| Головна » Географія |
Мета уроку: -формувати в учнів уявлення про науку картографію, простіші способи побудови планів подорожі; - розвивати образне мислення, пізнавальний інтерес, навички та вміння визначати напрями на місцевості, плані та карті; - виховувати вміння працювати в групах, взаємоповагу та позитивне ставлення до результатів виконаної роботи. Тип урок: урок узагальнення та систематизації знань Обладнання: фізична карта України, топографічна карта місцевості, таблиця умовних знаків, планшети, картки із завданнями. Очікувані результати. Учні зможуть: закріпити на практиці навички та вміння окреслювати план своєї подорожі; Епіграф уроку:» Карта – це те дивовижне знаряддя вивчення земної кулі, яке може дати людині дар передбачення» Ю. Шокальський, географ, картограф, океанограф План уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів: інтелектуальна вікторина, географічна гра «П’ятихвилинка». ІІІ. Колективна робота щодо окреслєння плану подорожі. ІV. Підведення підсумків виконуваних завдань, обговорення природоохоронної роботи. V. Практичний тур - гра „ Цифри та факти”. Розв’язання задач. VІ. Підсумок уроку. Хід уроку І. Організаційний момент. Перевірка готовності учнів до заняття. ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. Учитель. Сьогодні на уроці ми вирушимо в подорож у країну „Картографію”. Професія картографа не тільки цікава, але й достатньо складна. Візерунком знаків і шрифтом надписів карта повідомить нам про незнайому територію, а за умовними знаками постає жива географічна діяльність, а саме: ріки, гори, міста. Відомо, що карти давнього Китаю були знаряддям владарювання. За ними велася архівна справа, дипломатична й військова документація, будувалася податкова система. Їхня ритуальна роль підтверджується тим, що вони прикрашають гробниці правителів. Працю картографа прирівнювали до праці краснописця, художника чи вченого. Нині за картами вчені вивчають, де жили різні народи в минулому, де проходили кордони держав і пролягали торгові шляхи. Так вони дізнаються, які зміни відбулися в природі та суспільстві. Від карти географічне дослідження починається і до карти повертається. Вона є найголовнішим знаряддям для географа. За її допомогою він готує дослідження. Потім на неї наносить свої результати, які у свою чергу, будуть слугувати для подальшого руху вперед. Тому людина, яка вміє читати карту, може отримати з неї стільки інформації, скільки вміщують десятки сторінок книжки. Щоб ви були чудовими картографами, потрібно володіти теоретичними і практичними знаннями, а головне - уміти їх об’єднувати в процесі роботи. На нашому уроці ми будемо намагатися заглянути у світ науки картографії, і кожний з вас сьогодні буде картографом. Свою незвичайну подорож ми почнемо з інтелектуальної вікторини „Що? Де? Коли?” Приготувались? Тоді починаємо. Що називається картографією? 11.Назвіть основні сторони горизонту. Як називаються проміжні сторони горизонту між північчю і заходом, між заходом і півднем? Географічна гра « П’ятихвилинка». На чистом аркуші учні повинні написати за 5 хвилин якнайбільше засвоєних географічних термінів із даної теми. Ведучий зачитує по черзі назви й закреслює раніше вже повторювані терміни, а які не зустрічались - пояснюють їх суть. Виграє той, хто набрав найбільше балів. Учитель. Після нашої невеликої розминки кожний із вас, я думаю, готовий опинитися на місці картографа і розпочати створювати найпростіші карти – плани своєї подорожі. Працювати ми будемо сьогодні в групах. Завдання надруковані на картках, які знаходяться у вас на столі. За 15 хвилин ви повинні будете на планшеті накреслити план своєї подорожі й позначити за допомогою умовних знаків усі об’єкти, які зустрінете на шляху. Крім того, подорожі мають екологічне наповнення. У вас є завдання із рубрики «Мандруємо екосистемою», які пов’язані з охороною та піклуванням про навколишнє середовище. ПАМ’ЯТАЙТЕ! Робота картографа дуже відповідальна. Якщо помилитесь на 1 см, на місцевості це може бути 100 метрів або цілий кілометр. Тому працюйте уважно, вірно відкладаючи напрям і відстань. Епіграфом при виконанні цієї роботи можуть бути слова видатного географа М.М. Баранського, які написані на дошки: „Карта безперечно більш визначена й конкретна річ, ніж людське мовлення. Усне чи писемне”. Закінчивши роботу, ми з вами переконаємось у цьому. Обладнання для роботи у вас на столі. Розпочніть роботу з позначення у нижньому правому кутку вашого планшету масштабу та, відступивши від краю правої сторони планшету 5 мм, накресліть лінію напряму сторін горизонту. Потім, уважно прочитавши та проаналізувавши завдання, виберіть точку, з якої почнеться ваша подорож. Підготовчу частину до подорожі ми виконали. Переможе та група, яка найбільш точно подолає маршрут, охайно та вірно зобразить усі об’єкти. Час нашої подорожі розпочався. Я бажаю вам успіхів! Учні працюють у групах 15 хвилин. Учитель спостерігає, допомагає. IІІ. Час збігає дуже швидко. Ви вже закінчили роботу. А зараз наступив час послухати та обговорити результати вашої подорожі. Їх визначити нам допоможе головне питання в кінці завдання: „На якій відстані від школи ви опинилися?” Учні представляють результати своєї роботи. Ви, діти, зрозуміли,, що весь маршрут вашої подорожі був складений так, що, подолавши його, ви повинні були знову повернутися до школи. Зроблені вами помилки привели до того, що ви не дійшли до школи різні відстані. Ось і підтвердились вищесказані слова М.М. Баранського про точність карти. Виконуючи завдання, ви повинні були звернуть увагу на природоохоронну роботу. Тому представникам груп я пропоную доповісти про її результати. Представники інших груп мають можливість також довести свою точку зору з цих питань. Учні розповідають про підсумки природоохоронної роботи. IV. Практичний тур - гра „Цифри та факти”. Розв’язання задач за планом (групи змагаються на швидкість). У нас є готові плани і зараз ми виконаємо за ними різні завдання. Група учнів рухалася за азимутом 2250. У якому напрямку йшли діти? а) на північний схід; б) на південь; в) на схід; г) на захід. Якщо на плані вказано іменований масштаб в 1 см – 100 м, то йому відповідає числовий масштаб: а) 1:1; б) 1:10; в) 1:100; г) 1:1000. Якщо довжина дерев’яного моста на плані дорівнює 3 см, то якою буде його довжина на місцевості? (масштаб 1:800) а) 80 м; б) 24 м; в) 8 м; г) 240 м. V. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Заняття підійшло до кінця. На уроці працювали всі, кожен зробив свій внесок у велику науку картографію. По кількості отриманих балів ми визначаємо переможців. VІ. Підсумок уроку. Земля наша дихає, змінюється. Значить, у будь-якої карти недовге існування: з’являються нові міста, мости, шляхи... І знову картограф розпочинає свою важку роботу. Мені хочеться побажати вам, навіть якщо ви не станете картографами в майбутньому, любити й охороняти завжди свою Землю, навколишню природу, свою батьківщину. За тепло й турботу вона віддячить щедрістю своїх дарунків: теплом Сонця, свіжістю вітру, чистим повітрям і водою. ПОДОРОЖ У КРАЇНУ „КАРТОГРАФІЮ” Завдання 1 (масштаб в 1 см – 100 м) Учні вийшли зі школи (точка А) в західному напрямку, пройшли 700 метрів і опинились біля джерела. Джерело було закидане гіллям і травою. Учні зробили так: (розповісти як). Відпочивши, діти вирушили на північний схід і,пройшовши 900 метрів, підійшли до яру. Він був неглибокий, тому, подолавши його, учні продовжили свій шлях у північно-західному напрямку і, пройшовши 800 метрів, підійшли до мішаного лісу. Під кущем, біля дороги, лежав їжачок. Учні зробили так: (розповісти як). Вийшовши з лісу, вони повернули на схід і через 800 метрів підійшли до річки, через яку був прокладений дерев’яний міст. Перейшли міст, пройшли в цьому ж напрямку ( на схід) 900 метрів і підійшли до озера, навколо якого росли кущі й трава. Відпочивши на березі озера, діти продовжили свій шлях у південному напрямку й через 850 метрів прийшли до поодинокого листяного дерева. Від дерева, рухаючись у південно-західному напрямку, і, пройшовши 1100метрів, учні закінчили свій шлях у точці А. ПОДОРОЖ У КРАЇНУ „КАРТОГРАФІЮ” Завдання 2 (масштаб в 1 см – 100 м) Учні вийшли зі школи ( точка Б) та, рухаючись у північно-східному напрямку, пройшли 900 метрів і опинились біля поодинокого листяного дерева. Школярі побачили в траві маленьке пташеня, яке випало зі свого гнізда. Діти зробили так: (розповісти як). Далі діти продовжили свій шлях у північному напрямку, пройшли 700 метрів і підійшли до колодязя, біля якого росли групи кущів і трава. Відпочивши, учні вирушили на захід, і, пройшовши 900 метрів, підійшли до невеличкого струмка. Подолавши його по дерев’яному містку та, рухаючись у тому ж напрямку (на захід), через 800 метрів підійшли до узлісся змішаного лісу, де побачили вугілля, що тліло, від багаття навіть трава обгоріла навколо. Учні зробили таке: (розповісти що). Свій шлях діти продовжили в південно-східному напрямку й через 1000 метрів підійшли до будиночка лісника. Після нетривалої зупинки учні почали рух у південно-західному напрямку й через 900 метрів зупинились біля джерела. Відпочили, напилися чистої прохолодної води та вирушили в східному напрямку і через 650 метрів закінчили свій шлях у точці Б.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |