| Головна » Історія України |
Мета: ознайомити учнів із станом розвитку української національної ідеї в суспільно-політичному русі Наддніпрянщини пер. пол. ХІХ ст. і діяльністю Кирило - Мефодієвського братства; визначити програмні цілі і значення діяльності першої української нелегальної політичної організації; навчитись аналізувати програмні документи політичної організації; розкрити значення творчості Т.Г. Шевченка для розвитку українського національно-визвольного руху; удосконалити уміння робити висновки та працювати з історичними джерелами, аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фак- там; формувати навички пошуково-дослідницької роботи; закріпити навички створення мультимедійних презентацій за допомогою комп’ютерної програмно - технічної системи Power Point, розвивати творчий потенціал учнів, інформаційно - комунікативні, пізнавальні та життєві компетенції; на прикладі братства виховувати почуття любові до Батьківщини і свого народу, цікавість до вивчення минулого країни. Тип уроку. Урок узагальнення знань. Форма уроку. Урок - презентація результатів дослідницької роботи. Обладнання: Ноутбуки, мультимедійні презентації та відеофільми «Кирило-Мефодієвське братство», «Тарас Григорович Шевченко»,підручник. Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть характери-зувати програмні документи Кирило-Мефодіївського братства; визначати мету, завдання, методи і форми діяльності братства; розкривати значення братства для розгортання національно - визвольного руху в Україні; працювати з документами, аналізувати історичні джерела, порівнювати, робити висновки, висловлювати думки та давати оцінку діяльності братства. Хід уроку. І.Організаційний момент. Слайд 1. Кирило-Мефодієвське братство. Учитель: Сьогодні тема нашого уроку - «Кирило-Мефодієвське братство». Епіграфом уроку будуть слова видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського: «Від Кирило-Мефодієського братства веде свою історію весь новий український політичний рух». Це перша в історії України нелегальна політична організація створена українськими інтелігент-тами. Ми встановимо причини виникнення братства, розглянємо склад, цілі, форми, методи, напрямки діяльності організації. З’ясуємо зміст та особливо-сті програмних документів братства. Кожен з вас продемонструє свої вміння користуватись мультимедійними технологіями, зокрема програмою «Power Point» та ресурсами з історії глобальної мережи «Internet». За для успішного проведення уроку, ви отримали завдання на передодні і мали достатньо часу для роботи із презентацією в якій певні слайди не містили інформації. Маю надію що ви справились з завданнями і зможете дати відповіді на всі питання. Щоб не марнувати часу беремось до праці. Наступний слайд. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Слайд 2. План уроку Учитель: Ми будемо опрацьовувати тему додержуючись певного плану і розглянемо: 1. Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства. 2. Програмні документи і суспільно – політична діяльність братства. 3. Вплив кирило-мефодіївців на розвиток українського національного руху. 4. Місце Т.Г. Шевченка в українському відродженні. Наступний слайд. Слайд 3. Завдання уроку. Учитель: Ми маємо - ознайомитися із станом розвитку української національної ідеї в суспільно- політичному русі Наддніпрянської України пер. пол. ХІХ ст.; - дослідити діяльність Кирило-Мефодіївського братства, як першої нелегальної української політичної організації; - навчитись аналізувати програмні документи політичної організації; - розкрити значення діяльності Т.Г. Шевченка і кирило-мефодіївців для розвитку українського національно-визвольного руху; - удосконалити уміння робити висновки та працювати з історичними джерелами. Наступний слайд.
Слайд 4. Опорні поняття і дати. Учитель: за для успішного опанування навчального матеріалу ми повинні засвоїти опорні поняття – Кирило - Мефодієвське братство, нелегальна політична організація, Статут, братчики, різночинна інтелігенція та опорні дати - січень 1846 - березень 1847 рр.- період діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Наступний слайд.
Слайд 5. Творче завдання: Учитель: Впродовж уроку ми повинні працювати так ефективно, щоб наприкінці уроку ви могли дати відповідь на питання творчого завдання - Чи можна вважати Кирило-Мефодіївське братство політичною партією? Наступний слайд.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Слайд 6. Дайте відповіді на питання. Учитель: Ви зрозуміли,що ми будемо говорити на уроці про долю України та її народу в аспекті діяльності Кирило-Мефодієвського братства – першої української політичної організації. Але спочатку ми маємо отримати доступ до цієї актуальної теми і таким ключиком доступу мають стати знання здобуті на попередніх уроках. Хочу нагадати, що братства – це релігійні громадські організації православного населення України ХVІ – ХVІІІ ст.., що відіграли важливу роль у політичному і культурному житті країни в умовах наступу католицизму та іноземного поневолення. Дайте відповіді на питання. 1. Хто такі Кирило і Мефодій? 2.Чому учасники братства назвали організацію іменами святих? Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 7. Дайте відповіді на питання. Учитель:Тепер згадаємо стан суспільно-політичного і національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні кінця XVIII - першої половини XIX ст. Для цього дайте відповіді на питання. 1. Чому наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. в Наддніпрянській Україні пожвавився суспільно-політичний і національно-визвольний рух? 2.Які течії суспільно-політичного руху в Україні кінця XVIII - першої половини XIX ст. вам відомі? 3. Чому більшість етнічних українців не підтримала російських та польських революціонерів? 4. Яким чином українці ХІХ ст. могли позбутись чужоземного поневолення та створити власну незалежну державу? 5. Що необхідно для цього було зробити? 6. Що таке політична партія? Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 8. Дайте відповіді на питання. Учитель: Дайте відповіді на питання. 1.Які суспільно-політичні організації діяли в Україні на початку ХІХ ст.? 2.Назвіть місця України пов’язані з декабристами і масонами.
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 9. Учитель: ви зрозуміли і сподіваюсь запам’ятали - Кирило-Мефодіївське братство діяло у Києві з січня 1846р. до кінця березня 1847р. Наступний слайд.
Слайд 10. Передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства. Учитель: Причин, які спонукали молодих українських інтелігентів до об’єд- нання за ради боротьби за майбутню квітучу Україну, можна назвати без- ліч: особисті – несприйняття кріпацтва, як у Шевченка; наукові – істо- ричні шукання Костомарова і літературні Куліша та Гулака тощо. Та насамперед найбільший поштовх до утворення братства дали чинники зовнішні - загострення боротьби між силами абсолютизму і демократії в європейських державах; розвиток філософії, суспільної думки та модернізація європейського суспільства; виникнення польського романтизму; розвиток європейських таємних організацій революційного спрямування, внутрішні - формування української національної ідеї та розвиток національно-визвольного руху; наступ російського самодержавства на права і свободи підданих імперії; посилення процесу русифікації України; активність дослідників української історії, етнографії, мови, фольклору. Наступний слайд.
Слайд 11. Утворення першої української нелегальної політичної організації. Учитель: Прошу виконати завдання слайду. Дайте відповіді на питання. 1.Чому Кирило-Мефодіївське братство було нелегальною організацією? 2.Назвіть імена найбільш активних учасників Кирило-Мефодіївського братства. 3.Яким був кількісний склад організації? 4.До яких соціальних груп на належали братчики?
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 12-23. Склад Кирило-Мефодіївського братства. Сторінки біографій братчиків. Учитель: Прошу повідомити результати ваших досліджень. Зауважу, шо ви мали можливість самостійного дослідження біографій та пошуку зображень братчиків.
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд24. Вплив Т.Г. Шевченка на Кирило-Мефодіївське братство. Учитель: Прагнення відродження вільної України, скасування кріпацтва, повалення самодержаства та звільнення слов’янських народів від деспо- тизму, що містились в творах митця, розуміли як селяни так і дворяни. Заклик поета до національного і соціального визволення став основою програмних документів Кирило-Мефодіївського братства. Доказів членства Шевченка в братстві не існує. Але його вплив на братчиків беззаперечний. На відміну від більшості членів товариства, Шевченко вважав - однієї просвітницької діяльності недостатньо, тому треба готувати збройне повстання проти самодержавства. Наступний слайд.
Слайд 25. Погляди членів Кирило-Мефодіївського братства. Учитель: Дружні відносини між братчиками, не викликали появи однома- нітних поглядів щодо засобів досягнння кінцевої мети – ліквідації кріпацтва, самодержавства, об’єднання словян і зобуття свободи для поневолених на- родів. В братстві склалось дві течії, два підходи щодо форм і методів діяль- ності та боротьби. Ідеї помірковано-ліберальні сповідували М.Костомаров, Д.Пильчиков О.Маркович, О.Тулуб,В. Білозерський, П.Куліш; радикальні - М.Гулак, Т.Шевченко, О.Навроцький, Г.Андрузький І.Посяда, М.Савич. Наступний слайд.
Слайд 26. Головні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства. Учитель: Кінцевою метою своєї діяльності братчики бачили - створення демократичної федерації християнських слов’янських республік; - забеспечення слов’янським народам демократичних прав, свобод та рівних можливостей розвитку національних мов і культур; - ліквідація самодержавства, кріпосництва та поділу суспільства на стани; - поширення християнського ладу на весь світ; - забеспечення демократичних свобод усім громадянам. Наступний слайд.
Слайд 27. Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства. Учитель: “Книга буття українського народу” –описує історію України на тлі світової історії від найдавніших часів до середини XIX ст.; розкриває причини та наслідки поділу України між Польщею і Росією, ліквідації Запо- розької Січі і Гетьманщини та запровадження кріпацтва; закликає слов’ян до боротьби за національне відродження в економічному, соціальному і духовному житті. Автор Микола Костомаров. Наступний слайд.
Слайд 28. Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства. Учитель: “Начерки Конституції Республіки” - окреслює модель феде- ративної слов'янської республіки України з Галичиною, Кримом і Чорно- мор'ям, Сербію, Болгарію, Бессарабію. Польщу. Автор Г. Андрузький. “Статут cлов’янського братства святих Кирила і Мефодія” – складається з частин: “ Головні ідеї” – окреслює політичні цілі, форми і засоби досяг- нення кінцевої мети братства; “Головні правила” – встановлює порядок вступу і членства, визначає права і обовязки братчиків, таємні знаки належності до організації. Автор Микола Гулак. Наступний слайд.
Слайд 29. Статут cлов’янського братства святих Кирила і Мефодія Учитель: «Головні ідеї» - федеративну державу слов’янських народів скла- дають Україна, Росія, Польща,Чехія, Сербія, Болгарія. Кожен народ має: власну незалежну державу і Конституцію, що надає особі демократичні права і свободи. Керівний орган держави - Слов’янський Собор. Вищий законодавчий орган – двопалатний Сейм, виконавча влада належить Президенту. Київ – столиця федерації. “Головні правила” – залучати нових побратимів - слов'ян всіх племен і звань; поширювати ідеї товариства; не видавати нікого з побратимів; викорінювати рабство; скласти присягу; бути готовим віддати духовні здібності і майно задля цілей товариства; не розголошувати відомостей про товариство та його склад; мати таємні знаки – іконку та перстень з зображенням святих Кирила і Мефодія; додержуватись християнської моралі.
«Головні ідеї» 1 Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. 2 Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами(хорватами) і болгар 3 Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом. 4 Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа. 5 Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні. 6 Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен словян.
«Головні правила»
1 Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих. 2 Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то,відповідно до присяги,він не видасть нікого з членів, своїх побратимів. 3 У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому. 4 Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. 8 Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності. 9 Як все това- риство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. 11 Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього.
(Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)
Наступний слайд. Слайд 30. Суспільно-політична діяльність. Учитель: Суспільно-політична діяльність братчиків була достатнь різноманітною і багатовекторною: - розповсюдження програмних документів і прокламацій «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»; - Науково-дослідницька і освітня діяльність, поширення ідей під час лекцій в навчальних закладах Київа; - Сприяння розвитку народної освіти, збір коштів на відкриття народних шкіл, - Створення, видання і поширення нових творів, підручників та книг - зокрема, збірки поєзій «Кобзар»Тараса Шевченка, першого підручника з історії України Пантелеймона Куліша «Повість про український народ», виданий 1846 року, та інше. Наступний слайд.
Слайд 31. Визначіть. Учитель: Дайте відповіді на питання. 1. Які завдання ставили кирило-мефодіївці для розв'язання соціальних та національних проблем? 2. Про що свідчить та обставина, що у списку слов'янських племен, які повинні мати самостійність і увійти до федерації слов'ян, “північно-руси” (росіяни) стоять на другому місці, а “південно-руси”(українці) – на першому? 3. Що свідчить про те, що товариство було нелегальною організацією? 4. Про що свідчить відмова товариства від принципу “Мета виправдовує засоби”?
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 32. Розгром Кирило–Мефодіївського братства. Учитель: Із змістом наступних двох слайдів прошу ознайомитись самостійно.
Слайд 33. Розгром Кирило–Мефодіївського братства.
Учитль: У результаті слідства власті зрозуміли, що донос О.Петрова значно перебільшив розміри існуючого підпільного руху - 12 активистів та кілька десятків співчуваючих не становили серйозної загрози самодержавству. Шеф жандармів граф Орлов у листі до імператора Миколи І зазначив: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей». Чи насправді це було так і братство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях ми визначимо підводячи підсумки уроку. Наступний слайд. Слайд 34. Покарання братчиків. Учитель: Найтяжчого покарання зазнав Т. Шевченко. Особистим розпо- рядженням Миколи I, розгніваного карикатурами поєта на імператрицю, віддали на 10 років у солдати Окремого Оренбурзького корпусу без права писати і малювати. На 3 роки у Шліссельбурзьку фортецю ув'язнено М. Гулака, М. Костомарова на один рік. О. Навроцький відсидів півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства вислано у віддалені губернії імперії під нагляд поліції з забороною повертатися в Україну. У справі Кирило-Мефодіївського братства було ув'язнено не 12 а 14 осіб. Двох забули не тільки шкільні підручниках історії, але і змістовні історичні монографії. Йдеться про Федора Чіжова та Миколу Рігельмана. Хто це, ви дізнаєтесь з Інтернету. Та я сказажу кілька слів про них. III відділення Канцелярії Його Імператорської Величності дізналось про невдоволення Австрійського уряду причетністю російського дворянина Чижова до передачі зброї повсталим чорногорцям. Невдовзі з Царства Польського надійшов лист про те, що дворянин Чіжов носить бороду не з примхи, а «дабы сблизиться с русскими купцами и крестьянами …скорее уничтожить разницу между дворянством и низшим классом жителей». Микола І наказав «…при возвращении из-за границы Чижова задержать вместе с Кулишом и Савичем,…опечатать, не рассматривая на месте, все их бумаги и вещи и тотчас вместе с оными отправить в Санкт-Петербург в ІІІ отделение Собственной Его Величества канцелярии». М.Рігельмана арештували після того, як у Куліша під час обшу- ку знайшли листи до керівників чеського і словацького національних рухів В.Ганке, Я.Коллара, Л.Шафарика, Л. Штура, з якими Рігельман познайоми- вся перебуваючи у Відні. В листах зазначалось, що особа яка їх надає уповно- важена повідомити «обстоятельные известия» про стан слов’янського руху в Україні. Ригельман, пов’язаний с московськими слав’янофілами, підтриму- вав дружні стосунки з Белозерским, Костомаровим, Кулішом, Марковичем, Шевченко, і з позицій «слов’янофІла києвського» критикував московитів за нехтування українських інтересів. В долученому до справи листі Рігельмана Чижову записано: «Киев - очень важное место в системе русского славян- ства; тут можно завязать и скрепить узел, соединяющий Восточную и Северную Русь с Южною и Западною». «Русью» названо усі слов’янскі народи. Чижов і Рігельман знаходились в ув’язненні два тижні. Зв’язок Кирило-Мефодиєвського братства з московскими словя’нофілами III-му відділенню був зрозумілим, тим більше, що О. Петров у своєму доносі зазначав що братчики «составляли огромное общество с главным центром в Москве». Наступний слайд.
Слайд 35. Працюємо з джерелом. Учитель: У звіті жандармського управління російському імператору Миколі І щодо розслідування справи Кирило-Мефодіївського братства містилась пропозиція зобов'язати представників державної адміністрації в Україні » …звертати увагу на тих, які особливо займаються малоросійсь- кими старожитностями, історією й літературою, і старатися б припи- нити в цій галузі наук усіляке зловживання, але якомога найнепомітніше і найобережніше, без явних переслідувань і, наскільки можливо, не драту- ючи уродженців Малоросії. « Дайте відповідь на питання: Чому від часів розгрому Кирило-Мефодіївського братства і до здобуття незалежності, українські історики та літератори, перебували під пильним наглядом каральних органів Російської імперії?
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 36. Дайте відповідь на питання. Учитель: Дайте відповідь на питання: Кого з членів Кирило-Мефодіївського братства покарано найтяжче? Чому?
Короткий коментар відповідей учнів вчителем.. Наступний слайд.
Слайд 37. Дайте відповіді на питання. Учитель: Дайте відповідь на питання: Про кого йдеться в наведених висловах? Доведіть правильність думок. Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим. І.Франко … його поезія для нас має епохальне значення: вона зробила з темної етнографічної маси націю, вона розбила назавжди можливість існування українського руху як «южно-русскаго» провінціалізм. Ю.Охрімович
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 38. Місце Т.Г. Шевченка в українському національному відродженні. Учитель: Спираючись на самостійно опрацьований матеріал ви мали вставити у схемі пропущені слова. - брав активну участь в діяльності Кирило-Мефодіївського братства; - схвалював революційні методи боротьби за національне та соціальне визволення українського народу; - відстоював республіканську форму державного правління майбутньої незалежної України; - сприяв формуванню національної самосвідомості та розитку української літературної мови; - створив підґрунтя початку нового етапу українського національно-визвольного руху - культурницького. Наступний слайд.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Слайд 39. Історичне значення діяльності Кирило–Мефодіївського братства. Учитель: Історичне значення діяльності Кирило–Мефодіївського братства полягає втому, що це була: Перша спроба політичної боротьби української інтелігенції; Перша політична програма - дороговказ українському національно-визвольному руху наступних поколінь; Перша українська самостіїна політична організація, яка структурно не підпорядкована та не повторює ідеологічних настанов загальноросійських і польських суспільно-політичних утворень.
Крім того товариство: Забеспечило розвиток національної ідеї - доведену нащадками козацької старшини теорію про окремішність української нації, трансформувало в заклик до політичної боротьби за звільнення українців від національного і соціального гноблення та відродження власної незалежної соборної держави в союзі з іншими слов’янськими народами. А зараз, щоб закріпити в памяті опрацьований матеріал прошу переглянути відеофільм «Кирило- Мефодіївське братство» з науково–пізнавального циклу « Невідома Україна».
Наступний слайд.
Слайд 40. По між запропонованого оберіть ідеї Кирило- Мефодіївського братства. Учитель: 1. Україна – незалежна держава. 2. Федеративний союз слов'янських держав. 3. Москва – центр слов'янського світу. 4. Україна – конституційна монархія. 5. Україна – республіка. 6. Єдину федерацію утворюють Росія та Україна. 7. Рівність всіх громадян. 8. Перетворення здійснюються революційним шляхом. 9. Свобода віросповідання. 10. Розвиток освіти. 11. Зберігаються кріпосництво і самодержавство. 12. Київ – центр федеративного союзу.
Короткий коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слай 41. Дайте відповідь на питання, яке прозвучало на початку уроку: Чи можна вважати Кирило-Мефодіївське братство політичною партією?
Вивчаючи питання повязанні з розгромом кирило-мефодіївського товариства ми познайомились з листом шефа жандармів графа Орлова до імператора Миколи І в якому він написав: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей». Чи насправді це було так і братство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?
Поясніть як епіграф уроку: ”Від Кирило-Мефодієського братства веде свою історію весь новий український політичний рух” розкриває значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства?
Короткий коментар відповідей учнів вчителем.
VІ. Домашнє завдання. 2. Підготуватись до підсумкової тестової контрольної роботи. Повторити параграфи № 9-14. 3. Опрацювати відповідний матеріал підручника – параграф № 15.
VІІ. Підведення підсумків уроку і виставлення оцінок.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |