Головна » Історія України

Галицько-Волинська держава. Данило Галицький

Мета: ознайомити учнів з виникненням Галицько- Волинської держави;

-      на прикладах особистостей Романа Великого та Данила Галицького продовжити формування вмінь складати характеристику видатних історичних діячів;

-      виховувати почуття гордості за славне минуле свого народу, повагу до історичних діячів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта «Галицько- Волинська держава», портрети Романа і Данила, зошит Власова, роздатковий матеріал ( схеми, таблиці, вислови, речення). ' Основні поняття і терміни: Галицько- Волинська держава, Галицько- Волинський

літопис, Польща, Литва, Угорщина, король, колотнеча, кумис. Дати: 1199р.- утворення Галицько- Волинської держави; 1238р.- початок князювання Данила Галицького; 1245р.- подорож Данила Галицького до Золотої Орди; 1253р.- прийняв титул «короля Малої Русі»; 1256р.- перша літописна згадка про Львів.

Структура уроку.

I.   Організація навчальної діяльності.

II.   Перевірка домашнього завдання з теми: «Скрутні часи Київської Русі. Володимир Мономах «Повчання дітям».

1.     Гра «Ти -мені, я- тобі».

2.      Робота з висловами.

III.   Актуалізація опорних знань.

IV.    Вивчення нового матеріалу:

1.Робота з контурною картою.

2.Об'єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

3.   Словникова робота.

4.   Характеристика князя Романа.

5.   Розквіт Галицько- Волинської держави за часів Данила Галицького:

а)  коментоване читання і заповнення таблиці с.65 (підручник);

б) розв'язання хронологічної задачі с.24, з.№ 2 (зошит Власова);

с.64 (підручник);

в) сценка «Подорож до Золотої Орди».

V.   Закріплення нових знань:

1.  Ланцюжок «Подорожі Данила Галицького».

2.   Робота « Закресли зайве і склади речення»

VI.    Підсумок уроку.

VII.   Домашнє завдання.

Хід уроку. І. Організація навчальної діяльності.

Вчитель розподіляє клас на 4 групи по 5 учнів. Кожна група обирає спікера. 3-4 учні працюють консультантами-експертами.

II.    Перевірка домашнього завдання з теми: «Скрутні часи Київської Русі. Володимир Мономах «Повчання дітям».

1.       Гра «Ти-мені, я-тобі».

1-ша група: І. Яку добу називають добою роздробленості Київської Русі?

2.   Коли відбулася перша битва русько-половецьких військ з монголами, чим вона закінчилася?

3.   Що таке орда?

4.   Коли монгольська орда з ханом Батиєм здобула Переяслав?

2-га  група: 1. Де жили половці?

2.   Що таке монгольський ярлик?

3.   Де відбулася битва монголів з русько- половецьким військом в 1223р.?

4.   Де відбулася остання битва монголів із захисниками Києва в 1240р.?

3-тя  група: Завдання дає 4-тій групі. (Вибрати речі на малюнку, які були знайдені археологами під час розкопок зруйнованого монголами міста, назвати номер цифри і пояснити. Додаток 1.)

4-та  група: «Робота за схемою».

Розставити в клітинках цифри послідовно подій монгольської навали.(Додаток 2.) Експертну оцінку здійснюють консультанти -експерти. 2. Робота з висловами.

Слово вчителя: - Коли В.Мономах став великим князем київським? (Звертаю увагу на портрет на дошці).

-   Що важливого зробив для зміцнення Київської держави?

-   Поміркуйте, чому в народі кажуть: « Ох,тяжка шапка Мономаха?».

-   Чи правильне твердження, що Володимир Мономах був онуком візантійського імператора Костянтина та руського князя Ярослава Мудрого?.

Володимир Мономах залишив твір «Повчання дітям». - Як ви розумієте вислови?

1-ша група: Ні правого, не винного не вбивайте.

2-га  група: Лінощі - усьому лихому мати.

3-тя  група: Старих шануй, як отця, а молодих, як братів.

4-та  група: Лжі бережися і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. Висновок роблять спікери груп.

III.   Актуалізація опорних знань.

Вчитель повідомляє учням тему уроку, його завдання.

IV.    Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя: Сьогодні загадкова дорога історії привела нас до часів, в які побудували Галицько-Волинську державу.

- Хто ж вони, перші будівничі української держави? Це великі князі мудрі, хоробрі, сміливі і добрі, такі, як Роман Мстиславович і його син Данило Романович.

1.Робота з контурною картою.(у кожного учня на парті карта)

-   На карті замалюйте оранжевим кольором територію Волинського князівства.

-   Позначте його столицю(м. Володимир).

-   Розовим кольором замалюйте територію Галицького князівства.

-   Підпишіть його столицю(м. Галич).

Слово вчителя: Галицьке і Волинське князівства сформувалися близько середини XII століття. Волинь і Галичина були густонаселеними землями. їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах. Галичина мала великі поклади солі - це товар,який був потрібен усім. Обидва князівства були вдало розташовані. їх не досягали напади кочівників зі степу. Однак їм доводилося вести боротьбу зі своїми сусідами.

-   Подивіться на карту, назвіть з якими державами межували Волинь і Галичина на заході?(Угорщина і Польща). Ці держави часто втручалися у справи Волині і Галичини і намагалися захопити ці землі.

-   Хто був сусідом на півночі?(Литва), з ним доводилось досить часто воювати. Також знаходився войовничий Тевтонський рицарський орден, він також намагався захопити територію Галичини і Волині.

2.Об'єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

Таким чином, єдина Галицько-Волинська держава утворилася в 1199р., коли волинський князь Роман Мстиславович захопив Галич і об'єднав Галичину з Волинню.

-   Визначте червоним олівцем смужкою кордони Галицько-Волинської держави, яка утворилася в 1199р..

3.   Словникова робота.

Учні читають разом вголос нові слова {Додаток 3).

4.   Характеристика князя Романа.

Слово вчителя: Князя Романа Мстиславовича прозвали в народі Великим(звфта/о увагу на портрет на дошці). Невідомий автор «Слова о полку Ігоревім» писав про нього:

Високо плаваєш ти, Романе,

В подвигах ратних,

Як той сокіл на вітрі ширяючи, Птицю долаючи відвагою.

-   Скажіть, в чому полягали заслуги Романа?

1-        й спікер: По-перше, об'єднав Галицькі і Волинські землі, це об'єднання сприяло надійному захисту від нападів сусідів.

2-        й спікер: По-друге, здійснював неодноразові походи проти половців. Літописець писав про нього так: «Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий був, як той рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив багато половців».

3-        й спікер: По-третє, князь успішно відбивав наскоки литовців на свої землі. Залишилася така приказка: «Ой, Романе, Романе, лихим живеш, Литвою ореш».

4-        й спікер: Могутність Галицько-Волинської держави за князювання Романа стала відома в усій Європі. Писали: «За короткий час так піднявся, що правив майже всіма землями й князями руськими».

Слово вчителя: Таким чином, усе життя Роман провів у війнах, де здобув чимало перемог, під час походу до Польського королівства князь загинув. - Чому на малюнку художник зобразив князя Романа з мечем?

5. Розквіт Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.

Слово вчителя: Після смерті Романа на Галицько-Волинській землі настав тривалий період колотнечі бояр. Тому, що сини Данило і Василько були малими. Припинив цю колотнечу син Данило. За його князювання держава досягла розквіту. «Сей король Данило, - писав літописець, - був князем добрим, хоробрим і мудрим».

а)  коментоване читання і заповнення таблиці с.65 (підручник). Кожна група заповнює таблицю {Додаток 4).

б) розв'язання хронологічної задачі с.24, з.№ 2 (зошит Власова);

с.64 (підручник).

в) сценка «Подорож до Золотої Орди».

Автор: Вклонившись низько землі руській, рушив домовитися з ханом Батиєм про мир.

Данило: - Хай і дорого коштуватиме мені, але мир дасть змогу Русі зібрати сили, відбудувати міста, укріпити нові фортеці.

Автор: Данило увійшов до Батия, поклонився за татарським звичаєм. Хан Батий: - Випий, князю, нашого пиття, повну чашу татарського кумису! Автор: Випити кумис із ханських рук - велика честь.

Данило: - Знаю, знаю, що негоже пити кобиляче молоко, бо воно - чорне. Хто вип'є

кумис, той визнає перед світом свою підлеглість.

Автор: Замислився на мить, та знав, що іншого способу немає.

Данило: Досі я не пив, а нині, ти велиш - я вип'ю.

Автор: Випивши, поклонився князь Данило Романович, що був князем Великим, тепер сидить на колінах і холопом себе називає!

Данило: - О, лихіша честь татарська, і все-таки краще данина, ніж загибель!

Слово вчителя: Таким чином, князь Данило змушений був визнати свою залежність від монголів. Після повернення у князівство Данило намагався знайти серед європейських володарів союзників для боротьби. Допомогу пообіцяв надати Папа Римський. В 1253р. в Дорогочині князь прийняв королівську корону і титул «короля Малої Русі». Багато уваги князь приділяє розбудові міст. Будує нову столицю м. Холм і на честь свого сина Лева будує місто Львів в 1256р.

За час князювання Данило почав записуватися «Галицько- Волинський літопис», який нагадував «Слово о полку Ігоревім». Тому і називають цей час в Галицько-Волинській державі часом розквіту.

V. Закріплення нових знань.

1. Ланцюжок «Подорожі Данила Галицького» (кожна група працює на

швидкість). (Додаток 5)

2.Робота « Закресли зайве і склади речення» с.25, з.№6 (зошит Власова). Кожна група виконує по одному реченню. Експертна комісія дає оцінку.

VI.    Підсумок уроку.

-         Коли і як утворилася Галицько-Волинська держава?

-         Хто був «будівничим князем» цієї держави?

-         За якого князя Галицько-Волинська держава досягла розквіту?

-         Якими діями сприяв зміцненню своєї держави Данило?

VII.   Домашнє завдання.

Опрацювати § 9, с.24, з. 1-5 (письмово).


Теги: Шако В.О., Галицько-Волинська держава
Навчальний предмет: Історія України
Переглядів/завантажень: 949/193


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar