Головна » Фізика

Властивості пари, рідин і твердих тіл

Мета.

Навчальна: узагальнити й систематизувати знання і вміння

учнів; показати багатогранність теплових явищ у природі,пізнання їх людиною та використання в техніці, побуті.

Виховна: розкрити індуктивний метод пізнання: вивчення конкретних факторів → узагальнення їх у вигляді формул, емпіричних законів → відкриття теоретичних законів, принципів, положень.

Розвивальна: розвивати в учнів логічне мислення, самостійність, культуру спілкування та культуру мовлення.

Методи проведення: бесіда, ділова гра, демонстрування дослідів, театралізовані змагання.

Міжпредметні зв’язки: математика, хімія, світова література, біологія.

Хід уроку.

І. Організаційна частина (1хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (повідомлення теми, мети, спонукання інтересу учнів) (5хв.)

III.       Узагальнення й систематизація знань з теми (змагання команд) (35хв.)

IV.        Підбиття підсумків, домашнє завдання (4хв.) Обладнання: плакат „ Закони відкритого заняття”,

прилади для демонстрування дослідів.

На дошці написаний девіз заняття:

„ Природа - єдина книга, кожна сторінка якої наповнена глибоким змістом”

( Гете)

і плакат із законом відкритого заняття:

                            ФІЗИКА +ГУМОР = СОNSТ

1.Повний запас успіху обох команд сталий. Він може лише переходити від однієї команди до іншої, й

навпаки.

2.  У замкненій системі кабінету, коли гравець тягне час, уболівальників тягне до виходу.

3.  Сили взаємодії команд протилежні за напрямом, але рівні за значенням. Рівнодійна цих сил завжди напрямлена вбік команди, яка перемагає.

                            Вступне слово вчителя.

         Ми завершили вивчення теми: „ Властивості пари, рідин і твердих тіл”. Сьогодні ми узагальнимо й систематизуємо ваші знання і вміння з основного навчального матеріалу теми, покажемо багатогранність теплових явищ у природі, пізнання їх людиною та використання в техніці, побуті.

       Проведемо заняття у вигляді змагання двох команд. Для цього ми заздалегідь поділили клас на дві команди, кожна з яких налічує по 8 осіб. Ви мали обрати капітанів команд, виконати домашнє творче завдання, підготуватись до окремих конкурсів. Усі учасники мають бути залучені до роботи, адже від цього залежить успіх команд.

       Нагадаю, що всі ми поділяємося на уболівальників та гравців. Гравці команди, що перемагає, заряджені позитивно, гравці команди, що програє, - негативно.

                                 Журі електронейтральне.

    Давайте об’єднаємо наші зусилля на розв’язання однієї задачі: більше фізики найкращої якості з найменшими витратами. Приступаємо до змагання. (Заняття проходить у вигляді окремих конкурсів.)

                                    І.  Презентація команд.

       Кожна команда представляє назву, емблему, девіз команди, капітана, вітає суперників (усе пов’язане з темою

уроку).

   

                               II.     Конкурс капітанів.
 

    Цей конкурс проходить у вигляді фізичної дуелі.

Капітани разом із секундантами виходять до дошки і по черзі ставлять один одному запитання. Після запитання суперник відповідає. Часу на обдумування не відводиться (запитання — відповідь). Якщо капітан не знає відповіді, то може відповідати його секундант. Під час дуелі перевіряються знання основних означень деяких фізичних величин. Наприклад:

1.  Що називається насиченою парою?

2.  Що називається ненасиченою парою?

3.  Що називається відносною вологістю повітря?

4.  Що називається критичною температурою?

5.  Що називається явищем капілярності?

6.  Що називається деформацією?

7.  Що називається механічною напругою?

8.  Що називається точкою роси?

9.  Що таке абсолютна вологість повітря?

10.Що таке відносна вологість повітря?

( Запитання – І бал, відповідь – І бал.)

                                 III.  Чи знаєш ти формули?

       До дошки виходять по одному гравцю від кожної команди. Учитель пропонує їм записати формули, за якими визначаються деякі фізичні величини.

Наприклад:

*   відносна вологість повітря;

*   закон Гука;

*   механічна напруга;

*   поверхневий натяг рідини;

•   висота підіймання рідини в капілярі.

                                                            (І бал за кожну формулу

                                  IV. Конкурс - розминка.

            Цей конкурс присвячений розв’язуванню якісних задач.

По черзі ставлю запитання кожній із команд. У цьому конкурсі беруть участь усі гравці.

(1 бал за кожну правильну відповідь).

1.  Чи можна закип’ятити воду в посудині, яка плаває в

киплячій воді?       (Ні.)

2.  Чому відбувається процес випаровування рідини?

(Тому, що в якийсь момент кінетична енергія окремих

молекул рідини може стати настільки великою, що вони можуть вилетіти з рідини, подолавши сили притягання з боку інших молекул.)

З.Чому за наявності вітру випаровування відбувається інтенсивніше?

(Тому що потік повітря над посудиною відносить пару, що утворилася, і звільняє „ місце” для подальшого виходу молекул з рідини.)

4.Чому вода збирається в краплі?

(Сили притягання між молекулами самої рідини переважають сили притягання між молекулами рідини і молекулами твердого тіла (опори).)

5. Чому під час випаровування знижується температура рідини чи тіла, з поверхні якого відбувається випаровування?

(Тому що під час випаровування рідини її залишають найшвидші молекули, забираючи з собою внутрішню енергію рідини чи поверхні тіла.)

6. Чому довго холоне жирний суп?

(Тому що плівка жиру перешкоджає процесу випаровування, сповільнюючи його.)

7.  Чому у спеку собака висуває язик?

(Тому що волога випаровується з поверхні язика, внаслідок чого знижується температура тіла собаки.)

 

8.  Чому може бути так, що обидва термометри психрометра показують однакову температуру?

(Тому що при відносній вологості 100% вода в резервуарі психрометра не випаровується і зниження температури немає, обидва термометри показують однакову температуру.)

9.Чому з’являється роса?

      ( Тому що під час охолодження ненасиченої пари вона поступово переходить у стан насиченої пари і подальше її охолодження приводить до часткової її конденсації, що і є росою.)

10. Чому в прогумованому одязі важко переносити спеку?

(Тому що в такому одязі утруднене випаровування з поверхні тіла, що може призвести до перегріву організму людини.)

11.Чому в морозні дні над ополонкою на річці утворюється туман?

( Тому що над ополонкою повітря вологіше і в холодні дні пара стає насиченою.)

12.    Чому взимку на віконних шибках з’являється іній?

З якого боку шибки це відбувається?

(Тому що холодна поверхня шибки перетворює пару), що міститься в повітрі біля вікна, у насичену. Ця пара частково конденсується і, осідаючи на холодне скло, замерзає, покриваючи скло інеєм.)

13.       Чому після дощу стає прохолодно?

( Тому що після дощу починається інтенсивний процес випаровування, а він супроводжується поглинанням теплоти з усіх поверхонь, з яких відбувається випаровування.)

14. Чому білизна в морозну погоду взимку висохне швидше, ніж у відлигу?

(Тому що в морозну погоду повітря сухіше і випаровування йде швидше, а у відлигу - повітря дуже вологе, що утруднює випаровування води з поверхні білизни.)

15.Чому в холодну погоду біля рота під час видиху видно пару?

(Тому що вологе повітря, яке ми видихаємо, в холодному середовищі стає насиченою парою і частково конденсується.)

16. Чому влітку опади бувають у вигляді дощу чи граду, але не снігу?

(Тому що влітку температура шарів атмосфери, близьких до поверхні землі, значно вища нуля, і кристалики льоду, що утворилися в атмосфері, по „ дорозі” до Землі тануть, перетворюючись у дощ. Якщо у верхніх шарах атмосфери утворяться великі шматочки льоду, то вони не встигають розтанути, і випадає град.)

                 V. Чи вмієш ти розв’язувати задачі?

До дошки виходять по три учасники від кожної команди, їм пропонується розв’язати по дві задачі.

1. Парціальний тиск водяної пари в повітрі при температурі 19°С становив 1,1 кПа. Визначити відносну вологість.                                       (2бали)

2.  Визначити відносну вологість повітря у кімнаті при температурі 18°С, якщо точка роси 10°С.             (З бали)

3.  Сухий термометр показує 16°С, а вологий 8°С.(Обидва

термометри попередньо вивірено.) Відносна вологість, виміряна волосяним гігрометром, дорівнює 30%. Чи правильні покази гігрометра?                                  (3 бали)

4.  Визначити напругу, яка виникає в стальному тросі,

при його відносному видовженні 0,001.                (2 бали)

З.При розтягуванні алюмінієвої дротини завдовжки

2 метри у ній виникла механічна напруга 35 МПа.

 Визначити відносне та абсолютне видовження.

                                                                                          (5 балів)

6.Вологий термометр психрометра показує 10°С, а сухий 14°С. Обчислити відносну вологість і густину водяної пари.

                                                                                           (5 балів)

              VI. Оповідання „ Знайди помилку”

Командам роздаю оповідання з помилками. Вони повинні знайти помилки та зробити відповідні пояснення (За кожну знайдену помилку 1 бал)

                                                Оповідання

                                    Принцип дії психрометра

      На уроці фізики я виконував лабораторну роботу, тема якої: 

„ Визначення відносної вологості повітря”. Я знаю, що вологість повітря можна визначити за допомогою конденсаційного психрометра. Цей прилад складається з двох термометрів, резервуари яких обгорнуті марлею і занурені в посудину з водою. Вода, піднімаючись по капілярах марлі, змочує резервуар термометра. Якщо повітря ненасичене, то вода з марлі не випаровується і не охолоджує термометр. І навпаки, якщо повітря насичене водяною парою, то вода з марлі випаровується і охолоджує термометр. Ось чому термометр з вологим резервуаром завжди показує вищу температуру, ніж термометр із сухим резервуаром. Я дійшов висновку, що чим вологіше повітря, тим більша різниця показів сухого і вологого термометрів. За психрометричною схемою визначають відносну вологість повітря. Якщо повітря ненасичене водяною парою, то покази термометрів будуть однакові, і відносна вологість становитиме 100%. Це можливо під час дощу.

                         VII. Змагання знавців кросвордів.

( Один бал за кожну правильну відповідь.)

Командам пропонується розв’язати кросворд.

1.  Як називається рух молекул? (Тепловим.)

2.  Прилад для визначення точки роси. (Гігрометр.)

3.  Температура, за якої зникають відмінності між парою і рідиною. (Критична.)

4.  Найменша електронейтральна частинка, яка зберігає хімічні властивості речовини. (Молекула.)

5.Прилад для визначення відносної вологості повітря. (Психрометр.)

6.  Здатність матеріалів витримувати навантаження, не руйнуючись. (Міцність.)

7.  Перетворення газів на рідини. (Конденсація.)

8.  Вид деформації.(Стиск.)

9.  Явище піднімання змочувальних рідин у вузьких трубках. (Капілярність.)

У вертикальному стовпчику зашифрована назва приладу, без якого неможливо вивчати теплові явища. (Термометр.)    

 

VIII. Конкурс ерудитів (демонстрування дослідів).

Два гравці від кожної команди демонструють по 1-2 досліди. Суперники мають пояснити їх.

                                           Наприклад.

1.  Голка, що плаває у воді.

2.  Як витягнути монету, яка лежить у тарілці з водою, не змочивши пальців?

3.  Тканина, облита спиртом, не згоряє. Чому?

4.  Чому два термометри ( ртутний і спиртовий), що показують однакову температуру в повітрі, при зануренні в гарячу воду в перший момент показують різні температури?

(4 бали за кожний дослід та 4 бали за кожне пояснення).

 

IX. Конкурс „ Допоможемо Оксані”.

         Оксана взяла в Миколи завдання, щоб переписати, а її молодший брат порізав аркуш із завданням ножицями. Треба допомогти Оксані поновити текст завдання за окремими шматками (з’єднати пронумеровані фрази в пари).

( 1 бал за кожне правильне твердження).

Для І команди.

1.  Видовження стержня при пружній деформації.

2.  Прямо пропорційне відносному видовженню.

3.  Механічна напруга.

4.  Дорівнює відношенню абсолютного видовження до початкової довжини.

   5. Відносне видовження.

   6. Залежить від початкової довжини, площі поперечного | перерізу та матеріалу стержня.

Для II команди.

    1. Тиск насиченої пари над вільною поверхнею рідини за сталої температури,

    2. Не залежить від об’єму, але залежить від температури.

3.  Тиск насиченої пари.

4.  Не залежить від об’єму.

5.  Тиск насиченої пари рідини.

6.  Дорівнює зовнішньому тиску під час кипіння рідини.

X.   Підсумок уроку

Визначаються переможці. Виставляються оцінки. Запитання до учнів на які вони дають відповіді:

1.  Що було основним на уроці?

2.  Що було новим?

3.  Що було цікавим?

4.  Де будемо використовувати здобуті знання?

XІ. Домашнє завдання

Повторити § 40 – 56 с.189- 235,  N 341-343 с.239


Теги: Дробот Д.Б., речовина
Навчальний предмет: Фізика
Переглядів/завантажень: 2362/249


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar