Головна » Історія України

Урок. Кирило-Мефодіївське братство

Мета:

- ознайомити учнів з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності як першої політичної організації в Україні, визначити місце Т.Г.Шевченка в національно-визвольному русі України та українському національному відродженні;

- розвивати навички усного мовлення та роботи з різними джерелами інформації; аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам;

- формувати навички пошуково-дослідницької роботи; творчий потенціал, акторські здібності учнів; пізнавальні, інформаційні, аксіологічні, логічні та життєві компетенції;

- виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї; на прикладах діяльності братчиків та творів Т.Г.Шевченка виховувати в учнів почуття любові до Батьківщина і свого народу.

Основні поняття і терміни:

українська національна ідея, ідея відродження, Кирило-Мефодіївське братство, політична організація, республіка.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань.

Форма уроку:

інтегрований урок з елементами рольової гри (90 хв)

Обладнання:

карта «Російська імперія до реформи 1861 р.», підручник, роздавальні карти з історичними джерелами, ілюстрації до Кирило-Мефодіївського братства, мультімедійна презентація «Кирило-Мефодіївське братство», відеофрагменти «Думи мої, думи Т.Г.Шевченко» (http://www.youtube.com/wathiv=cjbfdltsc8ifeature=related)

«Тарас Григорович Шевченко, поет та художник» (http://www.youtube.com/wathiv=3CuCFipJNUKNR=18lfeature=endscreen)

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

– характеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

– з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;

– визначити місце Т.Г.Шевченко в українському національному відродженні;

– оволодівати головними прийомами мислительної діяльності: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;

– вдосконалити уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, давати власну оцінку.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент уроку.

 

ІІ. Мотивація навчальной діяльності.

 

Метод «Хвилини роздуму»

 

1. Перегляд відеороліка (використовується мультимедійні технології) «Т.Г.Шевченко. «Думи мої, думи... І мертвим, і живим, і ненародженим...»

2. Розв’язання проблемного завдання: до кого звертається поет, яку ідею відтворює він у своєму дружньому посланні?

3. Висловлення та аргументація учнями власних точок зору.

 

III.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ.

ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЇЇ ЗМІСТУ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
 

Вчитель:

– Ідея національного відродження актуальна для сьогодення України.

Тема нашого уроку – Кирило-Мефодіївське братство (слайд № 1 презентації).

Вчитель оголошує мету, завдання уроку; план уроку і епиграф уроку відображаються на слайді № 2 та № 3.

 

Мислі Кирило-Мефодіївських братчиків

заставили глибокий слід, вони жили далі і

будили політичну і соціальну українську мисль..

Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою

історію весь новий український політичний рух

М.С.Грушевський

 

IV. Актуалізація опорних знань

 

Вчитель:

– Діти! Ви зрозуміли, що ми з вами продовжемо розмову про долю України, її народу, про ідею Українського національного відродження. Але, спочатку ми маємо отримати доступ до цієї актуальної теми. Таким ключиком-доступом є історична карта.

Метод «Картограф»

Завдання: покажіть на карті до складу яких держав входили землі у І половині ХІХ століття?

 

Вчитель:

– Національно-визвольний рух поширився і на західноукраїнських землях і в Наддніпрянській Україні.

                 

                                               Метод «Мозковий штурм»

 

Завдання: як у пропонованному вірші показано розмах національ-визвольного руху в Західній Україні?

Где єсть така сила,

Щоб Русина повалила?

Левся орла не боїть,

Як лев рикне, птах злетить

Разом, браття, до діла!

Щоби віру імила

Європа, і люди знали,

Що Русини з мертвих встали.

(Сарбей В.І. Історія України ХІХ - поч. ХХ ст. - К.:Ґенеза, 1996. - С.78)

 

Вчитель:

–Яка ідея об’єднувала суспільні рухи в Наддніпрянській та Західній Україні?

– Які події відбувалися на Західній Україні під час революції 1848-1849 рр.?

 

Методичний прийом «Понятійний марафон»

 

Завдання: пригадайте, які поняття характерізують тему: «Український національний рух у першій половині ХІХ ст.»

 

Учні називають поняття і терміни і пояснюють їх:

– нація;

– українська національна ідея;

– українське національне відродження;

– українське питання.

 

Вчитель:

– Які етапи розвитку національних рухів існували у Східній Європі (в т.ч. в Україні)?

1. Фольклорно-етнографічний.

2. Літературний (або культурницький).

3. Політичний.

 

Вчитель пропонує проблемне завдання:

– В кінці уроку дайте відповідь – якому з етапів відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

 

Робота зі словником:

Знайти та записати у зошиті визначення понять:

– політична організація;

– братство;

– республіка.

 

V.  Вивчення нового матеріалу (первинне сприйняття)

 

Вчитель:

– На вашу думку, які фактори впливали на розвиток української національної ідеї на початку ХІХ ст.?

Метод «Прес»

– Революційні події в Європі.

– Вітчизняна війна 1812 року.

– Російський абсолютизм.

 

Робота з підручником:

1) прочитайте стор. 110-111;

2) визначте роль інтелегенції в національному відродженні українства.

 

VI. ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ.

Вчитель з’ясовує основні історичні обставини виникнення братства.

Перевірка випереджаючого завдання – підготовки учнями макету мультимедійної презентації «Кирило-Мефодіївське братство».

Прийом коментування відеоматеріалів (слайд № 4 – № 17)

(особливості соціального складу, діяльності організації, портрети братчиків).

 

Вчитель:

– Велика заслуга в розповсюдженні ідей братства належить творам            Т.Г. Шевченко, «думи» якого належали не лише сучасникам, а й «ненародженим». Його пристрасна поезія виходила за межі локального патріотизму та оплакування героїчного минулого. Вона будила національні почуття і давала бачення майбутнього українського народу.

 

Інформаційна хвилинка

Запитання (перед переглядом): визначити основні мотиви творчості Т.Г.Шевченка.

Перегляд мультимедійного відеороліку № 2 «Т.Г.Шевченко, поет та художник»

 

Учні декламують улюблені вірші Т.Г.Шевченка.

 

Продовження перегляду презентації з коментуванням (слайд № 18)

 

Вчитель:

– Шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».

Завдання:

- Поміркуйте, чи мав рацію граф Орлов?!

Уявіть, що ми з вами перебуваємо на засіданні братчиків.

                                  Метод «Рольова гра»

 

Театралізація засідання братчиків Кирило-Мефодіївського товариства.

(Учні виступають в ролі братчиків)

 

Білозерський В.: – Тихіше! Всі з’явились на засідання. Навіть новенькі! Хто! Не забувайте, ми таємна організація. Наші символи святі Кирил та Мефодій - перші слов’янські релігійні просветителі.

 

Костомаров М.: – Кожен з нас складав присягу. Та у мене зберігається печатка з євангельским висловом: «Упізнаєте істину, і істина визволить вас».

 

Білозерський В. – Скрізь виставлені наші люди! Але ж ви знаєте, так і чекай, якоїсь провокації з боку влади! Я все ж гадаю, що зрадників в Україні немає і бути не може, так братчики.

 

– Так! Так! (відповідають братчики).

 

Студент - новачок Петро (сам до себе роздуми мовчки)

–   Зрадники України!? Та хіба ж це зрада, коли попереджаєш про наміри купки людей піти проти царату? Я винен!? Я повинен про це гарно поміркувати! Може все таки просування по фаховій драбині та грошова нагорода, це не зовсім прикро, бо життя воно продовжується. Як бути? Як бути, треба гарно поміркувати? І мабуть...сповістити...

 

Білозерський В.: – Друзі, братчики! Пропоную на початку нашого зібрання послухати шанованого Тараса, бо його слово це наш подих, наша ідея. Тарасе, ти сьогодні щось будеш нам читати?

 

ШевченкоТ.: – Так, я буду читати, буду читати «Єретик», бо думка про майбутнє Вкраїни та слов’янських народів не покидає (читає уривок «Єретика»).

 

Куліш П.: – Дякуємо тобі,Тарасе! Ти, і твої твори, завжди є взірцем нашої діяльності.

 

Білозерський В.: – Дякуємо, дуже гарний вірш, та як вчасно! То ж погляньте:

І брат з братом обнялися

І проговорили

Слово тихої любові

Навіки і віки!

І потекли в одне море

Слов’янські ріки!

 

Ну що ж, товариші поштовх до сумлінної праці отримали, а я надаю слово Миколі Костомарову.

 

Костомаров М.: – Братчики, однодумці, я не сумніваюся в тому, що ми з вами дуже любимо Україну, і хочемо бачити її вільною, то ж хай, саме Україна, буде провідною силою слов'янських народів у майбутній слов'янській федерації. Я пропоную Вам на нашому засіданні обговорення документів, без яких наше подальше існування не можливо, це:

– «Статут слов'янського товариства святих Кирила і Мефодія»;

– Програма «Книга буття українського народу».

 

Вчитель:

– Як ви гадаєте, мав рацію граф Орлов щодо організації братчиків?

 

VII.   СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ НА ПЕРЕТВОРЮЮЧОМУ ТА ТВОРЧОМУ РІВНІ

 

Виконання міні-проекту

«Головні завдання та програмні цілі товариства на основі аналізу програмових документів»

 

Групова робота за технологією

«Діалог»

 

Результати роботи груп узагальнюються у таблиці (слайд № 19-№20)

 

Вчитель:

– Кирило-Мефодіївське братство не встигло здійснити своїх намірів, ініціатори організації ще не вийшли з кола теоретичних дискусій, коли їх розгромили. Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 10 травня 1847 р. в Петербурзі. Покарано було всіх членів товариства. Т.Г.Шевченка було покарано найтяжче. Його на 10 років віддали в солдати окремого Оренбурского корпусу із забороною писати й малювати.

 

Проблемне завдання

— Чому царський уряд вважав Т.Г.Шевченка «одним із важливих злочинців»?

— Визначити місце Т.Г.Шевченко в українському національному відродженні.

 

Метод «Мікрофон»

Значення Т.Г.Шевченко в українському національному відродженні

– Всіма своїми творами відстоював національне і соціальне визволення українського народу, його державність і незалежність.

– Увесь наступний український національний рух тією чи іншою мірою пов’язан з творчістю поета, а його мученицька доля надихала на боротьбу багато поколінь українців.

 

Вчитель:

– Визначте значення діяльності товариства, до якого етапу національного руху воно належить?

 

Інтерактивний метод «Два – чотири – всі разом» «Навчаючи-вчуся»

(спочатку учні обговорюють питання в парах, потім в малих групах – по чотири учні, потім – у великих групах).

 

Продовження демонстрації презентації «Значення діяльності братства» (слайд № 21).

 

VIII.  Підсумок уроку

Вчитель:

– Шановні діти! Ми з вами сьогодні на уроці дійшли висновку, що саме від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію новий український національний рух. Національний рух визначив свою мету і завдання – державна самостійність.

Затишні слова «Заповіту» Т.Г.Шевченка звучать актуальними і сьогодні. Шевченківське слово має жити в серці кожної людини, а його голос люблячий, ласкавий, добрий, повинен долинути до кожного українця.

 

(Оцінювання випереджаючого завдання, акторського мистецтва учнів, роботи на уроці, побажання успіху).

 

XIX. ІНСТРУКТАЖ З ВИКОНАННЯ ДомашнЬОГО завдання (відображається на слайді № 22)

1. Читати та переказувати параграф 14 підручника, відповісти на питання стор. 117.

2. Творчі завдання на вибір учнів:

– скласти твір-есе «Які програмні вимоги Кирило-Мефодіївського братства щодо державного ладу та забезпечення громадських прав уже діють в незалежній Україні, а які чекають на своє втілення в життя?»;

– підготувати інтерв’ю з одним із діячів Кирило-Мефодіївського братства;

– розробити різнорівневі тестові завдання за темою «Кирило-Мефодіївське братство та його історичне значення. Т.Г.Шевченко в українському національному відродженні».

 

X. Рефлексивні завдання.

1. Ще раз прочитайте епіграф уроку, чи згодні ви з думкою М. Грушевського?

 

2. Історичний диктант

2.1 Термін діяльності братства. (1846-1847) (14 місяців)

2.2 Місто, в якому виникла братство. (Київ)

2.3 Кількість діячів Кирило-Мефодіївського братства. (12)

2.4 Засновники братства. (Костомаров, Кулиш, Гулак, Белозеров, Шевченко)

2.5 Основний програмний документ братства («Книга буття українського народу»)

2.6 Автор програми товариства. (Костомаров)

2.7 Зрадник, за доносом якого братство було викрито. (Петров)

2.8 Братчики виступали за об’єднання Слов’янських народів у Слов’янську ________________. (федерацію)

2.9 У чолі цієї держави повинен стояти Слов’янський __________. (Собор).

2.10 Вірш Т.Г.Шевченка, в якому він виклав свою останню волю. («Заповіт»).

2.11 Він керував слідством над учасниками товариства і затверджував вирок братчикам. (Микола І).

2.12 Символ товариства, його носили всі братчики? (Перстень)

 

Література

1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2011

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: Наукова думка, 1992 р.

3. Ісаєвич Я. Братства та їхня роль в розвитку української культури ХVІ – ХVІІІ ст. К, 1996

4. Кирилло-Мефодиевское общество. Сборник документов в 3 томах. – Т.1. – К., 1990

5. Кирило-Мефодіївське товариство. /http://books/com.ua/ 35418/

6. Сарбей В.І. Історія України ХІХ – поч. ХХ ст. – К. Генеза, 1996

6. Струкевич О.К. Історія України: Підручник для 9 класу загальноосвітнього навчального закладу. – К.: Грамота, 2009

7. Субтельний О. Україна: історія: – К.: Либідь, 1994

8. Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України кін ХVІІІ – поч. ХІХ ст. – К. Генеза, 2000


Теги: Кирило-Мефодіївське братство, Сезонова Л.В.
Навчальний предмет: Історія України
Переглядів/завантажень: 1232/197


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar