Головна » Українська література

Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись (за драмою Лесі Українки „Лісова пісня”)

Мета: визначити жанр твору, розглянути проблематику п’єси, з’ясувати сутність конфлікту у драмі Лесі Українки “Лісова пісня”, на основі аналізу тексту сформувати у студентів власне розуміння авторського задуму, зреалізованого в образах та картинах “Лісової пісні”; розвивати творчу уяву, самостійність мислення; виховувати у студентів гуманістичні ідеали, любов до природи, культуру почуттів.

      Обладнання: портрет Лесі Українки, текст драми “Лісова пісня”, відеофільм “Лісова пісня. Мавка” Ю.Іллєнка, DVD, опорні конспекти, роздатковий матеріал “Дискусія. Правила дискусії”, ключові фрази.

 

Тип заняття: семінар.

 

Епіграф заняття:

Сильніше за любов злоба горить,

Сильніше за красу вражає бридь,

Але життя росте лишень з любові,

Лишень краса людей навчає жить.

Д. Павличко

 

План.

1.     Визначення жанру, проблематики і сутності конфлікту твору.

2.     Навчальна дискусія

3.     Розгляд проблеми: чи зможеш ти своїм життям до себе дорівнятись?

4.     Домашнє завдання.

5.     Підведення підсумків. Оцінювання.

6.     Заключне слово.

Хід і зміст заняття

 

І. Актуалізація чуттєвого досвіду студентів

 

   Коло засумував за рідними, напиши листа. Коли на душі радісно, поділися з друзями. А коли захотілося додому, відвідай рідну оселю.

   Леся Українка на чужині засумувала за рідним Поліссям. Ця туга вилилася рядками чудового твору “Лісова пісня”. Вона ніжна, як листя верби, глибока, як весняне небо, прозора, як джерельна вода. Це твір незвичайний і за формою, і за змістом, і за впливом на читачів. Багато цікавого можна дізнатися з нього, але ми розглядаємо на занятті одне важливе питання: про духовне і матеріальне у житті людини.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

   Література -  це підручник життя, його потрібно читати уважно, брати для себе корисне. І сьогодні ми перегорнемо кілька сторінок книги життя.

 

ІІІ. Повідомлення теми і завдань заняття

 

   Тему нашого вільного спілкування навіяв сам текст твору “Лісова пісня”: “Не можеш ти своїм життя до себе дорівнятись”. Я лише уточню: “Не можеш ти своїм (убогим) життям до себе (обдарованого, талановитого) дорівнятись”.

-         Чиї це слова?

                       (Мавчині )

-         Кому вона їх адресувала?

       (Лукашу)

   А ось зрозуміти, чому вона це сказала, який зміст вклала в ці слова, розглянути проблематику п’єси, простежити розвиток конфлікту через аналіз образів та картин, провести навчальну дискусію про ганебний вчинок одного з персонажів – завдання сьогоднішнього спілкування.

   А допоможе нам у роботі опорний конспект, ключові фрази із тексту драми, кадри із художнього фільму Ю.Іллєнка “Лісова пісня. Мавка”.

 

IV. Актуалізація опорних знань

   “Лісова пісня” – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову і водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею через любов і красу. Тому я і взяла епіграфом до заняття поетичні рядки Дмитра Павличка.

   Запишіть у конспектах епіграф.

   Це ж утверджує і “Лісова пісня”.

 

 

 Бесіда з студентами і запис у конспектах

1       Коли було написано “Лісова пісня”?

2       Що лягло в основу твору?

3       Які дві групи персонажів діють у творі?

4       За жанром, що це за твір?

5       Чому твір називається драмою – феєрією?

6       Яка головна проблема твору?

 

Y.Сприйняття й засвоєння студентами навчального матеріалу

   “Лісову пісню” не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо тоді залишаться непоміченими справжні золоті розсипи. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитися над людськими цінностями і сенсом власного життя.

   Якщо драма названа піснею, то пролог можна з певністю назвати заспівом, який з першого слова вводить нас у світ одухотвореної природи. Перед очима постає “Старезний, густий, предковічний ліс на Волині...”.

- Хто є учасником заспіву?

(“Той, що греблі рве”, Потерчата, Русалка, Водяник.)

- Звідки взяла ці дивні імена для своїх персонажів Леся?

Загадку імен досліджувала студентка групи.

Виступ за рефератом з опорою на записи на дошці (див. Додаток).

- Чи відповідають характери казково-міфічних персонажів, створені Лесею Українкою, розповідям волинських селян? Наведіть приклади.

-  Яким же було світосприймання нашого народу?

(Багатим і образним.)

-  Всі міфічні персонажі різні, але які найголовніші цінності для них спільні?

(Воля. Життя без неї для них  неможливе. Тут цінується краса, якою й все вимірюється. Русалка і “Той, що греблі рве” захоплюються зовнішньою вродою. Мавка, бажаючи побачити Лукаша, каже: “Він, мабуть, гарний”. Усі вони люблять яскраві шати. На перший погляд видається, що у природі кожен сам по собі. Насправді тут панує взаємозв’язок: “Як цар морський покличе – треба слухати. На те є служба...”)

   Поступово заспів переходить у пісню, яка на повний голос звучить у 1 дії. На березі лісового озера з’являються люди.

- Хто вони?

- Які ваші перші враження від дядька Лева?

- Яку характеристику дає дядькові Леву Лісовик?

(Студенти словесно змальовують зовнішність персонажів, охарактеризують дядька Лева як чудового знавця природи, народних повір’їв, друга лісу.)

- Чи відповідає характер дядька Лева поясненню його імені “володар”?

(“Володар” у позитивному значенні. Він піклується за ліс, і той дає йому право володіти природними багатствами.)

- Чи всі люди п’єси заслужили це право?

- Чому з’яву людей у лісі міфічні персонажі сприйняли вороже?

   В основі драматичного твору лежить конфлікт. Простежимо розвиток конфлікту і визначимо його сутність.

- Між ким визріває конфлікт?

/фантастичні істоти – реальні персонажі/

- Чому люди нищать природу?

- Що протиставляється?

/життя природи – людські клопоти/

- Хто з людей споживацькі відноситься до природи?

(мати і Килина)

- Яка зовнішність Килини?

(“...молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій, пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішною. Молодиця йде замашистою ходою...”)

- Як характеризує цей образ Мавка у розмові з   Лукашем?

- Образ Килини є символом чого?

(Є символом ненажерливості, непримиренності, насильства й ненависті, це людина, в якої немає нічого святого. )                                                                 

        - Чи відповідає ім я Килина(від “орлиного” ) вчинкам персонажа?

       - Чому авторка не називає ім`я матері Лукаша?

(Якби Леся Українка дала імя матері ( Катерина, Марина), можна було б думати,що тільки ця мати мріє про збагачення, а всі інші кращі,добрі, лагідні. Лукашева мати – це персонаж, який втілює в собі риси характеру не тільки матері Лукаша, а сотень таких, як вона. Тому Лукашева мати безіменна.)     

     - Чи можна назвати Килину і мати Лукаша рабами? Чому?

       - Хто їм із жіночих персонажів протистоїть?

(Мавка)

       - У чому сутність конфлікту?

/ Мавка – люди-раби

    У центрі п’єси два образи – Мавки і Лукаша.

    - Яка Мавка на вроду і вдачу? Проілюструйте цитатами із твору.

(Головна героїня драми – справжня лісова царівна. Мавка має волелюбну вдачу, щиру і вразливу душу.)

    - Що приваблює вас у поведінці й словах  Лукаша?

(Студенти відзначають у Лукаша хист сопілкаря, що чує навіть голос дерева. Це свідчить про мистецькі здібності парубка.)

    - Які слова і вчинки персонажів свідчать про зародження ніжного почуття?

(Лукаш хоче не лише зігріти Мавку в обіймах, а й захистити її, заквітчати. Він іде шукати для неї прикраси – яскравих світлячків, не думаючи про небезпеку. Коли ж хлопець загруз у трясовині, Мавка рятує його, нагнувши вербу.

 А які слова промовляють закохані! Той перший поцілунок – чистий, ніжний – Мавка порівнює із зорею, що впала в серце.)

     - Чи відчувають закохані гармонію душ?

(Так. Зігріті коханням, Лукаш із Мавкою переживають свої найкращі хвилини, коли говорять не лише вуста, а й душі. Їх єднає музика. Така ж щира розлука закоханих, як і зустріч.)

   Прочитайте в особах уривок від слів: “Я буду ждати!…” до кінця першої дії.

   Нічна тиша покриває ліс, а в наших душах, у пам’яті знову оживає зустріч напровесні сільського парубка Лукаша з лісовою красунею і звучать тривожні Мавчині слова: “Що ж мені суджено – щастя чи мука?”

        - Що ж суджено було Мавці?

        - У чому сутність конфлікту?

/ Любов – зрада

        - Об що розбиваються високі помисли героїв твору?

(Об буденність)

          - Між чим постає конфлікт?

/ Високі помисли – буденність

        - Що намагалася дарувати Мавка людям?

(Добро і красу)

        - Що ж отримала від них?

( Зло)

        - У чому сутність конфлікту?

/ Добро, краса – зло/

        - До чого поривалися душі Мавки і Лукаша?

/(До прекрасного)

          - А на що прирекли себе герої до останніх сцен п’єси?

(На неволю)

          - Яке протистояння визріває?

/ Потяг до прекрасного – неволя/

   Порівняємо фрази-протиріччя, що визначили в результаті нашого спілкування.

        - Що уособлюють слова першої колонки?

(Мрію)

        - Що уособлюють слова другої колонки?

(Реальність)

   

    - Який основний конфлікт лежить в основі драми?

  / Талант, високі почуття не відповідають принизливим умовам повсякденного життя

 

   Прийом повільного читання

 “Бач, я тебе за те люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно – щирим голосом сопілки”.

   Зачитаємо діалог Мавки і Лукаша у 2 дії від слів “Їм невістки треба…” до “Бач, я тебе за те люблю…” включно.

       - За що Мавка полюбила Лукаша?

(Вона полюбила за дар творити музику і впливати на природу, на людські почуття.)

      - Чого не розуміє у собі Лукаш?

(Він не розуміє свого таланту.)

      - Чому душа має співати?

(Вона співає від краси любові)

      - Яке значення слів “виразно-щирий”?

(Той, що йде від чистої душі.)

   Що ж суджено Щастя чи Мука?

   Логіка розвитку характеру: “Людина б’ється зі злом, гине і воскресає – летить до краси”. Це про кого – Мавку чи Лукаша? Доведіть думку.

 

   Робота за змістом 2 дії.

  Навчальна дискусія

   Підготовка студентів до навчальної дискусії – ознайомлення з правилами  дискусії (див. додаток).

   З’ясуємо, що є предметом дискусії?

  Прочитаємо у особах діалог Мавки і Лісовика. Дія ІІІ від початку до слів Мавки: “Я серцем чую – він вернеться сюди …”

(Зрада)

        - Як ви розцінюєте зраду Лукаша: засуджуєте чи вважаєте, що це звичайна річ і у нього на це були свої причини?

        - Як змінила зрада Лукаша?

(Співуча душа Лукаша стала черствою і холодною. )         

         - Чому?

         - Який зміст вкладено в рядки “Не зневажай душі своєї цвіту”?

         - Коли Лукаш проміняв одухотворену Мавку на простакувату Килину, Леся Українка вплітає у зміст розмову Мавки з Русалкою.

         Прочитаємо її. Дія ІІ від слів Русалки: “Ти плачеш Мавко?” до слів Мавки: “Так він пролинув.”

         - Чиї роздуми про кохання – Мавки чи Русалка ви вважаєте  більш слушними?

         - Чи залишалась Мавка вірна своєму коханню? Доведіть думку.

 

         - Яку ідею вклала письменниця в цей невмирущий літературний образ?

(Пошук ідеалу людини. Мавка – це і є той ідеал гармонійної, одухотвореної людини, вимріяний Лесею Українкою.)

          - Який цей ідеал?

(Людиною з чутливою душею, безкорислива, щира, незрадлива, здатна до самопожертви заради інших.)

           - Який образ – Мавки чи Лукаша – ви вважаєте більш трагічним?

(Звичайно, трагічнішим є образ Лукаша. Бо велика біда - не мати злагоди з самим собою. Лукаш зрадив не лише Мавку, а й себе, власними руками зруйнував щастя, зневажив Долю. Йому навіть нема на кого нарікати, і Лукаш карається пекельною мукою. Поєднавшись з коханою у смерті він стає щасливішим, ніж за життя, позначеного помилками і тяжкою зрадою. )

            - У письмовій формі викладіть думку, починаючи “Я пробачаю (не пробачаю) зраду, бо …”

            Зачитування роздумів.

 

     Усі ваші погляди на вчинки персонажів мають місце. Скільки облич, стільки думок. І всі вони цінні, як і ви самі. Вчіться самостійно мислити, і тільки так ви сформуєте із себе особистість.

     Цікавим є погляд В. Стуса на твір “Лісова пісня”.

     Зачитування уривку із книги Вікна в позапростір / Упоряд.   Ю. В. Покальчук і Д. В. Стус. – К.: Веселка, 1992 – с. 198-199.

   

    Работа за змістом ІІІ дії

    “- А як ви вважаєте після всіх життєвих негараздів треба жити?

 

    “Людина тільки може так дивитись”

      - Чи пригадуєте ви, кому належить ця фраза?

      - У якому епізоді твору вона прозвучала?    

      - З яким почуттям дивився вовкулака Лукаш на своє втрачене кохання?

(“… він до мене звів такий болючий погляд туги й каяття, без надії…”)

        - Що значить “болючий погляд”?

   (Болючий погляд – очі – то дзеркало душі. Значить, залишилася душа у Лукаша, може вона знову зацвіте коханням.)

       - На що вказує поєднання “туга й каяття”?

(“Туга й каяття” – це поєднання вказує на те, що Лукаш жалкує за втраченим і глибоко розкаюється у своєму. У нього немає надії на щастя, бо від кохання до зради – один крок. І Лукаш його зробив.)

      Підведення підсумків.

     Отже, людина, що живе у неволі не може себе реалізувати, своїм убогим, нужденним життям до себе дорівнятись. Зверніть увагу: у тексті Мавка говорить: “… а тільки сумно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись”. Проблемне запитання: чи зможеш це ти?

      Домашнє завдання: написати твір – речення: “Чи зможеш ти своїм життям до себе (талановитого, обдарованого) дорівнятись? ”

 

      Оцінювання

 

   Заключне слово.

   Ось і пролунала для вас “Лісова пісня” Лесі Українки. Кожний почув щось своє, але всі почули, що незнищена любов, як і незнищена природа і все, що народилося від добра і краси. Не спокушайтесь на скороминуще, бо розплата буде гіркою і важкою. Живіть так, щоб не зневажити “душі своєї цвіту”.

 

Додаток

 

Опорний конспект

За жанром – драма- феєрія.

Головна проблема – пошуки ідеалу людини.

Розвиток конфлікту:

фантастичні істоти   – реальні персонажі

життя природи            – людські клопоти

   Мавка                            – люди-раби

   любов                            – зрада

   високі помисли              – буденність

   добро, краса                 – зло

   потяг до прекрасного  – неволя.

   Сутність конфлікту:

   талант, високі почуття не відповідають принизливим умовам повсякденного життя.

 

Ключові фрази

“Що ж мені суджено – щастя чи мука?”

          “Бач, я тебе за те люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно – щирим голосом сопілки”.

“Людина тільки може так дивитись”.

“… він до мене звів такий болючий погляд туги й каяття, без надії…”

 

Дискусія – це суперечка, словесне змагання, в якому кожний відстоює свою думку.

Правила дискусія:

     1. З’ясуй, що є предметом дискусії.

2.     Під час виступу дотримуйся орієнтовної композиції:

Вступна частина – вказівка на те, про що говоритиме мовець і чому;

Основна частина – виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази, висновки.

3.     Ретельно продумай те, про що будеш говорити.

4.     Якщо доведена помилковість твоєї думки, май мужність визнати правоту свого опонента.

5.     Пам’ятай про культуру спілкування. Умій вислухати іншого, з’ясуй його позицію, поважай думку співрозмовників; не підвищуй голос, не перебивай того, хто виступає, не роби зауважень, які стосуються особистих якостей учасників дискусії; уникай поспішних висновків; намагайся зрозуміти погляди співрозмовника і хід його думок до кінця. Не вступай у суперечку з ведучим за ходом дискусії.


Теги: Леся Українка, Солов'єнко О.Ф.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1096/45


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar