Головна » 6 клас » Всесвітня історія

Природні умови Італії та виникнення міста Рим

Мета: з’ясувати особливості природних умов Італії, вдосконалювати навички роботи з історичною картою, історичними документами, роботи в групі, засвоїти нові поняття: «патриції», «плебеї», «форум», «фамілія», «сенат».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: історичні атласи, інформативні та історичні документи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань

Використовуючи метод «Мозкового штурму», спираючись на знання, яких набули учні попередньо на уроках історії та географії, учні даютьхарактеристику географічному положенню і природно-кліматичним умовам Італії.

Вчитель пропонує порівняти спільне й відмінне у розташуванні, природних умовах і заняттях населення Італії та інших країн, історію яких учні вже вивчили у курсі історії Стародавнього світу.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

За допомогою методу «Ажурна пилка» учні знайомляться з новим навчальним матеріалом, розбившись на три групи.

1-а   г р у п а. Вплив навколишнього середовища на заняття населеннястародавньої Італії.

2-а   г р у п а. Заснування міста Рима.

3-а   г р у п а. Правління перших римських царів.

ІІІ. Закріплення знань

Завдання вчитель розподіляє так, щоб перша експертна група отримала питання з тем другої та третьої, друга експертна група — третьої та першої, третя — за темами першої та другої.

IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника; скласти кроссворд з використанням понять і термінів нової теми.

Додатки

З а с н у в а н н я   м і с т а   Р и м а  (сучасний текст)

Коли Рем і Ромул виросли, то одразу стало видно їх царське походження. Вони займалися гімнастикою, билися з розбійниками, захищали бідних. Дізнавшись про таємницю свого походження, Ромул і Рем захопили Альба-Лонгу, вбили Амулія і повернули престол своєму дідусеві.

Невдовзі брати посварилися, бо обидва хотіли назвати місто на свою честь, і

Ромул у гніві вбив Рема. А згодом заснував місто і назвав його Римом, латиною — «Рома», і став його першим царем.

Вважається, що Рим був заснований у 753 р. до н. е.

Ромул, прагнучи збільшити свій народ, приймав усіх прибульців: жебраків, розбійників, рабів-втікачів. Місто розросталося, але у його перших жителів не було дружин, оскільки навколишні племена, зневажаючи їхнім походженням, не віддавали за них своїх дочок. Тоді римляни пішли на хитрість — вони викрали дочок у своїх найближчих сусідів — племенісабинян. Із здобутими таким чином дружинами римляни поводилися дуже шанобливо, так, що невдовзі завоювали їх любов. Але батьки та братиисабинянок пішли на римлян війною. Одного разу під час битви на полі бою з’явилися заплакані жінки і кинулися в гущавину битви. Обіймаючи родичів і чоловіків, протягуючи їм дітей, що народилися, вони зупинили

битву й примирили воїнів. Після цього багато сабинянських родин переселилися до Рима та увійшли до складу римського народу.

Місто Рим стояло на семи пагорбах, які підносилися на південному березі Тібру. Рим починався з Капітолію, тут були побудовані перші укріплення й оселилися перші римляни. Цей пагорб став з часом найбільш шанованим місцем міста. Тут селилися знатні й багаті люди. Авентін був заселений пізніше за Палантин, і селилися на ньому переважно люди

прості. Капітолій, найвищий з римських пагорбів, мав дві вершини: на одній з них підносився замок-кремль, на іншій — головний храм міста, присвячений богу Юпітеру.

П л у т а р х .   Ж и т т є п и с   Р о м у л а

Поховавши Рема, Ромул заходився будувати місто. Він запросив з Етрурії чоловіків, які в усіх подробицях навчили його потрібних обрядів, настанов і правил. На нинішній площі для народних зборів вирили круглу яму і поклали до неї усе те, що люди визнавали для себе корисним, а потім кожний кинув туди жменю землі, принесеної з тих країв, звідки він прийшов, і всю цю землю перемішали. Звідси, ніби з центру, немов описуючи коло, провели межу міста. Вклавши в плуг мідний сошник, вони запрягли разом бика і корову, засновник сам пропахав глибоку борозну за визначеною межею. Цією лінією позначили контури стіни. Там же, де намагалися влаштувати ворота, сошник витягували з його кубла, плуг підводили над землею, і борозна уривалася. Тому вся стіна вважається священною, окрім воріт. Заснування Рима римляни святкують, називаючи цей день днем народження вітчизни.

Заклавши основу міста, Ромул розділив усіх, хто міг служити у війську, на загони.  Кожний  загін  складався  з  3 тис.  піхотинців  і  300 вершників і називався легіоном.

Сто кращих громадян Ромул призначив радниками і назвав їх патриціями,

 а їх збір — сенатом, що означає «рада старійшин».

Т і т   Л і в і ї .   І с т о р і я   Р и м а, кн. 1 Закони Ромула

Віддавши належне богам, Ромул скликав натовп на збори і дав йому закони: нічим, окрім законів, він не міг згуртувати його в єдиний народ.

Розуміючи, що для неотесаного люду закони його будуть святі лише тоді,коли він зовнішніми ознаками влади викликатиме пошану до себе, Ромул завів 12 лікторів. Інші вважають, що кількість ця відповідає кількості птахів, що проголосили царську владу, для мене ж переконливі думки тих, хто вважає, що цей рід прислужників, і саме їхня кількість походять від сусідів етрусків, у яких також були запозичені і курульне крісло, і облямована пурпуром тога.

Місто тим часом зростало, охоплюючи укріпленнями все нові місця. А тому, щоб величезне місто не спорожніло, Ромул скористався старою хитрістю засновників міст і відкрив притулок в тому місці, що тепер обгороджено, — ліворуч від спуску, між двома гаями. Туди від сусідніх народів збіглися всі ті, що прагнули змін, — вільні й раби без розбору, і так була закладена основа великої потужності. Незабаром Ромул додав до сили мудрість і створив сенат, вибравши сто старійшин, з яких потім можна було обирати у «батьки». «Батьками» їх прозвали, зрозуміло, через надану честь, а їх нащадки дістали ім’я патриціїв.

О р г а н і з а ц і я   т а   у п р а в л і н н я   р и м с ь к и м   с у с п і л ь с т в о м

(сучасний текст)

З часів Ромула римський цар був полководцем, суддею і головним жерцем міста. Царя постійно супроводжували охоронці-ліктори, з різками та сокирами, готові за царським словом стратити або випороти громадянина, що завинив. Влада царя називалася імперією і мала важливу особливість — цар не міг призначити спадкоємця, нового правителя обирав

народ.

Зі складу своєї дружини Ромул відібрав сто чоловік благородного походження, дав їм великі земельні володіння та призначив своїми радниками. Царська рада називалася сенатом, що в перекладі означає «радастарійшин». Члени царської ради почали називатися сенаторами і «батьками». Латинською «батько» — «патер», діти й нащадки сенаторів іменувалися патриціями. Всі царі призначали в сенат тільки патриціїв.

Простий народ називався плебсом, а кожна незнатна людина — плебеєм. Всі римські громадяни називалися загальним ім’ям — квіріти.

П р а в л і н н я   ц а р і в  (сучасний текст)

Римських царів було рівно стільки ж, скільки пагорбів, — сім. Перший цар

Ромул заснував місто, інші шість звеличили та упорядкували місто. Це були — Нума Помпілій, Тулл Гостілій, Анк Марций, Тарквіній Стародавній,Сервій Туллій і останній — Тарквіній Гордий. Владу він захопив шляхом лиходійства: вбив старезного Сервія, а потім перебив багато сенаторів і почав правити — не обраний народом і не затверджений сенатом. Плебеїв він примушував важко працювати, а патриціїв вбивав, побоюючись за свою владу.

Народ обурився і вигнав всю сім’ю Тарквініїв з міста. Це сталося у 510 р. до н. е. — тоді ж, коли припинилася тиранія в Афінах.


Переглядів: 100 | Теги: давній рим

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar