| Головна » Історія України |
МЕТА УРОКУ: Навчити учнів: –називати дати подій та події за датами: 1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави 1199–1205 рр. – князювання Романа Мстиславича 1238 р. – утвердження Данила Романовича в Галичі 1201–1264 рр. – роки життя Данила Романовича. –визначати поняття і терміни: Галицько-Волинська держава, громадянська війна, самодержавство; –давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу; –показувати на карті територію держави, утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав; –називати історичні (писемні) джерела, що стосуються утворення Галицько-Волинської держави, зокрема, періоду правління Романа Мстиславича. Розвивати уміння та навички семикласників: –визначати особливості утворення Галицько-Волинської держави; –оперувати хронологічними даними під час розв’язання (вирішення) відповідних задач (завдань); –застосовувати у мовленні поняття і терміни; –з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки стосовно зростання впливу і ролі боярства Галицько-Волинського князівства; –порівнювати основні етапи діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича; –опрацювати найвідоміші уривки Галицько-Волинського літопису. Виховувати та формувати ставлення до історичних діячів та значення утворення Галицько-Волинської держави. Тип уроку. комбінований. Обладнання. Атлас з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006; контурні карти з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006; карта «Галицько-Волинська держава в кін. ХІІ – п. п. ХІІІ століть»; маркери, ватман; різнорівневі завдання; додаткова інформація (інформаційні картки). Епіграф уроку. «Був він державцем всієї Руської землі»... Галицько-Волинський літопис ХІД УРОКУ Учитель заходить у клас, вітається, привертає увагу учнів, просить їх сконцентруватися на роботі. Учні вітаються, сконцентровують увагу на особистості вчителя, налаштовуються на роботу. Вчитель оголошує результати попереднього контролю знань, коментує поширені помилки, пояснює основні недоліки допущені під час написання робіт,пропонує прочитати фрагмент із Галицько-Волинського літопису: «Був він державцем всієї Руської землі... кидався був на поганих, як той лев… і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха». За допомогою вправи «Вільний мікрофон» вчитель пропонує знайти відповіді на такі запитання: Які риси характеру людини перераховує літописець? (Сміливість, хоробрість, відчайдушність) Узагальнення Учителя: Справді, сміливість, хоробрість притаманні князеві Роману Мстиславичу, який був творцем Галицько-Волинського князівства – держави, що впродовж століття розвивала державотворчі традиції Київської Русі. Сьогодні ми з вами ознайомимося з подіями, які призвели до її утворення. За допомогою «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися» на цьому етапі вчитель пропонує заповнити лише першу колонку, тобто «Знаємо» Діти уважно слухають учителя, ставлять запитання по проведеному контролю. Читають фрагмент з літопису, висловлюють власні думки На цьому етапі уроку учні заповнюють тільки першу колонку. 988 р. – заснування Володимира Волинського; «Повість минулих літ» 1.«Низка слів наперед» Учитель називає школярам вирази або короткий перелік слів із п. 1 (підр. В. Смолія та В. Степанкова – С. 117-118), а вони опрацювавши текст, складають речення. Слова бажано записати на дошці або на окремому аркуші паперу і роздати учням. Перелік слів. Галич, Роман Мстиславич, об’єднання, Волинь, 1199 р., володар, Південно-Західна Русь, боярство, одноосібна влада, Галицько-Волинський літопис називає його «самодержцем всієї Русі», Князь Роман підтримував стосунки з Візантією, Угорщиною та Польщею. У 1205 р. загинув біля м. Завихвоста (покажіть на карті територію цієї держави, назвіть її сусідів, покажіть на карті). 2.«Коротше – ще коротше» Учитель пропонує учням прочитати п. 2 (підр. той же). Після цього вони повинні висловити основну думку одним реченням, а пізніше одним словом. Речення. Після смерті Романа Мстиславича галицьке боярство спричинило міжусобиці, які призвели до захоплення та розчленування держави. Слово. Смута; міжусобиці; поділ; війна (громадянська). 3.«Чиста дошка» Учитель пропонує учням опрацювати п. 3 (підр. той же) і відповісти на запитання, які записує на дошці. В ході читання учні відповідають на запитання, а учитель вибирає їх, до тих пір, поки дошка не стане чистою. Запитання на дошці –Що стало причиною масових виступів населення Галичини проти іноземців? (Спроби запровадити католицизм) –Хто в 1218 оволодів Галичем? (Мстислав Удатний). –Які події сприяли зміцненню становища Данила? (Одруження з донькою Мстислава) –Які землі Данило відібрав у поляків? Покажіть їх на карті. (Берестейщину, волості за Західним Бугом). –Де перебував Данило у 1223? (На р. Калці, де відбулася битва русичів з монголами). –Яким чином було зміцнено армію Данила? (Створенням регулярної піхоти) –Які наслідки мала битва під Дорогочином? (Данило розгромив ворога та заволодів Перемишлем) –У якому році Данило утвердився у Галичі? (1238р.) –Які риси характеру притаманні Данилу? (Хоробрість, мудрість, наполегливість) Діти опрацювавши текст складають речення. Учні читають п.2, після цього висловлюють власну думку одним реченням. Учні читають п.3 і після цього відповідають на питання записані на дошці. Основне. Опрацювати § 20 Виконати завдання 1, 2, 3, (контурні карти з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006. – С. 12. На вибір. Опрацювавши джерело № 1 (С. 123, підр. той же), намалювати портрет Романа Мстиславича або написати про нього замітку до газети. Учні записують домашнє завдання та ставлять додаткові запитання вчителеві. Учитель узагальнює вивчене на уроці в діалозі з учнями. «Порушена послідовність» Учні з низки фактів, подій обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність, але ті факти та події, що стосуються даної теми. А. Смерть Романа Мстиславича. Б. Утвердження Данила в Галичі. В. Об’єднання Галицького та Волинського князівств в одну державу. Г. Князь Олег здійснив похід на Візантію. * – правильна відповідь: 1 – В. 2 – А. 3 – Б. Г – не стосується даної теми. «Пошук аналогій» Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене і обґрунтувати свій вибір. Галицько-Волинська держава – Київська Русь (обидві держави). Самодержавство – імперія (необмеженість влади). Громадянська війна – Пелопонеська війна (бо в Греції воювали греки проти греків – Афіни і Спарта). «Кола Вена» Учитель пропонує учням намалювати три кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються школярі вписують індивідуально – неповторні ознаки історичних фактів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих історичних фактів. У даному випадку учитель пропонує порівняти князів Данила та Романа Мстиславича. Учні з низки фактів, подій обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність, але ті факти та події, що стосуються даної теми. Учні шукають аналогії Учні порівнюють князя Данила і Романа Учитель підбиває загальні підсумки уроку, оголошує оцінки, дякує учням за співпрацю. Учитель повертає учнів до методу «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися». Учні заповнюють останню колонку. «Вислови думку» Одним реченням учні висловлюють думку про князів: Романа та Данила, а також формулюють власне ставлення до них. На мою думку обидва князі заслуговують на повагу, тому що вони боролися за зміцнення своєї держави та дбали про її єдність. Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці. Учні слухають учителя та долучаються до підведення підсумків уроку. Література. Смолій В. А. Історія України: Підр. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 117-124; Власов В. С. Історія України: Підруч. для 7-го кл. загально освіт. навч. закл. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 116-121; Власов В. С. Робочий зошит з історії України для 7 класу: тематично-діагностичні вправи для контролю предметних компетенцій учнів. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 53-55.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |