Падіння Західної Римської імперії та виникнення варварських королівств - Всесвітня історія - 7 клас - Каталог уроків - Розробки навчальних матеріалів
Головна » 7 клас » Всесвітня історія

Падіння Західної Римської імперії та виникнення варварських королівств

Очікувані результати 

Після уроку учні вмітимуть: 

• показувати на карті територію Європи, місця розселення племен варварів, напрям їхнього руху на територію Римської імперії; 

• описувати життя германських племен; 

• визначати причини падіння Західної Римської імперії, називати час існування Франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого, дату Верденського договору; 

• характеризувати правителів: Хлодвіга, Карла Мартелла, Карла Вели­кого; 

• показувати на карті напрями завойовницьких походів Карла Великого та території «варварських» королівств, розділу Франкської імперії. 

Основні поняття: «Велике переселення народів», «германці», «варвари», «вандали», «вестготи», «остготи», «династія», «“варварські” королівства», «імперія», «Каролінгське відродження», «майордом». Історичні діячі: Аларіх, Аттіла, Аецій, Одоакр, Ромул Августул, Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий. 

Основні події: 

• 410 р. - захоплення Рима вестготами; 

• 455 р. - зруйнування Рима вандалами; 

• 476 р. - кінець Західної Римської імперії; 

• 498 р. - утворення Франкської держави; 

• 500 р. - хрещення Хлодвіга; 

• 732 р. - битва при Пуатьє; 

• 800 р. - Карл Великий отримав титул імператора; 

• 843 р. - Верденський договір. 

Хід уроку 

І. Організаційна частина уроку 

ІІ. Актуалізація знань 

Перевірка домашнього завдання. 

Робота з картками 

Картка № 1 

Розбийте наведені поняття за видами історичних джерел. 

Вид історичних джерел 

Поняття 

А) Речовинні 

1) хроніки; 2) гобелен; 3) балади; 4) щит і меч лицаря; 5) середньовічна мозаїка; 6) заповіт лицаря; 7) вітражі у соборі; 8) монети; 9) листи; 10) арбалет; 11) літопис; 12) скульптури 

Б) Письмові 

В) Усні 

Г) Образотворчі 

Відповідь: А - 2, 4, 8, 10, 12; Б - 1, 6, 9, 11; В - 3; Г - 2, 5, 7, 12. 

Картка № 2 

Вставте пропуски у речення. 

1. Епоху історії, яка наступила після епохи стародавнього світу, називають __ (Середньовіччям). 

2. Ця епоха історії починається з __ (падіння Західної Римської імперії). 

3. Епоха Середньовіччя ділиться на періоди: __, __, __ (раннє, середнє, пізнє). 

4. У вивченні епохи Середньовіччя допомагають науки __ __ та багато ­інших історичних наук (археологія та етнологія). 

Картка № 3 

Розв’яжіть хронологічні задачі. 

1. Відомо, що початком римської історії вважається рік заснування Рима у 753 р. до н. е. Підрахуйте, на якому році Римської історії сталося падіння Західної Римської імперії. ( 753 + 476 - 1 = 1228) 

2. Підрахуйте, скільки років і століть відділяє падіння Західної Римської імперії від нашого часу. (2006 - 476 = 1530; 15 століть) 

3. Співвіднесіть назви періодів історії з їхніми часовими рамками. 

1) Історія давнього світу 

а) 1492-1914 

2) Історія середніх віків 

б) 1914-2006 

3) Історія нового часу 

в) до 476 р. 

4) Історія новітнього часу 

г) 476-1492 рр. 

Відповідь: 1 в; 2 г; 3 а; 4 б. 

IІI. Вивчення нового матеріалу 

1. Народження середньовічної Європи 

Учитель пропонує учням назвати географічні кордони Європи, які їм відомі з курсу географії. 

Учні відповідають, що географічно Європа сягає від Скандинавії до узбережжя Середземного моря, від Атлантичного океану до Уральських гір. 

Учитель пропонує визначити історичне поняття Європа. У разі ускладнення вчитель нагадує, що для жителів Римської імперії Європа - це лише північне узбережжя Середземного моря. Величезні простори Західної, Центральної та Східної Європи лежали за межами уявлень римлян про культурний світ і були лише світом варварів. Саме ж слово «Європа» прийшло до давніх греків з аккадської мови, «ереб» аккадською означає захід сонця. Від греків це слово потрапило до римлян, яких греки теж вважали варварами. 

Запитання до класу 

1) Звідки походить слово «варвар»? 

2) Кого римляни називали варварами? 

Учитель, доповнюючи відповіді учнів, говорить про те, що для римлян варварами були народи, що жили на величезних просторах сучасної Європи: слов’яни, кельти, германці. 

2. Велике переселення народів 

Учитель нагадує, що Велике переселення народів - це епоха масових переміщень племен, що призвели до загибелі Західної Римської імперії та утво­рення «варварських» королівств. 

Учитель пропонує виконати наступне завдання за допомогою карти атласа «Велике переселення народів. Загибель Римської імперії»: 

1) Визначити територію розселення слов’ян (між річками Вісла та Дніпро), кельтів (північ Європи) та германців (між річками Рейн та Ельба). 

2) Визначити за назвою кельтські племена (іри, белги, скотти, брити). Назви яких держав нагадують про них (Ірландія, Бельгія, Шотландія, Британія)? 

3) Які племена прийшли на простори Римської імперії під час Великого переселення народів? (Гуни, остготи, вестготи, вандали, франки, англи) 

4) Яка частина Римської імперії не була захоплена варварами? 

5) Які вирішальні події епохи Великого переселення народів відбулися на території Римської імперії? 

Учитель пропонує учням прочитати документ і дати відповіді на запитання. 

Текст 1. «Германія». Корнелій Тацит 

Хоча країна не зовсім одноманітна на вигляд, але, взагалі, вона є або страшним лісом, або огидним болотом. Для посівів вона родюча, але не годиться для розведення фруктових дерев. Худобою вона багата. 

Германці люблять, щоб худоби було багато, у цьому єдиний та найприємніший для них вид багатства. У золоті та сріблі боги їм відмовили. 

Утім, германці й не одержимі такою пристрастю до володіння (дорогоцінними металами) та до користування ними (як інші народи). Втім, най­ближчі (до Рейну та Дунаю племена) цінують золото й срібло для використання у торгівлі. 

Заліза у них також не багато, про що свідчить характер їхньої наступальної зброї. 

Напоєм германцям служить рідина з ячменю або пшениці, перетворена на деяку подібність вина шляхом бродіння. Їжа у них проста: дикорослі плоди, свіжа дичина або кисле молоко. Жінки часто носять покривало з полотна, яке розмальовують пурпуровою фарбою. 

Запитання до тексту 

1) У долинах яких річок селилися германці? 

2) Назвіть заняття германців, про які згадується у тексті. 

3) Що германці їли? 

3. Падіння Західної Римської імперії 

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний текст ­параграфа та скласти хронологічну таблицю «Падіння Західної Римської імперії». 

4. Виникнення варварських королівств 

Учитель повідомляє, що після падіння Західної Римської імперії на її території утворилася безліч королівств варварів. 

Учитель пропонує за допомогою карти атласа «Велике переселення народів. Загибель Римської імперії» з’ясувати, де та які королівства виникають у V ст. Відповіді оформляються в зошиті та на дошці у вигляді схеми: 

Королівства варварів 
Галія - Бургундське королівство 
Франкське королівство 
Італія - Остготське королівство 
Іспанія - Вестготське королівство 
Північна Африка - Вандальське королівство 

Учитель. Найміцнішою державою виявилося Франкське королів­ство. Першою династією, яка прийшла тут до влади, були Меровінги, ім’я засновника якої у перекладі означає «народжений морем». Франкське королівство охоплювало значну частину території сучасної Франції. 

Германські племена розташовувалися уздовж Рейну. Вони зберігали традиції родоплемінних стосунків, на чолі кожного племені стояв вождь. 

Учитель пропонує учням прочитати текст і дати відповіді на питання. 

Текст 2.«Франки». Опис Аполлінарія Сідонія V ст. 

З голови на обличчя спадає їхнє руде волосся, голена потилиця сяє на сонці. У них світлі очі сіро-блакитного відтінку, і всі вони чисто поголені. Замість бороди носять рідкі вуса, за якими старанно доглядають… 

Чоловіки носять тісний одяг. Розважаються ж вони тим, що кидають дволезові сокири та списи на великі відстані. Кинувши спис, вони стрибками намагаються його випередити, щоб, таким чином, першими досягти ворога. Любов до війни у них закладається з дитинства. 

Запитання до тексту 

1) Опишіть зовнішність франків. 

2) Опишіть зброю франкських воїнів. 

3) Що можна сказати про характер франків на основі тексту У V ст. серед германських вождів виділився Хлодвіг. У 486 р. франки на чолі з вождем Хлодвігом з роду Меровінгів розгромили військо рим­ського намісника у битві при Суассоні, а у 500 р. Хлодвіг став королем. 

Текст 3.«Легенда про Суассонську чашу», уривок з твору Григорія Турського (V ст.) 

Здобувши перемогу при Суассоні, франки серед іншої здобичі захопили дивної краси і розмірів чашу. Хлодвіг попросив віддати цю чашу йому понад належну йому частку. Воїни відповіли: «Роби все, що тобі заманеться, бо ніхто не може опиратися твоїй владі». Але один воїн підняв бойову сокиру і розрубав чашу, сказавши: «Нічого з цього не отримаєш, крім того, що дісталося тобі за жеребом». Всі були вражені цими словами, а король приховав образу. 

Через рік він наказав всьому війську зібратися на військовий огляд. І ось, обходячи ряди, підійшов до цього воїна і сказав: «Ніхто не тримає у такому безладі зброю, ніж ти». Вирвавши у нього сокиру, кинув її на землю, а коли воїн нахилився, щоб підняти сокиру, король розрубав йому голову. «Так, - сказав він, - ти вчинив із чашею у Суассоні». Коли воїн помер, Хлодвіг наказав іншим розійтися по домівках, вселивши їм ще більший страх до себе. 

Запитання до тексту 

1) Що можна сказати про характер Хлодвіга? 

2) Як змінилася влада Хлодвіга, порівняно з владою вождів племен? 

Учитель. Хлодвіг прагнув одноосібної влади. Проте він був змушений спиратися на підтримку графів, королівського двору, військової дружини та армії. Зміцненню влади Хлодвіга сприяло ухвалення письмової збірки законів «Салічна правда» та введення у державі нової релігії - християнства. Сам Хлодвіг охрестився у 498 р. 

Подальший розгляд нового матеріалу може відбуватися у трьох варіантах. 

Варіант 1 

Клас заслуховує повідомлення окремих учнів про Карла Мартелла та Карла Великого. Під час розповіді вони складають питання, які використовуються у грі «Сніжний ком». (Один з учнів ставить питання будь-якому іншому учневі. Учень, що отримав питання, відповідає, а потім ставить своє питання іншому учневі.) 

Варіант 2 

На основі аналізу тексту підручника скласти хронологічну таблицю «Правління Карла Мартелла та Карла Великого». 

Варіант 3 

Розповідь учителя супроводжується роботою на дошці та в зошиті Учитель. По смерті Хлодвіга між його спадкоємцями почалися міжусобні війни. Королі з династії Меровінгів втратили владу, проте зріс вплив майордомів. З початку VII ст. реальна влада у державі була зосереджена в їхніх руках. Могутній майордом Карл Мартелл вже власноруч усував і зводив королів на престол. 

У роки його правління над королівством постала загроза вторгнення арабів. Щоб протистояти їм, Карл Мартелл провів військову реформу. У 732 р. він розбив арабів при Пуатьє. 

Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника і скласти схему «Військова реформа Карла Мартелла». 

Учитель акцентує увагу учнів на понятті феод - земля, що давалася, як правило, на особливих умовах - за службу. 

Розквіту Франкське королівство досягло за часів правління Карла Великого. Цей король перебував при владі майже 50 років, протягом яких здійснив численні завойовницькі походи, сприяв розвиткові науки та освіти. У 800 р. - з рук Папи Римського отримав титул імператора Франкської імперії Але у 843 р. імперія Карла Великого розпалася - його онуки підписали угоду в місті Вердені про розподіл імперії на самостійні держави: Францію, Німеччину та Італію. 

Учитель пропонує за допомогою карти атласа «Франкське королівство. Імперія Карла Великого» та «Розподіл Франкської імперії» дати відповіді на питання. 

Запитання до класу 

1. Назвіть напрями та дати найважливіших походів Карла Великого. 

2. Назвіть території, завойовані Карлом Великим. 

3. Назвіть території, які були залежні від імперії Карла Великого. 

4. Назвіть столицю імперії Карла Великого. 

5. Назвіть королівства, які виникли після розподілу імперії Карла Великого. 

IV. Закріплення знань учнів 

1. Дайте відповіді на питання. 

1) Для істориків 476 р. - символічна дата, яка розділяє давній світ та середні віки. Для сучасників 476 р. практично нічим не запам’ятався. Як на вашу думку, яка подія справила на них більше враження і чому? (Більше враження на сучасників справило захоплення вестготами Рима у 410 р. та пограбування цього міста вандалами у 455 р.). 

2) Назвіть, що становило «найбільше багатство» германців. (На думку римського історика Тацита, це худоба. Германці не мали запасів зо­лота й срібла, і тому роль грошей у них виконувала худоба, яку до того ж можна було перегнати з одного місця на інше під час переселення.) 

3) Епоху Карла Великого назвали «Каролінгським відродженням». Що саме відродилося у цей час? (Інтерес до науки та освіти, спадщини античності) 

2. Розв’яжіть хронологічні задачі. 

1) У 476 р. був позбавлений влади останній імператор Західної Рим­ської імперії, цю дату історики вважають датою падіння Західної Римської імперії. Скільки часу минуло від заснування Рима до падіння Західної Римської імперії? 

2) У 732 р. Карл Мартелл завдав поразки арабам при Пуатьє. Скільки років йому було, якщо відомо, що він народився близько 688 р.? Скільки років віддаляє битву при Пуатьє від: 

а) заснування Рима; 

б) падіння Західної Римської імперії. 

3) Імперія Карла Великого розпалася у 843 р. Скільки часу вона проіснувала, якщо відомо, що Карла проголосили імператором через 324 роки після падіння Західної Римської імперії? 

V. Оцінювання знань учнів 

VІ. Домашнє завдання 

1. Прочитати відповідний параграф підручника.


Переглядів: 372 | Теги: давній рим, франкська імперія

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar