! Час вичерпано! Прошу всіх припинити роботу і уважно слухати виступи представників кожної з груп.

       Виступи представників експертних груп:

       I   група.  Композиція твору.

            Кожен епічний (розповідний) твір має сюжет. Сюжет – система пов’язаних між собою подій твору. Композиція – це складові елементи сюжету.

            Експозиція – знайомство читача з поетом.

            Зав’язка – зустріч поета та лицаря Бертольдо у лісі.

            Розвиток дії – відмова поета поступитися місцем на стежці, поет допомагає лицарю налагодити стосунки з Ізідорою, одруження Бертольдо, допомога віршів поета у військовому поході, Бертольдо – граф, виступи народу проти влади, посланці графа у поета, погрози Бертольдо, пропозиція графа.

           Кульмінація – відмова поета від забезпеченого життя на службі у графа Бертольдо.

           Розв’язка – загибель поета у в’язниці.

                                       (Запис учнями у зошити елементів композиції твору)

     II   група:  Порівняльна характеристика головних персонажів.

           План порівняльної характеристики образів:

Хто такі Поет і Бертольдо?
Що є спільним у рисах характеру цих персонажів?
Відмінні риси характеру героїв:

         а)   у діях, вчинках;

         б)   ставленні до народу;

         в)   характерах;

         г)   уявленні про щастя.

4.   Чим закінчилося протистояння між героями твору?

      III  група:

         Тема:   місце і значення поезії в житті народу.

         Проблема:   у чому полягає призначення справжнього поета?

         Ідея:   призначення поета – бути зі своїм народом і в щасті, і в горі.

                                                       (Запис учнями у зошити теми, проблеми, ідеї твору)

      IV  група:

         Художнє значення поеми надзвичайно високе, тому що в творі використано багато різноманітних засобів мови, зокрема:

епітети: поет нещасний, урода гожа,  стоголоса луна, прудкії коні, підхмарний замок, розумне слово, люте військо, правий суд, вітер дзвінкий, людський стогін, лихая слава, золоті сіті;
метафора – пан в смак ввіходив, славу з рук приймати, чола в тузі, війна діла і слова;
персоніфікація, уособлення: рими повтікають, очі втіхою палали, щастя обернулось боком, дорога одкрита, розливався стогін, сонечко заховалось;
антитеза – «Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, як у раю», «У мужички руки чорні, в пані рученька тендітна»;
звертання: небоже, хлопці, браття, вельможний пане;
інверсія – «Обізвався голос долі», «Проживав поет»; «Маю я багатства»;
порівняння – час летів, немов на крилах; мов сон, життя минало;
пестливо-зменшувальні слова – рученька, близенько;
повтори – дехто, дехто; що то буде, що то буде;
синоніми – мита, податки; дзвінка, гучна; гомін, гуки;
повні нестягнені прикметники –  гордеє, кривавеє, страшнеє, прудкії;
окличні речення – «Добрий вечір!», «Гей, ловіть співця, в’яжіте!».

     5.   Інтерактивне ток-шоу (5 хв.).

           Учитель:  – А зараз давайте проведемо інтерактивне шоу – обмін думками, ідеями, енергіями і, можливо, зробимо    деякі відкриття, відповідаючи на питання вчителя.

                                             (Демонстрація на екрані шостого кадру презентації)

 У військовому поході військо Бертольдо перемогло «бусурменське стольне місто». Як

         ви особисто ставитеся до цієї перемоги: схвалюєте чи засуджуєте її?

      2.     У якому творі ми теж із засудженням ставилися до перемоги русичів і чому?

3.    Отже, діла лицаря – це зло, а слово поета – це добро. Так?

                   А коли війна скінчиться

             Того діла й того слова,

             То скінчиться давня казка,

             А настане правда нова.

                –  То коли скінчиться боротьба добра і зла? І чи скінчиться вона взагалі?

                       (Демонстрація на екрані сьомого кадру презентації)

          4.    В якому значенні може вживатися слово «герой»? Чи правильно називати і поета, і

                 Бертольдо героями твору?

          5.   Як ви гадаєте, хто такий  – антигерой? Чи є антигерой у поемі «Давня казка»?

          6.   Чи може людина керувати своєю долею? «Ми знаємо своє минуле, але не можемо його

                змінити, та ми можемо керувати своїм майбутнім, не знаючи його».

          7.   Чи можна назвати твір Лесі Українки «Давня казка» актуальним?

Висновки (5 хв.).

                           (Демонстрація на екрані восьмого кадру презентації)

                                          (Учні коментують твердження)

Мистецтво має велику силу й високе призначення в житті людини.
Справжня поезія – порадниця й помічниця людини. Поет – друг і захисник народу.
Поет має служити людям, закликати до боротьби за нове життя.

                                (Демонстрація на екрані дев’ятого кадру презентації)

Не можна побудувати своє щастя на горі інших людей.
Почуття вдячності завжди має бути присутнім у людини.

Тільки вільна людина може відчувати себе щасливою.
Щастя людини полягає в любові до своєї праці, в служінні народові.

                 (Запис учнями у зошити 3-4 висновків (на вибір) із наведених)

7.   Коментування виступів учнів учителем (1 хв.).

        Взаємооцінка учнями виступів один одного за «Листами  взаємооцінки» та здача їх вчителю (1 хв.).

                               (Демонстрація на екрані десятого кадру презентації)

Домашнє завдання (1 хв.). 

      Написати твір-мініатюру на тему «Актуальність поеми Лесі Українки «Давня казка».

                               (Демонстрація на екрані одинадцятого кадру презентації) 

Теги: Леся Українка, Терьохіна Н.С. Навчальний предмет: Українська література Переглядів/завантажень: 2541/173

Завантажити (33.4 Kb)

• Родинне життя Лариси Петрівни Косач та вплив на творчість
• Віртуальний музей Лесі Українки
• Психологічний аспект у зображенні головних героїв драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня”
• Життєвий подвиг Лесі Українки
• Поема „Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки. Проблематика твору