Головна » Українська література |
Мета: ознайомити із життям і творчістю письменниці; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст казки; розвивати навички виразного читання, переказу твору та його аналізу щодо використаних художніх засобів, поєднання минулого і сучасного, ролі фантастичних елементів; розвивати творчу уяву, самостійність мислення; виховувати усвідомлення важливості збереження історичної пам’яті народу. Тип уроку: урок-дослідження Обладнання: підручник, портрет письменниці, збірки її творів, репродукція картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»; карта зоряного неба, ілюстративні матеріали про життя Івана Сірка Теорія літератури: літературна казка, сюжет, тема, композиція Міжпредметні зв’язки: історія, природознавство, українська мова Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів. - Який розділ ми вивчаємо? (Історичне минуле нашого народу) - Які твори з цього розділу вам запам’яталися найбільше? Чому? - Хто з письменників описував нашу історію? ІІ. Оголошення тами, мети уроку = Багато хто з письменників звертався до історичної тематики. Приваблювали їх мужність і звитяга наших предків, прагнення до волі й лицарський дух. І наші сучасники часто переплітають реальні події з давно минулими. Як і Оксана Сенатович, казку «Малий Віз» якої ми будемо сьогодні вивчати (слайд 1). ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу Розповідь про письменницю із використанням мультимедійної презентації (слайди 2,3,4,5). = Оксана Сенатович народилася 1941 року в містечку Бережани на Тернопільщині. Мама і тато працювали вчителями, а донечка понад усе любила вчитися. Іноді батьки дозволяли їй сидіти на уроках, і для малої Оксани це було найбільшою радістю. Після закінчення школи Оксана навчалася у Львівському політехнічному інституті на механіко-технологічному факультеті. При інституті діяла літературна студія, яку дівчина із задоволенням відвідувала. Керував студією Микола Петренко, серед товаришів якого був Володимир Лучук, який згодом став другом і чоловіком Оксани. Оксана Павлівна працювала на заводі, а згодом – інженером у науково-дослідному інституті. Та письменницької роботи не полишала. У її доробку – твори для дорослих і дітей. Дитячі твори виходили в письменниці особливо добре, адже писала їх наче для своїх синів. З-під її пера вийшли такі збірки для дітей: «Вісім сотень колобків», «Вчиться вересень читати», «Сніговик», «Живемо в одному домі», «Шпаки на колесах», «Соловейку, тьох-мажор», «Не виростуть хлопці без дощу», «Вуйко Пампулько і пані Будьласка» та інші. Окрім власних творів, займалася ще й перекладами із сербської мови. Лауреат премії імені Олени Пчілки. Оксана Сенатович – мати двох синів: Іван – цікавий поет, а Тарас – перекладач. Давайте пригадаємо, а яка казка називається літературною? (казка, у якої є автор) Чим літературна казка відрізняється від народної? За жанром «Малий віз» - казка. У ній цікаво переплітаються теперішнє із минулим. Письменниця звертається до славних сторінок нашої історії – козаччини. Згадує про винаходи й кмітливість запорожців, про славного отамана Сірка, який здійснив понад 20 походів на ворога – і жодного не програв. А більш докладно про нього нам розкажуть учні, які готували повідомлення про Івана Сірка. Заслуховування повідомлення про Івана Сірка (Слайди 6,7,8) Іван Дмитрович Сірко – особлива постать в історії України. Він народився приблизно в 1605 – 16010 роках у селищі Мерефи на Харківщині, походив із давнього козацького роду. За підрахунками істориків, Іван Сірко провів 50 битв і тільки в трьох йому не всміхнулася перемога. Десять разів підряд Десять разів підряд обирали запорожці Сірка кошовим отаманом. Татари називали його урус-шайтаном (руським чортом) і вважали, що йому допомагає нечиста сила. Сірка добре знали і в Криму, і в Туреччині, відоме його ім’я було і в Європі. У 1645 році Сірко отримав запрошення із Франції служити в її військах під час війни з Іспанією. Коли Сірко постарів, то вибрався з Січі у своє село Грушківку, що поблизу Нікополя і зайнявся там бджільництвом. З ім’ям Сірка пов’язана легенда листа – відповіді запорожців турецькому султану, який вимагав від них покоритися. Підписав листа кошовий отаман Іван Сірко. Цей епізод з біографії славетного козацького поводиря і став сюжетом відомої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Збереглися свідчення очевидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. У висунуту над поверхнею моря трубу – прообраз майбутнього перископа, через який стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з’явиться де турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, вмонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався – і човен несподівано зринав на поверхню. Здавалося, ніби козаки з’явилися із самісінького дна моря. Мали запорожці й ракету, яка іскрила, як сьогоднішня петарда. Любили Івана Дмитровича козаки, бо був він розважливий і мудрий, демократичний, скромний і глибоко віруючий. Неспокійне життя далося взнаки: влітку 1680 року Іван Сірко занедужав і невдовзі помер. Похований отаман біля села Капулівки Нікопольського району.
Виразне читання казки «Малий Віз». Словникова робота проводиться під час читання (слайд 9). Словникова робота дай нурка – пірни Добір синонімів до слова баритися (гаятися, зволікати, затримуватися, спізнюватися) Хто чекав удома Дмитрика? Де ж він був допізна? Практична робота (заповніть «анкету» на казку «Малий Віз») слайд 10. Дітям видаються картки із пустою другою частиною, яку вони заповнюють
Значення назви «Малий віз» - Велика Ведмедиця – сузір’я, яке люблять у народі Тема Фантастична подорож хлопчика в минуле, до козаків Сюжет Дмитрик дістав Малого воза із дна озера, помандрував до козаків. Запорожці посміялися, але дали відповідь на його питання підводні човни й ракети, які вони винайшли Кульмінація Перший прийом у козаків Головний герой Десяти літній хлопчик Дмитрик Другорядні герої Козаки, Іван Сірко Фантастичне у казці Подорож на Малому Возі у минуле, розмова з козаками Реальне у казці Зацікавлення хлопчика історією, захоплення винаходами запорожців, написання книги Умовний літературний прийом Чарівний сон Дмитрика Художні засоби Пейзаж, діалог, просторічні слова, емоційно забарвлена лексика, гумор, епітети, фразеологізми Головна думка Уславлення кмітливості й винахідливості запорожців, їхнього отамана Івана СІРКА, схвалення думок і дій допитливого хлопчика, який цінує історичне минуле ІІІ. Закріплення вивченого Гра «Хто останній назве рису характеру Дмитрика і обґрунтує її?»
ІV. Домашнє завдання Читати і переказувати казку. Скласти власну версію закінчення історії Дмитрика
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |