Головна » Українська література

Психологічний аспект у зображенні головних героїв драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня”

Мета. Проаналізувати образи твору з урахуванням жіночого і чоловічого сприйняття світу; шляхом тендерного аналізу розкрити естетичну сутність твору, розуміння індивідуальної манери стилю Лесі Українки; розвивати самостійну діяльність учнів з метою активізації бажання якомога повніше пізнавати особу і творчість митця; виховувати почуття поваги до світогляду іншої людини, патріотизм.

Тип уроку. Урок – гендерне дослідження.

 

Хід уроку

 

          Жінка відрізняється від чоловіка,

    серце і розум мають стать – це

            поза сумнівом.

 

І   Організація класу до уроку.

 

ІІ   Актуалізація та корекція опорних знань.

         М е т о д и ч н и й   к о м е н т а р

         Кожна літературна модель може бути осмислена через суспільну свідомість. Зміна суспільної системи впливає на зміну суспільного ідеалу та зумовлює корекцію архетипів літературного канону. Якщо в літературі тоталітарної системи, від залишків якої ми не позбавилися й досі, жінка зображувалася й тлумачилася досить односторонньо: жінка - матір, жінка – воїн, жінка – трудівниця, - то на сучасному етапі таке трактування жіночої особистості вже не сприймається учнями, адже сучасна жінка – це суспільно реалізована особистість, у якій гармонійно поєднуються матір, дружина, друг, берегиня, керівник та ін. Для тендерного аналізу слід обирати твори, у яких виразно окреслено соціальні ролі чоловіка й жінки та взаємини між ними. Таким твором є драма Лесі Українки «Бояриня». І саме гендерний аналіз допоможе краще зрозуміти символічний зміст  цього твору, оскільки надзвичайно сильна особистість автора якраз дає можливість розкрити особливе відчуття стилю, плетіння образів, слів, ритмомелодики, які глибоко індивідуальні, і в цій особливості свій голос подає і стать.

 

ІІІ   Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

         С л о в о    в ч и т е л я

         Леся Українка – письменниця з надчутливою душею, що вловлювала найменші вібрації часу, з дивовижною інтуїцією, і яка була водночас найсуворішим моральним суддею. ЇЇ поезія існує поза часом, дає відповіді на головні питання та визначає шкалу етичних і естетичних цінностей. Одна з перших, хто запровадив модернізм в українську літературу, вона, як письменник – неоромантик, потребуючи екзистиційного вибору, не уникає чесного бачення сумних реалій, але з суто жіночою потребою гармонійності намагається поєднати у своїх творах мрію та реальність.

         Леся Українка мала свою точку зору щодо ролі жінки в суспільстві.

         Після Жорж Санд чи не першою в європейській літературі висловила своє ставлення до жіночих і чоловічих образів. Прагнула висвітлити гендерну проблематику тогочасного суспільства.

         Її героїні – чесні, відверті, справедливі, люблячі жінки. Кожна з них прагне знайти своє місце в суспільстві, самоутвердитись, пізнати своє призначення, відчути себе особистістю. Леся Українка намагалась «утвердити» роль жінки в суспільстві, зламати патріархальні стереотипи.

         Сьогодні ми розглянемо саме через тендерний аналіз твору, як зображені чоловічі та жіночі образи у драмі «Бояриня».

 

IV   Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

        

1. Учнівське дослідження тексту.

Випереджуюче завдання: під час прочитання твору учні мали  визначити риси характеру героїв – Оксани та Степана, підсумувати спостереження.

 

         2.Словникова робота.

         С л о в н и к    т е р м і н і в

 

Гендер – соціалізація людини відповідно до статі (не анатомо – фізіологічні властивості, за якими різняться чоловіки та жінки, а соціально сформовані риси, притаманні жіночості та мужності).

 

Андрогінія – поєднання в індивіді водночас жіночих і чоловічих властивостей.

 

Фемінність – перевага в індивіді жіночих властивостей.

 

Маскулінність – перевага в індивіді чоловічих властивостей.

 

         3. Робота в групах.

 

Повідомлення І групи. Визначити в образах Оксани й Степана жіночі риси (фемінність).

 

Повідомлення ІІ групи. Визначити в головних персонажах чоловічі риси (маскулінність).

 

Повідомлення ІІІ групи. Визначити перехрестя чоловічих і жіночих рис у Степана та Оксани.

 

П е р в и н н е    з а с т о с у в а н н я   н о в и х   з н а н ь

         Кожен учень матиме можливість зіставити власні знання із знаннями своїх однокласників в галузі літератури і частково психології.

 

П с и х о л о г і ч н и й    т р е н і н г

         Обмін проблемами. Учні самостійно визначають у тексті проблему подружнього життя Оксани та Степана з точки зору тендера, обговорюють її. Завершується все усною рефлексією 2 – 3 учнів, чого вони навчилися за допомогою цієї вправи.

 

Чи можна шлюб Оксани й Степана вважати щасливим?
Чи претендує героїня на головне місце в сім'ї?
Чи здатна вона на самопожертву?
Чи здатен Степан на самопожертву?
За яких умов Оксана відчула себе підневільною?
Які обов’язки мала вона, ставши дружиною боярина?
Чому Оксана обрала саме Степана?

 

4. Робота з уривками тексту.

Виразне читання за ролями.

О к с а н а (розпалившись підводиться).

                   А я дивую, ти з яким лицем

                  збираєшся з'явитись на Вкраїні!

                  Сидів – сидів у запічку московськім

                  поки лилася кров, поки змагання

                   велося за життя там, на Вкраїні,-

                  тепер, як «втихомирилось», ти їдеш

                  того ясного сонця заживати,

                   що не дістали руки загребущі,

                   та гаєм недопаленим втішатись.

                   На пожарині хочеш подивитись,

                   чи там широко розлилися ріки

                   від сліз та крові?..

С т е п а н.

                   Ти тепер картаєш.

                   А як сама колись мені казала,

                   що ти прийняти можеш тільки руку,

                   від крові чисту?

О к с а н а.

                   Правда, я казала…

                   Ми варті один одного. Боялись

                   розливу крові, і татар, і диби,

                   і кривоприсяги, й шпигів московських,

                   а тілько не подумали, що буде,

                   як все утихомириться… Степане,

                   дай руку!

 

С т е п а н.

Се навіщо?

О к с а н а.

                   Ти не хочеш?

С т е п а н.

                   Ні, чом же? (Дає руку Оксані)

О к с а н а (дивиться на свою й Степанову руки.)

                   От, здається, руки чисті,

                   проте все мариться, що їх покрила

                   не кров, а так… немов якась іржа…

                   яка на старих шаблях буває, знаєш?

                   (Пускає його руку і лягає знов.Говорить

                   повільніше, млявіше, з перервами).

                   У батечка була така шаблюка…

                   вони її закинули… ми з братом…

                   знайшли… в війну побавитись хотіли…

                   не витягли… до піхов прикипіла…

                   Заржавіла… Отак і ми з тобою…

зрослись, мов шабля з піхвами… навіки…

                   обоє ржаві…

С т е п а н.

                   Ти, Оксано, вмієш

                   зарізати без ножа.

 

Слово вчителя.

Не випадково образом – символом вибрано шаблю. Караючись своєю й Степановою бездіяльністю: «Сидів у запічку московськім поки кров лилася, поки змагання велося за життя там, на Вкраїні…» - Оксана безжальна у самовикритті: «обоє ржаві».

     Тож образ через проблему подружнього життя втілює в собі ідею прислужитися рідній землі, необхідність створювати свої національні інтереси, знаходячись у чужому краї.

 

5. Хвилинка ерудита.

     Заздалегідь підготовлений учень виступає з повідомленням

      « Становище жінки в ХVІ – ХVІІ ст.»

 

6. Самостійне застосування учнями знань.

     Е в р и с т и ч н а    б е с і д а

У чому виявилося нерівноправне становище московської жінки?
Чим вразив Оксану московський побут?
Як поставилося московське оточення до Оксани?
Як атмосфера загальної взаємної підозрілості, недовіри, шпигування впливали на Оксану?
Що найбільш гнітило Оксану?

 

7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації.

 

Систематизація й узагальнення всього вивченого під час уроку; уміння самостійно висловлювати свої думки; на основі зіставлень, порівнянь, проведених на попередніх етапах, отримання остаточного освітнього результату.
«Перехрестя думок».

Обмін думками щодо цитати Ліни Костенко: «Я зрозуміла, що трагедія Степана ще більша, ніж трагедія Оксани».

Складання сенкану.

(Орієнтовна відповідь)

                            Жінка.

                   Любляча, вольова.

                 Кохає, жертвує, гине.

         Любляча жінка гине на чужині.

                            Доля.

 

V  Підсумок уроку. Оцінювання.

 

С л о в о   в ч и т е л я

         Леся Українка була жінкою сильною. Її героїня схожа на неї.

Читаючи твір, ми простежуємо, що Оксана – сильна й самовпевнена. У її діях чимало притаманних чоловікам рис

         Виховувалася вона у любові до України, честі й доброті. Палко кохала Степана, та не могла змиритись і дуже страждала від усвідомлення того, що він – людина слабкої волі, негорда і боязка. І хоч серце продовжувало кохати, розум цього осягнути не міг.

         Оксана була вражена тим, що Степана називають «холопом Стьопкою».Вона здригається від приниження, потоптання людської гідності, однак, у творі ми бачимо жінку нескорену, горду.

         Зрозуміти глибше героїню нам допомагають і поетичні ремарки. Якщо Степан говорить «понуро», «ще понуріше», «ходить, похиливши голову»,

«робить рух рукою, мов хоче гостеві затулити вуста», «гірко всміхається», що видає його тривогу, то Оксана «з повагою виходить», «здивована, загадково усміхається», «до Ганни холодно надміру».

         В Оксані так і вбачається сам автор – жінка – сильна духом, упевнена в собі, але глибоко нещасна. Горда українка часом стримувала боярина не лише словами, а й поведінкою.

         Це означає, що вплив її на чоловіка набагато сильніший, ніж Степана на неї саму. Вона навіть робить спробу допомогти йому вирватися з рабства – радить тікати. По – чоловічому Оксана залишається вірна присязі, яку давала, коли стояла під вінцем. Степан же готовий цю присягу повернути.

         Як бачимо, Леся Українка змальовує своїх гнроїв у дусі феміністичної спрямованості. Оксана – горда, сильна духом, рішуча, упевнена, віддана, любляча. Степан – боязкий, невпевнений, залежний, пасивний, слабкий духом.

 

VI   Домашнє завдання.

 

Довести, що «Бояриня» Лесі Українки – взірець неоромантичного твору.

*Скласти план літературного диспуту на основі конфлікту ідей і почуттів  за драмою «Бояриня».


Теги: Леся Українка, Ляшенко А.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 146/9


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar