| Головна » Географія |
Мета: вивчити поняття, «трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість населення», «безробіття»; визначити географію трудових ресурсів України; з'ясувати в чому полягає проблема зайнятості населення та забезпеченості працересурсним потенціалом різних регіонів України, в чому полягає проблема безробіття в Україні; з'ясувати чому на сучасному етапі розвитку економіки України виникають вимоги до освітньо-кваліфікаційних характеристик працівників; з'ясувати значення освіченості у оцінці якості трудових ресурсів; розвивати критичне мислення, глобальне мислення, економічне мислення, вміння займати життєву позицію і відстоювати її, уміння працювати зі статистичним та соціографічним матеріалом, порівнювати, аналізувати інформацію, робити висновки; виховувати самостійність, почуття відповідальності за вибір майбутньої професії, свідомих громадян, що мають активну громадянську позицію. Тип уроку: розширення і систематизація знань Методи навчання: За рівнем активності учнів: «активні» (робота з підручником, картами атласу, статистичними матеріалами); За джерелом отримання знань: словесні методи (бесіда, розповідь); За дидактичною метою: методи формування умінь і навичок; За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні; Прийоми: кошик знань; здивуй; незакінчене речення Очікувані результати: учні знають відмінності між поняттями «трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість населення»; уміють пояснити відмінності між методикою розрахунку рівня безробіття МОП та УЦЗ; уміють пояснити причини відмінностей у забезпеченості працересурсним потенціалом різних регіонів України, спрогнозувати зміни у забезпеченості трудовими ресурсами України на найближче майбутнє; розуміють особливості формування ринку праці України; пояснюють причини і наслідки безробіття; критично оцінюють свої можливості і перспективи працевлаштування у випадку обрання тієї чи іншої професії Матеріали і обладнання: підручник (Садкіна В.І., Гончаренко О.В. Географія: Підручн. Для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Харків: Оберіг, 2009. – 228 с.: іл., карти.); мультимедійне обладнання та презентація, атласи, матеріали державного комітету статистики (Інтернет-ресурс) Форми організації: фронтальна; групова; індивідуальна. Хід уроку І Організаційний момент Привітання. Згадуємо тему, що вивчається. Наголошується на тому, що урок заключний у темі. ІІ Актуалізація пізнавальних процесів Прийом «кошик знань» (учні згадують терміни, які вивчали в темі «Населення», вчитель записує їх на дошці поруч з намальованим кошиком) ІІІ Оголошення теми та очікуваних результатів Вчитель підводить учнів до визначення теми уроку, пригадуючи з якою метою може цікавити економіку населення країни. Просить пригадати з економіки фактори виробництва. (Інтерактивна вправа «Мозковий штурм») Отже, тема нашого уроку «Трудові ресурси і зайнятість населення України» [Слайд 1] Учитель знайомить учнів з планом уроку. Відповідно до плану учні формулюють мету уроку та очікувані результати [Слайд 2] Таблиця 1 Визначення мети та очікуваних результатів уроку План уроку Мета уроку Очікувані результати 1. Поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість населення». 2. Географія трудових ресурсів України. 3. Проблеми зайнятості населення. ІV Мотивація Прийом «здивуй». Учитель знайомить учнів з показниками рівня безробіття в Україні за 2012 рік: За даними українського центру зайнятості (УЦЗ) 422 тис. (1,3% від осіб працездатного віку), за даними міжнародної організації праці (МОП) – 2 493 тис. (8,1%). [Слайд 3] Учні визначають проблему та шляхи її вирішення [Слайд 4]. Проблема: дані УЦЗ та МОП відрізняються. Шляхи вирішення: з’ясувати яка методика визначення показників, які дані потрібні для визначення рівня безробіття. Отже, вирішення завдань уроку потрібне і для вирішення цього питання. V Засвоєння змісту На початку вивчення теми «Населення України» учні отримали завдання розробити міні-проекти. Теми цих проектів відповідають пунктам плану уроку. Над проектами працювали групи учнів (об’єднані за бажанням). Групи представляють результати своїх досліджень. І група «Структура трудових ресурсів та особливості зайнятості населення України» Доповідачі групи знайомлять учнів з поняттями «Трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість населення», пропонуючи розроблену ними схему структури трудових ресурсів. (На основі обробки схеми 6 у підручнику (сторінка 56) та схем розміщених в інших джерелах. [Слайд 5] Мал. 1. Структура трудових ресурсів Трудові ресурси – усі люди працездатного віку (16 – 59 років) (крім інвалідів та ін.) та працюючі, які старші працездатного віку. Економічно активне населення – частина трудових ресурсів, що складається з людей, які працюють чи активно шукають роботу.[Слайд 6] Поняття записують у зошити, схему замальовують. Рівень зайнятості населення – частка трудових ресурсів зайнятих у господарстві. Рівень зайнятості населення у віці 15 – 70 років становив в Україні 59,6%, а в працездатному віці – 67,5%. На підставі аналізу таблиці 5 (сторінка 60 підручника) учні роблять висновок про зміну показників зайнятості населення України, доповнюючи даними за останні роки. Зайнятість населення України починаючи з 2004 року повільно зростає, а з 2008 року – знижується. [Слайди 7, 8] Мал. 2. Показники зайнятості населення за рік (у % до населення відповідної вікової групи) Учням ставляться запитання відповідно до теми дослідження, виставляється оцінка групі (вона є максимальною для найактивніших учасників дослідження, яких визначає група і варіює оцінки відповідно до внеску інших учасників групи). Приблизні запитання: 1)Як залежить кількість працюючих від кількості населення? ІІ група «Географія трудових ресурсів» Доповідачі знайомлять присутніх з особливостями забезпеченості працересурсним потенціалом різних регіонів України [Слайд 9]. Мал. 3. Регіони України відповідно до забезпеченості працересурсним потенціалом 1 Зі значною часткою працездатного населення. (Донецька та ін.) 2 Зі значною часткою працездатних людей, високими показниками «старіння» населення, від’ємними або незначними додатними показниками природного приросту населення, значним механічним відпливом людей..(Одеська та ін.) 3 З найнижчою в Україні часткою працездатного населення. (Сумська та ін) Доповідачі роблять висновок про можливі причини такої ситуації. У областях, що входять до регіону з найнижчою часткою працездатного населення найменша народжуваність і найбільша смертність, тому проблема забезпеченості трудовими ресурсами загострюватиметься особливо в Чернігівській та Сумській областях де на додачу ще й значна міграція населення. У областях, що входять до регіону зі значною часткою працездатного населення також ситуація погіршиться, бо народжуваність ненабагато перевищує смертність а міграційні процеси у зв’язку з близькістю до країн ЄС посилюватимуться. Регіон зі значною забезпеченістю працересурсним потенціалом за рахунок притоку трудових ресурсів з інших регіонів залишатиметься у найвигіднішому становищі. Доповідачі ІІ групи знайомлять також з результатами проведення соціогеографічного практикуму [Слайд 10]. (Проводилося дослідження з метою виявлення бажань місцевих жителів покращити умови праці шляхом зміни місця проживання). В результаті аналізу даних анкетування виявлено, що 40% опитаних у віці 30 – 40 років готові змінити місце проживання, якщо матимуть можливість кращого працевлаштування. Ці дані також підтверджують вищезгадані припущення про очікувані проблеми з трудовими ресурсами в Сумській області. Доповідачам і членам ІІ групи задаються додаткові запитання і оголошується оцінка роботи групи. Приблизні запитання ІІ групи: 1) Чому наявний і прогнозований значний притік трудових ресурсів у регіон (Київська, Харківська та ін області), який і так ними достатньо забезпечений? ІІІ група «Проблеми зайнятості населення» Доповідачі знайомлять присутніх з поняттям «безробіття» (учні записують його до зошита) [Слайд 11]. Безробіття – перевищення кількості бажаючих працювати над кількістю робочих місць. Пояснюють методику обчислення рівня безробіття за даними УЦЗ та методикою МОП. Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) – особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); Рівень безробіття за даними українського центру зайнятості (УЦЗ) розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання. Отже показники рівня безробіття визначеного УЦЗ та МОП відрізняються. [Слайд 12]. Мал. 4. Рівень безробіття в Україні (у %), розрахований за різними методиками Аналізують карту «Безробіття» сторінка 11 атласу. Рівень безробіття найнижчий у Київській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській та інших областях, бо це промислово розвинуті області, а найвищий – у аграрних областях: Тернопільській, Волинській, Херсонській та інших) [Слайди 13, 14]. Доповідачі порівнюють частку безробітних в Україні та в інших країнах. За рівнем безробіття Україна наближається до країн Європи з кращою ситуацією на ринку праці (8,1% – Україна, 7% – Нідерланди, 23% – Іспанія), що можна пояснити менталітетом українців, які погоджуються працювати в період економічної кризи навіть за не зовсім вигідних умов) Члени групи знайомлять присутніх із різницею в показниках безробіття залежно від місця проживання, статі та віку. Показник безробіття у 2012 році серед міського населення становив 8,1%, серед сільського – 8,3%, серед жінок – 7,2%, серед чоловіків – 8,9%. У віковому розрізі найвразливішими виявилися чоловіки у віці 25-29 років, серед них показник безробіття становив 10,6%. ( За даними unian.net) У Європі серед молоді частка безробітних у 2012 році становила 23,5% (За даними «Российской Газеты»). [Слайд 15] Отже, найбільша частка безробітних серед сільського населення, чоловіків та молоді. Доповідачам задаються запитання, робота групи оцінюється. Приблизні запитання ІІІ групі: 1) Чому в Україні досить непогана ситуація з рівнем безробіття порівняно з деякими країнами ЄС? VІ Рефлексія (осмислення) Отже, ми ознайомилися з головними показниками, що стосуються трудових ресурсів. Що це за показники? (Поняття повторюються з опорою на схему «Структура трудових ресурсів», запропоновану І групою, із виділенням понять, що повторюються) [Слайд 16] Трудові ресурси – усі люди працездатного віку (16 – 59 років) (крім інвалідів та ін.) та працюючі, які старші або молодші працездатного віку. Економічно активне населення – частина трудових ресурсів, що складається з людей, які працюють чи активно шукають роботу. Безробіття – перевищення кількості бажаючих працювати над кількістю робочих місць. Рівень зайнятості населення – частка трудових ресурсів зайнятих у господарстві. За забезпеченістю працересурсним потенціалом регіони України можна поділити на три групи [Слайд 17]: 1) зі значною забезпеченістю трудовими ресурсами і низьким природним рухом; 2) зі значною забезпеченістю трудовими ресурсами і «старінням» населення; 3) із найнижчою забезпеченістю трудовими ресурсами. Значна частина людей працездатного віку готова змінити місце проживання у пошуках високооплачуваної роботи. Розрахунок рівня безробіття за методикою МОП відображає більш реальну картину на ринку праці. Рівень безробіття в Україні до 2008 року знижувався а з 2009 року стрімко зростає і становить 8,1% (2012 рік) За рівнем безробіття Україна наближається до країн Європи з кращою ситуацією на ринку праці. Найбільша частка безробітних у країнах Європи та Україні серед молоді. Які питання виникають у вас після отримання даної інформації? (Учні формулюють проблемні питання) Проблемне питання: Як уникнути безробіття молоді? [Слайд 18] Учні, об’єднавшись у групи, обговорюють питання (вправа «Коло ідей»), потім озвучують результат обговорення. Запитання вчителя Чи потрібно ліквідовувати безробіття? (Вправа «Займи позицію») [Слайд 19] Кожен учень визначається зі своєю позицією і стає біля відповідної таблички: «Так, потрібно ліквідовувати безробіття», «Ні, не потрібно ліквідовувати безробіття», «Не можу визначитися». Учні аргументують свою позицію. Інформація: Артур Оукен: «Якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання обсягу ВВП становить 2,5%». Висновок: певний незначний рівень безробіття природний. VІІ Підведення підсумків (Прийом «Незакінчене речення») Учні закінчують речення «Сьогодні на уроці я …». [Слайд 20] Порівнюються досягнуті результати з очікуваними. [Слайд 21] VІІІ Домашнє завдання Опрацювати сторінки 56 – 61 підручника, карти атласу с. 11 і визначити позицію Сумської області по показниках розглянутих на уроці. Запропонувати заходи зниження рівня безробіття? * написати твір-роздум на тему «Яку професію обрати і як досягти високої кваліфікації, щоб у майбутньому отримати роботу». [Слайд 22] ХІХ Психологічна настанова Дякую за співпрацю у обговоренні проблем! Сподіваюся, що отримані на уроці знання допоможуть вам у виборі майбутньої професії а удосконалені вміння аналізувати, доводити, переконувати стануть у нагоді, коли ви влаштовуватиметесь на роботу. Бажаю зробити правильний вибір професії, який забезпечить матеріальне благополуччя вашій родині і приноситиме моральне задоволення. КОЛО ІДЕЙ Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали; групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи. ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ Такий вид діяльності допоможе вам з’ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів. Порядок проведення: вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми; вам потрібно стати біля того плаката («так», «ні», «не знаю»), який відповідає вашій позиції; підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод «Прес»; уважно вислухайте позиції та аргументи інших; якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони. МЕТОД «ПРЕС» Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників. Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи: Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що... » та висло- віть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору. Обґрунтування: починаючи словами «...тому, що...», наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «... наприклад...» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію. Висновки: закінчте висловлювання «Отже (тому), я вважаю...» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію). У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте: думку експертів; статистичні та наукові дані.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |