Головна » Українська література

Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Написання продовження пригод Алі та її нових друзів

Мета уроку:

навчальна: допомогти учням глибше усвідомити  ідейно-художній зміст казки, визначати морально-етичні проблеми твору, оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло; спонукати до написання продовження казки; збирати потрібну інформацію і презентувати у проектах;

розвивальна: розвивати творчу уяву, артистичні здібності, культуру мовлення;

виховна: виховувати почуття відповідальності за власні вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.

Очікувальні результати:

учні усвідомлюють ідейний зміст казки;
визначають морально-етичні проблеми;
вільно висловлюють свої думки про вчинки героїв;
проявляють артистичні здібності;
прагнуть творити добро і доводити справи до кінця;
уміють презентувати результати дослідження.

Випереджувальні завдання: написати продовження казки, скласти лімерики та буріме, підготувати інсценізації за власним сценарієм, написати лист герою, створити фанфіки, «Слово від імені героя»; дослідити форми позначення часу, за словниками вияснити значення деяких слів; намалювати ілюстрації, підготувати вироби з дерева, ниток, печиво.

Методи, прийоми та форми роботи: випереджувальні завдання, мультимедійні презентації, інсценізації власних творів, створення фанфіків, складання лімериків та буріме, лист герою, гра «Лови помилку», «Парад героїв», «Бюро знахідок», «Візитна  картка твору», «Інформаційне гроно», «Незакінчене речення», пісня Н. Май «А я бажаю вам добра». 

Тип уроку: урок-мандрівка в казку.

 

 

Епіграф

        Нема там добра, де порядку нема.

                                                       Народна мудрість

        Я знаю: світ врятує доброта.

                                              А. Бортняк        

 

Хід  уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель заходить у клас. Йому перегороджують дорогу два охоронці.

Вчитель. – Що трапилось? Чому ви не пускаєте мене на урок?

І охоронець.  – Ви заарештовані! А це наші заручники.

ІІ охоронець. –  Ви попали в країну Недоладії, і тут існують свої закони.

Вчитель. – Що нам зробити, щоб стати вільними?

Охоронці (разом) – Ось наші вимоги!

ІІ. Оголошення мети уроку (вимоги)

І охоронець – учням добре знати зміст казки;

ІІ охоронець – визначати морально-етичні проблеми;

І охоронець – оцінювати вчинки казкових героїв;

ІІ охоронець – скласти продовження казки;

І охоронець – захистити свої проекти;

ІІ охоронець – проявити свої артистичні здібності;

І охоронець – розвивати культуру мовлення;

ІІ охоронець – відповідати за власні вчинки;

І охоронець – долати перешкоди на шляху до мети;

ІІ охоронець – розрізняти добро і зло.

 

Вчитель. – Діти, щоб вийти із цієї надзвичайної ситуації, ми повинні виконати ці вимоги. Перед нами поставлена мета і ми маємо її досягти. Зараз треба проявити витримку і толерантність. І тільки по-доброму ми можемо вирішити будь-яку проблему. Тому посміхнімось одне одному.

Емоційний стан класу

[Описание: animashki] Вчитель.  – Я всміхаюсь сонечку!

Учні. – Добридень, золоте!

Вчитель.  – Я всміхаюсь квіточці!

Учні. – Хай вона цвіте!

Вчитель. – Я всміхаюсь дощику!

Учні. – Лийся, мов з відра!

Вчитель.  – Друзям і гостям всміхаюся!

Учні. – зичу всім добра!

Вчитель. Просимо охоронців сісти за парту з нашими дітьми і спостерігати за ними. А ми з вами запишемо у зошитах дату і тему нашого уроку-мандрівки.

ІІІ. Оголошення теми уроку:  Галина Малик. Написання продовження пригод Алі та її нових друзів.

Очікувальні результати.

Вчитель. – Діти, я надіюсь, що ми будемо пристойно поводитись у чужій країні. Я очікую, що ви будете правильно, точно і красиво висловлювати свої думки, будете фантазувати й уявляти; проявити свої артистичні здібності, зумієте представити свої проекти; ваше мовлення збагатиться образними словами і висловами.

А що очікуєте ви від сьогоднішнього уроку? (Я очікую, що наш урок буде цікавий. Я хочу навчитися складати казки. Я хочу, щоби всі побачили, який я сценарист. Я хочу дізнатися щось нове і цікаве. Для мене важливо переконатися, що… Мені  цікаво було б зрозуміти…  Я хочу дізнатися…).

 

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграф

   Нема там добра, де порядку нема.

                                                  Народна мудрість

   Я знаю: світ врятує доброта.

                                         А. Бортняк        

 Вчитель.  Як ви розумієте ці слова? Чи вони можуть епіграфом до нашої казки?

 Казка Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» вже давно полюбилась читачами, я думаю, що вона сподобалась і вам. Герої казки виховують, тішать нас, спонукають задуматися над своїми вчинками.

        У кінці повісті-казки Аля повертається додому, про те у неї список дітей, до яких вона має завітати із попередженням, щоб вони не потрапили до країни Недоладії. А до тебе вона ще не приходила?

 

V. Актуалізація опорних знань.

Вчитель. Діти, перед нами відчиняються двері у незвичайну країну. Щоб одержати перепустку, ми повинні оформити візу і пригадати, що ми знаємо про жителів Недоладії та їхні проблеми.

Візитна картка твору

 

Гра «Лови помилку»

        Послухайте цитати з повісті-казки, знайдіть та виправте помилки.

«Знаєш, що це за країна? Звичайно, не знаєш! – поспіхом сам собі відповів Недоладько. Тут живуть усі доведені до ладу справи!» (не доведені).
«А ти знаєш, чому я боюся свого Першого Недорадника? Бо він зазіхає на мою корону! – плаксиво сказав Недороль Десятий. – Мене рятує тільки те, що у нього немає рук» (голови).
«Цікаво, чи всі бажання тут виконуються? – голосно промовила Аля. Їй дуже захотілося сметани» (морозива).
«Інструкція № 12. Як перенестися до країни Недоладії. Рівно о 16 годині, коли хвилинна стрілка затулить годинну, стати перед годинником…» (12 годині).

 

Таблиця «Морально-етичні проблеми в повісті-казці»

 

VI. Опрацювання нового матеріалу.

Вчитель. Діти, нарешті ми у Недоладії. Нас зустрічають її жителі. А зараз перевіримо, чи впізнаєте ви їх. Розгорніть підручник на сторінці 122. Поєднайте ім’я персонажа з подією, через яку він потрапив у Недоладію.

 

Парад героїв

Аля.  – Так, я справді була неуважна до своєї бабусі і до своїх рідних. Мені стидно за мої вчинки. Та я постараюсь виправитись.

Перший Недорадник.  – Так, я дуже злий, а ви були б добрі, якби у вас не було голови? Це все та лінива Аля! Вона лишила мене голови, і через неї я не став королем. А те, що у мене нема голови, то навіть добре: вона не болить мене від горя, ні від радості, ні від щастя, ні від заздрості…

Недопопелюшка. – А ви знаєте, а я не жалію, що потрапила в цю країну. Хоч моє плаття не таке красиве, як я мріяла. Але тут я знайшла вірних друзів. А принца свого я ще знайду…

Недоладько. – Тяжко жити з непривабливою зовнішністю. Але Алі я, напевно, сподобався. Я допомагав їй чим міг. А країну свою я не залишу, бо вона стала мені рідною.

Недоштанько. – Я непогано влаштувався в у цій країні. Правда, у мене закороткі штани. Зате у мене свій бізнес – я маю готель. Запрошую переночувати у кімнатах без дверей, вікон, телефону і навіть стін. Оплата помірна.

Недороль. – Всім мовчати! Я король цієї країни!  У мене трохи поломана корона. Але це не заважає мені керувати. Правда, я страшенно боюся свого Першого Недорадника, бо він не має голови. Хоча мені деколи здається, що бути без душі – це навіть гірше, ніж бути без голови.

 

(Виховний момент)

Діти зачитують твори. (Рущишин О., Голуб І., Мишовода А.)

Вчитель. А ось тихенько сидить ще один житель. Давайте послухаємо його.

Недождень. – Я – годинникар. Мене звати Недождень. Я допоміг Алі повернутися додому. А зараз скажіть,  котра година на моєму годиннику.

Вчитель.  – Щоб правильно відповісти на запитання, проконсультуємося у мовознавця Яніва Юрія.

Перший мовознавець. – В українській мові віддавна установилася чітка система форм позначення часу. На відміну від російської мови  в українській мові для позначення часу використовують порядкові числівники. На запитання «Котра година?» слід відповідати: «Зараз п’ятнадцята година». Для похвилинного позначення часу треба використовувати прийменники на і по, за і до. Пару на – по вживають на позначення часу в межах першої половини години: п’ять хвилин на восьму або п’ять хвилин по сьомій.

        Прийменники без і після вживати не можна.

        Прийменниками за – до позначають час по хвилинах у межах другої половини: за двадцять десята або двадцять до десятої (що є скороченими варіантами речень «За двадцять хвилин буде десята година» і «Двадцять хвилин залишилося до десятої години»).

        На позначення половини використовуємо прийменник на: пів на шосту, о пів  на третю. Можуть бути варіанти: чверть по десятій, чверть на одинадцяту.

Вчитель. – А інші мовознавці дадуть нам поради, як правильно використовувати деякі слова.

Другий мовознавець.  – Я досліджувала мовні особливості твору. «Ведучи Алю палацом, Недопопелюшка без упину торохкотіла».

        У тлумачному словнику є пояснення цього слова. Торохкотіти – швидко, скоромовкою вголос говорити, розмовляти. У словнику синонімів я знайшла, що слово «торохкотіла» можна замінити такими синонімами: тріскотіла, цокотала, тарахкотіла, стрекотала, сокотала, щебетала, лякотіла.

        У кімнаті Недочеревика Аля помітила годинник, схожий, як дві краплі води, на годинник із вежі королівського замку. Фразеологізм як дві краплі води означає бути цілком схожим на інший предмет чи іншу особу. Цю інформацію я знайшла у фразеологічному словнику.

        Третій мовознавець.  – А мене зацікавила фраза автора: «Аля гортала книгу. А коли перегорнула, зрозуміла, що знайшла те, що шукала». Отже, альбом, книжку, зошит гортають, а не листають. І книжку треба розгорнути, а не відкрити.

        Відкрити можна пляшку, банку, коробку. Відчинити треба двері, вікна. Відмикати можна замок. (У казці Недопопелюшка відімкнула двері в’язниці і врятувала Алю).

Вчитель. – Набравшись досвіду, ми можемо продовжувати подорож.

 

«Бюро знахідок»

Вчитель. – Діти, я знайшла якусь скриньку. Тут чужі речі. Давайте віддамо їх власникам. (Черевик синій, кришталева туфелька, стрічка, тканина для штанів, намальована голова, намальоване вухо, червоні нитки, годинник, корона).

Вчитель.  Щоб вибратись із цієї країни, ми мусимо виявити свій талант і продовжити історію Алі. Це було ваше домашнє завдання. Зараз ви будете презентувати свої проекти.

 

С Ц Е Н К И

сценка: «Принц, Попелюшка,  Недочеревик»

Принц. Вітаю вас. Ви прибули у столицю найнедоладнішої в світі країни.

Попелюшка. Ой, як мені страшно!

Принц. Та ви привикнете до наших порядків. А чому ви так дивно одягнені?

Попелюшка. Невже, принц, ви не впізнали мене? Я – Попелюшка. Я так спішила на бал, я так хотіла гарно виглядати в білому платті!

Принц. Але у вас немає білого плаття.

Попелюшка. Так, немає.  Ні білого, ні рожевого… А я так мріяла потанцювати з вами. А найгірше, що у мене немає кришталевого черевичка…

Принц. А де ж він?

Попелюшка. Недочеревик загубив свого зеленого черевика і викрав у мене мій кришталевий.    

Принц. Але ваш черевичок йому замалий…

Входить Недочеревик.

Недочеревик. Ой, болить, ой, моя нога! Як тисне цей черевичок! Люди, врятуйте мене!

Принц. Шановний, віддайте те, що вам не належить.

Недочеревик. Ой, я з радістю, бо я вже не можу терпіти! Король наказав танцювати, але я не можу! Візьміть свій черевичок і вибачте мені!

Попелюшка. Дякую. Мій черевичок вернувся до мене. Ходімо, принце, на бал!

 

2 сценка: Лялькова вистава «АБИЯК та ЯКОСЬ»

Якось. Привіт. А хто ти такий? Звідки ти?

Абияк. Я твій сусід. Живу на Півночі від Недоладії.

     Якось. А як тебе звати?

Абияк. Абияк.

Якось. Дивне ім’я. Чому тебе так звуть?

Абияк. Сам не знаю. Я все роблю абияк: абияк виконую домашнє завдання, абияк роблю вранці зарядку, абияк чищу зуби, абияк слухаю на уроці вчителів. Але мені не подобається моє ім’я. Я би хотів зватись якось гарно. Може, Андрійком, може, Іванком або Марусею.

Якось. Я дам тобі добру пораду: навчись виконувати все добре, чітко, правильно. І, може, ім’я твоє зміниться.

Абияк. Дякую тобі за пораду. Я спробую.

3 сценка: «Корона» (відео)

Настя. Втікайте! Сюди іде Перший Недорадник!

Оленка. Боже, у нього немає голови!

Настя. А де його голова?

Оленка. Його намалювала якась дівчинка спочатку з голово. Потім ця голова їй не сподобалась, і вона стерла її гумкою.

Настя. А іншу голову так і не домалювала?

Оленка. Та ні, забула. Ось він і залишився без голови.

Настя. А що він шукає тут? Може, свою голову?

Оленка. Та ні, він шукає корону!

Настя. Яку корону?

Оленка. Корону нашого короля. Він хоче забрати її. Ось вона!

Настя. Треба рятувати корону і королівство!

Заходить Недоладько і співає.

Разом. Ось хто нам допоможе!

Недоладько. Не переживайте. Я знаю, що треба зробити. Необхідно терміново виправити Алину помилку. Домалювати Недораднику голову, і він заспокоїться. А корону я залишу у себе. І ми щасливо заживемо у своїй країні.

Оленка. Вибач, що ми інколи сміялися з тебе, бо у тебе різні очі, кривий ніс, немає одного вуха.

Настя. Вибач. Ми зрозуміли. Людину треба судити не по зовнішності, а по її справах.

 

4 сценка: мультимедійна презентація «Повернення додому».

Озвучення презентації  Вікторії Лучечко

Одного літнього дня Аля вийшла погуляти на двір.
Аля. – Давайте пограємо у квача!

Діти. – Ти така брудна! Ми не хочемо з тобою дружити.

 – Ви ще будете просити, щоб я з вами побавилась, - сказала ображена Аля і раптом побачила невеличкого світлячка.
Світлячок несподівано перетворився на створіння з крилами.

Хто ти?
Я Фея Запрошення.
Недовмивайся! Недочисти зуби! Не розчешись! І в Недолядії мерщій опинись!

У незвичайній країні Аля зустріла незвичайну істоту.

Я Недокішка, бо не вмію ловити мишей. Я познайомлю тебе з Феєю Допомоги.

– А ось і я – Фея Краси і Здоров’я, а ще мене зовуть Феєю Допомоги. – Допоможіть мені повернутись додому…

    – Спочатку зустрінешся з гномиками.

– Привіт! Ми Труляля і Траляля. Ти підеш з нами до Блакитної Феї.

    – А хто така Блакитна Фея?

Це головна Фея, це Принцеса!

– Я бачу ти справді хочеш виправитися. Може, дати тобі другий шанс? Дамо їй цей шанс, батьку? – звернулась вона до Діда Мороза.
– Не, що ж! Повіримо їй, – сказав   Дід Мороз і вдарив палицею по землі. Всі зникли.
І Аля знову опинилася вдома. Вона швиденько вмила личко, почистила зуби, розчесала волосся. І задумливо подивилась на небо…
– Алю, вечеря готова, – покликала мама.

Іду, вжу йду! Ходімо, сестричко.

А з неба дивилась і усміхалася їй Блакитна Фея.

 

5 сценка: «Аля із 5 – Б»

А я сьогодні чергова-а-а..
У-у-у, як не хочеться. А Оксана Володимирівна сказала, щоб клас був ідеально прибраним. Що ж робити?
Ідея! Я буду не черговою, а напівчерговою!
Ось так: підмету тільки півкласу!
Витру тільки півдошки!
Піділлю тільки половину вазонів!
Ще запишу на завтра дату. 18 грудня. Е-е-е, вистачить тільки 18.
Класна робота. А-а-а, досить тільки класна!
Ось і все. Супер! Можна й відпочити.

Відкриває сумку і витягує речі.

Що ж мені мама дала поїсти? Як, пів’яблучка? Півпиріжка? Півканапки? Півбанана? Цікаво, хто в кого вдався: я в маму чи мама в мене? Треба вияснити!

 

6 сценка: «Святий Миколай та Аля»

Аля сидить за столом.

Незабаром до мене прийде Святий Миколай. Треба швиденько написати йому листа. І так, що ж мені замовити? Придумала! Мені потрібні фломастери, олівці, мандаринки…

Заходить мама

Мама.  – Що ти там пишеш, Алю?

Аля.  – Я пишу листа Святому Миколаю.

Мама (посміхнулась).  – А ти знаєш, що Миколай приносить подарунки тільки чемним дітям?

Аля. – А я хіба не така?

Мама посміхнулась і вийшла.

Аля. – А що, як Миколай всім принесе подарунки, а мені – ні? Потрібно виправлятись. Для початку почну допомагати мамі прибирати кімнату.

Аля. – Давай допоможу, мамо!

Мама. – Чому ти вирішила мені допомогти?

Аля. – Скоро прийде Святий Миколай. Я буду чемна і слухняна.

Мама. – Ех, хіба тільки перед святом Миколая треба бути слухняною?

Мама вийшла, а Аля заснула. Прийшов Святий Миколай.

Миколай. – Я давно спостерігаю за дівчинкою Алею. Вона насправді добра, просто лінива. Я подарую їй портфель і мандаринки.

Аля прокинулась.

Аля. – Скільки подарунків! Я зрозуміла, що Святий Миколай приносить подарунки всім, але їх треба заслужити.

 

Вчитель. – Як бачимо, у ваших творах герої трохи інші – вони добріші, стриманіші, прагнуть виправлятися. Так було із Алею. Згадаємо, якою вона була спочатку і як змінилася. Складемо інформаційне гроно.

 

Інформаційне гроно до образу Алі

 

Вчитель. – Що сказала Аля, коли пришила крило бабці? (Це дуже приємно – розпочату справу доводити до кінця).

Виховний момент.  – Отже, треба навчитись відповідати за власні вчинки, долати труднощі на шляху до мети.

«Лист герою»

Вчитель. – Що би ви порадили Алі та іншим героям? (Діти зачитують листи: Алі – Бурданова Я, Недоролю – Голуб Ірина (виховний момент: - Яким має бути король, президент країни? А чи тільки він винен у всьому?), всім жителям – Рущишин О.,                 Янів Ю.)

 

 

Лімерик, буріме

Вчитель.  – А ще, дорогі охоронці, покажемо вам нашу творчість. Ми вміємо складати лімерики і буріме. Про них проконсультує нас літературознавець Клочинська Аліна.

Лімерик — короткий гумористичний вірш, у якому обігрується нісе­нітниця. Складається з п'яти рядків. Перший рядок римується з другим і п'ятим, а третій з четвертим. Лімерик пишуть так:

•  до першого рядка ставиться питання хто? і звідки?;

•  до другого рядка — який?яка? яке?;

•  до третього й четвертого — що сталося?

•  останній рядок розповідає, чим все закінчилося.

У лімерику кінець останнього рядка повторює кінець першого.

У лімерику може статися будь-яка нісенітниця, як і в країні Недоладії!

Буріме — переважно жартівливий вірш на заздалегідь запропоновані рими, які не можна ні переставляти, ні змінювати.

Діти зачитують лімерики і буріме.

Лімерики

1.     В морськім царстві жив король,

Був малесенький, мов троль,

Рибу на базар возив,

Квіти в короні він ростив.

Отакий-троль, наш Недокороль.

                                     Корб’як Олена

Жив був Недоладько,

Був він Алі батько.

Гуляв він щоночі

І мав жовті очі.

Дивний Недоладько.  

                            Янів Юрій

Була собі Аля,

Така класна краля.

Їла вона гроші

І мала калоші.

Ось така ця Аля.

                   Янів Юрій

 

Жив – був Недороль,

І носив він бандероль.

В бандеролі були гроші

І цукерки там хороші.

Лакомився ними троль.

                   Янів Юрій

 

Недотель мав олень.

Він був грубий, як пельмень,

Їв він їх роками,

Попихав рогами.

Цей любитель карамель.

                            Янів Юрій

 

Недоладько – хлопчик

Заліз він на стовпчик,

Вдарився в пампульку – 

Набив  собі гульку

І поранив копчик.

                   Даниляк Роман

 

Жив собі король –

Вередливий троль.

А корона не проста:

Недороблена була.

Звали його Недороль.

                            Лучечко Вікторія 

Наш Недочеревик

         Мав зелений черевик.

Він один надягає,

А про другий забуває,

Бо ось так він звик.

                   Голуб Ірина

 

Буріме

Наш Недороль

Є поганий король

                       Голуб Ірина

 

Ось наш Перший Недорадник,

Ой, поганий з нього радник.

                                 Голуб Ірина

 

Справжнє ім’я Галя,

Кличуть її Аля.

                   Голуб Ірина

Бідолашна Попелюшка,

Бо нема у неї вушка.

                       Мишовода Аліна

 

Є в нас Недопопелюшка,

    Вона кругла, як ватрушка.

                                 Мишовода Аліна

Аля я, Аля ти,

Разом друзі назавжди.

                       Мишовода Аліна

 

Недоладько  - друг є вірний,

    В світі казки він чарівний.

                            Ганишин Тарас

 

Жив на світі наш король,

Цей поганий Недотроль.

                                 Бурданова Ярина

Кат – солдат,

    Він справжній гад.

                        Янів Юрій

 

 Злий цей Недорадник,

      В Недоладії він зрадник.

                                     Янів Юрій

VII. Підсумок уроку.

Вчитель. – Я надіюсь, дорогі охоронці, що ми виконали всі ваші вимоги. Давайте перевіримо це. (Вертаємось до теми уроку). Отже, я думаю, ви відпустите нас додому, у свій 5-Б. Але на згадку про вас ми створимо музей. Охоронці І і ІІ.

І охоронець – Ми відпускаємо вас!

ІІ охоронець – Ви вільні!

 

«Екскурсія в музей»

(Ілюстрації, дерев’яна будка Недочеревика, випалені ілюстрації на дереві,

 ляльки-мотанки, випечені ляльки)

 

«Незакінчене речення»

Вчитель. – Чи сравдилися ваші очікування? Який настрій був у вас? Що найбільше сподобалось? Який висновок ви для себе зробили?

 

VIІI. Домашнє завдання.

Виконати завдання на сторінці 142: заповнити табличку про вивчення літературних казок. 
Підготувати запитання для однокласників за темою «Літературні казки».

 

Вчитель. – Вернемось до нашого епіграфу.  (Виховний момент).

Отже, якщо ви будете дотримуватись порядку, доробляти розпочаті справи, дотримувати слова, вас будуть поважати інші. Ви повинні з повагою ставитись до своїх близьких і рідних, слухати старших, не засмучувати їх. Ви ще маленькі, але маєте навчитись відповідати з свої вчинки. Необдуманий поступок несе неприємності вам та іншим. Наполегливо йдіть до своєї мети, долайте всі перешкоди на шляху до своєї мрії. Будьте щирі, відкриті до людей. Творіть добро, і воно до вас сторицею вернеться.

Відео. Пісня Н. Малик «А я бажаю вам добра». 


Теги: Малик, Мисько О.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 6629/61


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar