| Головна » Історія України |
В данній роботі представлено авторський розвивальний урок з історії України для 10 класу за темою «Голодомор в 1932-1933 роках в Україні» вчителя історії, заступника директора з НВР Макіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 імені Маршала Сергєєва Сезонової Лілії Вікторівни, вчителя вищої категорії, вчитель – методист. Урок з історії України в 10 класі за темою «Голодомор в 1932-1933 роках в Україні» має за мету ознайомити учнів з причинами, передумовами голодомору, визначити масштаби, наслідки голодомору для долі народу України; розвивати навички усного мовлення та роботи з різними джерелами інформації; аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам; формувати навички пошуково-дослідницької роботи; творчий потенціал, акторські здібності учнів; пізнавальні, інформаційні, аксіологічні, логічні та життєві компетенції; виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, виховувати негативне ставлення до жорстокості та несправедливості тоталітарного режиму, виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу. Урок з історії України в 10 класі за темою «Голодомор 1932-1933 роках в Україні» є нестандартним розвивальним уроком, за типом - урок засвоєння нових знань, за формою - «Урок – суд» з елементами інтеграції з українською літературою. Запорука успішної соціалізації учнів — це формування ключових компетентностей. Вони визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні види життєдіяльності, ефективно розв'язувати різні навчальні завдання та життєві проблеми. Учень, який навчається в сучасному навчальному закладі, — це особистість, у якої мають бути сформовані всі ключові компетентності. Саме така особистість зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий та відповідальний громадянин, високий професіонал, особистість. Найбільш продуктивною методикою щодо організації навчальної взаємодії учителя та учнів на даному уроці є використання технології критичного мислення. На першому етапі уроку застосовується методична стратегія евокація (фаза актуалізації, виклику). На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій: учні активно згадують все, що вже відомо з теми. Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес — це процес поєднання нового з відомим; відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення; зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом. Основні форми роботи на фазі евокації: метод «хвилини розуму», метод «Асоціативний кущ», метод «Прес» — це ефективні методи колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Ці методи дають змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання. На другому етапі уроку використовується методична стратегія осмислення (фаза вивчення нового матеріалу). Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. В процесі роботи використовуються такий нестандартний прийом вивчення головних фактів, пов’язаних зі створенням ефекту присутності - «рольова гра» - розігрування ролей учасників подій; «Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Використана стратегія навчання, яка заснована на досвіді та взаємодії. Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення. На третьому етапі уроку використовується методична стратегія рефлексія (фаза розмірковування). Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що учні індивідуально чи разом з іншими складають список нової інформації, яку отримали, розповідають один одному вивчене за методами «Мікрофон», «Навчаючи - вчуся», відбувається активний обмін думками, висловлюваннями, робота зі схемами, складання сенкану. Це дає можливість учням активізувати розумові операції, зіставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів. Таким чином, наведена методична система з використанням проблемних завдань, інтеграційних технологій та метапредметних зв’язків дає можливість учителю: • активізувати мислення учнів; • мотивувати та стимулювати їх діяльність; • залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності; • активізувати пізнавальний процес; • розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал; •розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки; • формувати ключові компетентності учнів. Для досягнення навчальних цілей використована мультимедійна презентація «Голодомор в 1932-1933 роках в Україні», роздатковий матеріал: «Алгоритм групової роботи», «Алгоритм роботи з історичним документом», інформаційні картки з історичними документами про голодомор в Україні, відеофрагменти «Невідома Україна. Великий злам. Фільм98» Результати перевірки знань, умінь та навичок учнів за темою «Голодомор в 1932-1933 роках в Україні» показали, що більшість учнів засвоїли дану тему на високому та достатньому рівні. Цьому сприяло ефективне поєднання інтерактивних методів та прийомів навчання, використання інтерактивних технологій та мультимедіаресурсу. Мета уроку була досягнена, завдання виконані в повному обсязі. Це відбулося завдяки: використанню учителем та учнями різних джерел інформації; заохочення учнів до виконання проблемних завдань; створенню ситуації успіху; умов, що дозволили кожному учню бути активним та самостійним. Отже, застосування інноваційних технологій навчання та творчий підхід вчителя до підготовки уроку значно підвищує рівень творчості та ефективність навчання школярів.
Урок з історії України. 10 клас ТЕМА УРОКУ: Голодомор 1932-1933 років в Україні. Мета: - ознайомити учнів з причинами, передумовами голодомору, визначити масштаби, наслідки голодомору для долі народу України; - розвивати навички усного мовлення та роботи з різними джерелами інформації; аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам; - формувати навички пошуково-дослідницької роботи; творчий потенціал, акторські здібності учнів; пізнавальні, інформаційні, аксіологічні, логічні та життєві компетенції; - виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, виховувати негативне ставлення до жорстокості та несправедливості тоталітарного режиму, виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу. Основні поняття і терміни: тоталітарний режим, радянська модернізація, індустріалізація, колективізація, голодомор. Тип уроку: Урок засвоєння нових знань. Форма уроку: Урок – суд з елементами інтеграції з українською літературою. Обладнання: Карта «Індустріалізація в СРСР», підручник, роздавальні картки з історичними джерелами, мультімедійна презентація «Голодомор 1932-1933 років в Україні», відеофрагменти «Невідома Україна. Великий злам. Фільм 98» Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: Аналізувати й правильно оцінювати історичні умови та обставини виникнення голодомору та визначати основні причини та наслідки, що впливали на подальший розвиток подій. Хід уроку І. Організаційний момент уроку. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Метод «Хвилини роздуму» Вчитель. Діти! Я про пропоную вам уявити себе в українському селі у 20-30 роки. Запитання для обговорення. Після перегляду театралізованої сценки з п’єси П.Куліша «97» дайте відповідь - свідками яких подій ви стали? Театралізована сценка з п'єси Кулиша «97» (інтеграція з українською літературою) (Учні виступають в ролі акторів з п’єси) Увійшов Вася. Ноги пухлі. В руках паличка, за плечима торбника. Копистка. Здрастуй, синок!.. Так, кажеш, не знаєш, чого дзвонили? Вася тільки головою хитнув. Може, де пужар?.. Не видно, кажеш...Гм.. А куди це ти налагодився? Вася (як хворий, повів рукою). А туди. Копистка. От тобі й на! Та куди саме? Вася. Не знаю... в город думка була. Копистка. В город? Вася. Мати померла й батько, ви ж знаєте. А сьогодні дід вночі: тікай, кажуть, закурили - вмерли. Сумно якось стало одному. Так я встав уранці та й пішов. Копистка.А дід хіба не ходив до церкви? Гиря ж там, кажуть, вареним ячменем людей годує! Вася. Діда прогнали... А я не ходив. Маслаки кінські збирав і варив. А палива з стріхи смикав. Копистка (зворкшився). То чому же до мене не прийшов, чудій ти чоловік! Я б тебе печеною ґавою нагодував…а в торбинці в тебе що? Вася. Та...книжки. Копистка. Гм...Книжки? I букваря, мать, забрав? Вася. Та...Й букваря. Копистка. I тетрадьку? Вася. Яку тетрадьку? Копистка. Та тую, що...совіцькі слова вписував. Вася. A-а...Забрав, дядю! А як же! Копистка (заходив до хати) Ти ось що, синок!... ти не ходи в город, бо не дійдеш. Помреш у дорозі. Зоставався тут... За секретаря будеш. Тобі скільки років? Вася. Та...ще помру я тут. Копистка. Чорта помремо, синок! Будь єрой!... От-от, як не видно, ще вже, повертає з города Серьога і, мабуть, з хлібом... Вася. Кажуть, що не приїде, бо вже місяць, як повіз у город чашу й хрест, а не видно й не чути, кажуть... Копистка. Хто каже?.. Приїде! Ось побачиш - приїде! А он тобі надворі що - весна? А ондечки подивись що - сонце? Та яке сонце, гей! Вася. Та...сонця ж не можна їсти. Копистка. А то так: сонце не ґава - його не впіймаєш. Та тільки те не добрав діла, синок! Сонце припече, трава наросте, рогоза в річці, риби наловимо, юшки наваримо... Ну, а там незабаром трах-тара-рах - хліб уродить... А поки що в мене сьогодні ґава є. Давай, синок, до мене жити! Ну що? Вася (осміхнувся крізь сльози). Та...не знаю, як це оно буде. Копистка. Знаєш, синок, що я надумав? Вася. Що? Копистка. А ось, що: я тебе смаженою ґавою годуватиму, а ти мене за це букваря довчиш гаразд? Вася. Гаразд! Копистка. Трах-тара-тах, резолюцію прийнято! Отже, таки вивчусь я грамоти, туди його маму! І рехметики вивчусь, і всякої політики... Учні висловлюють свою думку за методом «Мікрофон» III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЇЇ ЗМІСТУ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
Вчитель оголошує тему уроку. (слайд № 1) Епіграфом до нашого уроку є слова нашого Великого Кобзаря – Т.Г.Шевченко, 200річчя якого в цьому році визначає все прогресивне людство. Т.Г.Шевченко всіма своїми творами відстоював національне і соціальне визволення українського народу, його державність і незалежність. Шевченківське слово має жити в серці кожної людини, а його голос люблячий, ласкавий, добрий, повинен долинути до кожного українця. З великою біллю Т.Г.Шевченко розкривав у своїх творах тяжку долю українського народу та нажаль його слова, написані у далекому ХІХ столітті актуальні у 30-ті роки ХХ століття, коли панувала радянська, якби мовити «народна» влада, а народ у мирні часи вмирав від голоду. (слайд № 2)
А люди бідні у селі, Неначе злякані ягнята, Позамикалися у хатах Та й мруть... Т.Г. Шевченко IV. Актуалізація опорних знань. Вчитель. Проведення «Бліц - опитування»: Які основні події відбулися в політичній сфері у 1927 -1929 роках? / Сталін та його прихильники одержали перемогу в боротьбі зі своїми супротивниками у партійно-державному керівництві; Який режим було установлено? /Тоталітарний режим/ Доведіть цей висновок спираючись на визначення поняття та застосовуючи метод «Прес»: висловіть свою думку, поясніть точку зору, починаючи зі слів: 1. Я вважаю, що… 2. Тому що… 3. Наприклад,… 4. Таким чином,… /ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ - політичний лад, при якому державна влада зосереджується в руках певної групи людей або однієї людини, однієї партії, яка знищує демократичні свободи, повністю підпорядковує всі області життя своїм інтересам і утримує контроль над суспільством за допомогою терору, фізичного та духовного поневолення/ Вчитель. Використовуючи ці методи радянський режим досяг змін в економіці. Під якою назвою вони ввійшли в історію? /Модернізація/ Опрацювання поняття за методом «Асоціативний кущ»(слайд №3) Історична гра «ПАРОЛЬ» - назвати всі поняття пов’язанні з досліджуваної темою та дати визначення поняттям.(слайд № 4) Робота за варіантами (на 2 хв.) І варіант: Доповніть логічний ланцюжок «Методи та наслідки проведення індустріалізації»
ІІ варіант: Доповніть схему «Методи та наслідки проведення колективізації» Перевірка виконання за зразком (слайди №5, №6) V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Вчитель. Найбільш страшним та тяжким наслідком колективізації сільського господарства став голодомор в Україні в 1932-1933 роках. Вчитель. Які причини цього страшного явища і його наслідки ми з’ясуємо на цьому уроці шляхом проведення рольової гри «Урок-Суд», /організація проведення рольової гри/ (Стратегія взаємодіючого навчання) Наш суд – це наша сучасна оцінка історичних подій та явищ, історичних діячів, без яких неможливе вивчення історії, витяг з неї уроків. Для виконання випереджальних завдань ви досліджували науково-популярну літературу, періодичну пресу, художню та історичну літературу. Сьогодні на нашому суді – суді сучасників ХХІ століття, вислухав свідків, захисників, обвинувачів ми навчимося аргументовано висловлювати свою думку та зробити висновок - винести обвинувальний або виправдувальний вирок влади, під час панування якої сталося це історичне явище. Голова суду. Дослідники голоду 1932-1933 рр. визначають декілька термінів різних по своїх інформаційних значеннях. Загальним для всіх став термін «Голодомор». Голодомор - це штучно організований голод за часів більшовицького режиму. Голод - 1932-1933 рр. не історичне минуле. Він живе в пам'яті очевидців і пекучим болем відгукується в їх душах. Отже, що ж сталося в українському селі? З’ясувати причини нам допоможе уривок з кінохроніки «Невідома Україна. Великий злам. Фільм 98», (використовуються мультимедійні технології). Голова суду. Встати! Суд йде. Прошу сідати. Слухається справа про жорстокий злочин сталінізму проти українського народу, про організований режимом голод в 1932-1933 рр., жертвами якого стали мільйони ні в чому не винних людей. Обвинувач: Одним з найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу був організований ним голод 1932-1933рр. до цього небаченого по історичних масштабах голоду державу штовхало село, що відмовляється прийняти колгоспну систему з самого початку колективізації. У перебігу січня - листопада 1930р. в Україні було заготовлено 400 млн. пудів хліба. За такий -же період 1931 р. державні заготовки складали 380 млн. пудів. Але це було досягнуте за рахунок знекровлення сіла. У багатьох селян в 1931р. вилучили все зерно, у тому числі і посівний фонд. Зимою 1931-1932 рр. «привид» голоду вже стукався у двері селянських будинків до Україні. /слайди №7, №8/ Свідок з Дніпропетровської губернії: До 1929р. люди жили непогано. Вільно працювали, любили землю, пестували її; як своє дитя. До кращого думалось йде. А потім колективізацію стали вводити. Щоб не говорили, що заганяють в колгоспи, придумали завдання для селян - заготовляти хліб державі. Одне завдання виконали - додають. Сезон прибиральний закінчився - зерна не стало, а вони ще додають. Не виконаєш заготівки - забирали людей; вони зникали невідомо куди. Або у в'язницю або висилали. Ось таким чином натискували, щоб йшли в колгосп. І ось люди, які йти в колгосп не хотіли, повмирали з голоду. Та і ті, які в колгосп пішли, теж вмирали! Свідок з Полтави: У 1932р. батько, мати вступили в колгосп. А п'ятеро дітей будинку були: малий - мала менше. У колгоспі нічого не платили. Смерть лютувала не лише у нас. По всьому селу бігала як змія. Пам'ятаю зайшов до нашої хатини якийсь дядечко, жебрак: «Дайте поїсти, дайте поїсти...» Мама говорить: «Де ж я тобі добра людина, візьму, якщо у мене самій п'ятеро голодних дітей? Опухлі в хатині лежать». Та людина недалеко від нас відійшла і померла! Голова суду: Слово надається захиснику. Захисник. Селяни самі винні. Весняну посівну кампанію 1932р. селянство саботувало, не ефективно провели. Ситуація ускладнилася з-за безгосподарності в колгоспах. До 20 травня 1932 р. у республіці було засіяно дещо більш половини запланованих площ. Унаслідок неякісної обробки просапних культур частина посівів загинула. Журналіст газети «Вісті”, який побував в Артемівському районі Донецької області, в колгоспі «Нове життя» писав: «У 1932 році змінилося сім головів. Під час збиральної кампанії і обмолоту запанував цілковитий розгардіяш і безладдя. Бригади розпалися, на роботу виходив хто хотів, праця організована не була. Планів не мали. Роботу зволікали. Хліб осипався, просапних не збирали зовсім. Розкрадання пішло навалою, вдень і вночі з поля возили на очах у всіх, розтягали колгоспний хліб". Судові засідателі: Так, дійсно, саме в цей час на полях ночами почали з'являтися селяни - переважно жінки, яким нічим було годувати дітей. Цих нещасних і чиновницьких кабінетах називали "перукарями": вони ножицями зрізали колоси на тих полях, де рік-два тому працювали як повноправні господарі. Незабаром це явище стало масовим і 7 серпня 1932р. Сталін, якого в офіційній пропаганді називали «батьком колгоспників» власноручно підписав закон про охорону соціалістичної власності. Голова суду: У чому сутність закону, поясніть судові засідателі? Судові засідателі: Подивіться на документ /слайд № 9/. Закон від 7 серпня 1932р. «Про охорону соціалістичної власності» передбачав: за крадіжку колгоспної або соціалістичної власності розстріл з конфіскацією майна або позбавлення волі на термін не менше 10 років з конфіскацією. Сучасники назвали цей «законом про п'ять колосків». Голова суду: Звернемося до архівних документів. Зокрема, 14 вересня 1932г. Наркомюст УРСР розіслав по всіх облпрокуроров і головах облсуду інструктивний аркуш про соціально-касовий підхід на підставі постанови від 7 серпня 1932г.: «Закон 7 серпня треба застосуваті обов''язково, поклад від соціального стану, політічного змісту до ворогів народові". Таким чином, що бралося до уваги? Судові засідателі: До уваги бралося: соціальне походження, політична орієнтація, а не факт злочину, якого ніхто і не збирався доводити в судових органах. Обвинувач: Механізм введення в дію цього закону від 7 серпня 1932р. визначав Верховний Суд і ОГП УСССР. До 1 листопада 1932р. лише у Дніпропетровської області за розкрадання хліба було засуджено 3979 чоловік, з них: до розстрілу -112, позбавлення волі - від 5 до 10 років - 756, а інших до 3 років тюремного висновку. Голова суду: Урожай 1932р. лише на 12% був менше середнього урожаю 1926 – 1930рр. Та міг забезпечити населення України мінімумом продуктами харчування. Чому тоді вже в середині 1932р. відчувалося наближення катастрофи? /слайд № 10/ Судові засідателі: Держава, замість того, щоб рятувати селян підсилило тиск на них, прагнучи за будь-яку ціну виконати план хлібозаготівель. Хлібозаготівлі були необхідні, по-перше: для вирішення хлібної проблеми в державі; по-друге, для здійснення індустріалізації, адже за рахунок викачування хліба в селянства купувалося устаткування закордоном для заводів-гігантів. Голова суду: В Україні хлібозаготівельну комісію очолював В'ячеслав Молотов, секретар ЦК ВКП(б). Це йому належать слова: «Мене прислав особисто товариш Сталін. Питання зараз стоїть так: буде у нас хліб - буде Радянська влада, не буде хліба - Радянська влада загине. А у кого є зараз хліб? У реакційного українського мужика. Хліб добровільно він не віддасть. Його потрібно узяти». І хліб брали будь-якими способами. /слайди № 11, № 12/ Обвинувач: Комісію, якою очолював Молотів, діяла з особливою жорстокістю. У районах нанесених на «чорну дошку», конфісковувалися продовольчі і посівні фонди, припинялося постачання товарів, на місцевих керівників і колгоспників обрушувалися репресії. А з грудня 1932р. випадки невиконання плану хлібозаготівель, посівних фондів, обласне керівництво отримало телеграму вищого керівництва УРСР з категоричною вимогою в найкоротші терміни ліквідовувати саботаж./слайд № 13/ Захисник: Було прийнято постанову бюро Михайлівського райпарткому Дніпропетровської області від 14 листопада 1932р.: «припинити постачання крамом та вивезти всі товарі з магазинів, що обслуговують такі колгоспі (далі йде перелік 25 колгоспів району...), поки ці колгоспі не почнуть чесно виконувати своїх обов’язків перед робітничим класом, Червоною Армією». Свідок з села Новоселівка Орехівського району. За невиконання плану хлібозаготівель вимагають горох, квасолю, все, що є в колгоспника, крім того, що вимагають, так сварять й б'ють по столу кулаком, мовляв, якщо не здаси того, що ми розверстали, самі заберемо всю одежу і тебе в допр посадимо, ї не минають нікого, ні ледаря, ні чесного колгоспника - всіх підряд". Свідок з села Городіще (Вінницька область). Сіло наше лежить по обойм берегам річки Згар. Люди були працьовиті, що ні двір, то бондар, Стельмах коваль, кравець. З осені 1932р. почалося викачування хліба. Люди почали ховать хліб в пляшки, горщики і закопували в землю, спускали під воду в копанках. Але комнезами і активісти знаходили все і скрізь». Судові засідателі: Голодною смертю українське село почало вимирати восени 1932р. Свідок з Верхніх Криниць: Голод почався страшний. Якщо все: качани з силосних ям вигрібали, варили їх, а вони смердючі, але якщо, ті ж качани варили з травою і пекли. Щоб не хотілося є варили пріпс: пережарений ячмінь, літрів п'ять води, літр молока, а якщо молока не було, то пріпс був чорний - круто солили і їли. Люди пухнули, аж шкіра лопалася, з тріщин сочилася вода. Голова суду: Чи продовжувалися хлібозаготівлі? Захисник: Хлібозаготівлі необхідно було налагодити, оскільки в постанові ЦК ВКП(б) писали: «Таємно. Сьогодні припиняється відвантаження товарів для села всіх областей України до часу, коли колгоспи і індивідуальні селяни не почнуть чесно і сумлінно виконувати свій обов'язок перед робочим класом і Червоною Армією в справі хлібозаготівель і не буде таким чином організовано партійними і радянськими організаціями України дієвого перелому в хлібозаготівлях.» Судові засідателі: Так діяли партійні і державні чиновники, що всі пережили тридцять третій одностайні: немає тортур страшніше, ніж голодом. Багато хто стверджує, що навіть війна була не так жорстока. Там все ж хоч в якійсь мірі чоловік - господар свого долі. Рідко, хто втрачав в голоді самого себе. Честь, гідність, етичний вчинок - все розчинялося в єдиному бажанні - Ї С Т И. Голова суду: Як намагалися вижити люди? Послухаємо свідків, очевидців подій. СВІДКІ: Донецька область, Красноармійський район: « Що ми їли? Лободу - крапиву, ловили ящірок, ховрашків, їжаків. Весною 33 року було чогось багато ящірок, їх важко було впіймати, але ми старалися, пекли на вогнищі, ділили між собою і їли. Ми, діти, були страшні: на висохлих ніжках, величезні животи. Один з братів спух, а тоді помер. А як же ми решта вижили? За 5 кілометрів від нас була шахта №19, там тоді вугілля до стволу возили кіньми. Коли котрусь коняку вбивало обвалом чи калічило, її вивозили на кар’єр і обливали карболкою. Як же воно тяжко пахло. На шахті знали, що гине коняка, і один знайомий давав знати нашому батькові. От ми йшли до кар'єру всі — батько, мама і ми — і чекали, поки привезуть коняку. Коли фельдшер з міліціонером зроблять своє діло і відійдуть, ми й інші люди виходили із засідки. Що ж там робилося, страшно згадати. Хто що урве, відрубає, то його щастя. Батько біля тієї здохлятини нам подає шматки, ми в мішок і додому. Вдома іх довго вимочували, а потім солили в діжечці. І так вижили. Хоч усе й пахло карболкою.» /сайд № 14/ Черкаська область: «У тридцять третьому було стільки горя, що й на воловій шкурі не спишеш... У Серафима Горідькабуло троє хлопців. Малий забігав до Литвинки, по сусідству. Вона йому вряди-годи молочка давала. Та ось раз пішов, а додому нема! Кинулись до неї. Питають — вона зам'ялась, язик заплітається. Почали шукати — в казані тільки нігтики плавають. Запоріжжя: «Я не можу спокійно говорити про ті часи. Всюди голодні люди, померлі лежали на дорогах, і не було кому їх ховати. У нас були випадки, коли люди їли людей. Наші сусіди вбили і зварили свої п 'ятьох дітей. А в кінці села чоловік вбив свою дружину і з'їв. Це в людей затьмарився розум: не відали, що роблять. Ми їли різну траву, коріння, були худі, як ходячі скелети. У нас теж померло двоє дітей. Ось як наш український народ зживали зі світу. Страшно про це говорити й думати. Але забути не можна. 1 було це за часів радянської влади, за яку боролись. Ми українці, були цій владі не потрібні.» Голова суду. Чи був голодомор в нашему місті Макіївці? Судові засідателі: Перед судовим процесом ми зробили запит до нашого краєзнавчого музею та до архиву, де нам відповіли, що документів які інформували про голодомор в Макіївці немає. Ми вважаємо, що голодомор не торкнувся повною мірою Макіївку, мабуть тому, що Макіївка - це промислове місто жителі виживають в ті страшні роки, отримуючи продовольчі картки на пайки хліба і харчувалися в їдальнях на заводах і фабриках, де вони працювали. Адже жителі сів і сіл не мали цього. Вони намагалися втікати у міста, щоб вижити, але їх зупиняли озброєні «заслони» солдатів. Хоча вмирали і на вулицях промислових міст. / слайд № 15/ Голова суду:. Які наслідки голодомору? Учні показують фотодокументи підготовлені на слайдах №16,17,18,19. Судові засідателі: Історики по сей час не встановили точну кількість жертв. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору 1932—1933 роках становлять близько від 4,5 до 7 млн. осіб. Але зрозуміло, одне такій масовій загибелі, знищення людей як в роки сталінської колективізації історія людства ще не знала. Обвинувач: Ваша Честь! Виникає питання, чи можна було уникнути цієї трагедії? Вивчивши матеріали розслідування, я з повною впевненістю заявляю – так, можна. Судіть самі, тільки в 1932 р. за кордон було вивезено 107,9 млн. пудів хліба, а в 1933 р. – 105,3 млн. пудів. Засіки Батьківщини ломилися від зерна. Воно гнило. Його вивозили для переробки на спиртогорілчані заводи. А навколо від голоду вимирали цілі райони. Голова суду: Прошу підвести підсумок та висловити думку стосовно вироку. Захисник: Захищати символічного підсудного дуже складно. Всі злочини сталінізму відзначалися страшною жорстокістю і цинізмом. Але, пани судові засідателі, 30-і роки увійшли до історії як найстрашніші, закони були занадто суворі для людей та й для держави. Обвинувач: Шановні судові засідателі, я закликаю Вас до справедливості, вважаю підсудного винним. Голова суду: Встати! Суд вивчив матеріали розслідування і зробив наступний висновок - вважати Сталіна і його керівництво винним у здійсненні злочину проти українського народу! Вчитель: Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді. Так, починаючи з 1983 року, в столиці канадської провінції Альберта місті Едмонтоні, в мерії міста щорічно проводиться відзначення річниці Голодомору. У 1988 році Конгрес США, а в 1989 році — Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932-33 років актом геноциду проти української нації. У листопаді 2006 р. Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. 2 листопада 2007 р. ЮНЕСКО визнав Голодомор – національну трагедією українського народу. /слайди № 20,21,22/ VІ. Рефлексія Вчитель: Пропоную розв’язати питання: Які були причини голодомору? Подивитись на схему та визначить, які з наведених причин є правильними, поясніть чому? (слайд № 23). Інтерактивний метод «Два – чотири – всі разом» «Навчаючи-вчуся» (спочатку учні обговорюють питання в парах, потім в малих групах – по чотири учні, потім – у великих групах). Логічне завдання: Деякі люди вважають, що не треба згадувати голодомор, це дуже тяжкі спогади. Що би ви відповіли цим людям. Як ви вважаєте, чи треба пам’ятати ці історичні явища? /Історія нашого народу багатостраждальна. Ми не маємо права забувати її «чорні сторінки». Усі ми повинні знати та запам’ятати, які жертви приніс голодомор українській нації та народу./ Вчитель: Спогадам про голодомор присвячені твори багатьох художників, поетів, письменників /слайди № 24,25/ VІІ. Підсумок уроку. Вчитель: – Шановні діти! Ми з вами сьогодні на уроці дійшли висновку, що саме проти працелюбного українського народу йшла дійсно нерівна війна. Влада вирішила знищити його голодомором, знищити фізично та духовно. Тому, я згодна з нашим висновком - влада винна в злочині в голодоморі в Україні 1932-1933 роках. Ми повинні про це пам’ятати, щоби ніколи ця жахлива сторінка історії не поверталась, щоб ні ви, ані ваші майбутні діти ніколи не знали - що таке ГОЛОД! Пропоную подивитись кадри відеоролика «Голодомор 1932-1933 рр.» послухати пісню О.Білозір та після перегляду скласти сенкан (вірш – враження). /Перегляд відеоролика «Голодомор 1932-1933 рр. Пісня О.Білозір» (використовуються мультимедійні технології) /слайд № 26/ (Оцінювання випереджаючого завдання, акторського мистецтва учнів, роботи на уроці, побажання успіху). VІІІ. ІНСТРУКТАЖ З ВИКОНАННЯ ДомашнЬОГО завдання (відображається на слайді № 27) Домашне завдання на вибір учнів: 1. Написати твір-роздум “Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу”. 2. Скласти тести для самоконтролю за темою “Голодомор 1932-1933 рр. в Україні”. 3. Скласти порівняльну таблицю “Голод 1921-1922 рр.в Україні” та “Голодомор 1932-1933 рр. в Україні”.
СПИСОК ЛітературИ 1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. 2. Крип’якевич І. Історія України. – Львів: “Фенікс”, 1991. – ст.343-364. 3.Кульчицький С., Курносов Ю., Коваль М. Історія України: Пробний підручник для 10-11 класів. – Частина 1. – Київ: “Освіта”, 1993. – ст.187-195. 4. Субтельний О. Україна: історія: – К.: Либідь, 1994. 5. Кульчицький С. - Голодомор 1932-1933 гг. как геноцид: трудности осмысления. / Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення 6.Збірник документів і матеріалів про Голодомор вУкраїні
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |