| Головна » Українська література |
Мета: поглибити знання учнів про прислів’я та приказки, показати,як у них відбилася народна мудрість,життєвий досвід; виявити різницю між прислів’ям та приказкою;розвивати творче мислення п’ятикласників; виховувати творчий інтерес до народної мудрості. Обладнання: видання українських народних прислів’їв та приказок. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Народ скаже,як зав’яже. Народна мудрість
Хід уроку
І.Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Які ви знаєте прислів’я та приказки? ІІІ.Повідомлення теми,мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. ІV.Пояснення нового матеріалу. Протягом багатьох століть український народ створив неоціненні скарби народної творчості.До них належать прислів’я і приказки. Відомий знавець усної народної творчості В.Анікін писав: ”Прислів’я гніваються,печаляться,сміються,беруть на кпини, веселяться,плачуть,зітхають,стогнуть,кричать,жартують,допі- кають,лякають,остерігають,вчать,обурюються - словом,відобра- жають стільки ж почуттів,скільки їх є у народу – творця прислів’їв...“ Прислів’я і приказки належать до малих жанрів усної народної творчості.В них втілено мудрість,образність,правдивість. Науковці вважають,що більшість прислів’їв та приказок були створені народом до ХVІІІ століття. З давніх-давен,працюючи,відпочиваючи,налаштовуючи побут,громадське і приватне життя,у розмовах між собою наші предки з притаманною їм кмітливістю,спостережливістю і здатністю до філософських роздумів давали свою оцінку явищам природи,власним діям і вчинкам ближніх,людським взаєминам. Деякі короткі влучні фрази закарбувалися в людській пам’яті і передавалися від покоління до покоління.Це були мудрі згустки людської думки,узагальнення життєвого досвіду,яскраво оформлені в досконалих словесно-художніх мініатюрах,що стали неоціненною скарбницею первісних,не раз перевірених поколіннями істин,знань,неписаним моральним кодексом,за яким формувалося цивільне суспільство.Так з’явився своєрідний жанр фольклору,який пізніше назвали прислів’ями і приказками. З того часу прислів’я і приказки супроводжують життяя народу до нинішніх днів і,очевидно,залишиться й на майбутнє. V.Ознайомлення учнів із особливостями народних прислів’їв. 1.Узагальнення народного досвіду. 2.Повчальність. 3.Влучність. 4.Стислість висловленої думки. 5.Малий обсяг. VІ.Робота з підручником.Виразне читання та аналіз прислів’їв та приказок,вміщених у підручнику. VІІ.Закріплення вивченого 1.Дібрати до українських прислів’їв російські,пояснити їх зміст. Хто не робить, той не їсть. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. Хто багато читає, той багато знає. Сім раз відмір, а раз відріж. Друзі пізнаються в біді.
2.Підібрати заголовок до кожної з груп прислів’їв і приказок,уміщених у підручнику;спочатку вкажіть цифру,а потім заголовок. Наприклад: 1.Про рідний край 2. - // - 3. - // - 4. -// - 5. - // -
3.Дописати другу частину прислів’я. Не женися за двома зайцями...(бо жодного не спіймаєш). Яке насіння...(таке й коріння). До людей по розум...(до матері по серце). Що сторона...(то новина). Степ та воля...(козацька доля).
4.Установити відповідність між початком прислів’я, приказки та її закінченням. Від багача роса очі виїсть Правда в палатах а незгода руйнує Сльозами горю а кривда в чоботах Один солдат не поможеш Згода будує в полі не воїн Доки сонце зійде не жди калача
5.Спробуйте свої сили в редагуванні.Опрацюйте дані речення таким чином,щоб вони стали стислими,влучними, звучали злагоджено,як прислів’я. Щоб загартувати себе,треба займатися спортом. З людьми сваритися не треба,якщо можна порозумітися. Той,хто шанує батьків,користується повагою і в чужих людей.
6. Завдання для кмітливих. - Якщо з тобою трапиться біда і до тебе на допомогу прийдуть друзі,яке прислів’я згадаєш? (Друзі пізнаються в біді). - Що скаже вчитель тому,хто першим здав самостійну роботу, виконану неправильно?(Поспішили – людей насмішили). - Яке прислів’я ви згадаєте,якщо довго не могли відгадати загадку,а з однокласниками зробили це швидко?(Одна голова добре,а дві – краще).
7.Літературний аукціон.Учитель показує учням різні предмети,а вони повинні дібрати до них прислів’я. - Ложка (Як мед,то ще й ложкою.Ложкою моря не вичерпаєш). - Гроші (Хоч у голові пусто,аби грошей густо) - Нитка ( З миру по нитці - голому сорочка). - Перо ( Що написано пером,не вивезеш і волом)
VІІ. Підсумки уроку. Чи впливають прислів’я та приказки на розвиток кмітливості,розумових здібностей?
ІХ.Д/з. Записати прислів’я та приказки періоду Великої Вітчизняної війни.Розмістити їх в алфавітному порядку.
Х.Пояснення д/з. Ви вже знаєте,що приказки та прислів’я – згусток,зосередже – ня мудрості народу,які підкреслюють найсуттєвіше в житті, явищі,людині,предметі.На уроці ми з вами ознайомились з приказками та прислів’ями різної тематики.Але особливо хочеться виділити ті,які були створені у роки Великої Вітчизняної війни ( 1941 – 1945рр.).І ваше завдання – знайти прислів’я та приказки цього періоду.У допомозі вам можуть
стати спогади людей похилого віку,різного роду література.Адже у пам’яті старших людей – ваших бабусь і дідусів - закарбувалось багато прислів’їв та приказок на дану тему.Нехай вони згадають їх,а ви запишіть.І на основі виконаного завдання ми зможемо укласти збірочку прислів’їв та приказок періоду Великої Вітчизняної війни,зібраних на Черкащині.
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
Айн, цвай, драй, - з нашої землі, фашисте, тікай. Бий добряче фашиста, щоб була земля чиста. Бий фашиста - буде совість чиста. Бий фашиста він з гітлерівського тіста. Били панів, поб'єм і фашистів-катів. Бити так фашистів треба, щоб не чули ні землі, не бачили неба. Біля Корсуня світало, як фашистів десятки тисяч не стало. Брали фашисти, брали, доки їх на той світ не загнали. Брехав про свою перемогу Гітлер-пес та й сам на той світ щез. Брешеш, фашист-гад, будеш тікать назад. Буде бить фашиста-гада вся радянська громада. Виженемо з нашої землі німоту - зватимемо щастя і добру роботу. Від фашиста-ката очистилась наша хата. Від фашистів звільнилися, як на світ народилися. Від фашистів землю звільним, бо ми люди чесні й вільні. Вік вікувати, щоб фашистів не знати. Гітлерівська свита була вщент розбита. Гітлер і фашист - один зміст. Гітлер на людські права зазіхав - сам як собака сконав. Гітлер на землі панувати захотів та па той світ полетів. Гітлер радянську землю загарбати хотів, та на той світ залетів. Гітлер родився у сузір'ї "крука", то ж і здох як падлюка. Гітлеру капут: наші війська до Дніпра йдуть. Гнав Гітлер на Радянський Союз свої чорні сили та загнали їх у могили. Гнали фашиста, гнали бандита, в самім Берліні гітлерівську шайку розбито.
Де партизани з'являються, фашисти лякаються. Де партизани Ковпака, там фашист утіка. Де Радянська Армія проходила, там фашистська нечисть смерть знаходила. Де фашистів били, міцніють радянських народів сили. Де фашист не унюха, там староста підслуха. Для фашиста ліс - хай йому біс. Для того Гітлер про панування договорився, що аж у могилу звалився. Думав фашист Дніпром відгородиться та понесла його в Чорне море Дніпрова водиця. Думав фашист легко нас подолати, та довелося йому як поганому псові сконати. Думав фашист панувати, та довелося йому з нашої землі тікати Думав фашист панувати, та довелося йому конати. Думали фріци, що на нашій землі будуть ситі, та були Радянською Армією вщент розбиті. Загарбати світ у Гітлера на думці було, а прийшла Радянська Армія і фашистів як вітром здуло. Затрусився в сорок п'ятім фашист, як осінній лист. Затрусився фашист, як осінній лист. Захотів фашист скуштувати наших пирогів, та лишився без зубів. Згинула фашистська орда гадюча, стала земля радянська щаслива й квітуча. Земля і небо проти фашиста встали - радянські народи чорні сили фашизму подолали. Злився гітлерівець, як вовк, та від кулі партизана змовк. І Волги, і Дніпра фашисти бажали та по заслузі дістали. Ідучи на Радянський Союз, фашисти хвалилися, доки на тім світі не спинити
І там, і тут фашистам - капут. Ішов фашист воювати, в сірка очі позичав та як привид пропав. Ішов фашист на Схід, та попав під лід. Лаштувався фашист довго на нашій землі зажить, та довелося йому гірко завить. Лишилася від фашиста лише справа нечиста. Малий поліцайчук, та велике горе робить. Мало поліцаїв тих, та горя багато від них. На берегах Дніпра фашистів тьма покарана була. Над Волгою-рікою розправились радянські воїни з фашистською ордою. Над фашистом ворони крячуть - перемоги йому не бачить. На землі Тараса побито фашистів маса. На землі Тараса трупами фашистів устелилася траса. Накинувся фашист на хліб і сало, та били його чим попало, доки духу його на нашій землі не стало. Накувала зозуля на суку, що помирати фашистові написано на віку. Знатиме фашист, який у радянських народі в-братів дружби великий зміст. На нашу землю фашисти летіли круками, а поверталися опудалами безголовім й безрукими. На радянський землі не бути гітлерівській сатані. Народний гнів фашистів у могилу звів. На Схід кидали фашисти свої сили, та й голови погубили. На фашиста-гада людська кара пада. На фашиста-загарбника наділи намордника. Не вернеться фашист-гад у наш квітучий радянський сад. Не знайшов фашист на нашій землі спокою: пішов за водою. Недовго для фашиста кувала зозуля, бо скоро вцілила його партизанська куля. Не довелося фашистам довго людей голодом морити: навчилися радянські люди фашистів бити. Нема переводу козацькому роду, не буде пощади фашистському зброду. Не одного фашиста схоронила радянська земля чиста. Не пустим па нашу землю фашиста-гада, щоб цвіла Радянська влада. Не скорити фашисту-гаду радянську громаду. Ніякий фашистський поріг гітлерівців від смерті не вберіг. Одна біда в ряд, що поліцай, що гад. Озера і ріки, степи і гаї давали жорстокі фашистам бої. Партизанам нічка — мати, фашист спокійно не буде спати. Підпільники та партизани нанесли фашистам глибокі рани. Пішов у поліцаї - душу чортові продав. Пішов фашист у ліс партизанів ловити, та наказав довго жити. Пиши пропав, як у гестапо попав. Побував у гестапо і пекло не страшне. Погана фашистів родина, настала й для них недобра година. Поганий фашист затрусився, як лист, а підлий поліцай подався в чужий край. Синочок, мерщій тікай, іде поліцай. Поліцаєві дотримали слова: петля для нього готова. Поліцай знає, що останні дні доживає, а тому все в людей видирає. Поліцай гляне — па серці гидко стане. Поліцай душі не має, разом з Гітлером сконає. Поліцай і брата й свата віддасть для ката. Поліцай пропав, бо на чесних людей яму копав. Поліцай, як собака норовить: хоч як укусить. Поліцаїв свята земля не приймає. Поліцаї мало говорять, та багато горя творять. Прийшла на нашу землю фашистська чума і сліду від неї нема. Прийшла фашистська чума, їй пощади на радянській землі нема. Прийшов фашист радянську землю грабувати, а довелося йому сконати. Приніс фашист на нашу землю нещастя, та взяла його трясця. Проти фашистів піднявся народний дух і знищив фашистів, як мух. П'є фашист і танцює, бо погибель чує. Радянська Армія наступала - фашистська чума пропала. Радянська Армія наступати почала - фашистську нечисть з лиця землі змела. Радянська Армія прийшла, визволення народам Європи від фашизму принесла. Радянська Армія прийшла - з землі фашистів геть змела. Радянська Армія силу показала, фашистів з рідної землі прогнала Радянська земля волю чула, фашистські сили проковтнула. Радянське підпілля нищить фашистське зілля. Радянський народ фашистів гнав, бо свою волю й щастя захищав. Радянські воїни ідуть, фашистів пруть. Радянські кордони - ворогам перепони. Радянські ліси і поле фашистів під серце коле. Радянські народи Країну Рад захищали, фашистів з рідної землі вимітали. Радянські народи фашистів гнали, Велику Перемогу кували. Світ полегшено зітхнув, коли радянський народ фашистів у прірву історії зіпхнув. Сіяли фашисти смерть, та так їх прижали, що ні круть, ні верть. Староста гавкає, а фашист рве. Староста з фашистом злигався - душею продався. Старости фашистам помагали, разом їх радянські народи й покарали. Старості не вір, бо буде пустим двір. То не грім з неба на фашистів упав: радянський народ проти них своїх синів послав. Убив Гітлер брата, прийшла і йому розплата. У поліцая в душі правди ні на макову зернину. У поліцая серця немає. У поліцая та фріца чорт у душі таїться. Ура! Червоноармійці ідуть із-за Дніпра. У фашиста-ката мати проклята. У фашиста рука нечиста. У фашистів вовча натура, та облізла із них шкура. Фашизм всі люди прокляли, коли звільнилися - щастям розцвіли. Фашиста бито, не полізе більше в чуже жито. Фашист брав, поліцай брав, та настав час, і їх чорт із землі прибрав. Фашистам все було мало, та біля Волги - ріки їх багато сконало. Фашистам на нашій землі не бувати, радянських народів-братів їм повік не здолати. Фашистам на нашій землі не бути: голос Правди з Кремля чути. Фашистам світом не керувати, Радянська Армія зуміла їх здолати. Фашист-гад, повертай назад. Фашист-гад прийшов у наш сад, та його народ відшив, що він дух спустив. Фашист думав, що і в лісі він пан, я там, що не кущ, то партизан. Фашист за горами не сховався й до Берліна не добрався. Фашист знав грабувати, та довелось йому, як зайцю з нашої землі тікати. Фашисте-гаде, на наш край не зазіхай, краще зразу в могилу лягай. Фашисти-бандити, по радянській землі вам не ходити. Фашисти вигрібали все дочиста. Фашисти високо летіли та низько сіли. Фашисти-гади, не буде вам пощади. Фашисти-гади не знайшли собі в сорок п'ятім ради: тікали тільки п'яти їх мелькали. Фашисти гнали радянських людей в неволю та залишилися від фашистів кістки по полю. Фашисти грабували і вбивали, та й самі як тінь пропали. Фашисти грабували і палили, та й самі димом сплили. Фашисти-душогуби Гітлерові любі, будуть висіти на кожному дубі. Фашисти з гонором ішли та назад і дороги не знайшли. Фашисти, ідучи на Радянський Союз, не знали, що під собою ями копали. Радянська Армія дала їм так, що поклав не один фашист на радянській землі ковпак (голову). Фашисти-кати, вам спокою ні вдень, ні вночі не знайти. Фашисти-кати подохли скоти. Фашисти - круки, до радянського народу вам короткі руки. Фашисти людей били, радянські воїни їм руки вкоротили. Фашисти людей у Німеччину гнали, але духу їхнього не зламали. Фашисти на нашу Радянську країну віроломно напали, перед Радянською Армією на коліна стали. Фашисти нас грабували, та тільки могили після себе позалишали. Фашисти нашу землю топтали, та всі поздихали. Фашисти радянських людей били, та в сорок п'ятім, як смалені вовки вили. Фашисти та старости наказали будякам на могилах рости. Фашистів бий, буде край вільний твій. Фашистів-гадюк повісили на крюк. Фашистів жадоба довела до гроба. Фашистів подолали - радість визволення спізнали. Фашистів спинили радянських народів монолітні сили. Фашист і поліцай - лаптів пара: одна їм і кара. Фашист-кат, чорт йому брат. Фашист на радянську землю ліз - приніс багато горя й сліз. Фашист на радянську землю пішов, та тут свою й смерть знайшов. Фашист на Радянську країну пер, та тут і вмер. Фашист наробив горя й сліз, та й до свого лігва не доліз. Фашист пирогів наших захотів та в могилі і зотлів. Фашист радянських людей вішав та рубав, та й сам пропав. Фашист різав, убивав, та на Рейні геть сконав. Фашистське варварське стадо побила радянська громада. Фашистське тіло на радянській землі зітліло. Фашистський кате, прийшла тобі розплата за рідного брата. Фашисту-катюзі дали по заслузі. Фашисту-катюзі смерть і в лісі, і в лузі. Фашист у наш сад скік, а ми йому вила в бік. Фашист, як собака здох, не росте на його могилі й мох. Фріц чує, що останню ніч ночує. Хотів Гітлер панувати та довелося йому під дуду смерті танцювати. Хотів фашист загарбати увесь світ, та Радянська Армія замела його слід. Хотів фашист загарбати Україну і Крим, та не залишився від нього й дим. Хотів фашист під Корсунем бій дати, та довелося йому скопати. Хотів фріц у нас панувати, та не бачив від страху куди й тікати. Хотіли фашисти радянський народ за раба мати, та довелось їм у нас свої голови залишати. Щоб поліцаєм бути, розуму не треба мати, а лиш курок натискати та людей убивати. Що поліцай, що Гітлер - одного поля ягоди. Які звірства фашист не проявляв, радянського народу не залякав. Як не вертівся фашист-гад, а довелось тікать назад.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |