Головна » Молодші класи » Читання

Дитячі роки Т.Г. Шевченка

Мета:   поглибити знання учнів про історію українського народу; ознайомити учнів з деякими відомостями про раннє дитинство  великого українського поета і художника; вчити аналізувати твір;  виділяти в тексті головне; характеризувати головного героя твору;  робити висновки з прочитаного;  розвивати зорову пам'ять, зв’язне мовлення, читацькі інтереси учнів; виховувати інтерес до вивчення історії України, любов і повагу до художника і поета Т.Г.Шевченка.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, репродукції художніх творів поета, автопортрети, автопортрети – офорти Великого Кобзаря, запис пісні «Зацвіла в долині…», виставка книг про Т.Г.Шевченка,  закодоване  послання, портрет О.Іваненко, портрет І.Їжакевича і  його картина «Тарас – пастух».

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку:

 

1. Організація класу до уроку

Наш девіз: «Працюй  - творчо,

                     відповідай – швидко,

                     точно і правильно!»

 

2. Актуалізація опорних знань

(Звучить мелодія пісні «Зацвіла в долині…»)

2.1. Гра «Прочитай послання»

2.2. Гра «Риминки»

2.3. Робота з класом

 

- Про кого сказано ці слова?

   «Він був і пастухом, і погоничем, і «козачком», і ким тільки не був, і чого  

    тільки не робив! Але все ж йому хотілося бути малярем. Все що бачив,

     хотілося малювати!»

      (Про Тараса Григоровича Шевченка)

 

  • А хто такий Тарас Григорович Шевченко?

2.4«Асоціативний кущ»

  

 

 

ШЕВЧЕНКО

 

 

 

 2.5. Перевірка риминок.

       Тече вода з – під …      калина

        Яром на …                     водою

        Пишається над …         долину

        Червона …                     явора

        Пишається…               зеленіють

        Явір…                          верболози

       А кругом їх …              молодіє

       І лози…                         калинонька

 

                      *      *      *

        Садок вишневий коло …      дівчата

        Хрущі над вишнями …         йдуть

        Плугатарі з плугами …         гудуть

        Співають ідучи …                 ждуть

        А матері вечерять …             хати

2.6. Перевірка послання.

 Б) Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі

     Моринці на Черкащині. У 9 років померла мати, а в 11 – помер і батько. 24

     роки він був кріпаком, 10 років мучився у солдатській неволі на заслані і

     лише 13 років був вільною людиною. Всього прожив поет 47 років. Помер 

     10 березня 1861 року і похований на Чернечій або Тарасовій горі у місті

     Києві.

     У своїй автобіографії він писав:

1

Частину

5

історії

70-24=46

500-32=468

2

Становить

6

мого

100-18=82

100+115 = 215

3

Батьківщини

7

моєї

50-35=15

66+7 = 73

4

Історія

8

життя

100-27=73

(46821573)

 

(46821543)

 

2.7. Мотивація навчальної діяльності

   «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини»

 

   - Чи мав право Тарас Григорович Шевченко сказати так про своє життя?  

      (Доведемо це).

       

 

3. Повідомлення теми уроку 

- Ми продовжуємо вивчати розділ «Шевченкове слово». І сьогодні одну із

    сторінок біографії Т.Г.Шевченка, а саме дитячі роки малого Тараса,    

    відкриває нам О.Д. Іваненко (портрет на дошці).

 - А хто така О.Д. Іваненко?

 

3.1. Повідомлення пошукової групи (ерудитІ)

а) Народилась О.Д.Іваненко 13 квітня 1906 року у місті Полтаві. У домі

    О.Д. Іваненко була чимала бібліотека, тож дівчинка змалку

    заприятелювала з книгами. А улюбленим письменником Оксани був Тарас

    Григорович Шевченко. Оксана Дмитрівна Іваненко написала славнозвісну

    книгу «Тарасові шляхи» і отримала за неї у 1974 році премію імені Лесі

    Українки – це найвища нагорода у світі дитячої літератури.

- Так О.Іваненко писала книгу «Тарасові шляхи» (ось вона) цілих 20 років,

   їздила по тих місцях, де жив і творив Тарас Шевченко.

- З якої сім’ї походив Тарас Григорович Шевченко?

 (З сім’ї селянина – кріпака)

- Так, кріпак і син кріпака – це власність пана.

   Справді давно те діялось. Це був історичний період – кріпаччина.

 

б) Повідомлення пошукової групи (ерудитІІ)

   «Кріпаччина – велике лихо для народу. Кріпак був у повній залежності від 

    пана, працював на нього цілісінький день, а своє поле залишалося

    необробленим»

в) Повідомлення пошукової групи (ерудитІІІ)

    «Пан міг засікти кріпака до смерті, бити так батогом, що спина

    перетворювалась у криваві шматки м’яса, на які ще й сипали сіль, або міг

    продати кріпака, розлучивши його із сім’єю, міг програти в карти,

    обміняти на собак».

- Уявляєте собі таке безправ’я, приниження, яке терпів народ! Кріпак був у

   повній неволі, був невільником.

 

4. Робота над новим матеріалом

   «Там матір добрую мою

   Ще молодую у могилу

   Нужда та праця положила.

   Там батько плачучи з дітьми,

   А ми малі були і голі,

   Не витерпів лихої долі,

   Умер на панщині, а ми –

   Розбіглися межи людьми

   Мов мишенята…»  - так писав Тарас Григорович Шевченко про свою гірку 

   долю, коли залишився сиротою

.

4.1. Ерудит VI. «Калинова  схованка»

«Вже другий день Тарас сидів у кущах калини голодним. У чоловіка, що в їхній хаті був на постої, хтось гроші вкрав. «А він же їх, тих грошей, не бачив навіть…»

Смоктало в животі. Зірвав кетяг калини укинув ягідку до рота й одразу виплюнув. «Яка ж терпка й недобра! А вже червона…»

І насторожився. Раптом: почулися кроки. Прибрав рукою лапате віття і обережно визирнув. «Сестра Ярина! Таки прийшла, втекла від лютої мачухи». Лише вона та ще Тарасів друг, знали, де ховався бідний утікач.

- Принесли їсти? – ковтнувши слину, подавсь до сестри Тарас.

- Еге, - озвалась Ярина, і з білого рукава дістала м’який, пахучий, ще навіть 

теплий окраєць хліба».

 

- Ця історія не закінчилася просто. Син мачухи Оксани Степан, який і вкрав гроші, дізнався, де ховається Тарас і виказав місце схованки. Знайшовши хлопця, мачуха і дядько Павло 3 дні його били і знущалися над ним. Врятувала його подруга Оксана і сусіди, заступившись за сироту. Після цього Тарас покинув рідну хату (втік) і пішов у найми.

 

Сценка «Тарас і Ярина»

Ярина: Я на хвилинку забігла до тебе.

Тарас:  Спасибі, Яринко, хоч ти мене не забуваєш.

Ярина: Тарасику, а в тебе є малюнки? Покажи.

Тарас:  Добре, тільки, тобі, сестричко (показує дощечку з малюнками). Ось  

               наша хата.

Ярина:  Дуже схожа. Невже це ти сам? А чого ж на дощечці?

Тарас:   Паперу не було. Дяк не давав. Обіцяв учити малювати. А …! Хіба

               йому болить голова за мене? Тільки п’є та шмагає мене різками.

Ярина: І зараз? (Тарас киває головою). Та хай йому грець. Вертайся додому.

Тарас:  А там що?

 

- Що сталося далі з Тарасом ми почуємо, прочитавши оповідання О.Іваненко

  «Тарас у наймах». Але згадаймо значення деяких слів.

 

4.2. Словникова робота

Пан – багатий чоловік

Дяк – людина, яка прислуговує церкві

Маляр – художник

«Даровий наймит» - людина, яка працює задарма

Кріпак – невільник

Управитель – людина, яка керує панським маєтком

«Козачок» - хлопчик-прислужник

«Ні на дуду грець» - людина, яка нічого не вміє робити

 

4.3.Робота над текстом

О.Іваненко «Тарас у наймах»

а) Читання тексту вчителем і учнем

- Яка була у Тараса заповітна мрія? (навчитися малювати)

б) Мовчазне читання тексту учнями

- Які власні назви зустрічаються у тексті?

- Скільки дітей було у сім’ї Тараса, назвіть їх імена.

в) Тестування

1. Після смерті батька Тарас пішов до:

    а) тітки;            б) пана;         в) учителя - дяка

2. Другий дяк був:

    а) учителем;            б) служкою;         в) малярем

3. Третій дяк сказав, що з Тараса вийде:

    а) великий художник;   б) козачок;         в) нічого не вийде

4. Потім Тарас пішов:

    а) у найми;   б) у солдати;         в) додому

5. Що купував собі Тарас на зароблені гроші?

    а) цукерки;            б) бублики;         в) папір

6. Тараса залишили у пана:

    а) козачком;            б) управителем;         в) конюхом

 

г) Перевірка тексту (відповідь на дошці, оцініть себе)

д) Читання тексту вголос (різні види читання)

- в особах;                                - в зірочку;

- ланцюжком;                           - абзацами.

- «буксиром» ;

4.4. Гра «Голка і нитка» (перше слово читає вчитель)

 

4.5. Релаксація (фізхвилинка)

- Що любив Тарас малюючи робити? (співати)

- А який голос був у Тараса? (дуже хороший голос був у Тараса)

- Ось і ми зараз з вами відпочинемо, поспіваємо.

Пісня «Зацвіла в долині червона калина…»

 

4.6. Продовження роботи над текстом

- Гра «Слідопит» (Вибіркове читання).

- Чого дяк не шкодував для школярів? (різок)

- Що купував Тарас на зароблені гроші? (папір)

- Куди пішов Тарас, коли третій дяк йому відмовив у навчанні? (у найми,

  пастухом пасти громадську отару овець у с. Кирилівка, у 1827р.)

 

4.7. Інсценізація

       Оксана: - Чом же ти плачеш? От дурненький! Давай я сльози витру. Не

                        сумуй, Тарасику, адже кажуть найкраще від усіх ти читаєш,

                        найкраще за всіх співаєш, ще й кажуть малюєш. От виростеш –

                        будеш малярем!

        Тарас:  Еге ж, Оксано, малярем. А всі кажуть, що я ледащо, ні на що не

                        здатний. Ні, я не ледащо! Я буду таки малярем!

        Оксана: Авжеж будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись де твої  

                          ягнята.

 

4.8. Робота над картиною І. Їжакевича «Тарас – пастух» (1935р)

      - Портрет І. Їжакевича (1864 – 1962)

      - Коротке повідомлення про художника

 

4.9. Ерудит V. Повідомлення про художника І.Їжакевича

        Іван Сидорович Їжакевич – народний художник України, відомий за її

        межами. В дитинстві йому, як і Тарасу, довелося пасти овець. Він

        самотужки «вибрався в люди»завдяки своєму таланту художника.

        В основу картини покладено вірш «Мені 13 минало, я пас ягнята за

        селом…»

        - Де відбуваються події зображені на картині? (За селом, під парканом 

           панської садиби)

        - Хто зображений на передньому плані? (У центрі картини ми бачимо

          хлопчика, що сидить, а біля нього лежить солом’яний бриль, і хліб у   

         торбинці – весь його обід, про який він, мабуть, забув)

       - У що одягнутий хлопець? (Одяг у хлопця старий, весь в латках і дірках)

       - Що робить хлопчик? (Він поклав на коліна клаптик паперу й малює, 

          забувши про овець)

       - Що ви можете сказати про нього? (Він захоплено малює, мріє стати

          художником)

       - Що зображено на задньому плані картини? (Там, вдалині видніється 

           церква)

        - Що ви бачите в лівому кутку картини? (В лівому кутку картини,

          вдалині, видно сільські хатки, а на пагорбку, за березами – вітряк)

        - Які враження справила на вас картина? (Сумні, показана важка доля 

           хлопчика – сироти, кріпака)

        - У цих місцях, де Тарас пас овець, за селом Кирилівка стоїть пам’ятник 

           малому Тарасу – пастуху. (Демонстрація фото)

 

4.10. Складання характеристики головного героя оповідання.

       - Знайдіть у тексті і прочитайте слова, які характеризують Тараса.

       - Який був Тарас? (Голодний, обідраний, мрійливий, сумний, добрий, 

          щирий…)

       - Що робив Тарас? (хотів учитися, прибирав, розтирав, носив, мріяв,

         малював, співав, заробляв, купував, ховався)

       - Яка ж головна думка тексту? (Тарас весь час мріяв вчитися малювати)

 

5. Ознайомлення з репродукціями картин Тараса Григоровича   

    Шевченка.

Розповідь вчителя:

 - Ставши «козачком» - прислужником у пана з Т.Г.Шевченком стався   

    такий випадок:

    (1829р) – 15 років

    «Одного разу пан Енгельгардт та пані поїхали на бал, а Тарас засвітив   

    свічку і став малювати портрет козака Платова – учасника Вітчизняної  

    війни 1812 року.

    Він так захопився, що й не почув, як пани повернулися додому, і не зустрів

    їх як належить слузі. За це пан намяв йому вуха, кричав, що він міг

    спалити будинок і наказав відшмагати його на стайні різками.

 

-  Оскільки пан хотів мати свого власного художника, то він віддав Тараса в 

    науку до В.Ширяєва – майстра різних живописних справ і саме тоді Тарас 

    намалював портрет пана Енгельгардта  (1833р.)

 

   Вірш: Хоче малювати, прагне він до знань

           Та за це багато зазнає знущань

           Нишком він малює статуї в саду,

           Вночі пише вірші про людську біду.

           О, довіку вдячний був Тарас Шевченко,

           Що в саду, у Петербурзькім

           Стрів його Сошенко

           Сошенко й Григорович у розумнім колі

           Вирвали талант вкраїнський

           З тяжкої неволі.

-    22 квітня 1838 року Шевченко став вільною людиною. За 2500    

     карбованців його викупили у пана Енгельгардта. І він вступив до

     Петербурзької Академії Мистецтв, закінчив її і став художником –   

     академіком (академіка отримав за гравюру)

 

5.1.Словничок:

 

«Гравюра» – (вирізати, створювати рельєф), вид графічного мистецтва,

                         створення тиражованих зображень шляхом контрастного  

                         друку з рельєфних поверхонь або через трафарет.

«Офорт» - (буквально міцна вода і азотна кислота), різновид гравюри на

                    металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських

                    форм, які попередньо оброблені кислотами.

 

5.2. В галереї Тараса Григоровича Шевченка.

    - Погляньте, які чудові картини залишив нам у спадок  Тарас Григорович 

      Шевченко (майже 1200 мистецьких творів дійшло до нас)

    - Він залишив 60 автопортретів своїх, без яких ми б не знали, яким був 

      Великий Кобзар. В його очах – журба, біль, туга за Україною,

      невиплакані сльози. 

    - А ось його хатина (1843р.) виконана в техніці – сепія. І фарба – сепія, 

      зроблена з чорнильного мішочка морського молюска – каракатиці, 

      коричневого кольору.

    - Зараз це хата-музей, а біля неї стоїть пам’ятник малому Тарасу.

 

  6. Підсумок уроку

      - То чи мав право Тарас Григорович Шевченко сказати так: «Історія мого 

        життя становить частину історії моєї Батьківщини» ?

        (Так, мав. Саме на його життєвому прикладі виразно показане життя         

         селян-кріпаків.)

      - Чи здійснилася заповітна мрія Тараса Григоровича Шевченка?

        (Так, він став художником)

 

6.1. Складання сенкану

Тарас                                                                   Дитинство

Мрійливий, допитливий                                   Тяжке, сумне

Малював, читав, мріяв                                      Мріяв, малював, вчився

Син кріпака – власність пана                           Весь час мріяв Тарас

 Художник                                                          вчитися малювати

                             Мрія

7. Домашнє завдання

    Читати і переказувати оповідання О.Іваненко «Тарас у наймах»

     Скласти сенкан за словом Шевченко


Переглядів: 293 | Теги: Шевченко

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar